05.06.2019
Справа №489/2893/18
Провадження №2/489/90/19
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2019 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого – судді Рум`янцевої Н.О.,
із секретарем судового засідання – Середою А.В.,
за участю: представника позивача – Михайлова ОСОБА_1 , представника відповідача – Ішбулатової С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача безпідставно отриманих грошових коштів за період з 2015 року по 2017 рік у сумі 2 238 069 грн. 63 коп. та судові витрати. Посилаючись на те, що вище зазначені кошти були помилково перераховані відповідачу.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Посилаючись на те, що позивачем грошові кошти перераховувались регулярно щомісячно та сума кожного платежу є різною. Позивач жодним чином не обґрунтував, яким чином він міг помилково регулярно перераховувати грошові кошти. Помилковість має місце при одноразовому безпідставному перерахуванні грошових коштів, натомість у даному випадку мова йде про 156 платежів. Крім того, позивач в своєму позові не зазначає про те, що відповідно до витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців: ОСОБА_4 (батько позивача) та ОСОБА_3 є засновниками ТОВ «Конкордпласт 2000» із розміром внесків до статутного капіталу по 50 % за кожним із засновників, що в еквіваленті становить 11067211,14 грн. за кожним; ОСОБА_4 (батько позивача) та ОСОБА_3 є засновниками ТОВ «Алпри Груп», директором вказаного товариства є позивач ОСОБА_2 Фактично грошову винагороду відповідач, як засновник, отримував на свій картковий рахунок від ОСОБА_2 та фінансиста ОСОБА_5 Отже, грошові кошти, які були перераховані на його картковий рахунок є винагородою та заробітком як засновника ТОВ «Алпри Груп» та ТОВ «Конкордпласт 2000».
Від представника позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої представник позивача просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Зазначає, що відзивом відповідача він не погоджується, оскільки в даному випадку не оспорюється право відповідача на отримання дивідендів, грошової винагороди за результатом розподілу прибутку товариства. Натомість, грошові кошти у розмірі 2238069,63 грн. перераховувались відповідачу з особистого карткового рахунку ОСОБА_2 , як фізичної особи, а не з рахунку ТОВ «Алпри Груп» як юридичної особи. Будь-яких передбачених чинним законодавством правочинів, домовленостей, підстав та зобов`язань для перерахування коштів ОСОБА_2 на рахунок відповідача немає.
З`ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є засновниками товариства з обмеженою відповідальністю «Конкордпласт 2000», правонаступником якого є приватне підприємство « Конкордпласт 2000» та товариства з обмеженою відповідальністю «Алпри –Груп», керівником даного товариства є ОСОБА_2 .
Відповідно до протоколу № 4/18 загальних зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю «Алпри-Груп» від 31.07.2018 року, ОСОБА_3 виключено зі складу учасників/засновників товариства та зобов`язано виплатити належну ОСОБА_3 частку майна товариства, пропорційно його частці у статутному капіталі та провести остаточні розрахунки згідно чинного законодавства.
Згідно платіжної квитанції № Р24А238438213032546 від 03.06.2015 р.; платіжної квитанції № Р24А240321384343996 від 04.06.2015 р.; платіжної квитанції № Р24А332856764351489 від 29.06.2015 р.; платіжної квитанції № Р24А332856027221389 від 29.06.2015 р.; платіжної квитанції № Р24А332855200401289 від 29.06.2015 р.; платіжної квитанції № Р24А332857417951589 від 29.06.2015 р.; платіжної квитанції № Р24А368292810130211 від 08.07.2015 р.; платіжної квитанції № Р24А454136209735926 від 01.08.2015 р.; платіжної квитанції № Р24А466692899216046 від 05.08.2015 р.; платіжної квитанції № Р24А466693132609046 від 05.08.2015 р.; платіжної квитанції № Р24А2007331А4068599 від 19.08.2015 р.; платіжної квитанції № Р24А2007389А0493699 від 19.08.2015 р.; платіжної квитанції № Р24А2007424А8428699 від 19.08.2015 р.; платіжної квитанції № Р24А200740А7716699 від 19.08.2015 р.; платіжної квитанції № Р24А2973864А1872484 від 21.08.2015 р.; платіжної квитанції № Р24А2973829А2958384 від 21.08.2015 р.; платіжної квитанції № Р24А7655025А5984932 від 03.09.2015 р.; платіжної квитанції № Р24А10319040А746024 від 11.09.2015 р.; платіжної квитанції № Р24А10809464А977936 від 12.09.2015 р.; платіжної квитанції № Р24А12164218А793191 від 16.09.2015 р.; платіжної квитанції № Р24А12658681А758527 від 17.09.2015 р.; платіжної квитанції № Р24А13654696А849230 від 19.09.2015 р.; платіжної квитанції № Р24А13660811А590088 від 19.09.2015 р.; платіжної квитанції № Р24А13787284А381086 від 19.09.2015 р.; платіжної квитанції № Р24А13787296А568286 від 19.09.2015 р.; платіжної квитанції № Р24А14622570А149244 від 21.09.2015 р.; платіжної квитанції № Р24А15030494А817786 від 22.09.2015 р.; платіжної квитанції № Р24А15026836А475352 від 22.09.2015 р.; платіжної квитанції № Р24А25124758А611414 від 16.10.2015 р.; платіжної квитанції № Р24А25124730А928114 від 16.10.2015 р.; платіжної квитанції № Р24А21451600А094050 від 08.10.2015 р.; платіжної квитанції № Р24А35919147А527867 від 10.11.2015 р.; платіжної квитанції № Р24А9678282А1965669 від 14.12.2015 р.; платіжної квитанції № Р24А13212902А802178 від 21.12.2015 р.; платіжної квитанції № Р24А14262600А756264 від 23.12.2015 р.; платіжної квитанції № Р24А17541640А496064 від 30.12.2015 р.; платіжної квитанції № Р24А18720464А874000 від 03.01.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А21211195А615053 від 11.01.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А22937596А745293 від 14.01.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А25679753А400592 від 20.01.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А26295471А030155 від 21.01.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А29989412А922375 від 29.01.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А35926634А272345 від 11.02.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А36408253А725671 від 12.02.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А39347834А825091 від 18.02.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А43235214А914577 від 26.02.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А45123278А130329 від 01.03.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А45123247А054129 від 01.03.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А48417474А094878 від 09.03.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А50664934А739240 від 14.03.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А52787446А152825 від 17.03.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А53378198А116950 від 18.03.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А54738303А251075 від 21.03.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А58325722А002382 від 29.03.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А58857793А491517 від 30.03.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А62054202А104431 від 06.04.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А65553996А060673 від 13.04.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А65554005А308673 від 13.04.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А72106229А574313 від 26.04.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А77386799А285653 від 10.05.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А77954161А741869 від 11.05.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А78864309А307295 від 12.05.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А79260041А059209 від 13.05.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А79305097А228077 від 13.05.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А83428074А024196 від 21.05.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А87349027А533608 від 30.05.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А87003115А105787 від 30.05.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А88198269А775913 від 01.06.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А91605425А037617 від 08.06.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А92995206А854375 від 11.06.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А94676734А857601 від 15.06.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А97589222А404906 від 21.06.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А98639986А502022 від 23.06.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А99049139А105256 від 24.06.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А99271344А014238 від 24.06.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А101971163А72134 від 01.07.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А104154566А98022 від 06.07.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А111985470А01996 від 22.07.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А112824005А24353 від 25.07.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А113530729А93154 від 26.07.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А114448434А52253 від 28.07.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А114448462А42473 від 28.07.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А115228143А61313 від 30.07.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А116270927А91962 від 01.08.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А117944028А88932 від 05.08.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А119101414А98170 від 08.08.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А119794138А34486 від 09.08.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А120522285А59815 від 11.08.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А121266811А59922 від 12.08.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А122444261А64175 від 15.08.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А122454322А05531 від 15.08.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А126135245А98828 від 23.08.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А126478510А83358 від 23.08.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А127587934А81929 від 26.08.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А128922430А29743 від 29.08.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А130730480А62152 від 01.09.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А131265292А06374 від 02.09.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А132868498А74266 від 06.09.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А133098521А49121 від 07.09.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А1333324801А42104 від 07.09.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А134772556А99399 від 10.09.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А134784636А17968 від 10.09.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А135954852А84941 від 13.09.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А136719294А69577 від 14.09.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А136565952А76844 від 14.09.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А138162729А46623 від 17.09.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А138271248А38342 від 17.09.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А140806448А56156 від 22.09.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А140806455А14756 від 22.09.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А143511945А09583 від 28.09.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А143511958А30893 від 28.09.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А144000547А76735 від 29.09.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А144854186А89883 від 30.09.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А145888494А71901 від 03.10.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А146540468А24169 від 04.10.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А148103837А27952 від 07.10.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А148103821А56052 від 07.10.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А148678565А75375 від 08.10.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А151325333А44346 від 13.10.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А150695980А65146 від 12.10.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А155113836А14107 від 20.10.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А155705622А18907 від 21.10.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А156928959А43806 від 24.10.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А156947223А11069 від 24.10.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А160941829А38434 від 01.11.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А160767809А03163 від 01.11.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А139082128А72574 від 01.12.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А140822918А77362 від 05.12.2016 р.; платіжної квитанції № Р24А166376566А321902 від 24.01.2017 р.; платіжної квитанції № Р24А170488935А81732 від 01.02.2017 р.; платіжної квитанції № Р24А174902649А14535 від 10.02.2017 р.; платіжної квитанції № Р24А185380485А03801 від 28.02.2017 р.; платіжної квитанції № Р24А197940771А66784 від 22.03.2017 р.; платіжної квитанції № Р24А206693523А10349 від 07.04.2017 р.; платіжної квитанції № Р24А255958253А95867 від 11.07.2017 р.; платіжної квитанції № Р24А258313826А84429 від 15.07.2017 р.; платіжної квитанції № Р24А261716628А86792 від 21.07.2017 р.; платіжної квитанції № Р24А265437443А83975 від 29.07.2017 р.; платіжної квитанції № Р24А272679015А61399 від 14.08.2017 р.; платіжної квитанції № Р24А280148782А63399 від 29.08.2017 р.; платіжної квитанції № Р24А282613065А96744 від 02.09.2017 р.; платіжної квитанції № Р24А283973840А82101 від 05.09.2017 р.; платіжної квитанції № Р24А287277375А79060 від 12.09.2017 р.; платіжної квитанції № Р24А296708420А22763 від 29.09.2017 р.; платіжної квитанції № Р24А300292682А74970 від 06.10.2017 р.; платіжної квитанції № Р24А302675251А07415 від 11.10.2017 р.; платіжної квитанції № Р24А305795455А00491 від 17.10.2017 р.; платіжної квитанції № Р24А307340871А26852 від 19.10.2017 р.; платіжної квитанції № Р24А309713936А87252 від 24.10.2017 р.; платіжної квитанції № Р24А310908772А80348 від 26.10.2017 р.; платіжної квитанції № Р24А312838524А17111 від 30.10.2017 р.; платіжної квитанції № Р24А317177628А72741 від 07.11.2017 р.; платіжної квитанції № Р24А318637295А25825 від 10.11.2017 р.; платіжної квитанції № Р24А322756190А84793 від 17.11.2017 р.; платіжної квитанції № Р24А325337093А81723 від 21.11.2017 р.; платіжної квитанції № Р24А328836321А70665 від 28.11.2017 р. ОСОБА_2 вносив грошові кошти на картковий рахунок на загальну суму – 2229172 грн. 12 коп. Отримувач – ОСОБА_3 . Коментарі до платежу зазначалися як переказ на карту ПриватБанку, платник ОСОБА_2 .
Відповідно до виписки з особових рахунків АТ КБ «ПриватБанк» від 11.10.2018 за вих. № 20.1.0.0.0/7-20181008/1272, вбачається, що ОСОБА_2 здійснював платежі по перерахуванню коштів через платіжну систему «Приват24», зокрема на картковий рахунок ОСОБА_3 Як вбачається в описі транзакції при переказі коштів зазначається отримувач – ОСОБА_3 , що також підтверджено в копії квитанцій долучених позивачем до позовної заяви.
На адресу відповідача позивачем направлялися повідомлення вимога від 13.04.2018 року та вимога про повернення грошових коштів від 13.04.2018 року, але до теперішнього часу відповідачем грошові кошти не повернуті.
У відповідності до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Представник відповідача посилається на наявність правових підстав щодо отримання коштів, так як ці кошти є грошовою винагородою ОСОБА_3 як засновника ТОВ «Алпри Груп» та є результатом розподілу прибутку підприємства.
Статтею 167 ГК України визначено, що корпоративні права- це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Статтею 116 ЦК України встановлено, що учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом:
1) брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом;
2) брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди);
3) вийти у встановленому порядку з товариства;
4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом;
5) одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.
Учасники господарського товариства можуть також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом.
Дивіденди – це платіж, що здійснюється юридичною особою – емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв`язку з розподілом.
Згідно наданих позивачем та банком відомостей щодо переказу коштів вбачається що кошти перераховувались особисто позивачем, з його рахунку, відомостей щодо переказу вказаних коштів з рахунку юридичної особи «Алпри Груп» не надано.
Положення глави 83 ЦК України застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Відповідно до ч.1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно ст. 1213 ЦК України, набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна. Тобто, предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Обов`язковими умовами для виникнення зобов`язання з безпідставного збагачення є: набуття або збереження майна; набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених ст.11 ЦК України). Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин в майбутньому певних цивільних прав та обов`язків.
Так, ст.1215 ЦК України передбачено винятки щодо повернення безпідставно набутого майна, так в частині першій цієї статті вказано, що не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Отже, закон встановлює два виключення із правила щодо повернення безпідставно набутого майна: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.
Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене уст. 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.
Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в незаборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків, зокрема, внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.
Отже, для виникнення зобов`язання, передбаченого статтею 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.
Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, якщо така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена, або була відсутня взагалі.
Таких висновків дійшов Верховний суд України в справах №6-88цс13, №6-122цс14.
З огляду на вищезазначене, суд вважає, що позивач довів обставини з якими закон пов`язує можливість стягнення з відповідача зайво отриманих коштів, оскільки позивачем доведено, що нарахована сума не є заробітною платою, перераховувалась з особистого рахунку ОСОБА_2 , між сторонами відсутні договірні, робочі чи інші стосунки які б свідчили про наявність взаємних прав та обов`язків. Доводи представника відповідача не містять посилання на належні та допустимі докази, які б підтверджували наявність правових підстав для переказу коштів з боку позивача так само як й наявність визначених законодавством правовідносин між сторонами.
Таким чином, встановлені судом обставини свідчать про те, що кошти були перераховані позивачем на банківську картку, що належить відповідачу без зазначення призначення платежу, що свідчить про відсутність договірних правовідносин між сторонами, без наявності правових підстав, а також про те, що перераховані кошти являються безпідставно отриманими відповідачем.
Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Згідно із ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 141, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суму безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 2238069 грн. 63 коп., зокрема: за 2015 рік – 816200 грн. 00 коп.; за 2016 рік – 1274130 грн. 84 коп.; за 2017 рік – 147738 грн. 79 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 8810 грн. 00 коп.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ленінський районний суд міста Миколаєва або в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя Ленінського районного
суду міста Миколаєва Н.О. Рум`янцева
Повний текст судового рішення складено «26» червня 2019 року.
