05.08.20
22-ц/812/1298/20
Справа № 489/2893/18 Головуючий у 1-й інстанції Коваленко І.В.
Провадження № 22ц/812/1298/20 Доповідач в апеляційній інстанції Ямкова О.О.
П О С Т А Н О В А
Іменем України
5 серпня 2020 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду у складі:
головуючого: Ямкової О.О.,
суддів: Колосовського С.Ю., Локтіонової О.В.,
із секретарем: Цуркан І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за апеляційною скаргою
ОСОБА_1 , подану в його інтересах
адвокатом Зотіковим Сергієм Євгеновичем
на ухвалу Ленінського районного суду міста Миколаєва від 18 червня 2020 року, постановлену під головуванням судді Коваленка І.В. у приміщенні суду у місті Миколаєві, по справі
за поданням
приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області
Куліченка Дмитра Олександровича
(далі - приватного виконавця Куліченка Д.О.)
про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України
ОСОБА_1 , -
В С Т А Н О В И Л А:
17 червня 2020 року приватний виконавець Куліченко Д.О. звернувся до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспорту громадянина України для виїзду за кордон до виконання ним зобов`язання, встановленого на підставі рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 5 червня 2019 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 коштів в загальному розмірі 2 238 069 грн. 63 коп. та 8 810 грн. судового збору.
Необхідність звернення з цим поданням обґрунтовував невиконання боржником ОСОБА_1 вимог приватного виконавця, що свідчить про ухилення боржника від виконання рішення суду.
Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 18 червня 2020 року подання приватного виконавця Куліченка Д.О. - задоволено, ОСОБА_1 встановлено тимчасове обмеження у виїзді за межі країни без вилучення паспорту громадянина України для виїзду за кордон.
Ухвалюючи рішення суд виходив з того, що боржник ухиляючись від виконання вимог виконавця фактично не виконує судове рішення, а тому ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням суду.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 просить скасувати ухвалу суду і постановити нову про відмову у задоволенні подання, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та невірно встановлені ним обставини справи.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказував, що неявка боржника на виклики приватного виконавця не була безпідставною та взагалі не може вважатися ухиленням боржника від виконання рішення суду.
Зазначав, що в матеріалах справи та виконавчого провадження відсутні відомості про перетинання боржником кордону України, що, на думку скаржника, є обов`язковою умовою для покладення такого обмеження.
Крім того звертав увагу суду на те, що боржником 11 червня 2020 року надано приватному виконавцеві пропозицію щодо черговості проведення стягнення за рахунок майна боржника з наданням переліку цього майна, про що виконавець не повідомив суду.
Також посилався на порушення приватним виконавцем вимог Інструкції з примусового виконання рішень суду та вимог Закону України «Про виконавче провадження» та посилався на відповідну практику Європейського суду з прав людини.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних підстав.
Задовольняючи подання, суд першої інстанції виходив з того, що факт ухилення боржника від виконання рішення суду відбувся та об`єктивно підтверджений матеріалами справи.
З таким висновком суду першої інстанції погодитися не можна, так як до нього суд дійшов внаслідок неповного з`ясування фактичних обставин справи та з порушенням норм матеріального права.
За матеріалами справи 22 квітня 2020 року Ленінським районним судом міста Миколаєва по справі 489/2893/18 видано виконавчий лист на виконання судового рішення того ж суду від 5 червня 2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 2 238 069 грн. 63 коп. боргу та 8 810 грн. судового збору (а.с.8-9).
25 травня 2020 року приватним виконавцем Куліченком Д.О. відкрито виконавче провадження № 62172433, та одночасно зобов`язано боржника подати декларацію про доходи та майно (а.с.12).
Також 25 травня 2020 року приватним виконавцем винесено постанови про арешт усього рухомого та нерухомого майна, коштів, майнових прав та об`єктів інтелектуальної власності боржника та заборонено відчужувати і розпоряджатися корпоративними правами, транспортними засобами, коштами, цінностями та іншим майном, та арешт коштів боржника (а.с.27-28).
Відповідно до вимоги приватного виконавця Куліченка Д.О. №2929 від 25 травня 2020 року боржника зобов`язано в п`ятиденний строк подати декларацію про доходи та заявитись до офісу приватного виконавця 3 червня 2020 року о 10.00 год.(а.с.32-33).
Того ж дня відповідно до вимоги №2943 приватним виконавцем призначено проведення виконавчих дій з опису та арешту майна боржника, а саме корпоративних прав, що складаються з 50% частки у статутному капіталі ТОВ «КОНКОРДПЛАСТ 2000» та 100% частки у статутному капіталі ТОВ «ДИЗАЙН-ЦЕНТР АЛВАС», з необхідністю надання до 10.00 години 3 червня 2020 року належним чином завірених копій перелічених у вимозі документів вказаних товариств (а.с.35).
У цей же день вказані постанови та вимоги було надіслано боржнику ОСОБА_1 за двома адресами з роз`ясненням його прав та обов`язків як сторони виконавчого провадження рекомендованим листом (а.с.14-15).
Відправлення було доставлено на ім`я боржника 27 травня 2020 року за адресою АДРЕСА_1 (а.с.16), яка відповідно до повідомлення Департаменту надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради є місцем його реєстрації ( а.с.36).
Відповідно до листа МВС за боржником зареєстровано транспортні засоби ЗАЗ 110557, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , та ВАЗ 211440, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с.42).
За результатами даної відповіді приватним виконавцем 26 травня 2020 направлено боржнику вимогу з`явитись у раніше визначений час та надати вказані транспортні засоби (а.с.43).
Крім того, вимогою приватного виконавця №3029 від 26 травня 2020 року боржника ОСОБА_1 повідомлено про перевірку його майнового стану 2 червня 2020 року о 10.00 та 11.00 годин відповідно, за місцем його ймовірного проживання в квартирі АДРЕСА_2 та за місцем реєстрації в квартирі АДРЕСА_4 (а.с.56).
Зазначену вимогу доставлено 29 травня 2020 року за місцем реєстрації боржника (а.с.47).
Відповідно до актів, складених приватним виконавцем Куліченком Д.О. 2 та 3 червня 2020 року за повідомленням особи, що назвалася його сестрою, та сусідки з`ясовано, що боржник ОСОБА_1 ніколи не проживав в квартирі в будинку, розташованому по АДРЕСА_5 лише АДРЕСА_6 не проживає більше десяти років, крім того приватний виконавець, зокрема зазначив, що боржник не з`явився до його офісу у визначений ним час (а.с.57-62).
За даними із Єдиного державного реєстру вбачається, що даних про реєстрацію права власності на квартиру по АДРЕСА_6 на осіб, що є відмінними від боржника, та за відомостями приватного виконавця, одна із співвласників є сестрою боржника.
5 червня 2020 року приватний виконавець надіслав боржнику ще одну вимогу про надання копій реєстраційних документів на знак для товарів та послуг та необхідність заявитися до офісу приватного виконавця 10 червня 2020 року, яка не була виконана боржником, у зв`язку з її доставкою за місцем його реєстрації, яке не є його місцем постійного проживання (а.с.63-70).
Разом з тим, дії приватного виконавця з примусового виконання рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 5 червня 2019 року боржником ОСОБА_1 не залишені поза увагою, а, навпаки, ним 11 червня 2020 року до офісу приватного виконавця Куліченка Д.О. надано пропозицію щодо черговості звернення стягнення на належне йому майно із зазначенням його переліку. В цей же день пропозиція належним чином зареєстрована у офісі приватного виконавця (а.с.94).
Але, незважаючи на звернення боржника щодо порядку виконання ним судового рішення, навпаки, посилаючись на невиконання боржником направлених виконавцем вимог та невиконання рішення суду у добровільний спосіб, приватний виконавець підписав подання про тимчасове обмеження виїзду боржника 11 червня 2020 року та через декілька днів, а саме 17 червня 2020 року звернувся з ним до Ленінського районного суду міста Миколаєва (а.с.1).
Так, здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері врегульовано Законом України від 21 січня 1994 року «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України».
Вказаний Закон передбачає можливість тимчасового обмеження громадян у праві виїзду за кордон.
Згідно з пунктом 5 статті 6 цього Закону підставою для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон є наявність невиконаних зобов`язань покладених на нього судовим рішенням, але лише до моменту виконання зобов`язань.
За положеннями пункту 19 частини 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» правом звернення до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів, наділений виконавець під час здійснення ним виконавчих дій, але лише у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням.
Відтак, за наведеної норми Закону України «Про виконавче провадження» та положень статті 441 ЦПК України вбачається, що обмеження права виїзду за кордон можливе в процесі здійснення виконавчого провадження, і виключно у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням. За приписом цієї норми, за таких умов державний чи приватний виконавець має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду фізичної особи за межі України - до виконання зобов`язань за рішенням суду.
В той же час матеріали справи свідчать, що акти, складені приватним виконавцем за місцем ймовірного проживання боржника, містять дані про його реєстрацію без права на проживання в квартирі сестри по АДРЕСА_5 , а також засвідчують факт його АДРЕСА_6 , до яких приватним виконавцем здійснені виходи з метою здійснення опису майна боржника.
Тому, враховуючи скорочені строки, за яких відкрито виконавче провадження та направлені відповідні вимоги, внаслідок яких приватним виконавцем складені вищезазначені акти, та направлення на їх виконання боржником пропозиції від 11 червня 2020 року щодо порядку виконання ним судового рішення, колегія суддів вважає, що така поведінка боржника під час виконавчого провадження, яке здійснюється приватним виконавцем у скорочені строки, свідчить, зокрема, не про ухиляння боржника ОСОБА_1 від виконання покладеного на нього обов`язку, а про бажання добровільно виконати рішення суду за рахунок належного йому майна.
Це не спростовується і наданими до суду відомостями Управління державної міграційної служби України в Миколаївській області, відповідно до яких ОСОБА_1 , хоча і документований двома паспортами громадянина України для виїзду за кордон, але з дати видачі виконавчого листа перетинання державного кордону ним не здійснювалося (а.с.29, 93).
Враховуючи встановлені судом обставини справи, та виходячи з аналізу вищевказаних норм законів, колегія суддів доходить висновку, що само по собі невиконання боржником вимог приватного виконавця у скорочені терміни, а саме в період з 25 травня по 11 червня 2020 року, та відповідну подачу боржником пропозицій, направлених на виконання ним судового рішення за рахунок належного йому майна, не може свідчить про факт ухилення боржника від виконання покладених на нього обов`язків.
Таким чином, докази щодо ухилення боржника ОСОБА_1 від виконання судового рішення на користь ОСОБА_3 відсутні.
На ці вимоги закону та обставини справи суд уваги не звернув, тоді як вони мають суттєве значення для правильного вирішення спірного питання.
За такого, висновки суду з цього питання є помилковими, зокрема щодо невиконання боржником вимог виконавця, які не є тотожними обов`язку виконати судове рішення, і тому не можуть підтверджувати факт ухилення боржника від виконання судового рішення, внаслідок якого боржник може бути обмежений судом у праві виїзду на підставі відповідного подання виконавця.
Отже, в судовому засіданні не доведено, що ОСОБА_1 вчинив дії по ухиленню від виконання обов`язків покладених на нього судовим рішенням, а тому підстав для тимчасового обмеження його права виїзду за межі України немає.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду у відповідності з п.п.3, 4 ч.1. ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню з постановленням нового судового рішення про відмову в задоволенні подання.
Керуючись статтями 367, 376, 376, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Зотікова Сергія Євгеновича задовольнити.
Ухвалу Ленінського районного суду міста Миколаєва від 18 червня 2020 року - скасувати і постановити нову, якою в задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Куліченка Дмитра Олександровича про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання зобов`язань покладених на нього рішенням Ленінського районного суду міста Миколаєва від 5 червня 2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 суми безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 2238069,63 грн.,без вилучення паспорта громадянина України - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена з цього дня в касаційному порядку у випадках передбачених статтею 389 ЦПК України протягом тридцяти днів до Верховного Суду.
Головуюча О.О. Ямкова
Судді С.Ю. Колосовський
О.В. Локтіонова
