ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.11.2019 року м.Дніпро
Справа № 908/976/19
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач),
суддів Білецької Л.М., Чередка А.Є.
при секретарі судового засідання: Саланжій Т.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 11.09.2019 (прийняту суддею Юлдашевим О.О.) у справі № 908/976/19
Кредитори:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Вікан-Юс"
2. Фізична особа-підприємець Мухін Олег Іванович
Боржник: Приватне підприємство "Мілітарі" (вул. Правди, 55, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 34368224)
Ліквідатор: Гайовий О.В.
в межах справи про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст заявлених вимог.
04.09.2019 ліквідатор Приватного підприємства "Мілітарі" звернувся до господарського суду із звітом про виконану роботу до якого було додано ліквідаційний баланс, реєстр вимог кредиторів, документи на підтвердження проведення ліквідаційної процедури. У звіті ліквідатор просить затвердити ліквідаційний баланс; банкрута ліквідувати; провадження у справі закрити.
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.09.2019 звіт ліквідатора, реєстр вимог кредиторів та ліквідаційний баланс банкрута - затверджено; Банкрута - Приватне підприємство "МІЛІТАРІ" (вул. Правди, 55, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 34368224) - ліквідовано; провадження у справі закрито.
Приймаючи вказане рішення, місцевий господарський суд виходив з тих обставин, що ліквідатором в повній мірі виконані обов`язки з розшуку кредиторів банкрута та виявленню майна (активів) банкрута. За результатами ліквідаційної процедури у банкрута не виявлено майна, за рахунок якого можливе погашення кредиторських вимог, підприємницька діяльність товариства припинена, що відображено у ліквідаційному балансі.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись з прийнятим рішенням (ухвалою) ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. Посилаючись на те, що оскаржувана ухвала постановлена за неповного з`ясування обставин справи, при неправильному застосуванні норм процесуального та матеріального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати, а справу № 908/976/19 направити для подальшого розгляду на стадію ліквідаційної процедури до господарського суду Запорізької області.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
В обґрунтування права на апеляційне оскарження ОСОБА_1 зазначає, що з відкритих джерел (офіційний веб-сайт ВГСУ) апелянту стало відомо, що в межах справи № 908/976/19 було проведено другий повторний аукціон з продажу майна банкрута, на якому 30 липня 2019 було продано квартиру № 20, загальною площею 228.9 кв.м., житловою площею 74,7 кв.м., у житловому будинку літ. А-7. розташована за адресою: АДРЕСА_2 (роздруківка з офіційного веб-сайту ВГСУ додається). Власником даного нерухомого майна на підставі Договору купівлі-продажу майна став ОСОБА_2 .
Однак, дане нерухоме майно було у власності скаржника та вибуло з власності апелянта незаконно, поза її волею, на підставі підроблених документів, внаслідок чого не могло взагалі бути включено до ліквідаційної маси банкрута та реалізовуватись в межах даної справи про банкрутство. При цьому, в оскаржуваній ухвалі судом взагалі не було надано жодної юридичної оцінки проведеному ліквідатором аукціону та правомірності реалізації нерухомого майна розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .
Так, належне ОСОБА_1 нерухоме майно (торговельний комплекс та самовільні прибудови, що розташовані по АДРЕСА_3 квартира АДРЕСА_2 ; паркувальні місця АДРЕСА_6 ) вибуло з її власності шляхом використання ОСОБА_3 завідомо підроблених довіреностей від імені ОСОБА_1
Факт підробки даних довіреностей підтверджується відповідями Міністерства внутрішніх справ Республіки Кіпр від 13 грудня 2017 року, отриманими на запит про надання міжнародної правової допомоги. Так, під час перевірки розглянутого документального періоду, а саме жовтня 2014 року, пана ОСОБА_4 не було призначено сертифікованим працівником і тому він не мав законного права діяти в цій якості протягом цього періоду.
У зв`язку із тим, що вищевказане нерухоме майно вибуло з власності ОСОБА_1 поза її волею, з метою захисту своїх прав, за її заявою було порушено кримінальне провадження та цивільна справа, в рамках яких, з метою запобігання можливості приховування даного нерухомого майна, його пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача, охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення були накладені арешти.
14.05.2019 Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області було ухвалено рішення у справі № 183/7765/15 від 14.05.2019, яким задоволено позовну заяву ОСОБА_1 до Компанії "Емпекс Груп ЛТД", Компанії "Філіантра Комерс ЛТД", ОСОБА_5 , третя особа ОСОБА_6 ; визнано недійсними ряд Договорів, укладених між ОСОБА_1 та відповідачами у цій справі, а саме Компанією "Емпекс Груп ЛТД", Компанією "Філіантра Комерс ЛТД", ОСОБА_5 ; витребувано у вказаних осіб належне скаржнику майно, зокрема, спірну квартиру; визнано за скаржником право власності, зокрема, на спірну квартиру.
Однак 27.04.2018 Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська по цивільній справі № 200/5082/18 було ухвалено заочне рішення, яким зокрема, звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 11.06.2015, шляхом набуття Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕКРО" права власності на спірне нерухоме майно. В подальшому, вказане рішення було скасовано постановою Дніпропетровського апеляційного суду від 24.07.2019 в оскаржуваній частині та у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕКРО" про стягнення заборгованості за договором позики, звернення стягнення на нерухоме майно, реєстрацію права власності та зняття арешту - відмовлено.
10.04.2019 відбулось чергове відчуження спірного нерухомого майна та право власності зареєстровано за Приватним підприємством "Мілітарі".
Наступною незаконною дією стала державна реєстрація іпотеки приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Нугаєвою Оксаною Миколаївною на підставі договору іпотеки № 281 від 23.04.2019.
Однак, у зв`язку із тим, що заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27.04.2018 по цивільній справі № 200/5082/18 скасовано, відповідно всі подальші відчуження є незаконними.
Щодо підстав скасування оскаржуваної ухвали скаржник зазначає, що у зв`язку з порушенням права власності ОСОБА_1 оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, з огляду на незаконне проведення аукціону в межах справи про банкрутство та відчуження на ньому майна, що здобуте незаконним шляхом.
Скаржник зазначає, що в межах справи про банкрутство ліквідатором не було проведено фінансовий аналіз банкрута всупереч вимогам ст. 41 Закон про банкрутство, що в свою чергу не дало можливості виявити у повній мірі активи боржника та надати їм належну оцінку, а також приховати факт незаконного набуття банкрутом у власність об`єкта спірного нерухомого майна.
Також ліквідатором не було здійснено будь-яких дій щодо пошуку майна банкрута за минулою адресою реєстрації.
Крім того, скаржник зазначає, що всупереч вимогам ч. 1 ст. 46 Закону про банкрутство ліквідатором не було додано до звіту довідку архівної установи про прийняття документів, які підлягають довгостроковому зберіганню.
Скаржник вважає порушенням те. що ліквідатором не було ініційовано проведення документальної позапланової перевірки боржника.
На думку скаржника, ліквідатор мав здійснити аналіз будь-яких договорів та інших правочинів банкрута з зазначенням їх переліку з метою визначення їх законності.
Також скаржник вважає, що відсутність відомостей про закриття банківських рахунків, суперечить безсумнівності повноти дій ліквідатора.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Адвокат Мухін Олег Іванович заперечує щодо доводів апеляційної скарги та просить залишити без змін оскаржувану ухвалу.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Вікан-Юс" у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскаржуване рішення залишити без змін. В обґрунтування заперечень проти апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Вікан-Юс" зазначає, що фактично доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14.05.2019 по справі № 183/7765/15 позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 до Компанії "Емпекс Груп ЛТД" (Беліз), Компанії "Філіантра Комерс ЛТД" (Беліз) Семісалова О.А. щодо визнання недійсними договорів та витребування спірного майна у відповідачів на користь позивача, у тому числі: квартири АДРЕСА_2 задоволено у повному обсязі. Проте, на момент подання апеляційної скарги вказане рішення суду не набрало законної сили, натомість постановою Дніпровського апеляційного суду від 01.10.2019 задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_5 , рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14.05.2019 по справі № 183/7765/15 скасовано та постановлено нове яким в позові ОСОБА_1 до Компанії "Емпекс Груп ЛТД" (Беліз), Компанії "Філіантра Комерс ЛТД" (Беліз) Семісалова О .А. щодо визнання недійсними договорів та витребування спірного майна у відповідачів на користь позивача - відмовлено.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Вікан-Юс" звертає увагу, що ані боржник ПП "Мілітарі" ані будь-хто з кредиторів в процедурі банкрутства у справі № 908/976/19, не є сторонами у цивільних спорах або у кримінальних справах копії матеріалів яких додано до апеляційної скарги і з клопотанням про приєднання додаткових доказів. Сторони справи про банкрутство жодних законних прав та інтересів безпосередньо апелянта не порушили.
На думку Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікан-Юс", апелянт ОСОБА_1 не є стороною у справі про банкрутство, їй та її представнику адвокату Криворучко Н.В. було достовірно відомо про провадження справи про банкрутство ПП "Мілітарі", яке було власником квартири АДРЕСА_2 та, що майно передано в іпотеку ТОВ "Вікан-ЮС". Зокрема, Адвокат Криворучко Н. В. діючи в інтересах ОСОБА_1 31.05.2019 подала скаргу до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України про скасування державної реєстрації №46397191 від 10.04.2019 державного реєстратора Ковальова Сергія Вадимовича та про скасування рішень приватних нотаріусів ДМНО Місіяж Олени Анатоліївни та Нугаєвої Оксани Миколаївни , за результатами розгляду якої, згідно Наказу Міністерства юстиції України №2713/7 від 17.07.2019 в задоволенні відмовлено.
Також Товариство з обмеженою відповідальністю "Вікан-Юс" ззазначає, що до справи про банкрутство жодних клопотань про залучення її стороною або з майновими вимогами апелянт не заявляв. Станом на 05.10.2019 жодного позову про визнання прилюдних торгів недійсними не заявлено.
При цьому, За суб`єктним складом апелянт не може бути стороною в справі про банкрутство.
На думку кредитора ТОВ "Вікан-ЮС" процедура ліквідації та задоволення вимог кредиторів відбулось з дотриманням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ухвала Запорізького господарського суду є цілком правомірною та не підлягає скасуванню.
ПП "Мілітарі" знято з реєстраційного обліку (Дата запису: 18.09.2019; Номер запису: 11031170018037446).
Окремо, кредитор просить суд врахувати, що апелянтом невірно обраний спосіб захисту порушеного права, оскільки в Цивільному законодавстві України існує інститут віндикаційних позовів (ст.387 ЦКУ), тобто не використано всіх наданих законом можливостей щодо захисту своїх прав. При цьому за суб`єктним складом сторін це може бути виключно суд загальної юрисдикції за місцем знаходження майна.
6. Рух справи у суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.10.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 11.09.2019 у справі № 908/976/19; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 24.10.2019 о 10:30 год.
У судовому засіданні 24.10.2019 колегія суддів, порадившись на місці, оголосила перерву в судове засідання на 07.11.2019 о 11:00 год.
30.10.2019 ОСОБА_1 до Центрального апеляційного господарського суду подано додаткові пояснення до апеляційної скарги.
06.11.2019 ОСОБА_1 до Центрального апеляційного господарського суду подано додаткові пояснення до апеляційної скарги.
06.11.2019 ОСОБА_1 до Центрального апеляційного господарського суду подано клопотання про витребування доказів.
У судовому засіданні представником ТОВ "Вікас-Юс" заявлено усне клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні. Клопотання обґрунтовано тим, що ТОВ "Вікас-Юс" не отримано поданих ОСОБА_1 додаткових пояснень.
У судовому засіданні 07.11.2019 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
7. Встановлені судом обставини справи.
Постановою Господарського суду Запорізької області від 13.06.2019 ПП "Мілітарі" визнано банкрутом в порядку статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії Гайового О.В.
На офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 13.06.2019 за № 60283 розміщено повідомлення про визнання боржника - ПП "Мілітарі" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.09.2019 звіт ліквідатора, реєстр вимог кредиторів та ліквідаційний баланс банкрута - затверджено; банкрута - Приватне підприємство "Мілітарі" - ліквідовано; провадження у справі закрито; вимоги, що не задоволені за недостатністю майна, вирішено вважати погашеними.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
У відповідності до абзацу 16 статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" учасники у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
Законом про банкрутство визначено, що сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут). Кредитор - юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).
При цьому вищевказаний перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом про банкрутство, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
Відповідно до частини 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції (частина 1 статті 254 Господарського процесуального кодексу України).
Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статті 254 Господарського процесуального кодексу України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.
Слід враховувати, що рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, лише тоді, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Рішення суду, яке оскаржується не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно. Встановивши такі обставини, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та, як наслідок, скасування судового рішення на підставі пункту 4 частини 3 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
Отже, першочергово необхідно з`ясувати, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права та обов`язки скаржника, та лише після встановлення таких обставин, вирішити питання про залучення такої особи у якості третьої особи та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 161309354 від 27.03.2019 квартира загальною площею 228, 9 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , з 2011 по 2015 роки була зареєстрована за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності.
Виходячи з наданих суду копій матеріалів кримінального провадження, яке знаходиться в провадженні СВ Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, внесеного до ЄРДР № 12015040650001789:
В 2015 році громадянкою ОСОБА_3 , діючою від імені ОСОБА_1 по генеральній довіреності, посвідченій на Кіпрі 09.10.2014 посвідчувальним службовцем Панайотіс А . Авраам, апостиль проставлено на Кіпрі в Нікосії секретарем Міністерства юстиції та публічного порядку М.Міртзоу 10 жовтня 2014 року за № 18925/14, було укладено ряд договорів позик та договорів іпотек в забезпечення таких договорів, предметом іпотеки була квартира АДРЕСА_2 .
В подальшому громадянка ОСОБА_3 , діюча від імені ОСОБА_1 по генеральній довіреності, посвідченій на Кіпрі 09.10.2014 посвідчувальним службовцем Панайотіс А. Авраам, апостиль проставлено на Кіпрі в Нікосії секретарем Міністерства юстиції та публічного порядку М.Міртзоу 10.10.2014 за № 18925/14 передала право власності на квартиру АДРЕСА_2 FiLLiantra Commerce Ltd." в рахунок погашення заборгованості за договором позики від 10.03.2015.
Право власності "FiLLiantra Commerce Ltd." на вказану квартиру було зареєстровано 10.03.2015 в Реєстрі прав власності на нерухоме майно приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Зайченко І.А., що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 161309354 від 27.03.2019.
Крім того, в подальшому було здійснено ряд відчужень вказаної квартири, кінцевим власником якої стало Приватне підприємство "МІЛІТАРІ", на підставі укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕКРО" та Приватним підприємством "МІЛІТАРІ" договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Міссіяж О.А., та зареєстрованим в реєстрі за номером 175.
Разом з тим, із матеріалів справи вбачається, що право власності на вказану квартиру Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕКРО" набуло на підставі рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27.04.2018 по справі № 200/5082/18, яким зокрема, звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 11.06.2015, укладеним між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського (нова назва Дніпровського) міського нотаріального округу Огородник Лесею Василівною за реєстром № 328, а саме на нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_2 , шляхом набуття Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕКРО" права власності на нерухоме майно квартиру АДРЕСА_2. Зареєструвано право власності на нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_2 за Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕКРО".
Проте, постановою Дніпропетровського апеляційного суду від 24.07.2019 по справі № 200/5082/18 заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27.04.2018 року в оскаржуваній частині - скасовано; у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕКРО" до ОСОБА_5 , третя особа: ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за договором позики, звернення стягнення на нерухоме майно, реєстрацію права власності та зняття арешту - відмовлено.
Одночасно, вказане майно було реалізовано на аукціоні з продажу майна боржника ПП "МІЛІТАРІ" в межах справи про банкрутство.
За результатами якого власником вказаного майна став ОСОБА_2 .
Скаржник зазначає, що відчуження в неї квартири АДРЕСА_2 відбулось не законно та поза її волею, на підставі підроблених документів, внаслідок чого взагалі не могло бути включено до ліквідаційної маси банкрута та реалізовуватись в межах даної справи про банкрутство.
Матеріали справи, наведеного не спростовують. Інших доказів сторонами не надано.
При цьому, а ні арбітражним керуючим, а ні судом аналіз підстав набуття боржником права власності на квартиру АДРЕСА_2 , у тому числі, договору купівлі-продажу, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕКРО" та Приватним підприємств "МІЛІТАРІ", не було здійснено.
Так, перелік основних повноважень ліквідатора викладено у ст. 41 Закону про банкрутство.
Згідно з частиною 2 статті 41 та частиною 1 статті 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством та формує ліквідаційну масу з усіх видів майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлених в ході ліквідаційної процедури.
При цьому, встановлено, що ліквідатор не рідше ніж один раз на місяць надає комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури, використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів.
Крім того, ліквідатор зобов`язаний на вимогу господарського суду та державного органу з питань банкрутства надавати необхідні відомості щодо проведення ліквідаційної процедури.
Відповідно до змісту даної норми, у ліквідаційній процедурі завданням ліквідатора є не проста констатація факту відсутності майна, а дієвий і належний пошук майна банкрута.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 46 Закону про банкрутство, після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об`єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів та інші.
Законом про банкрутство передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків, які додаються до звіту ліквідатора і є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, що проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури. Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів, щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі). Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 927/1191/14, від 08.05.2018 у справі № 904/5948/16 та від 11.06.2019 у справі № 904/581/18.
Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.
Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, зокрема, виявлення ліквідатором кредиторів та дотримання їх процесуальних прав під час розгляду їх грошових вимог, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, доведення неможливості задоволення визнаних ліквідатором вимог кредиторів за наслідками ліквідації боржника), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Разом з тим, ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу є судовим актом, який не тільки встановлює обставини відсутності майна боржника для задоволення вимог кредиторів, дає оцінку повноті дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури, але також підсумовує хід процедури банкрутства та закриває провадження у справі про банкрутство. В зв`язку з цим, у підсумковому засіданні суду необхідно дати оцінку в цілому здійсненій процедурі банкрутства.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 83 Закону про банкрутство господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо судом затверджено звіт ліквідатора у порядку, передбаченому ст. 46 цього Закону.
Затверджуючи звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс і закриваючи провадження у справі про банкрутство, господарський суд повинен дати належну оцінку здійснення ліквідатором ліквідаційної процедури у відповідності до вимог Закону, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству про банкрутство всіх обов`язкових додатків до звіту ліквідатора, оцінити повноту реалізації ліквідатором активів боржника.
Відповідно до статті 236 ГПК судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За змістом частини 1 статті 237 ГПК при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
Затверджуючи поданий ліквідатором звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, місцевий господарський суд у порушення частини 1 статті 46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", обмежившись констатацією обставин щодо вчинення ліквідатором певних дій, не звернув увагу на додані до ліквідаційного звіту документи.
Також в порушення приписів статей 33, 36, 43 Господарського процесуального кодексу України, місцевим господарським судом не досліджено та не надано належної правової оцінки діям ліквідатора на предмет вчинення ним усіх необхідних повноважень, відповідно до положень Закону, зокрема, стосовно аналізу будь-яких договорів та інших правочинів банкрута з метою визначення їх законності у підозрілий період (за один рік до порушення провадження у справі про банкрутство).
При цьому, суд звертає увагу, що договір купівлі-продажу спірного майна було укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕКРО" та Приватним підприємств "МІЛІТАРІ" 10.10.2019, тобто менше ніж за рік до порушення провадження у справі про банкрутство. Однак, звіт ліквідатора не містить будь-яких висновків щодо аналізу договорів купівлі-продажу та інших договорів укладених боржником та прийняття заходів щодо визнання їх недійсними за загальними нормами цивільного законодавства. Крім того, ліквідатором не з`ясовано тих обставин, що рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27.04.2018 по справі № 200/5082/18, на підставі якого Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕКРО" набуло право власності, було скасовано постановою Дніпропетровського апеляційного суду від 24.07.2019 по справі № 200/5082/18.
У зв`язку з наведеним, ухвала суду першої інстанції зазначеним вимогам процесуального закону не відповідає, оскільки судом взагалі не надано оцінку поданого ліквідатором звіту, не досліджено належним чином зібрані у справі докази та не встановлено пов`язані з ними обставини, що входили до предмета дослідження, отже, оскаржуване рішення не можна визнати законним і обґрунтованим.
Апеляційний суд відхиляє доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікан-Юс" стосовно неналежно обраного скаржником способу захисту, у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не позбавлена права звернутись до суду із позовом про витребування майна, оскільки предметом апеляційного оскарження є ухвала суду першої інстанції, в межах якої повинні були бути досліджені обставини здійснення ліквідатором аналізу, у тому числі, договору купівлі-продажу спірного майна.
Оскільки апелянтом при поданні додаткових пояснень не дотримано вимог ч. 1 ст. 266 ГПК України щодо строку їх подання колегія суддів не вбачає підстав для врахування цих додаткових пояснень при перегляді в апеляційному порядку оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Апеляційний суд відхиляє клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікан-Юс" про оголошення перерви у судовому засіданні з підстав не отримання ним додаткових письмових пояснень, оскільки при перегляді оскаржуваного рішення судом не було враховано поданих скаржником додаткових пояснень, у зв`язку з недотриманням вимог ч. 1 ст. 266 ГПК України щодо строку їх подання.
Також апеляційний суд відхиляє клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів, оскільки в порушення п. 4 ч. 1 ст. 81 ГПК України, скаржником не надано суду доказів вжиття заходів для отримання зазначених у клопотанні доказів самостійно, доказів вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (ч. 6 ст. 275 ГПК України).
З огляду на зазначене, судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до постановлення ним неправильного судового рішення та порушення прав апелянта, а тому апеляційний суд вважає за необхідне залучити до участі у справі № 908/976/19 в якості учасника у справі про банкрутство ОСОБА_1; ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області слід скасувати та направити справу № 908/976/19 на стадію ліквідаційної процедури для подальшого розгляду.
Керуючись статтями 269, 275-279 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Залучити до участі у справі № 908/976/19 про банкрутство Приватного підприємства "МІЛІТАРІ" в якості учасника у справі про банкрутство ОСОБА_1 .
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 11.09.2019 у справі № 908/976/19 задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 11.09.2019 у справі № 908/976/19 скасувати.
Справу № 908/976/19 передати на розгляд до господарського суду Запорізької області на стадію ліквідаційної процедури.
Клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів відхилити.
Клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікан-Юс" про оголошення перерви у судовому засіданні відхилити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 07.11.2019.
Головуючий суддя Л.А. Коваль
Суддя Л.М. Білецька
Суддя А.Є. Чередко
