Справа №464/3091/19
пр № 2-з/464/54/19
У Х В А Л А
25 липня 2019 року Сихівський районний суд м. Львова в складі:
у складі: головуючого – судді Теслюка Д.Ю.,
з участю секретаря судового засідання Чуби Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «Львівобленерго», ТзОВ «Львівенергозбут» про захист прав споживача,
в с т а н о в и в:
у провадженні Сихівського районного суду м.Львова перебуває цивільна за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «Львівобленерго», ТзОВ «Львівенергозбут» про захист прав споживача.
Ухвалами суду від 07.06.2019 р. та 12.07.2019 р. в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову – відмовлено.
24.07.2019 р. до суду надійшла заява позивачки про вжиття заходів забезпечення вищевказаного позову шляхом поновлення її майнових та немайнових прав та забезпечення усунення небезпеки, яка загрожує життю та здоров`ю, шляхом відновлення електрозабезпечення на об`єктах: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 Б АДРЕСА_4 Хмельницького АДРЕСА_5 (магазин) компаніями: ПрАТ «Львівобленерго» та ТОВ «Львівенергозбут».
Заяву мотивує тим, що правовідносини, які виникли із ПрАТ «Львівобленерго» та ТОВ «Львівенергозбут» відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), затвердженими постановою НКРЕКП від 11.06.2018 р. Всупереч зазначеним нормам ПРРЕЕ, відповідачі порушили її права споживача на вищевказаних об`єктах щодо перерахунку надання послуг за договорами у разі недотримання рівня якості електричної енергії Оператором ОСР рівня якості електричної енергії, що передається на межі балансової належності об`єкта споживача; на звернення до Оператора ОСР та електропостачальника зі скаргами та пропозиціями щодо виконання умов договору; на отримання компенсації у разу невідповідності якості надання послуг, визначеним ПРРЕЕ. Зазначає, що вказані порушення її майнових прав споживача відповідачами щодо надання якісних та надійних безперервних послуг з електропостачання призвело до порушення її немайнових прав споживача на об`єкті: АДРЕСА_1 та зумовило настання небезпеки, яка загрожує життю та здоров`ю, оскільки її система водопостачання працює на електричній енергії та у зв`язку із відсутністю останньої, вона не має доступу до питної води за період з 20.08.2018 р. по 24.07.2019 р., тобто 332 дні. Окрім цього, зазначає, що невжиття вказаних заходів забезпечення позову істотно унеможливить виконання рішення суду, оскільки створює реальну загрозу життю та здоров`ю, що зафіксовано відповідними медичними довідками.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Виходячи із ч. 2 ст. 149 ЦПК забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У відповідності до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.
Згідно із ч. 1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Відповідно до ч. 10 ст. 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Предметом пред`явленого позивачкою позову, із врахуванням уточнених позовних вимог, серед іншого, фактично є відновлення постачання електричної енергії до її помешкання за адресою: АДРЕСА_1 , а також до магазину за адресою: АДРЕСА_5 .
З урахуванням наведеного, вид забезпечення даного позову, заявлений ОСОБА_1 прямо залежить від результату вирішення спору і не може розглядатись як захід забезпечення позову в розумінні ст. ст. 149, 150 ЦПК України.
Окрім цього, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника про те, що незастосування заходів по забезпеченню позову, може утруднити або взагалі унеможливити виконання рішення суду.
У заяві про забезпечення позову позивачка ОСОБА_1 не навела жодних підстав того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову у разі невжиття заходів забезпечення позову, оскільки саме від вирішення справи по суті залежить можливість подальшого відновлення електропостачання у помешканні та магазині.
З огляду на викладене, суд вважає заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову необґрунтованою, а тому в її задоволенні слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України,
п о с т а н о в и в:
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову – відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Сихівський районний суд м. Львова протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Суддя Теслюк Д.Ю.
