ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" жовтня 2019 р. Справа№ 910/15262/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зубець Л.П.
суддів: Пашкіної С.А.
Мартюк А.І.
секретар судового засідання: Пастернак О.С.
за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 16.10.2019
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтехстандарт"
на рішення Господарського суду міста Києва
від 13.03.2019 (повний текст складено 25.03.2019)
у справі №910/15262/18 (суддя Чебикіна С.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтехстандарт"
до 1) Національного агентства України
з питань виявлення, розшуку та управління активами,
одержаними від корупційних та інших злочинів
2) Товариства з обмеженою відповідальністю
"Житловий комплекс Воздвиженка"
про визнання недійсними договорів управління майном (активами) та відшкодування збитків (упущеної вигоди) 1 471 398,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтехстандарт" (надалі - позивач, ТОВ "Інтехстандарт") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (надалі - відповідач 1, Агенство) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс Воздвиженка" (надалі - відповідач 2, ТОВ "Житловий комплекс Воздвиженка") про визнання недійсним договору управління майном (активами) від 06.09.2018, укладеного між відповідачем-1 та відповідачем-2, зареєстрованого в реєстрі за №442, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Яковенко В.І. зі змінами внесеними додатковим договором про внесення змін до договору управління майном (активами), зареєстрований за №454 11.09.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Яковенко В.І. та про стягнення з відповідачів 1 471 398,00 грн. збитків, які завдані позивачу внаслідок укладення оспорюваного договору на підставі ст.ст. 16, 203, 215, 216 ЦК ст. 217 ГК України.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач є суборендарем нерухомого майна (нежитлові приміщення та офісні приміщення) за договором суборенди №СУ/НА-02 від 29.12.2017. З Державного реєстру речових прав на нерухоме майно останньому стало відомо про те, що відповідачі 06.09.2018 уклали оспорюваний договір управління майном (активами), в тому числі і тих, які перебувають в суборенді у позивача. Відповідач-2, який є управителем нерухомого майна за оспорюваним договором управління майном (активами), фізично перешкоджає у доступі до орендованого майна позивачу та примушує його перестати виконувати свої зобов`язання за діючим договором оренди та укласти новий договір оренди, без припинення попереднього договору, за завищеними ставками та на інший термін. Таким чином, оспорюваний договір укладений між відповідачами порушує право позивача на користування зазначеним нерухомим майном.
Також відповідачем-1 в порушення вимог ст. 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" не було проведено конкурс для відбору суб`єктів оціночної діяльності, які б мали право здійснити оцінку активів переданих в управління за оспорюваним договором.
Відповідно після укладення оспорюваного договору позивач позбавлений можливості користуватись орендованим майном, яке передано в управління відповідачу-2, проте, зобов`язаний сплачувати за договором суборенди №СУ/НА-02 від 29.12.2017 орендну плату, а тому збитки позивача дорівнюють розміру сплаченої ним орендної плати - 1 471 398,00 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.03.2019 у позові відмовлено повністю.
Суд першої інстанції відмовляючи у позовних вимогах дійшов висновку про те, що:
- доводи позивача, що відповідачем-1 в порушення вимог ст. 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" не було проведено конкурс для відбору суб`єктів оціночної діяльності, які б мали право здійснити оцінку активів переданих в управління за оспорюваним договором є безпідставними та спростовуються загальнодоступною інформацією оприлюдненою на порталі публічних закупівель https://prozorro.gov.ua про те, що Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів 29.01.2018 було оголошено процедуру щодо закупівлі послуги з оцінки активів, а саме: "Консультаційні послуги з питань підприємницької діяльності та управління ДК 021:2015:79410000-1 (послуги з оцінки активів)" вартість предмета закупівлі (послуг) 194 030,00 грн. та укладеним з переможцем конкурсу ТОВ "Українська експертна група" договору №1328, предметом якого є надання послуг з оцінки активів, строк дії договору № 1328 становить з 29.01.2018 до 31.12.2018;
- відповідачем-1 відповідно до вимог ст. 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" було здійснено оцінку арештованих об`єктів нерухомості переданих в управління відповідачу-2 за оспорюваним договором, про що в оспорюваному договорі управління по кожному з 99 об`єктів нерухомого майна зазначено відповідну їх ринкову вартість згідно зі звітом про оцінку.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, ТОВ "Інтехстандарт" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні позову про визнання недійсним договору управлення майном (активами) від 06.09.2018 зі змінами, внесеними договором про внесення змін від 11.09.2018, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити вказані позовні вимоги.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення прийнято при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також наявна невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції. Відтак, оскаржуване судове рішення у цій справі ухвалене із порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що відповідачем 1 необхідно було проводити закупівлю послуг суб`єкта оціночної діяльності та управителя у порядку процедури відкритих торгів. Також, подані до суду першої інстанції документи не є належними доказами проведення оцінки та вибору суб`єктами оціночної діяльності для проведення оцінки активів відповідно до вимог ЗУ "Про публічні закупівлі", оскільки відповідачами не надано суду жодного доказу того, що вказані звіти про оцінку майна, яке зазначено в оскаржуваному договорі були складені саме ТОВ "Українська експертна група" на виконання договору №1328 від 29.01.2018.
Судом першої інстанції не було вжито заходів процесуального примусу до відповідача-1, який в порушення вимог ухвали суду не надав витребувані докази, тим самим позбавлено позивача можливості довести суду обґрунтованість своїх позовних вимог.
Укладенням оскаржуваного договору управління майном відповідачі порушують право позивача на користування майном на підставі діючого договору суборенди.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2019, апеляційну скаргу ТОВ "Інтехстандарт" передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Козир Т.П., суддів Коробенка Г.П., Кравчука Г.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2019 відкрито апеляційне провадження у справі №910/15262/18 за апеляційною скаргою ТОВ "Інтехстандарт" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2019, розгляд апеляційної скарги призначено на 20.06.2019.
Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзиви на апеляційну скаргу.
Відповідачі 1, 2 у порядку ст. 263 Господарського процесуального кодексу України скориставшись своїм правом, подали до Північного апеляційного господарського суду відзиви на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтехстандарт", в яких просять залишити скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.
19.06.2019 через відділ управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшли письмові пояснення на відзив відповідача 2.
20.06.2019 через відділ управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська металургійна компанія" надійшло клопотання про залучення до участі у справі №910/15262/18 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2019 відкладено розгляд апеляційної скарги ТОВ "Інтехстандарт" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2019 у справі №910/15262/18 на 20.08.2019.
19.08.2019 через відділ управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшли письмові пояснення на відзив відповідача 1.
20.08.2019 через відділ управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від відповідача 2 надійшла заява про відвід колегії суддів від участі у розгляді справи №910/15262/18.
Головуючий суддя Козир Т.П. 20.08.2019 з метою недопущення сумнівів у неупередженості складу суду, заявила самовідвід від розгляду апеляційної скарги у справі №910/15262/18.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.08.2019 заяву про самовідвід головуючого судді Козир Т.П. від розгляду справи №910/15262/18 задоволено. Матеріали справи №910/15262/18 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
Розпорядженням керівника апарату суду Північного апеляційного господарського суду №09.1-07/376/19 від 27.08.2019 призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/15262/18.
Відповідно до витягу із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.08.2019 справа №910/15262/18 передана на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Зубець Л.П., судді Калатай Н.Ф., Мартюк А.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2019 прийнято справу №910/15262/18 за апеляційною скаргою ТОВ "Інтехстандарт" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2019 до провадження визначеним вище складом колегії суддів та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 01.10.2019.
30.09.2019 через відділ управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У зв`язку з перебуванням судді Калатай Н.Ф., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.10.2019, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Зубець Л.П. (суддя - доповідач), судді Пашкіна С.А., Мартюк А.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2019 прйнято справу №910/15262/18 за апеляційною скаргою ТОВ "Інтехстандарт" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2019 до провадження визначеним вище складом колегії суддів.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2019 в судовому засіданні оголошено перерву до 09.10.2019.
09.10.2018 через відділ управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшла заява про відвід колегії суддів: Зубець Л.П., Пашкіної С.А., Мартюк А.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2019 визнано необґрунтованою заяву ТОВ "Інтехстандарт" про відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Зубець Л.П., судді Мартюк А.І., Пашкіна С.А. від участі у розгляді справи №910/15262/18; матеріали справи передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
Справу №910/15262/18 за апеляційною скаргою ТОВ "Інтехстандарт" призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 16.10.2019.
Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.10.2019 для розгляду заяви ТОВ "Інтехстандарт" про відвід суддів Зубець Л.П., Мартюк А.І., Пашкіної С.А. у справі №910/15262/18 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Верховець А.А., судді Доманська М.Л., Пантелієнко В.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.10.2019 у задоволенні заяви ТОВ "Інтехстандарт" про відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Зубець Л.П., суддів Мартюк А.І., Пашкіної С.А., від участі у розгляді справи №910/15262/18 відмовлено.
09.10.2018 через відділ управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від ТОВ "Інвестиційно-консалтингова компанія "ІН-ВЕСТ" надійшла заява про відвід від розгляду справи №910/15262/18 суддів Зубець Л.П., Мартюк А.І.
У судове засідання 16.10.2019 з`явилися представники відповідачів 1, 2, які проти задоволення апеляційної скарги заперечували, з підстав викладених у відзивах на апеляційну скаргу.
При цьому представники відповідачів 1 , 2 зазначили щодо поданої заяви ТОВ "Інвестиційно-консалтингова компанія "ІН-ВЕСТ" про відвід від розгляду справи №910/15262/18 суддів Зубець Л.П., Мартюк А.І. про те, що заява подана не учасником справи, відповідно повинна бути залишена без розгляду. Стосовно клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська металургійна компанія" про залучення до участі у справі №910/15262/18 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача зауважили, що заявник не є стороною оскаржуваного договору, при цьому в клопотанні не зазначено яким чином судове рішення може вплинути на його права, інтереси або обов`язки.
Позивач у судове засідання 16.10.2019 представників не направив, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до ч.ч. 12, 13 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядову справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов`язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.
При цьому, положеннями вказаної статті передбачено право, а не обов`язок суду відкласти апеляційний розгляд справи. За висновками суду неявка представника позивача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами.
Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.
Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника позивача.
Колегія суддів порадившись на місці вирішила заяву ТОВ "Інвестиційно-консалтингова компанія "ІН-ВЕСТ" про відвід від розгляду справи №910/15262/18 суддів Зубець Л.П., Мартюк А.І. залишити без розгляду з огляду на наступне.
Так, склад учасників справи визначений статтею 41 ГПК України.
Відповідно до частини 1 статті 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
Згідно з ч. 1 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
Частиною другою статті 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36, 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.
З огляду на вищевикладене, оскільки ТОВ "Інвестиційно-консалтингова компанія "ІН-ВЕСТ" не є учасником справи №910/15262/18, відповідно не наділено правом, відповідно до Господарськиого процесуального кодексу України на звернення з зазначеною заявою.
Дослідивши матеріали клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська металургійна компанія" про залучення до участі у справі №910/15262/18 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, заслухавши пояснення присутніх представників відповідачів 1, 2, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання з огляду на наступне.
Приписами ч.ч. 1-3 ст. 50 ГПК України встановлено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Як вбачається з матеріалів справи, клопотання про залучення до участі у справі третьою особою Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська металургійна компанія" обґрунтовує тим, що судове рішення у цій справі може вплинути на права, інтереси та обов`язки товариства, оскільки постановою старшого слідчого в особливо важливих справах Слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві винесено постанову про визнання останнього потерпілим у кримінальному провадженні №12013110000001043, відкритому за фактами заволодіння шляхом обману грошовими коштами АТ "УкрСибБанк" в особливо великому розмірі, фіктивного підприємництва, підроблення документів та їх використання, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених Кримінальним кодексом України.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська металургійна компанія" набуло прав потерпілого на підставі укладених з АТ "УкрСибБанк" договорів факторингу-відступлення права вимоги первісного кредитора до нового кредитора.
Отже нерухоме майно, яким управляє відповідач 1 та передано на зберігання відповідачу 2, договори між якими є предметом оскарження у цій справі, є речовими доказами, в межах кримінального провадження №12013110000001043.
Слід зазначити, що у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі, при цьому до клопотання заявнику необхідно докази свого обґрунтування в розумінні ст.ст. 76-79 ГПК України.
Втім, до клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору заявником не долучено документів, які б мали засвідчити в порядку передбаченому чинним законодавством України про можливе порушення його прав та інтересів рішенням суду у даній справі.
Згідно із ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
У судовому засіданні 16.10.2019 оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.
Як встановлено місцевим господарським судом та перевірено судом апеляційної інстанції, згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, власником об`єктів, а саме: - реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 446496080000, нежитлові будівлі літ. А, Б, З, І, Л, М, Р, загальною площею 21980,1 кв.м., м. Київ, пров. Балтійський, буд. 20; - реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 446477380000, нежитлова будівля офісно-торгівельного центру літ. Т, загальною площею 12429,2 кв.м., м. Київ, пров. Балтійський , буд. 20; - реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 446445080000, нежитлова торгівельно-виробннча будівля літ. У, загальною площею 1964,4 кв.м., м. Київ, пров. Балтійський, буд. 20;- реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 446332280000, будівля виробничої майстерні літ. К загальною площею 67,3 кв.м., м. Київ, пров. Балтійський , буд. 20, з 22.03.2017 року є Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Будівельні проекти".
29.12.2017 між TOB "НОВІ АВТО" (орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтехстандарт" (суборендар) було укладено договір суборенди нерухомого майна №СУ/НА-02, за умовами якого орендар передав, а позивач прийняв в суборенду наступне майно, а саме:
- нежитлові приміщення (автосалон Geely), загальною площею 776,90 кв.м., будівлі офісно-торгівельного центру "літ. Т";
- нежитлові приміщення (виробничо-складський комплекс та офісні приміщення) загальною площею 3449,92 кв.м., нежитлових приміщень "літ. Б", "літ. З", "літ. М";
- асфальтований майданчик загальною площею 4 836,15 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, пров. Балтійський, 20.
У ході здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12013110000001043, ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 20.04.2018 у справі №752/19045/17, провадження №1-кс/752/3270/18, у порядку та на підставах визначених статтями 100, 170-173 Кримінального процесуального кодексу України, накладено арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном, та передано в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, наступні об`єкти нерухомого майна (активи), що належать на праві власності TOB "КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ "БУДІВЕЛЬНІ ПРОЕКТИ", а саме:
- нежитлові будівлі літ. А, Б, З, І, Д М, Р, загальною площею 21980,1 кв.м, реєстраційний номер об`єкта шгрухомого майна 446496080000, розташовані за адресою: м. Київ, пров. Балтійський, буд. 20;
- нежитлову будівлю офісно-торгівельного центру літ. Т, загальною площею 12429,2 кв.м, реєстраційний шюмер об 'єкта нерухомого майна 446477380000, розташовані за адресою: м. Київ, пров. Балтійський , буд. 20;
- нежитлову торгівельно-виробничу будівлю літ. У, загальною площею 1964,4 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 446445080000, розташована за адресою: м. Київ, пров. Балтійський, буд. 20;
- будівлю виробничої майстерні літ. К, загальною площею 67,3 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого иайна 446332280000, розташована за адресою: м. Київ, пров. Балтійський, буд. 20.
Забезпечуючи реалізацію мети накладеного арешту, на підставі вищевказаної ухвали Голосіївського районного суду міста Києва, арештоване майно передано Національному агентству для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження та збереження їхньої економічної вартості.
Згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 27.04.2018 проведено державну реєстрацію обтяження об`єктів арештом та вказано особу в інтересах якої встановлено обтяження - ГУ Національної поліції у м. Києві.
06.09.2018 між Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (установник управління) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс Воздвиженка" (управитель) було укладено договір управління майном (активами), зареєстрований в реєстрі за №442, відповідно до умов якого (з урахуванням внесених змін додатковим договором від 11.09.2018 зареєстрований в реєстрі за №454) установник управління передав в управління управителеві, а останній прийняв в управління об`єкти нерухомого майна в кількості 99 окремих об`єктів нерухомості, зокрема: 68) нежитлові будівлі літ. А,Б,З,І,Л,М,Р, загальною площею 21 980,1 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 446496080000, розташовані за адресою: м. Київ, пров. Балтійський, буд. 20, ринковою вартістю згідно зі звітом про оцінку 171 223 221 грн. та 69) нежитлова будівля офісно-торгівельного центру літ.Т, загальною площею 12 429,2 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 446477380000 розташована за адресою: м. Київ, пров. Балтійський, буд. 20, ринковою вартістю згідно зі звітом про оцінку 96 822 474 грн.
Позивач, стверджуючи, що укладений договір управління майном (активами) порушує його права звернувся до місцевого господарського суду з позовними вимогами про визнання недійсним зазначеного вище договору від 06.09.2018, укладеного між відповідачем-1 та відповідачем-2, та похідними вимогами про стягнення 1 471 398,00 грн. збитків, які завдані позивачу внаслідок укладення оспорюваного договору.
Суд першої інстанції відмовів в задоволенні позовних вимог, з чим погоджується апеляційний господарський суд, з огляду на наступне.
Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Згідно ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Правові та організаційні засади функціонування Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів визначає Закон України "Про національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" (надалі - Закон).
Відповідно до абзацу 4 частини 1 статті 1 Закону управління активами - діяльність із володіння, користування та/або розпорядження активами, тобто забезпечення збереження активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, та їх економічної вартості або реалізація таких активів чи передача їх в управління відповідно до цього Закону, а також реалізація активів, конфіскованих у кримінальному провадженні.
Частиною першою статті 9 Закону визначені такі функції Національного агентства: проведення аналізу статистичних даних, результатів досліджень та іншої інформації про виявлення, розшук та управління активами; підготовка пропозицій щодо формування та реалізації державної політики у сфері виявлення, розшуку та управління активами, розроблення проектів нормативно-правових актів з цих питань; здійснення заходів з виявлення, розшуку, проведення оцінки активів за зверненням слідчого, детектива, прокурора, суду (слідчого судді); організація здійснення заходів, пов`язаних з проведенням оцінки, веденням обліку та управлінням активами; формування та ведення Єдиного державного реєстру активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні; здійснення співробітництва з органами іноземних держав, до компетенції яких належать питання щодо виявлення, розшуку та управління активами, іншими компетентними органами іноземних держав, відповідними міжнародними організаціями; участь у забезпеченні представництва прав та інтересів України у закордонних юрисдикційних органах у справах, пов`язаних з поверненням в Україну активів, одержаних від корупційних та інших злочинів; надання роз`яснень, методичної та консультаційної допомоги слідчим, детективам, прокурорам та суддям з питань, пов`язаних з виявленням, розшуком, проведенням оцінки та управлінням активами; інші функції, визначені законом.
Згідно з ст. 19 Закону, Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред`явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, сума або вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року. Зазначені активи приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів, копії яких надсилаються Національному агентству не пізніше наступного робочого дня після їх винесення (надання) з відповідним зверненням прокурора.
У разі прийняття в управління активів, які чи права на які та їх обтяження підлягають державній реєстрації, Національне агентство надсилає того самого дня інформацію про накладення арешту на активи органам, що ведуть державні реєстри таких активів, прав на них або їх обтяжень. У разі прийняття в управління цінних паперів інформація також надсилається відповідним учасникам депозитарної системи України.
Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 21 Закону, управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється Національним агентством, шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління. Активи, зазначені у частині першій цієї статті, прийняті Національним агентством в управління, підлягають оцінці, яка здійснюється визначеними за результатами конкурсу суб`єктами оціночної діяльності, та передачі в управління визначеним за результатами конкурсу юридичним особам або фізичним особам - підприємцям у порядку, встановленому законодавством про державні (публічні) закупівлі. Управління активами здійснюється на підставі договору, укладеного відповідно до глави 70 Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей визначених цим Законом.
Здійснивши аналіз частини першої статті 19 Закону судом апеляційної інстанції встановлено, що Національне агентство є суб`єктом здійснення заходів з управління активами на які накладено арешт у кримінальному провадженні та є єдиним суб`єктом, якому згідно ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва передано виняткове право володіти, користуватись, розпоряджатись майном, шляхами визначеними Законом.
Тобто, зважаючи на викладене, правомочності права власності ТОВ «Компанія з управління активами «Будівельні проекти», на час арешту майна обмежені (у тому числі як орендодавця), відповідно і на орендовані ТОВ «Нові Авто» приміщення, а відтак виключається правомірність перебування в суборенді зазначених приміщень і у позивача.
Таким чином, накладення арешту на Активи та передача останніх в управління Національному агентству та подальша реєстрація обтяження щодо майна ТОВ «Компанія з управління активами «Будівельні проекти» виключала можливість перебувати у правовому режимі майна, переданого Національному агентству в управління, окрім як в спосіб встановлений статтями 19, 21 Закону, а права позивача (як суборендатора Активів), в силу зазначених статтей є обмеженими, та є наслідками застосованих заходів забезпечення кримінального провадження в результаті накладення арешту та передачі Активів в управління Національному агентству ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 20.04.2018, що вказує на безпідставність доводів позивача щодо порушення права користування останнього.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлені Законом України "Про публічні закупівлі".
Згідно пункту 18 частини 1статті 1 Законом України "Про публічні закупівлі" предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.
Пунктами 1-2 частини 1 статті 2 названого Закону встановлено сферу його застосування та зазначено, що даний закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.
Виходячи зі змісту Закону України "Про публічні закупівлі", вартістю предмета закупівлі є сума грошових коштів, яку замовник закупівлі витрачає здійснюючи таку закупівлю.
Під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах першому і другому частини першої статті 2 названого Закону, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.
Слід зазначити, що у разі прийняття рішення замовником закупівель товарів, робіт та послуг, вартість яких є меншою за вартість встановлену абзацами першим та другим частини першої статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" про використання електронної системи, в такому разі, порядок використання останньої здійснюється у згідно встановленого Наказом Державного підприємства "Зовнішторгвидав України" №35 від 13.04.2016, яким затверджено "Порядок здійснення допорогових закупівель" (згідно Наказу Мінекономрозвитку від 26.07.2016 №1220 ДП «Зовнішторгвидав України» перейменовано та затверджено статут ДП «ПРОЗОРРО»).
Згідно пункту 6.4 цього Порядку, визначаючи вимоги до предмета закупівлі, використовуючи електронну систему, замовник, поміж інших параметрів предмета закупівлі має визначити очікувану вартість закупівлі, при цьому згідно абзацу другого вартісні параметри предмета закупівлі не можуть бути меншими 3 000 гривень. Електронна система державних закупівель ДП «ПРОЗОРРО», не має технічної можливості забезпечувати здійснення закупівлі послуг, вартість яких (вартість закупівлі) складає нуль гривень.
Так, згідно форми звіту про укладені договори управління №442 від 05.09.2018, ціна останнього становить: щомісячний розмір винагороди 25 % (вказана сума становить відсоток винагороди управителя, згідно умов договору).
Така сума зазначена у зв`язку з тим, що електронна система «ПРОЗОРРО» не має технічної можливості зафіксувати та опублікувати у звіті про укладені договори ціну договору, яка становить нуль гривень, у зв`язку з чим, у графі ціна договору зазначається відсоток винагороди управителя, передбачений договором, що у даному випадку становить 25 %.
Крім того, як визначено абзацом третім частини другої статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі", Національним агентством на веб-порталі уповноваженого органу ДП «ПРОЗОРРО» розміщено звіт про укладений договір №442 від 05.092018. що підтверджується роздруківкою з веб-сайту ДП «ПРОЗОРРО» та формою звіту про укладені договори, які додані позивачем до позовної заяви.
За таких обставин, апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що в силу вимог статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" на оспорювану процедуру закупівлі не поширюються вимоги статті 12 цього Закону, на які посилається як на підставу своїх позовних вимог позивач.
Окремо суд апеляційної інстанції звертає увагу, що Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 27.03.2017 у справі №826/17441/18 встановив законність проведення процедури закупівлі суб`єкта оціночної діяльності щодо Активів, які належать TOB "КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ "БУДІВЕЛЬНІ ПРОЕКТИ", що також вказує на безпідставність та необґрунтованість вказаних підстав для задоволення апеляційної скарги.
Щодо доводів позивача, про те, що відповідачем-1 в порушення вимог ст. 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" не було проведено конкурс для відбору суб`єктів оціночної діяльності, які б мали право здійснити оцінку активів переданих в управління за оспорюваним договором, колегія суддів вважає їх безпідставними та такими, що спростовуються загальнодоступною інформацією оприлюдненою на порталі публічних закупівель https://prozorro.gov.ua, оскільки Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів 29.01.2018 було оголошено процедуру щодо закупівлі послуги з оцінки активів, а саме: "Консультаційні послуги з питань підприємницької діяльності та управління ДК 021:2015:79410000-1 (послуги з оцінки активів)" вартість предмета закупівлі (послуг) 194 030,00 грн. та укладеним з переможцем конкурсу ТОВ "Українська експертна група" договору №1328, предметом якого є надання послуг з оцінки активів, строк дії договору №1328 становить з 29.01.2018 до 31.12.2018.
Суд апеляційної інстанції погоджується з місцевим господарським судом, що відповідачем-1 відповідно до вимог ст. 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" було здійснено оцінку арештованих об`єктів нерухомості переданих в управління відповідачу-2 за оспорюваним договором, про що в оспорюваному договорі управління по кожному з 99 об`єктів нерухомого майна зазначено відповідну їх ринкову вартість згідно зі звітом про оцінку.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладені обставини справи та вимоги законодавства, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позивачем не доведено наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання оспорюваного договору недійсним.
Згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Зазначена правова позиція міститься у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.02.2018 у справі №910/947/17.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2019 у справі №910/15262/18 прийнято з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги обґрунтованих висновків суду не спростовують, у зв`язку з чим оскаржуване рішення має бути залишеним без змін, а апеляційна скарга ТОВ "Інтехстандарт" - без задоволення.
Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, з огляду на відмову в задоволенні апеляційної скарги, на підставі статті 129 ГПК України, покладаються на скаржника (ТОВ "Інтехстандарт").
Керуючись ст.ст. 267-271, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтехстандарт" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2019 у справі №910/15262/18 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2019 у справі №910/15262/18 залишити без змін.
3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтехстандарт".
4. Матеріали справи №910/15262/18 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку і строки, визначені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено - 16.10.2019.
Головуючий суддя Л.П. Зубець
Судді С.А. Пашкіна
А.І. Мартюк
