ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 липня 2017 р.м.ОдесаСправа № 520/15025/16-а
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Пучкова І.М.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: судді Домусчі С.Д.
суддів: Коваля М.П., Кравця О.О.
за участю секретаря судового засідання - Тутової Л.С.
позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі на постанову Київського районного суду м. Одеси від 09 березня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання протиправними дій щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, про зобов'язання зарахувати до пільгового стажу період роботи, що надає право на отримання пільгової пенсії за віком, про зобов'язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», -
ВСТАНОВИВ:
25 листопада 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Одеси з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси, в якому просив суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2;
- зобов'язати відповідача зарахувати до пільгового стажу період роботи, що надає право на отримання пільгової пенсії за віком, роботу на посаді шліфувальника абразивними кругами сухим засобом, на заводі «Червоний жовтень» з 11.01.1984 року по 10.03.1998 року;
- зобов'язати відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з 14 липня 2016 року.
Постановою від 09 березня 2017 року, ухваленою у відкритому судовому засіданні, Київський районний суд м. Одеси задовольнив адміністративний позов частково:
- визнав неправомірними дії управління Пенсійного фону України в Київському районі м. Одеси щодо відмови у призначенні пенсії позивачу за віком на пільгових умовах за Списком № 2, відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 24 жовтня 2016 року;
- зобов'язав управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси зарахувати позивача період роботи з 11 січня 1984 року по 10 березня 1998 рік на посаді шліфувальника абразивними кругами сухим способом до пільгового стажу за Списком № 2, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах;
- зобов'язав управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси призначити з 24 жовтня 2016 року позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Не погоджуючись з постановою суду управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси, правонаступником якого є Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального і процесуального права, оскільки не звернув увагу на той факт, що пенсія за віком на пільгових умовах за Списком № 2, відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» призначається за умови проведення атестації робочих місць.
Так апелянт зазначає, що до пільгового стажу позивача не зарахований період роботи з 22.08.1992 року по 10.03.21998 року на посаді шліфувальника абразивними кругами сухим способом в Одеському дослідному заводі «Червоний жовтень», оскільки відсутня атестація на вказаній посаді. При цьому апелянт посилається на постанову ВСУ від 25.11. 2014 року у справі № 21-519а14.
Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі подало клопотання про апеляційний розгляд справи за відсутності представника.
ОСОБА_1 письмових заперечень на апеляційну скаргу не надав.
Ухвалюючи постанову про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції встановив, що рішенням управління Пенсійного фону України в Київському районі м. Одеси від 21 жовтня 2016 року № 4307 позивачу відмовлено у призначенні пенсії, оскільки його спеціальний стаж роботи за Списком № 2 складає 8 років 7 місяць при загальному стажі роботи 26 роки 8 місяців, що не дає право на призначення пенсії При цьому до пільгового стажу роботи за Списком № 2 не зарахований період роботи позивача з 11 січня 1984 року по 10 березня 1998 рік у зв'язку з тим, що атестація робочого місця не проводилась.
Посилаючись на припис п. «б» ст. 13, ст. 62, ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою КМУ № 637 від 12.08.1993 року, п. 3, п. 4.2 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого наказом Мінпраці від 18.11.2005 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 року за № 1451/11731, суд першої інстанції дійшов висновку, що будь-які причини, з яких атестація не була проведена, не є підставою для відмови у зарахуванні стажу позивачеві.
Оскільки при призначенні пенсії позивачу застосуванню підлягають Списки, чинні з 11 січня 1984 року по 10 березня 1998 рік - період його роботи на посаді шліфувальника абразивними кругами сухим способом на заводі «Червоний Жовтень», суд першої інстанції дійшов висновку, що цей період роботи повинен бути зарахований позивачу до спеціального стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, затвердженим постановою Ради міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173, а тому позивач має стаж роботи за Списком № 2 - 14 років 1 місяців 29 днів.
Разом з тим, суд першої інстанції встановив, що пенсія позивачу має бути призначена з 24 жовтня 2016 року - дати відмови управління Пенсійного фонду України у Київському районі міста Одеси у заяві позивача.
Заслухавши суддю доповідача, пояснення позивача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не може бути задоволена.
Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив та оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив правову природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Апеляційний суд встановив, що 24 жовтня 2016 року рішенням № 4307 управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси, правонаступником якого є Центральне об'єднане управління пенсійного фонду України в м. Одесі, відмовило ОСОБА_1 у задоволенні його заяви від 14 липня 2016 року про призначення пільгової пенсії за віком за Списком № 2, відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (а.с. 13).
При цьому відмова вмотивована відсутність достатнього пільгового стажу, який складає 08 років 07 місяці при загальному стажу роботи 26 років 08 місяців, в той час як необхідним є спеціальний стаж не менше 12 років 06 місяців, при стажі роботи не менше 30 років, при досягнення віку чоловіками 55 років.
Відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи:
з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок;
з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26
років у чоловіків і не менше 21 року у жінок.
Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, досяг 55-річного віку ІНФОРМАЦІЯ_2.
Позивач відповідно до записів трудової книжки має загальний трудовий стаж 26 років 08 місяців, про що також зазначено пенсійним органом в оскарженому рішенні.
При цьому пенсійним органом спеціальний стаж роботи, який надає право на отримання пільгової пенсії, визначений як 08 років 07 місяців, що обумовлено не зарахуванням до спеціального стажу періоду роботи позивача на посаді шліфувальника абразивними кругами сухим способом на Одеському дослідному заводі «Червоний Жовтень» в період з 22 серпня 1992 року по 10 березня 1998 року. Не зарахування зазначеного стажу обумовлено не проведенням в Одеському дослідному заводі «Червоний Жовтень» атестації робочих місць.
Відповідно до довідки ТОВ «Завод Червоний жовтень» від 07.07.2016 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (а.с. 14) позивач в період з 11.01.1984 року по 10.03.1994 року працював на посаді шліфувальника абразивними кругами сухим способом на Одеському дослідному заводі «Червоний Жовтень», що становить 14 років 01 місяць 27 днів.
Також в довідці зазначено, що посада на якій працював позивач передбачена Списком № 2.
Посада шліфувальника абразивними кругами сухим способом передбачена Списком № 2, розділ «XV. Металлообработка», група « 10. Прочие профессии металлообработки», підгрупа «а) Рабочие», затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956 року, чинною на час роботи позивача на зазначеній посаді.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції, з яким погоджується і апеляційний суд, виходив із того, що незважаючи на те, що атестація робочого місця, на якому працював позивач у період з 22.08.1992 року по 10.03.1998 року, не проводилась, зазначений період роботи підлягає зарахуванню до пільгового стажу, оскільки право працівника на пільгове пенсійне забезпечення не може бути обмежене через порушення адміністрацією підприємства порядку проведення атестації робочих місць.
Апеляційний суд вважає необхідним відступити від правової позиції ВСУ, викладеної у постанові цього суду від 25.11.2014 р. № 21-519а14, з наступних підстав.
Україна є правовою державою і в подібних випадках виступає гарантом у захисті соціальних прав громадянина. За змістом ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п. 4 ч. 1 Європейської Соціальної хартії та ч. 3 ст. 23 Конституції України кожна особа пенсійного віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист за роки важкої праці та шкідливих робіт, яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави.
Відповідно до п. 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 18.11.2005 року, передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації та розробленими на виконання постанови №442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року №41.
Основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Згідно з п.4 Порядку проведення атестації та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.
Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.
В п. 4.2 зазначеного Порядку застосування списків йдеться про те, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Таким чином, своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Обов'язок проведення атестації робочих місць законодавством покладено на керівників підприємств, а тому у випадку її не проведення або неякісного проведення призводить до позбавлення громадян їхнього конституційного права на соціальний захист, і зокрема, на пенсійне забезпечення за віком на пільгових умовах, що є неправомірним.
Також апеляційний суд зазначає, що особа, яка працює на посаді, віднесеної до Списку № 2, та по якій має бути проведена атестації робочого місця, відповідно до Порядку проведення атестації, не наділена будь-якими правами (повноваженнями, обов'язками) за наявності яких вона б мала можливість впливати на своєчасність проведення атестації робочих місць.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що своєчасність та проведення атестації робочих місць за умовами праці не залежить від працівників і не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах.
Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Враховуючи викладене апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про визнання неправомірними дій щодо відмови позивачу у призначенні пільгової пенсії, про зобов'язання відповідача зарахувати певний стаж роботи позивача до стажу, який надає право на отримання пільгової пенсії за віком.
Проте апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку при визначені дати з якої порушені права позивача мають бути відновлені шляхом зобов'язання призначити пільгову пенсію з дня прийняття рішення про відмову.
Відповідно до ст. 83 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії призначаються з дня звернення за пенсією.
Таким чином, порушені права позивача мають бути відновлені саме з дня подання позивачем заяви про призначення пільгової пенсії з 14 липня 2016 року.
Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, проте допустив помилкове застосування норм матеріального права при визначені дати з якою має бути відновлено порушене право, у зв'язку з чим, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 201 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржена постанова змінена.
Керуючись ст. 19, 23, 46, 55, 64 Конституції України, ст. ст. 2, 11, 69-71, 195, 196, п. 2 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 201, ст. ст. 207, 211, 212, 244-2, ч. 5 ст. 254 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі залишити без задоволення.
Постанову Київського районного суду м. Одеси від 09 березня 2017 року змінити зазначивши в абзаці четвертому резолютивної частини постанови дату з якою має бути призначена пенсія 14 липня 2016 року замість 24 жовтня 2016 року.
В іншій частині постанову Київського районного суду м. Одеси від 09 березня 2017 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.
Повний текст судового рішення складений 10.07.2017 року.
Головуючий: суддя С.Д.Домусчі
суддя М.П.Коваль
суддя О.О.Кравець
