Справа № 524/6324/17
Провадження №2/524/56/19
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.08.2019 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:
головуючого судді Кривич Ж.О.,
секретаря судового засідання Коваль Т.М.,
за участі прокурора Кулакевича С.В., представника позивача Свириденка О.М. , представника відповідача ОСОБА_5 ., представника третьої особи ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці цивільну справу за позовом заступника військового прокурора Полтавського гарнізону в інтересах держави в особі Служби безпеки України, 5 управління «Міжвідомчого центру спеціальної підготовки» Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби безпеки України до Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_4 , про визнання недійсним та скасування рішення, ордеру та свідоцтва про право власності на квартиру, -
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2017 року заступник військового прокурора Полтавського гарнізону (далі по тексту рішення - прокурор) звернувся в суд в інтересах держави - Служби безпеки України та 5-го Управління «Міжвідомчий центр спеціальної підготовки» Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби безпеки України (далі по тексту рішення - 5-е управління СБУ) - з позовом до виконкому Кременчуцької міської ради. Прокурором заявлені наступні вимоги:
- визнати недійснним та скасувати рішення виконкому Кременчуцької міської ради від 22 серпня 2014 року № 463 «Про виключення з числа службових приміщень квартири АДРЕСА_1 ;
- визнати недійсним та скасувати ордер серії «Д» від 15.09.2014 року на вказану квартиру, виданий ОСОБА_3 ;
- визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності на спірну квартиру серії НОМЕР_1 від 10 березня 2015 року на ім`я ОСОБА_3
Позов обґрунтований тим, що рішенням виконкому № 463 від 22.08.2014 року спірна квартира була виключена з числа службових житлових приміщень без дотримання процедури, передбаченої Інструкцією про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Служби безпеки України та членам їх сімей житлових приміщень, затвердженої наказом СБУ № 792 від 06.11.2007 року, а саме - без погодження з житлово-побутовою комісією Центрального Управління СБУ, яке має бути затверджене заступником Голови СБ України. На підставі зазначеного рішення ОСОБА_3 було видано ордер на квартиру, а у подальшому відповідач отримав квартиру у власність в результаті її приватизації.
Підстави свого представництва у справі прокурор обґрунтував тим, що Служба безпеки України та 5-е управління СБУ неналежно здійснюють захист інтересів держави. Так, виявивши факт незаконного виключення квартири з числа службових у червні 2017 року, зазначені державні установи не зверталися за захистом інтересів держави в суд, через що могли бути пропущені строки позовної давності.
В судовому засіданні прокурор позов підтримав повністю із зазначених підстав.
Представник Служби безпеки України та 5-го управління СБУ Свириденко О.М. позовні вимоги прокурора підтримав повністю. Пояснив, що у травні 2017 року Центром спеціальних операцій «А» СБУ було проведено службове розслідування за фактом незаконного виключення квартири АДРЕСА_1 з числа службових; проте вчасні дії для звернення з позовом до суду вжиті не були.
Виконком Кременчуцької міської ради позов не визнав (відзив, а.с.87-89). Представник ОСОБА_5 суду пояснила, що оскаржуване рішення № 463 від 22.08.2014 р. було прийняте за клопотанням 5-го управління СБУ, яке зазначало, що потреба у використанні спірної квартири як службової відпала. Отже, прийняте рішення відповідає вимогам статті 125 Житлового Кодексу УРСР, пункту 6 Положення про порядок надання службових жилих приміщень та користування ними в УРСР, затв. Постановою Ради Міністрів УРСР від 11.02.1988 р., а також пункту 11 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затв. Постановою КМУ від 3.08.2006 року № 1081.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився. У зв`язку з не проживанням відповідача за останнім відомим місцем його реєстрації в судові засідання він викликався через оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади (а.с. 128-130, 140-143, 157-160).
Третя особа ОСОБА_4 вважала, що позов прокурора задоволенню не підлягає. Її представник ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що у справі відсутні обставини, які дають підстави для представництва прокурором інтересів держави. На думку представника, прокурор не довів, що Служба безпеки України неналежно здійснювала захист інтересів держави у даному спорі. Окрім того, представник звертала увагу суду на той факт, що спірна квартира на підставі рішення виконкому Кременчуцької міської ради від 29.05.2012 року була прийнята до комунальної власності територіальної громади м. Кременчука, отже на момент виключення її з числа службових квартир не перебувала у державній власності.
Ухвалою судді від 05.09.2017 року позовна заява прокурора була залишена без руху для усунення недоліків - надання суду доказів виконання прокурором вимог частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» (а.с. 45). Провадження у справі було відкрито ухвалою судді від 27.09.2019 року (а.с. 54). Ухвалою суду від 05.12.2019 року до участі у справі було залучено співвідповідача - ОСОБА_3 (а.с. 74). 05.02.2019 року про вступ у справі в якості третьої особи на боці відповідачів заявила ОСОБА_4 (а.с. 144-145). Ухвалою суду від 11.04.2019 року суд залучив її до участі у справі як третю особу, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (а.с. 163).
Вислухавши пояснення учасників судового розгляду та дослідивши надані ними докази, суд встановив такі фактичні обставини справи:
ОСОБА_3 проходив військову службу в СБУ з червня 1996 року. У період з липня 2013 року по травень 2014 року він обіймав посаду начальника 5-го управління; одночасно він очолював житлово-побутову комісію цього підрозділу СБУ.
Рішенням виконкому Кременчуцької міської ради від 4 грудня 2009 року № 880 за 5-м управлінням закріплено як службову трикімнатну квартиру АДРЕСА_2 (а.с. 37).
Зазначене житло Служба безпеки України отримала від Державної іпотечної установи згідно з актом прийому-передачі від 27 квітня 2010 року (а.с. 18-23). 12 січня 2010 року житлово-побутова комісія 5-го управління прийняла рішення про надання ОСОБА_3 цієї квартири в якості службового житла на сім`ю у складі трьох чоловік (а.с. 16). В матеріалах справи є інформація про те, що це рішення не було погоджено із житлово-побутовою комісією Центрального управління СБУ, як того вимагає пункт 5.5 Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Служби безпеки України та членам їх сімей житлових приміщень, затвердженої наказом СБУ № 792 від 06.11.2007 року.
Рішенням Кременчуцької міської ради від 29 травня 2012 року за зверненням Служби безпеки України було надано згоду на прийняття спірної квартири до комунальної власності територіальної громади (а.с. 28).
28 березня 2014 року житлово-побутова комісія 5-го управління прийняла рішення підготувати та направити для погодження з вищим керівництвом СБУ відповідні документи з пропозицією щодо виключення житлового приміщення з числа службових та надання його для постійного проживання ОСОБА_3 (а.с. 36). 20 травня 2014 року ОСОБА_3 звернувся з листом до Кременчуцького міського голови та просив внести на розгляд виконкому питання про виключення спірної квартири з числа службових (а.с. 29). 22 серпня 2014 року виконком прийняв рішення № 463, яким виключив спірну квартиру з числа службових, надав розпорядження комунальному підприємству «Квартирне управління» видати ОСОБА_3 ордер на склад сім`ї з трьох осіб (а.с. 6-7). 15.09.2014 року такий ордер № 18 серії «Д» був виданий ОСОБА_3 на склад сім`ї три особи: він та його батьки - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а.с. 8).
10 березня 2015 року ОСОБА_3 отримав свідоцтво про право власності на спірну квартиру на своє ім`я серії НОМЕР_1 , що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 11).
Статтею 118 Житлового Кодексу УРСР визначено, що службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв`язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу до нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.
Пунктом 3 Порядку розподілу квартир, що придбані Державною іпотечною установою, затв. Постановою КМУ від 23 вересня 2009 року № 1037, який був чинним на час надання квартири ОСОБА_3 , квартири, що розподіляються між працівниками державних органів, а також військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу, що проходять службу у військових формуваннях, підпорядкованих таким органам, мають статус службових.
Виключення жилого приміщення з числа службових провадиться рішенням виконкому відповідної Ради на підставі клопотання підприємства, установи, організації, що передбачено пунктом 6 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в УРСР, затв. Постановою Ради Міністрів УРСР від 4.02.1988 року № 37. Процедуру прийняття та погодження такого клопотання щодо службового житла, закріпленого СБУ, визначає Інструкція про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям СБУ та членам їх сімей житлових приміщень, затв. Наказом СБУ від 6.11.2007 року 792, зареєстр. в Мінюсті України 26 листопада 2007 року за № 1308/14575 (далі по тексту - Інструкція № 792)
Так , пунктом 5.15. цієї Інструкції встановлено, що рішення про виключення з числа службових житлових приміщень приймається керівниками відповідних органів, закладів та установ СБУ на підставі пропозицій житлово-побутової комісії та за погодженням з житлово-побутовою комісією Центрального управління СБУ, а також має бути затверджено заступником Голови СБУ, до функціональних обов`язків якого належить координація господарського забезпечення.
Судом встановлено, що рішення житлово-побутової комісії 5-го управління від 28 березня 2014 року (а.с. 36) не було погоджене з житлово-побутовою комісією Центрального управління СБУ та не затверджене заступником Голови СБУ. За даним фактом проводилася службова перевірка, яка дійшла висновку, що ОСОБА_3 , очолюючи житлово-побутову комісію 5-го управління, вчинив умисні дії, спрямовані на отримання службового житла без дотримання встановленого порядку, а також на виключення цього житла з числа службових без належних підстав (а.с. 9-10). У лютому 2017 року начальник 5-го управління письмово запропонував ОСОБА_3 повернути спірну квартиру до службового житлового фонду Служби безпеки України (а.с. 37). ОСОБА_3 письмово відповів відмовою (а.с. 38).
За повідомленням прокурора 21 серпня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про факт незаконного виключення житла з числа службового з попередньою кваліфікацією за ч. 3 статті 190 Кримінального Кодексу України. На даний час досудове слідство триває.
23 жовтня 2017 року ОСОБА_3 продав спірну квартиру ОСОБА_4 (а.с. 146-148).
За встановлених обставин суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення виконкому Кременчуцької міської ради № 463 від 22 серпня 2014 року було прийнято з порушенням передбаченої Інструкцією № 792 від 6.11.2007 року процедури ініціювання виключення житла з числа службового.
Вирішуючи питання про наявність підстав для захисту прокурором інтересів держави, суд виходить з наступного:
Статтею 121 Конституції України (у редакції, чинній на час звернення до суду) на прокуратуру України покладено представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
Частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого внесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертої цієї статті.
Згідно ж із частиною четвертою статті 23 цього Закону наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.
Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.
Нездійснення захисту виявляється в усвідомленні пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, зокрема, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
З матеріалів справи вбачається, що факт виключення квартири з числа службових СБУ виявило тільки через значний проміжок часу - у травні 2017 року. Після проведення службової перевірки у червні 2017 року, СБУ дійшла висновку про необхідність звернення до органів прокуратури для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення. Також було вирішено «опрацювати документальні матеріали для визначення можливості звернення до органів суду з метою повернення квартири до сфери управління СБ України» (а.с. 10). Проте, фактично до спливу трирічного строку позовної давності Служба безпеки України за захистом порушених інтересів держави в суд не звернулася. Прокурор в суд звернувся в останній день строку позовної давності - 22.08.2017 року, що підтверджується поштовим штемпелем (а.с. 40).
На момент прийняття оскаржуваного рішення квартира перебувала у комунальній власності. Наслідком прийняття цього рішення стало те, що СБУ втратило право використовувати квартиру як службову для забезпечення житлом своїх працівників. Отже, є підстави вважати, що інтереси держави були порушені.
Відповідно до ст.ст. 263 - 265 ЦПК України, - суд,
УХВАЛИВ:
Позовну заяву заступника військового прокурора Полтавського гарнізону - задовольнити.
Визнати нечинним та скасувати рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради від 22.08.2014 року № 463 «Про виключення з числа службових приміщень квартири АДРЕСА_1 .
Визнати недійсним та скасувати ордер на жиле приміщення № 18 Серії «Д» від 15.09.2014 року, виданий ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 .
Визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності на житло Серії НОМЕР_1 від 10.03.2015 року, видане на ім`я ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 .
Стягнути з виконавчого комітету Кременчуцької міської ради (код ЄДРПОУ 04057287, адреса: м. Кременчук, пл. Перемоги, 2) на користь держави судовий збір у розмірі 640 грн. 00 коп.
Стягнути із ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ) на користь держави судовий збір у розмірі 640 грн. 00 коп.
Платіжні реквізити для сплати судового збору
Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106
Код отримувача (код ЄДРПОУ) 37993783
Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача 31211256026001
Код класифікації доходів бюджету 22030106
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Полтавського апеляційного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення буде виготовлено 02.09.2019 року.
Суддя
