УХВАЛА
17 січня 2024 року
м. Київ
справа № 464/3091/19
провадження № 61-14966ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Фаловської І. М.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 03 жовтня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 28 листопада 2022 року у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Сихівського районного суду м. Львова від 23 вересня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Львівобленерго», товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» про захист прав споживача,
В С Т А Н О В И В:
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до приватного акціонерного товариства «Львівобленерго», товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» про захист прав споживача.
Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 23 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 12 січня 2021 року, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Львівобленерго», товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» про захист прав споживача.
Постановою Верховного Суду від 18 травня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 23 вересня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 12 січня 2021 року залишено без змін.
У липні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, у якій просила переглянути за нововиявленими обставинами рішення Сихівського районного суду м. Львова від 23 вересня 2019 року.
Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 06 вересня 2022 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного суду від 28 листопада 2022 року, у задоволенні указаної заяви ОСОБА_1 відмовлено.
16 вересня 2022 року ОСОБА_1 повторно звернулась до суду із заявою, у якій просила переглянути за нововиявленими обставинами рішення Сихівського районного суду м. Львова від 23 вересня 2019 року.
Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 03 жовтня 2022 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного суду від 28 листопада 2022 року, заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Сихівського районного суду м. Львова від 23 вересня 2019 року визнано неподаною та повернуто заявнику.
Вперше з касаційною скаргою на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 03 жовтня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 28 листопада 2022 року ОСОБА_1 звернулася 08 травня 2023 року. Ухвалою Верховного Суду від 08 червня 2023 року вказану касаційну скаргу визнано неподаною та повернуто особі, яка її подала з підстав неусунення недоліків касаційної скарги.
Вдруге з касаційною скаргою на оскаржувані рішення суду першої та апеляційної інстанцій ОСОБА_1 звернулася 14 червня 2023 року. Ухвалою Верховного Суду від 26 червня 2023 року вказану касаційну скаргу повернуто особі, яка її подала з підстав відсутності особистого підпису заявника.
19 жовтня 2023 року ОСОБА_1 втретє звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 03 жовтня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 28 листопада 2022 року.
Ухвалою Верховного Суду від 08 листопада 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження. Визнано наведені у клопотанні ОСОБА_1 підстави пропуску строку на касаційне оскарження ухвали Сихівського районного суду м. Львова від 03 жовтня 2022 року та постанови Львівського апеляційного суду від 28 листопада 2022 року неповажними. Касаційну скаргу залишено без руху і надано для усунення недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Заявнику необхідно було подати до суду обґрунтовану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження рішень суду першої та апеляційної інстанцій, в якій навести інші підстави для поновлення строку, та докази, що підтверджують поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження; виправлену касаційну скаргу, оформлену у відповідності до вимог статті 392 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України, копії цієї скарги відповідно до кількості учасників справи.
Заявнику роз`яснено, що, якщо заяву про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення та доказів, що підтверджують поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, не буде подано у зазначений строк, це є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.
Також заявнику роз`яснено, щоу разі невиконання у встановлений судом строк інших вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику.
Залишаючи касаційну скаргу ОСОБА_1 без руху, касаційний суд дійшов висновку, що вказані заявником причини пропуску строку на касаційне оскарження не свідчать про пропуск процесуального строку з поважних причин, оскільки ОСОБА_1 не скористалася своїм правом подати касаційну скаргу у визначений законодавством строк.
10 січня 2024 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшли клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішень суду першої та касаційної інстанцій, касаційна скарга у новій редакції, її копії. Вказані процесуальні документи заявником направлені засобами поштового зв`язку 07 січня 2024 року.
Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку, касаційний суд враховує, що оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі, а будь-які причини не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для його поновлення. Поновленню підлягає лише строк, який пропущений з об`єктивних і, які не залежали від волі та поведінки особи, причин. Якщо строк поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. У випадку, якщо суди обмежуються вказівкою на наявність «поважних причин» для поновлення пропущеного строку, вони не вказують чітких підстав такого поновлення.
Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень суд апеляційної інстанції здійснював розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 03 жовтня 2022 року у відкритому судовому засіданні. 28 листопада 2023 року ОСОБА_1 перебувала у судовому засіданні та надавала свої пояснення, а отже знала про прийняте у цей день судом апеляційної інстанції рішення. Повний текст постанови Львівського апеляційного суду від 28 листопада 2022 року складено 05 грудня 2022 року та оприлюднено 08 грудня 2022 року.
Копію постанови Львівського апеляційного суду від 28 листопада 2022 року ОСОБА_1 отримала 02 березня 2023 року, що підтверджується копією її заяви з відміткою про отримання постанови суду апеляційної інстанції.
Вперше з касаційною скаргою на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 03 жовтня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 28 листопада 2022 року ОСОБА_1 звернулася 08 травня 2023 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження. Ухвалою Верховного Суду від 08 червня 2023 року вказану касаційну скаргу визнано неподаною та повернуто особі, яка її подала з підстав неусунення недоліків касаційної скарги.
Вдруге з касаційною скаргою на оскаржувані рішення суду першої та апеляційної інстанцій ОСОБА_1 звернулася 14 червня 2023 року. Ухвалою Верховного Суду від 26 червня 2023 року вказану касаційну скаргу повернуто особі, яка її подала з підстав відсутності особистого підпису заявника.
В поданій втретє, 19 жовтня 2023 року касаційній скарзі та в поданому 07 січня 2024 року клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження рішень суду першої та апеляційної інстанцій ОСОБА_1 посилається на введення на території України воєнного стану, знищення енергоструктури у Львівській області та постійні повітряні тривоги.
Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахування доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Введення воєнного стану може бути підставою для поновлення особі строку на касаційне оскарження у випадку, якщо особа зазначає конкретні обставини, що у зв`язку із введенням воєнного стану завадили їй вчасно подати касаційну скаргу (наприклад виїзд з місця проживання в зв`язку з проведенням в місці проживання бойових дій , відсутність інформації про результати розгляду справи та неможливість вчасно її отримати, тощо).
Обставини щодо відключення світла та тривалих повітряних тривог, на які заявник посилається в своїй касаційній скарзі, не носили постійного, безперервного характеру.
Доводи, що пов`язані з отриманням 19 серпня 2023 року листа керівника Апарату Верховного Суду від 19 липня 2023 року не доводять поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження ухвали Сихівського районного суду м. Львова від 03 жовтня 2022 року та постанови Львівського апеляційного суду від 28 листопада 2022 року, оскільки із вказаного листа встановлено, що відділом забезпечення функціонування автоматизованого документообігу управління забезпечення автоматизованого документообігу секретаріату Касаційного цивільного суду не зареєстровано клопотання заявника щодо поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень в період перебування її касаційної скарги в провадженні іншого судді.
Як встановлено з Автоматизованої системи діловодства Верховного Суду у справі № 464/3091/19, копію ухвали від 26 червня 2023 року ОСОБА_1 отримала 19 липня 2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення. Водночас втретєз касаційною скаргою заявник звернулася лише 19 жовтня 2023 року.
Таким чином, ОСОБА_1 не надано до суду касаційної інстанції жодних належних та допустимих доказів (документів) на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, які б об`єктивно перешкоджали їй звернутися до суду з касаційною скаргою, у передбачений ЦПК України, строк.
За таких обставин касаційний суд доходить висновку про неповажність наведених заявником підстав для поновлення строку касаційного оскарження судових рішень.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Європейський суд з прав людини зазначив, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини від 7 липня 1989 року у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії, № 11681/85, § 35).
Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення Європейського суду з прав людини від 21 грудня 2010 року у справі Перетяка і Шереметьєв проти України, № 17160/06 та № 35548/06, § 34).
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником в строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, визнані судом неповажними.
Оскільки ОСОБА_1 подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішень суду першої та апеляційної інстанцій із зазначенням підстав для його поновлення, які визнані касаційним судом неповажними, а також з посиланням на обставини, які ухвалою суду від 08 листопада 2023 року визнані неповажними, вказане свідчить про невиконання нею вимог ухвали Верховного Суду від 08 листопада 2023 року, що перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження за її касаційною скаргою і є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтею 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
У Х В А Л И В:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 03 жовтня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суд увід 28 листопада 2022 року у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Сихівського районного суду м. Львова від 23 вересня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Львівобленерго», товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» про захист прав споживача.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Ігнатенко
А. С. Олійник
І. М. Фаловська
