Справа № 463/5099/19 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 Провадження № 11-кп/811/831/19 Доповідач: ОСОБА_4
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 серпня 2019 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді ОСОБА_4 ,
суддів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
при секретарі ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.190, ч.4 ст.190 КК України на ухвалу колегії суддів Личаківського районного суду м.Львова від 18 липня 2019 року про продовження строку тримання під вартою,
з участю прокурора ОСОБА_10 ,
захисника ОСОБА_8 ,
обвинуваченої ОСОБА_9 ,
встановила:
ухвалою колегії суддів Личаківського районного суду м.Львова, 18.07.2019 р. обвинуваченій ОСОБА_9 продовжено строк тримання під вартою на 60 днів з визначенням застави в розмірі 150 неоподаткованих мінімумів, що становить 288150 грн.
Приймаючи рішення про продовження строку тримання під вартою, суд першої інстанції прийшов до переконання, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченої під час розгляду кримінального провадження.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, захисник обвинуваченої ОСОБА_9 ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу в якій просить ухвалу колегії суддів Личаківського районного суду м.Львова скасувати та змінити обвинуваченій ОСОБА_9 запобіжний захід тримання під вартою на домашній арешт з 22 год. до 07 год.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги покликається на те, що рішення Личаківського районного суду м.Львова було прийнято без врахування фактичних обставин викладених в обвинувальному акті, які вже були відомі суду, а також не були враховані характеризуючі дані обвинуваченої. Вважає, що обвинувачення є необґрунтованим, відсутній будь-який ризик передбачений ст.177 КПК України, який дає підстави для застосування запобіжного заходу виді тримання під вартою. Зазначає, що розмір застави визначений судом є явно непомірним для обвинуваченої, а також перевищує суму збитків, спричинену злочином згідно обвинувального акту. Крім того, у обвинуваченої ОСОБА_9 є постійне місце проживання, де вона проживає в матір`ю, що свідчить про міцні соціальні зв`язки. Вважає, що постановлена ухвала протирічить практиці ЄСПЛ.
Заслухавши доповідача, підозрювану та її захисника на підтримку поданої апеляційної скарги, думку прокурора про законність та обґрунтованість ухвали суддів, перевіривши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Метою застосування запобіжного заходу, згідно вимог ст.177 КПК України, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
На переконання апеляційного суду, суд першої інстанції дотримався зазначених вимог кримінального процесуального закону при продовженні строку тримання під ватрою ОСОБА_9 .
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, суд при прийняття рішення про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під ватрою, прийшов до вірного висновку про доведеність наявності обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, обґрунтовано пославшись на те, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, такі не зменшились з врахуванням тяжкості інкримінованих обвинуваченій злочинів та даних про її особу, є підстави вважати, що жоден більш м`який запобіжний захід не буде достатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, а тому обґрунтовано продовжив обвинуваченій ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Матеріалами провадження встановлено, що ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні умисних злочинів, в тому числі особливо тяжкого. В даному провадженні не допитані потерпілі та свідки, відтак є достатні підстави вважати, що обвинувачена може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відтак, доводи апелянта про необґрунтованість висновків суду першої інстанції щодо відсутності існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України є безпідставними.
Наявність міцних соціальних зв`язків, на які покликається захисник в апеляційній скарзі, є обставинами, які враховуються, в даному випадку, при продовженні запобіжного заходу, однак такі не є безумовною підставою для застосування іншого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою.
Колегія суддів вважає, що з врахуванням обставин вчинення злочину, суд дійшов до вірного висновку про наявність достатніх підстав вважати, що для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні прокурора, обвинуваченій слід продовжити строк тримання під вартою із визначенням застави в межах передбачених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України для особливо тяжких злочинів, що є достатнім та необхідним для забезпечення виконання нею процесуальних обов`язків.
Істотних порушень вимог КПК, які б давали підстави для скасування чи зміни ухвали Личаківського районного суду м. Львова від 18 липня 2019 р. відносно ОСОБА_9 колегією суддів не встановлено, а тому її слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
постановила:
ухвалу колегії суддів Личаківського районного суду м.Львова від 18 липня 2019 р. про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_9 з визначенням розміру застави - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_9 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6
