ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2019 року Справа № 902/318/16
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Савченко Г.І., суддя Демидюк О.О. , суддя Павлюк І.Ю.
секретар судового засідання Соколовська О.В.
за участю представників:
ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - Дузь-Крятченко Ю.О.
арбітражний керуючий - Белінська Н.О.
Барська міська рада - Чубар О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на ухвалу господарського суду Вінницької області від 03 вересня 2019 року у справі №902/318/16 (суддя Тісецький С.С.)
за заявою Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Барського комунального підприємства теплових мереж "Бартеплокомуненерго"
про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 03 вересня 2019 року у справі №902/318/16 повністю відмовлено в задоволенні заяви арбітражного керуючого (ліквідатора) Белінської Н.О. №02-13/49 від 04 лютого 2019 року про покладення субсидіарної відповідальності на власника (Барську міську раду) боржника (Барського комунального підприємства теплових мереж "Бартеплокомуненерго") та стягненні з Барської міської ради на користь БКПТМ "Бартеплокомуненерго" грошових коштів у справі №902/318/16.
Вказана ухвала мотивована тим, що в ході проведення процедури розпорядження майном БКПТМ "Бартеплокомуненерго", арбітражним керуючим Белінською Н.О. не було встановлено обставин щодо доведення до банкрутства боржника та незаконних дій щодо боржника, в тому числі за наслідками прийняття міською радою рішення від 30 липня 2012 року. Окрім того, ліквідатором боржника не надано суду доказів на підтвердження вини власника боржника - Барської міської ради, яка доведена у встановленому законодавством порядку, внаслідок прийняття на 26 сесії 6 скликання рішення від 30 липня 2012 року "Про передачу активів БКПТМ "Бартеплокомуненерго" на новостворене підприємство КП "Баркомунтепло" Барської міської ради".
Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулась до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали, відкрити апеляційне провадження у справі, ухвалу господарського суду Вінницької області від 03 вересня 2019 року у справі №902/318/16 скасувати повністю і ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву арбітражного керуючого (ліквідатора) Белінської Н.О. №02-13/49 від 04 лютого 2019 року про покладення на Барську міську раду субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями БКПТМ "Бартеплокомуненерго" та стягнути у справі №902/318/16 з Барської міської ради на користь БКПТМ "Бартеплокомуненерго" грошові кошти у сумі 7618207,53 грн.
Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт зазначає, що умовою покладення субсидіарної відповідальності на орган місцевого самоврядування за змістом частини сьомої статті 77 Господарського кодексу України та частини десятої статті 78 цього Кодексу є недостатність коштів, які є у розпорядженні комунального підприємства, що в даній справі було встановлено судом. Законодавчимим нормами, які в розумінні частини 1 статті 619 Цивільного кодексу України передбачають та закріплюють субсидіарну відповідальність засновника у даній справі є положення статей 76, 77, 78 Господарського кодексу України та висновки ЄСПЛ у вищенаведених справах як джерело права, а не виключно частина 5 статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Крім того, апелянт звертає увагу суду, що вина у цивільно-правових відносинах застосовується до зобов`язальних (договірних) відносин, та її доведення не передбачено при застосуванні правового інституту субсидіарної відповідальності передбаченого статтями 76, 77, 78 Господарського кодексу України. Місцевим господарським судом не було досліджено у повній мірі усі обставини справи та надано неправильну оцінку звіту незалежного аудитора ОСОБА_1 за період з 01 квітня 2013 року по 12 вересня 2016 року, відповідно до якого ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства БКПТМ "Бартеплокомуненерго" під час аналізу не виявлено.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16 жовтня 2019 року у справі №902/318/16 поновлено Акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Вінницької області від 03 вересня 2019 року у справі №902/318/16, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою та призначено її розгляд на 05 листопада 2019 року об 11:00 год.
Від ліквідатора Барського комунального підприємства Барської міської ради "Бартеплокомуненерго" надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з проханням доручити її проведення одному із судів зазначеному у переліку, який міститься у клопотанні.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29 жовтня 2019 року клопотання ліквідатора Барського комунального підприємства Барської міської ради "Бартеплокомуненерго" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції по справі №902/318/16 задоволено. Доручено Вінницькому апеляційному суду проведення судового засідання в режимі відеоконференції у справі №902/318/16, яке призначене на 05 листопада 2019 року об 11:00 год.
29 жовтня 2019 року від ліквідатора Барського комунального підприємства теплових мереж "Бартеплокомуненерго" Белінської Н.О. надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого арбітражна керуюча не заперечує проти задоволення апеляційної скарги НАК "Нафтогаз України".
Від Барської міської ради Вінницької області надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого остання вважає оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою, прийнятою у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, відтак в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а судове рішення у справі залишити без змін.
Судове засідання 05 листопада 2019 року проводилось у режимі відеоконференції з Вінницьким апеляційним судом у відповідності до статті 197 ГПК України.
Безпосередньо в судовому засіданні представники Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та Барської міської ради повністю підтримали вимоги і доводи, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзиві на неї. Арбітражна керуюча Белінська Н.О. теж підтримала вимоги і доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу.
Представники інших учасників провадження у справі в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (частина третя статті 202 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про день, час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами, відповідності до вимог статті 269 ГПК України.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представників учасників, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзивів на неї, перевіривши надану судом юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувана ухвала – скасуванню.
При цьому колегія суддів виходила з наступного.
В провадженні господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/318/16 за заявою ПАТ НАК "Нафтогаз України" до Барського комунального підприємства теплових мереж "Бартеплокомуненерго" про визнання банкрутом.
Ухвалою попереднього засідання господарського суду Вінницької області від 17 серпня 2016 року затверджено реєстр вимог кредиторів Барського комунального підприємства теплових мереж "Бартеплокомуненерго" у справі № 902/318/16, визнавши вимоги:
- Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в сумі 6 628 483,89 грн., (четверта черга задоволення), в сумі 133 673,59 грн. - пені (шоста черга задоволення) та в сумі 2 756,00 грн. - судового збору за подання заяви про визнання кредитором (перша черга задоволення).
- Жмеринської об`єднаної державної податкової інспекції Головного Управління ДФС у Вінницькій області в сумі 39 555,57 грн., з яких: 3 029,04 грн. - основного платежу (третя черга задоволення); 36 526,53 грн. - пені (шоста черга задоволення) та в сумі 2 756,00 грн. - судового збору за подання заяви про визнання кредитором (перша черга задоволення).
Ухвалою місцевого суду від 05 квітня 2017 року визнано грошові вимоги Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Барському районі Вінницької області до Барського комунального підприємства теплових мереж "Бартеплокомуненерго" у справі №902/318/16 в розмірі 761 467,73 грн. - друга черга задоволення.
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 14 листопада 2016 року визнано грошові вимоги Управління Пенсійного фонду України у Барському районі Вінницької області (ухвалою господарського суду Вінницької області від 22 травня 2017 року замінено кредитора на правонаступника Жмеринське об`єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області) до Барського комунального підприємства теплових мереж "Бартеплокомуненерго" у справі №902/318/16 в розмірі 46758,75 грн., (шоста черга задоволення) та 2756,00 грн. - судового збору за подання заяви про визнання кредитором (перша черга задоволення).
Загальна сума майнових вимог кредиторів до Барського комунального підприємства теплових мереж "Бартеплокомуненерго" становить - 7 618 207 грн. 53 коп..
Постановою господарського суду Вінницької області від 22 лютого 2017 року боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Белінську Н.О.
06 березня 2019 року до господарського суду Вінницької області надійшла заява арбітражної керуючої Белінської Н.О. №02-13/49 від 04 лютого 2019 року про покладення субсидіарної відповідальності у справі №902/318/16.
Вказана заява обгрунтована тим, що 30 липня 2012 року Барською міською радою Барського району Вінницької області на 26 сесії 6 скликання прийнято рішення "Про передачу активів БКПТМ "Бартеплокомуненерго" на новостворене підприємство КП "Баркомунтепло" Барської міської ради", яким вилучено все майно БКПТМ "Бартеплокомуненерго", яке перебувало в господарському віданні та використовувалось для здійснення підприємством його статутної діяльності. Вказані обставини, на думку ліквідатора боржника, фактично позбавили банкрута майна, за рахунок якого мала здійснюватись статутна господарська діяльність, що унеможливило її здійснення, стало причиною зростання заборгованості перед бюджетом та державними цільовими фондами і призвело до банкрутства БКПТМ "Бартеплокомуненерго" з вини його засновника - Барської міської ради Вінницької області.
Господарський суд Вінницької області ухвалою від 03 вересня 2019 року у справі №902/318/16 повністю відмовив в задоволенні заяви арбітражного керуючого (ліквідатора) Белінської Н.О. №02-13/49 від 04 лютого 2019 року про покладення субсидіарної відповідальності на власника (Барську міську раду) боржника (Барського комунального підприємства теплових мереж "Бартеплокомуненерго") та стягненні з Барської міської ради на користь БКПТМ "Бартеплокомуненерго" грошових коштів у справі №902/318/16.
Вказана ухвала мотивована тим, що в ході проведення процедури розпорядження майном БКПТМ "Бартеплокомуненерго", арбітражним керуючим Белінською Н.О. не було встановлено обставин щодо доведення до банкрутства боржника та незаконних дій щодо боржника, в тому числі за наслідками прийняття міською радою рішення від 30 липня 2012 року. Окрім того, ліквідатором боржника не надано суду доказів на підтвердження вини власника боржника - Барської міської ради, яка доведена у встановленому законодавством порядку, внаслідок прийняття на 26 сесії 6 скликання рішення від 30 липня 2012 року "Про передачу активів БКПТМ "Бартеплокомуненерго" на новостворене підприємство КП "Баркомунтепло" Барської міської ради".
Однак, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду не може погодитись з такими висновками з огляду на наступне.
Відповідно до статті 327 Цивільного кодексу України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
За приписами частини 1 статті 23 Господарського кодексу України органи місцевого самоврядування здійснюють свої повноваження щодо суб`єктів господарювання виключно в межах, визначених Конституцією України, законами про місцеве самоврядування та іншими законами, що передбачають особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі, іншими законами. Органи місцевого самоврядування можуть здійснювати щодо суб`єктів господарювання також окремі повноваження органів виконавчої влади, надані їм законом.
Управління господарською діяльністю у комунальному секторі економіки здійснюється через систему організаційно-господарських повноважень територіальних громад та органів місцевого самоврядування щодо суб`єктів господарювання, які належать до комунального сектора економіки і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління (частина 1 статті 24 Господарського кодексу України).
Комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління (частина 1 статті78 Господарського кодексу України).
Відповідно до частин першої – четвертої статті 78 Господарського кодексу України комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління. Орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника - відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство). Статутний капітал комунального унітарного підприємства утворюється органом, до сфери управління якого воно належить. Розмір статутного капіталу комунального унітарного підприємства визначається відповідною місцевою радою.
БКПТМ "Бартеплокомуенерго", відповідно до пункту 1.1 статуту - являється комунальним підприємством Барської міської ради. Все його майно належить територіальній громаді м. Бар в особі Барської міської ради (орган управління майном), яким підприємство користувалося на праві господарського відання. Отже, відповідно до статті 78 Господарського кодексу України боржник є комунальним унітарних підприємством.
Відповідно до статті 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб`єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб`єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.
За змістом статті 42 Закону про банкрутство (в редакції, чинній на момент визнання комунального підприємства банкрутом) усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об`єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об`єктів комунальної інфраструктури, що належать юридичній особі - банкруту, які передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.
Отже, право господарського відання є обмеженим правовим титулом, похідним від права власності, який обмежується не тільки законом та статутом, але й власником майна.
З огляду на викладене вище, здійснення господарської діяльності комунальним некомерційним підприємством без мети одержання прибутку, на основі матеріальної бази, яка не є його власністю, зумовлює для законодавця необхідність регулювання спірних відносин у такий спосіб, який би дозволив захистити інтереси можливих кредиторів суб`єкта некомерційної господарської діяльності.
Таке регулювання здійснено через механізм, закріплений у положеннях статей 77, 78 Господарського кодексу України.
Відповідно до частини десятої статті 78 Господарського кодексу України особливості господарської діяльності комунальних унітарних підприємств визначаються відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом щодо діяльності державних комерційних або казенних підприємств, а також інших вимог, передбачених законом.
Частинами другою та третьою статті 76 Господарського кодексу України встановлено, що казенне підприємство створюється за рішенням Кабінету Міністрів України. У рішенні про створення казенного підприємства визначаються обсяг і характер основної діяльності підприємства, а також орган, до сфери управління якого входить підприємство, що створюється. Реорганізація і ліквідація казенного підприємства проводяться відповідно до вимог цього Кодексу за рішенням органу, до компетенції якого належить створення даного підприємства. Майно казенного підприємства закріплюється за ним на праві оперативного управління.
Відповідно до частини третьої статті 77 Господарського кодексу України орган, до сфери управління якого входить казенне підприємство, здійснює контроль за використанням та збереженням належного підприємству майна, і має право вилучити у казенного підприємства майно, яке не використовується або використовується не за призначенням, та розпорядитися ним у межах своїх повноважень.
Згідно з приписами частини сьомої статті 77 Господарського кодексу України казенне підприємство відповідає за своїми зобов`язаннями лише коштами, що перебувають у його розпорядженні. У разі недостатності зазначених коштів держава, в особі органу, до сфери управління якого входить підприємство, несе повну субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями казенного підприємства
З огляду на зазначене вище, спірні відносини прямо врегульовано за допомогою відсильної норми частини десятої статті 78 Господарського кодексу України та частини сьомої статті 77 цього Кодексу, що виключає необхідність застосування до таких відносин аналогії закону або права.
При цьому умовою покладення субсидіарної відповідальності на орган місцевого самоврядування за змістом частини сьомої статті 77 Господарського кодексу України та частини десятої статті 78 цього Кодексу є недостатність коштів, які є у розпорядженні комунального підприємства, що в цій справі було встановлено судом першої інстанції.
Крім того, статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
У низці випадків ЄСПЛ визнавав державу відповідальною за борги підприємств незалежно від їх формальної класифікації у внутрішньодержавному праві (рішення від 30 листопада 2004 року у справі "Михайленки та інші проти України", пункт 45, рішення від 04 квітня 2006 року у справі "Лисянський проти України", пункт 19, рішення від 03 квітня 2007 року у справі "Кооперативу Агрікола Слобозія-Ханесей проти Молдови", пункти 18,19, рішення від 12 квітня 2007 року у справі "Григор`єв та Какаурова проти Російської Федерації", пункт 35, рішення від 15 січня 2008 року у справі "Р. Качапор та інші проти Сербії". Отже, внутрішньодержавний правовий статус підприємства як самостійної юридичної особи сам по собі не звільняє державу від відповідальності за борги підприємств у межах Конвенції.
З огляду на наведені вище висновки ЄСПЛ, а також те, що нормами ГК України визначено регулювання діяльності комунальних некомерційних підприємств аналогічно до діяльності державних казенних підприємств, без наділення вказаних суб`єктів повною самостійною відповідальністю у відносинах з третіми особами, колегія суддів враховує зазначені висновки при вирішенні спору в цій справі.
Крім того, ЄСПЛ також висловив позицію і щодо субсидіарної відповідальності муніципального органу (органу місцевого самоврядування) за зобов`язаннями муніципального підприємства. Так, у пункті 62 рішення у справі "Єршова проти Російської Федерації" ЄСПЛ зазначив, що, враховуючи публічний характер діяльності підприємства, істотний ступінь контролю за його майном з боку муніципальних органів влади і рішень останніх, які мали наслідком передачу майна і подальшу ліквідацію підприємства, ЄСПЛ дійшов висновку про те, що підприємство не було наділене достатньою організаційною та управлінською незалежністю від муніципальних органів влади. Отже, незалежно від статусу підприємства як самостійної юридичної особи, муніципальна влада і відповідно держава мають бути в межах Конвенції визнані відповідальними за діяльність і бездіяльність підприємства.
Відповідно до Довідки АБ № 394829 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1005056906 станом на 26 лютого 2019 року БКПТМ "Бартеплокомуненерго" (код ЄДРПОУ 05538980), є комунальним підприємством. Засновник - Барська міська рада, розмір до статутного фонду - 2 015 065,00 грн.
В статутних документах боржника та у вказаній довідці відсутні відомості про комерційне чи некомерційне комунальне підприємство. Однак, дана обставина не є визначальною, оскільки однією з визначальних умов є створення підприємства з метою задоволення потреб територіальної громади громади міста Бар та Барського району в роботах і послугах, отримання прибутків, реалізації на підставі одержаного прибутку економічних інтересів власника та поповнення міського бюджету.
30 липня 2012 року Барською міською радою Барського району Вінницької області на 26 сесії 6 скликання прийнято рішення "Про передачу активів БКПТМ "Бартеплокомуненерго" на новостворене підприємство КП "Баркомунтепло" Барської міської ради", яким вирішено:
1) Затвердити перелік майнових цінностей БКПТМ "Бартеплокомуненерго" від 23 липня 2012 року, що підлягає передачі на баланс КП "Баркомунтепло" Барської міської ради;
2) Припинити право господарського відання Барського комунального підприємства теплових мереж "Бартеплокомуненерго" на майно зазначене у пункті 1 цього рішення та яке належить до комунальної власності територіальної громади міста Бар, також вилучити дане майно у підприємства;
3) Створеній рішенням 22 сесії 6 скликання від 30 травня 2012 року комісії передати майно, зазначене у пункті 1 цього рішення у володіння та користування Комунального підприємства "Баркомунтепло" Барської міської ради та закріпити це майно за КП "Баркомунтепло" Барської міської ради на праві господарського відання.
Згідно додатку №1 до рішення 26 сесії Барської міської ради 06 скликання від 30 липня 2012 року "Перелік майнових цінностей Барського комунального підприємства теплових мереж "Бартеплокомуненерго", на підставі зазначеного рішення було вилучено все майно БКПТМ "Бартеплокомуненерго", яке перебувало в господарському віданні та використовувалось для здійснення підприємством його статутної діяльності.
Відповідно до рішення Барської міської ради "Про передачу активів БКПТМ "Бартеплокомуненерго" на новостворене підприємство КП "Баркомунтепло" Барської міської ради, вирішивши питання про вилучення з господарського відання та передання усього майна від боржника до іншої юридичної особи, власником не вирішено питання про правонаступництво особи, яка отримала майнові активи боржника.
Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта за БКПТМ "Бартеплокомуненерго" рахуються на праві господарського відання майно територіальної громади міста Бар в особі Барської міської ради, а саме:
- будівля за адресою: Вінницька область, Барський район, місто Бар, вулиця Машинобудівників, будинок 1, загальною площею 52,3 кв.м.;
- будівля за адресою: Вінницька область, Барський район, місто Бар, вулиця Заводська, будинок 3, загальною площею 64 кв.м.;
- будівля за адресою: Вінницька область. Барський район, місто Бар, вулиця Островського, будинок 7/2.
Вищезазначені будівлі також передані Барською міською радою відповідно до рішення "Про передачу активів БКПТМ "Бартеплокомуненерго" на новостворене підприємство КП "Баркомунтепло" Барської міської ради".
Різниця між сумою вимог кредиторів банкрута, яка затверджена господарським судом та ліквідаційною масою (яка є 0,00 грн.) становить 7 618 207 грн. 53 коп.
Таким чином, місцевий господарський суд помилково дійшов висновку про відсутність підстав для субсидіарної відповідальності Барської міської ради Вінницької області за зобов`язаннями БКПТМ "Бартеплокомуненерго" та безпідставно відмовив у задоволенні заяви ліквідатора.
Згідно із статтями 73, 74, 86 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Помилковим є посилання місцевого господарського суду при відмові у задоволенні заяви про покладення субсидіарної відповідальності на звіт незалежного аудитора ОСОБА_1 за період з 01 квітня 2013 року по 12 вересня 2016 року, відповідно до якого ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства БКПТМ "Бартеплокомуненерго" під час аналізу не виявлено, оскільки такий звіт не може вважатися єдиним належним і допустимим доказом цього.
Крім того, під час розгляду апеляційної скарги у суді апеляційної інстанції представником Барської міської ради не наведено будь-якої аргументації щодо економічної доцільності прийняття рішення про вилучення активів підприємства та передачі на новостворене підприємство.
Відсутність такого висновку в матеріалах справи не може бути беззаперечною підставою для звільнення засновника боржника від субсидіарної відповідальності.
При розгляді справи, колегією суддів враховано правову позицію Великої Палати Верховного Суду викладену у постанові від 04 вересня 2018 року у справі №5023/4388/12.
Тому, арбітражний керуючий правомірно звернувся до місцевого господарського суду у справі про банкрутство про покладення субсидіарної відповідальності на власника боржника відповідно до частини 5 статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який діяв на час розгляду заяви, оскільки достатньою умовою покладення субсидіарної відповідальності на власника є недостатність коштів, відсутність майна, дії, рішення власника (Барської міської ради) щодо вилучення майна у боржника. Не є визначальними умисні дії власника, засновника, інших осіб у доведенні до банкрутства. Вина у цивільно-правових відносинах застосовується до зобов`язальних (договірних) відносин, та її доведення не передбачено при застосуванні правового інституту субсидіарної відповідальності передбаченого статями 76, 77, 78 Господарського кодексу України.
За таких обставин ухвала місцевого господарського суду підлягає скасування, а заява арбітражного керуючого (ліквідатора) Белінської Н.О. №02-13/49 від 04 лютого 2019 року про покладення субсидіарної відповідальності на власника (Барську міську раду) боржника (Барського комунального підприємства теплових мереж "Бартеплокомуненерго") та стягненні з Барської міської ради на користь БКПТМ "Бартеплокомуненерго" грошових коштів у справі №902/318/16 – задоволенню.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 275, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на ухвалу господарського суду Вінницької області від 03 вересня 2019 року у справі №902/318/16 задоволити.
Ухвалу господарського суду Вінницької області від 03 вересня 2019 року у справі №902/318/16 скасувати.
Заяву ліквідатора Белінської Н.О. №02-13/49 від 04 лютого 2019 року про покладення на Барську міську раду субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями БКПТМ "Бартеплокомуненерго" задовольнити в повному обсязі.
Покласти субсидіарну відповідальність на Барську міську раду (код ЄДРПОУ 04051017) за зобов`язаннями БКПТМ "Бартеплокомуненерго".
Стягнути з Барської міської ради (код ЄДРПОУ 04051017) на користь БКПТМ "Бартеплокомуненерго" грошові кошти у сумі 7618207,53 грн.
Господарському суду Вінницької області видати наказ.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Справу №902/318/16 повернути до господарському суду Вінницької області.
Повний текст постанови складений "07" листопада 2019 р.
Головуючий суддя Савченко Г.І.
Суддя Демидюк О.О.
Суддя Павлюк І.Ю.
