ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua |
УХВАЛА
про відмову в задоволенні відводу
м. Київ
06.12.2018 |
Справа №910/15262/18 |
За позовом |
Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтехстандарт" |
до |
1. Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів |
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс Воздвиженка" |
про |
визнання недійсними договорів управління майном (активами) та відшкодування збитків (упущеної вигоди) 1 471 398,00 грн. |
Суддя Бойко Р.В.
Представники сторін:
не викликались
ВСТАНОВИВ:
В провадженні господарського суду міста Києва у складі судді Чебикіної С.О. перебуває справа №910/15262/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтехстандарт" до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та Товариства з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс Воздвиженка" про визнання недійсними договорів управління майном (активами) та відшкодування збитків (упущеної вигоди) 1 471 398,00 грн.
30.11.2018 через відділ діловодства суду представником відповідача 2 було подано заяву про відвід судді Чебикіної С.О. від участі у розгляді справи №910/15262/18.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.12.2018 визнано необґрунтованим заявлений представником відповідача 2 відвід, у зв’язку з чим зупинено провадження у справі №910/15262/18, а матеріали поданої заяви передано уповноваженій особі для визначення судді в порядку, встановленому частиною 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно положень ч. 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.12.2018 справу №910/15262/18 передано судді Бойко Р.В. для розгляду поданої заяви про відвід.
На підставі вищевикладеного, розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс Воздвиженка" про відвід судді, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких вона ґрунтується, дослідивши необхідні докази для її розгляду, суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Подана заява мотивована тим, що, на думку заявника, звернення з позовом у даній справі має на меті виключно встановлення перешкод у виконані накладеного у кримінальному провадженні №12013110000001043 арешту на спірні об’єкти нерухомого майна та передачі його в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, яким в свою чергу було передано таке майно в управління Товариства з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс Воздвиженка", за наслідками чого власниками та орендарями спірного майна було ініційовано низку звернень до судів різних юрисдикцій з позовами про оскарження таких дій та заявами про вжиття заходів забезпечення, у зв’язку з чим, представник відповідача 2 робить висновок про те, що звернення з таким позовом направлено на завдання шкоди господарській діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс Воздвиженка". Також, вказує на здійснення позивачем при звернення з даним позовом до суду маніпуляцій автоматизованим розподілом справ між суддями, що призвело розподіл його позову саме судді Чебикіній С.О., а тому такий склад суду не може вважатися судом, встановленим законом.
В той же час, суд відзначає, що запровадження законодавцем інституту відводу судді, унормованого в положеннях ст.ст. 35-40 Господарського процесуального кодексу України, мало на меті в першу чергу уникнення будь-яких ризиків можливості порушення основних засад (принципів) господарського судочинства, якими є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов'язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, та забезпечення гарантії дотримання декларованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року прав на судовий захист при зверненні особи до суду з метою їх реалізації.
У зв’язку з чим було визначено перелік випадків, за наявності яких може виникати можливість порушення наведених принципів та гарантій, які було визначено в ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, а саме: суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
При цьому, як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення від 24.05.1989 у справі №11/1987/134/188 "Hauschildt v. Denmark", пункт 48).
Тобто, заявлений учасником відвід складу суду від розгляду справи має ґрунтуватися не на особистих переконаннях заявника щодо обставин спірних правовідносин та поведінці його опонентів, а саме на оцінці особистих переконань конкретного судді у конкретній справі та його фактичної поведінки при вирішенні такої справи.
Досліджуючи наведені критерії оцінки в межах даної справ суд відзначає, що презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з'являться докази на користь протилежного, однак, в даному випадку представником відповідача 2 жодних доказів на підтвердження особистої упередженості судді Чебикіної С.О. у вирішенні спору в даній справі не надано.
Що стосується його посилань на подання позивачем позову без сплати судового збору, а в послідуючому усунення таких недоліків, як на підставу для наявності сумнівів у безсторонності судді, то суд відзначає, що такі дії є виключно наслідком особистої поведінки позивача та жодним чином не можуть бути критерієм оцінки особистих переконань судді чи його дій, яким в даному випадку у відповідності до визначеного чинним господарським процесуальним законодавством порядку було виявлено відповідні недоліки, вказано на них позивачу та надано час для їх усунення і за наслідками їх усунення відкрито провадження у справі, а у випадку незгоди з такими процесуальними діями учасники справи не позбавлені можливості на включення своїх заперечень щодо цього до відповідної апеляційної скарги на судове рішення, прийняте за наслідками розгляду спору.
З огляду на викладене, обставин, які б свідчили про упередженість судді Чебикіної С.О. стосовно заявника, зацікавленість складу суду в певному рішенні в цій справі чи про необ'єктивне ставлення до сторін у справі, заявник не навів, а суд не встановив.
До того ж, відсутні підстави і вважати такі дії позивача маніпулюванням автоматизованим розподілом справ між суддями, адже як свідчать відомості комп’ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" з відповідними позовними вимогами до відповідачів, які стали предметом розгляду справи №910/15262/18, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтехстандарт" вперше звернулося до господарського суду міста Києва, в той час, як вести мову про можливість існування якогось умислу позивача в подані позову без доказів його оплати судовим збором з метою маніпулювання автоматизованою системою можна було за наявності наприклад факту одночасного подання декількох ідентичних позовів з відповідним недоліком, докази чого в даному випадку відсутні.
Будь-яких інших доводів щодо порушення порядку визначення судді для розгляду даної справи, встановленого положеннями ст. 32, п.п. 17.4 п. 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, п. 1 Розділу VII, п.п. 1, 6, 7 Розділу VIIІ Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 №30 (в редакції рішення Ради суддів України від 02.03.2018 №17), заявником не наведено, а судом не встановлено.
Таким чином, посилання заявника на маніпулювання позивачем системою автоматизованого розподілу при поданні даної позовної заяви є безпідставним та не ґрунтується на положеннях чинного законодавства України, що в свою чергу виключає можливість висновку про наявність правових підстав в силу приписів ст. 35 Господарського процесуального кодексу України для відводу судді.
Посилання заявника на правовідносини (дії) власників та орендарів об’єктів нерухомого майна, які виникли за наслідками накладення у кримінальному провадженні №12013110000001043 арешту на спірні об’єкти нерухомого майна та передачі його в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, яким в свою чергу було передано таке майно в управління Товариства з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс Воздвиженка", жодним чином не стосуються визначених ст.ст. 35, 36 Господарського процесуального кодексу України підстав відводу конкретного судді від розгляду конкретної справи, а тому не приймаються судом до уваги (наведені обставини підлягають вирішенню під час розгляду справи, адже стосуються саме обставин спірних правовідносин сторін).
У відповідності до ч. 3 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Згідно із ч. 8 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
За таких обставин, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс Воздвиженка" про відвід судді Чебикіної С.О. від участі у розгляді справи №910/15262/18.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 35, 39, 234, 323 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс Воздвиженка" про відвід судді Чебикіної С.О. від участі у розгляді справи №910/15262/18 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (06.12.2018) та не підлягає оскарженню.
Суддя Р.В. Бойко