У Х В А Л А
11 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 910/4590/19
Провадження № 12-189гс19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Бакуліної С.В.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Яновської О. Г.,
перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду
справи № 910/4590/19
за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 7 серпня 2019 року
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна»
до 1. Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві, 2. Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача (2) - Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві,
про стягнення грошових коштів,
УСТАНОВИЛА:
У квітні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві та Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві про стягнення грошових коштів у розмірі 635233,56 грн, з яких: інфляційні втрати - 508967,61 грн та 3 % річних - 126265,95 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що внаслідок прострочення відшкодування з Державного бюджету України суми податку на додану вартість (далі - ПДВ) в розмірі 1572401,00 грн на користь позивача, відповідно до норм чинного законодавства України підлягають стягненню з Державного бюджету України інфляційні втрати та 3 % річних, які нараховані на суму заборгованості за період з 11 квітня 2016 року по 13 грудня 2018 року.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 5 червня 2019 року провадження у цій справі закрив на підставі пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), дійшовши висновку про те, що справа не відноситься до юрисдикції господарських судів, а є справою суду адміністративної юрисдикції, оскільки спір у цій справі виник у зв`язку з відшкодуванням шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.
Північний апеляційний господарський суд постановою від 7 серпня 2019 року скасував ухвалу Господарського суду міста Києва від 5 червня 2019 року, а справу передав на розгляд до Господарського суду міста Києва, зазначивши, що за своїм змістом та суттю правовідносини щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат у зв`язку з простроченням відшкодування сум ПДВ на підставі статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) з урахуванням суб`єктного складу сторін у цій справі, до якого не входять фізичні особи, носять характер приватноправових відносин, а тому цей спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Не погоджуючись з постановою Північного апеляційного господарського суду від 7 серпня 2019 року, Головне управління Державної фіскальної служби України у місті Києві звернулося з касаційною скаргою (з урахуванням уточнень) до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, в якій просить скасувати зазначене судове рішення повністю та закрити провадження у цій справі.
Відповідно до частини шостої статті 302 ГПК України в редакції, чинній на момент передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 10 жовтня 2019 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві на постанову Північного апеляційного господарського суду від 7 серпня 2019 року; справу разом із касаційною скаргою передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 302 ГПК України в редакції, чинній на момент передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки скаржник оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної та суб`єктної юрисдикції.
Так, на обґрунтування касаційної скарги (з урахуванням уточнень) Головне управління Державної фіскальної служби України у місті Києві, зокрема, зазначило, що спір у цій справі не відноситься до юрисдикції господарського суду, а має вирішуватися в порядку адміністративного судочинства, оскільки позивач оскаржує дії/бездіяльність суб`єкта владних повноважень.
Оскільки Головне управління Державної фіскальної служби України у місті Києві оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної та суб`єктної юрисдикції, справа разом із касаційною скаргою підлягає прийняттю до розгляду Великою Палатою Верховного Суду.
Згідно із частиною першою статті 301 ГПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження. Частиною п`ятою цієї ж статті встановлено, що перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За вимогами частини тринадцятої статті 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Ураховуючи, що предметом перевірки у цьому випадку є постанова суду апеляційної інстанції, якою скасовано ухвалу місцевого господарського суду про закриття провадження у справі, тобто судове рішення, яким розгляд справи не закінчено, справу може бути розглянуто без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Оскільки за змістом частини першої статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату і місце розгляду своєї справи, копія цієї ухвали підлягає направленню учасникам справи до відома.
Керуючись статтями 8, 9, 234, 301, 302, 303 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду
УХВАЛИЛА:
1. Прийняти до розгляду справу № 910/4590/19 за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві на постанову Північного апеляційного господарського суду від 7 серпня 2019 року.
2. Призначити справу № 910/4590/19 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи на 22 січня 2020 року у приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8.
3. Копію цієї ухвали надіслати до відома учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач С. В. Бакуліна Судді: Н. О. Антонюк О. Р. Кібенко Т. О. Анцупова В. С. Князєв В. В. Британчук Л. М. Лобойко Ю. Л. Власов Н. П. Лященко М. І. Гриців О. Б. Прокопенко Д. А. Гудима В. В. Пророк В. І. Данішевська Л. І. Рогач Ж. М. Єленіна О. М. Ситнік О. С. Золотніков О. С. Ткачук О. Г. Яновська
