ПОСТАНОВА
Іменем України
20 липня 2019 року
Київ
справа №855/268/19
адміністративне провадження №А/9901/224/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Носадчої О.Е.,
представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Короленка Т.Л.,
представника відповідача Центральної виборчої комісії - Ющенка О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Чернілевського Віталія Григоровича, що діє на підставі ордеру в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2019 року про перегляд рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2019 року у справі № 855/268/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 та політичної партії "Партія Шарія" до Центральної виборчої комісії про визнання протиправною та скасування постанови за нововиявленими обставинами (постановлену колегією у складі: головуючого Мельничука В.П., суддів Лічевецького І.О., Костюк Л.О.)
У С Т А Н О В И В:
Історія справи.
Рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2019 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 та Політичній партії "Партія Шарія" до Центральної виборчої комісії про визнання протиправною та скасування постанови № 1446 від 03 липня 2019 року "Про скасування реєстрації кандидата в народні депутати України ОСОБА_1 , включеного до виборчого списку Політичної партії "Партія Шарія" у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року" відмовлено.
17 липня 2019 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла заява адвоката Чернілевського В.Г., який діє на підставі ордеру в інтересах ОСОБА_1 , про перегляд вищевказаного судового рішення за нововиявленими обставинами, в якій просив скасувати рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2019 року у справі № 855/268/19 та ухвалити нове рішення, яким визнати протиправною та скасувати постанову Центральної виборчої комісії № 1446 від 03 липня 2019 року "Про скасування реєстрації кандидата в народні депутати України ОСОБА_1 , включеного до виборчого списку Політичної партії "Партія Шарія" №1 у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року".
В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що 16 липня 2019 року заявнику стало відомо про існування обставини, що має значення для справи та про яку йому не було відомо на момент звернення до суду із позовом, а саме відповідь Головного слідчого управління Служби безпеки України на адвокатський за пит від 11 липня 2019 року № 6/с-1566/2, згідно якої станом на 11.07.2019 у кримінальних провадженнях, які розслідуються слідчими органів безпеки, повідомлення про підозру у вчиненні злочинів ОСОБА_1 не здійснювалося.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2019 року у задоволенні вищевказаної заяви про перегляд рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2019 року за нововиявленими обставинами відмовлено.
До таких висновків колегія суддів прийшла у зв`язку з тим, що обставини наведені заявником не належать до нововиявлених у розумінні пункту 1 частини 4 статті 361 КАС України.
З даною ухвалою заявник не погодився та оскаржив її в апеляційному порядку.
Короткий зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги та виклад позицій інших учасників справи.
20 липня 2019 року до Верховного Суду як апеляційного суду надійшла апеляційна скарга від адвоката Чернілевського Віталія Григоровича, що діє на підставі ордеру в інтересах ОСОБА_1 , де просить:
скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2019 року у справі № 855/268/19, якою у задоволенні заяви адвоката Чернілевського Віталія Григоровича в інтересах ОСОБА_1 про перегляд рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2019 року у справі №855/268/19 за нововиявленими обставинами відмовлено;
ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про перегляд рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2019 року у справі № 855/268/19 за нововиявленими обставинами та скасувати рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2019 року у справі № 855/268/19 і ухвалити нове рішення, яким визнати протиправною та скасувати постанову Центральної виборчої комісії від 03.07.2019 № 1446 «Про скасування реєстрації кандидата в народні депутати України ОСОБА_1 , включеного до виборчого списку політичної партії «Партія Шарія» під № 1 у, загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року".
В апеляційній скарзі апелянт посилається на необґрунтованість оспорюваного судового рішення, вважає, що судом не вірно, неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, не надано належної оцінки фактичним даним, що вказані у заяві, а викладені у рішенні висновки суду першої інстанції, на думку апелянта, не відповідають обставинам справи.
Так, згідно відповіді Головного слідчого управління Служби безпеки України на адвокатський за пит від 11 липня 2019 року № 6/с-1566/2 станом на 11.07.2019 у кримінальних провадженнях, які розслідуються слідчими органів безпеки, повідомлення про підозру у вчиненні злочинів ОСОБА_1 не здійснювалося. Хоча у листі від 03 липня 2019 року № 99/405 Служба безпеки України посилається на відомості з матеріалів кримінальних проваджень. З наведеного апелянт робить висновок, що інформація, вказана СБУ у листі від 03.07.2019 №99/405 є неофіційною, а тому не може слугувати беззаперечним доказом відсутності ОСОБА_1 на території України протягом останніх п`яти років.
В судовому засіданні адвокат Короленко Т.Л. підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити в повному обсязі.
Представник Центральної виборчої комісії в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив відмовити у їх задоволенні.
Письмовий відзив на апеляційну скаргу від Центральної виборчої комісії не надходив.
Політична партія «Партія Шарія» явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила, направила суду електронною поштою клопотання з проханням проводити розгляд апеляційної скарги у відсутності їх представника.
Релевантні джерела права.
Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до статті 362 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно частини 1 статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Пункт 1 частини 2 статті 361 КАС України визначає, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 361 КАС України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Оцінка Верховного Суду висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи.
В адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.
До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:
- існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;
- на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;
- істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об`єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду. Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ.
Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.
Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, апеляційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Істотне значення для справи мають обставини, які пов`язані з матеріалами справи, що розглянута судом, впливають на оцінку вже досліджених ним доказів і мають, відповідно, значення для об`єктивного розгляду спору.
Під такими обставинами розуміють факти, а не нові докази і тим більше не припущення учасників справи, що не підтверджено відповідними доказами.
Зокрема, ними можуть бути скасування рішення або вироку суду, що мали преюдиційне значення під час прийняття рішення судом; факти, встановлені вироком суду, що набрав законної сили; завідомо неправдиві показання свідка в судовій справі; завідомо неправильний висновок експерта; фальшиві документи або речові докази тощо.
Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки, як було зазначено вище, нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному порядку.
Рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2019 року у справі № 855/268/19 було переглянуто Верховним Судом в апеляційному порядку, за наслідком якого постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14 липня 2019 року рішення суду першої інстанції було залишено без змін як таке, що ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні відносини, а суд під час розгляду справи не допустив порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Верховний Суд у цій постанові оцінюючи усі докази у їх сукупності погодився із висновком суду першої інстанції, що Комісією правильно оцінені всі листи Державної прикордонної служби та СБУ, а саме те, що ОСОБА_1 останні п`ять років перед виборами на території України не проживав, оскільки позивачем не надано доказів щодо його повернення на територію України після 24 січня 2012 року.
Доводам представника ОСОБА_1 щодо незгоди із прийняттям до розгляду листа СБУ від 03 липня 2019 року № 99/405 надавалася оцінка Верховним Судом у постанові від 14.07.2019, ці доводи визнані необґрунтованими, оскільки у відповідача не було підстав для його не прийняття, так як зазначений лист має необхідні реквізити та підписаний уповноваженою особою, а саме т.в.о. Голови Служби безпеки України ОСОБА_2 , тобто є офіційним документом установи.
Наданим апелянтом у якості нововиявленої обставини листом Головного слідчого управління Служби безпеки України на адвокатський за пит від 11 липня 2019 року №6/с-1566/2, не спростовується факт виїзду громадянина ОСОБА_1 за межі України 24 січня 2012 року через пункт пропуску "Зернове" (Сумська область) та не повернення після цього на територію України.
Верховний Суд також вірним вважає висновок суду першої інстанції в частині оцінки такої нововиявленої обставини як проїзного документу Республіки Литви виданому ОСОБА_3 07.02.2017 року у Вільнюсі. Колегія суддів зазначає, що не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
За таких обставин Верховний Суд погоджується із висновками суду першої інстанції, що наведені заявником підстави перегляду рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2019 року за нововиявленими обставинами не є нововиявленими обставинами для цього судового спору в розумінні статті 361 КАС України, оскільки мова фактично йде про переоцінку доказів.
Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata -остаточності рішень суду. Цей принцип визначає, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.
Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, а не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», п.40).
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би привести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (рішення від 18.11.2004 у справі «Pravednaya v. Russia», пп.27, 28).
Висновки Верховного Суду за результатами розгляду апеляційної скарги
На підставі викладеного, апеляційний суд констатує, що оскаржуване судове рішення ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм права, суд не допустив порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на результат апеляційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 272, 273, 278, 292, 293, 308, 315, 321, 322, 361 КАС України,
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу адвоката Чернілевського Віталія Григоровича, що діє на підставі ордеру в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2019 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
____________________
____________________
____________________
Л.О. Єресько,
А.Г. Загороднюк,
В.М. Соколов,
Судді Верховного Суду
