ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Головуючий суддя у першій інстанції : Шумей М.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 червня 2019 року
Львів
№ 857/3312/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Бруновської Н.В.
суддів: Затолочного В.С., Матковської З.М.
за участю секретаря судового засідання: Бедрій Х.П.
представника апелянта: Брезіцького М.М.
позивача: ОСОБА_1
представника позивача: Маринчака О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2019 року у справі № 0940/2206/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, –
В С Т А Н О В И В:
19.11.2018р. ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.02.2019р. позов задоволено частково. Суд визнав протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області щодо відмови ОСОБА_1 у видачі наказу про надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 24.09.2018 р..
Суд зобов`язав Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області видати наказ про надання ОСОБА_1 відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 24.09.2018 р.
Крім того, суд визнав протиправним та скасував наказ Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області від 30.11.2018 р. № 2228 в частині звільнення ОСОБА_1 з Національної поліції України та наказ № 495 о/с від 30.11.2018 р. в частині звільнення позивача із служби Національної поліції України.
Суд поновив ОСОБА_1 на посаді заступника начальника СУ Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області. В решті вимог відмовлено.
Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.
Апелянт просить суд, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.02.2019 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові.
В судовому засіданні представник апелента ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу з підстав в ній зазначених.
Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 С. в судовому засіданні просили суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
Як видно з матеріалів справи ОСОБА_1 працював на посаді заступника начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області.
13.09.2018р. позивач на ім`я начальника Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області подав рапорт про надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с. 8 )
До вказаного рапорту ОСОБА_1 додав Свідоцтво про народження дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , Свідоцтво про народження ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , Свідоцтво про народження ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 , довідку з місця роботи дружини ОСОБА_7 , яка займає посаду директора фінансів ТзОВ «ВГР Сервіс», довідку з Департаменту соціальної політики Коломийської міської ради № 1501 від 17.09.2018 р. про те, що ОСОБА_7 не перебуває на обліку в департаменті як одержувач соціальних допомог. (а.с. 9-14 )
Проте , 24.09.2018 р. відповідач Головне управління Національної поліції в Івано-Франківської області письмовим листом № 2992/108/05/12-2018 відмовив в наданні відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, оскільки позивач не надав підтверджуючих документів щодо часу перебування на лікарняному. (а.с. 15 )
26.11.2018 р. Наказом Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області № 2199 від 26.11.2018 р. «Про призначення та проведення службового розслідування» у зв`язку з невиходом на службу ОСОБА_1 призначено службове розслідування. (а.с. 93 )
Із змісту висновку службового розслідування від 30.11.2019 р. видно, що з 13.06.2018 р. - 06.07.2018 р. та з 08.09.2018 р. ОСОБА_1 не виходив на службу в органи поліції у зв`язку з перебуванням на лікуванні, проте, підтверджуючих документів перебування на лікарняному не надав. (а.с. 102-104)
Як видно з матеріалів справи в ході проведення службового розслідування відповідач не встановив причини відсутності позивача на роботі, не надав останньому можливості надати відповідні документи про поважність причини відсутності на роботі.
Судом першої інстанції встановлено, що факт перебування позивача на лікуванні у закладах та установах охорони здоров`я підтверджується листками непрацездатності Поліклінічного відділення Коломийської ЦРЛ АДЛ №548455 від 13.06.2018, АДЛ №549347 від 07.07.2018, АДЛ №560149 від 01.08.2018, АДЛ №549581 від 02.08.2018, АДЛ № 549947 від 07.09.2018 р. які були доведені до відома відповідача. Зокрема, листки непрацездатності Гануляк Е.М. надав начальнику управління кадрового забезпечення ГУ НП в Івано-Франківській області ОСОБА_8 , який дещо пізніше видав позивачу направлення на медичний огляд для проведення лікарської (військово-лікарської) експертизи, що і не було спростовано в судовому засіданні представником відповідача. (а.с.17-20).
Крім того запит про надання інформації до ТзОВ "ВГР Сервіс" щодо працевлаштування дружини та надання необхідних документів Головному управлінню Національної поліції в Івано-Франківській області направлений 05.12.2018 року за №26/376, фактично після звільнення позивача з роботи, а відповідь на запит отримана лише 13.12.2018 року.
В даному випадку, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач формально розглянув рапорт позивача про надання відпустки по догляду за дитиною.
30.11.2018 р. наказом Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області № 495 о/с «По особовому складу» заступника начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області ОСОБА_1 відповідно до п. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнено із служби в поліції за пп. 6 ( у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби ). (а.с. 42)
Наказом Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області № 2238 від 30.11.2018р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремого працівника» за грубе порушення службової дисципліни, вимог Закону України «Про національну поліцію України», Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 р. № 2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», розділу 1 п.2 та 3 «Правил етичної поведінки поліцейських» затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 р.№ 1179, ст. 1,12,13 Дисциплінарного статуту Національної поліції заступника начальника слідчого управління ГУНП України в Івано-Франківській області Гануляка Е.М. звільнено з Національної поліції України. (ас. 95 )
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначений Законом України «Про національну поліцію».
ч . 1, ч. 2 ст. 92 Закону України «Про національну поліцію» передбачено, що поліцейським надаються щорічні чергові оплачувані відпустки в порядку та тривалістю, визначених цим Законом.
Поліцейському надаються також додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки.
Згідно ст. 18 Закону України «Про відпустки», ст. 179 КЗпП України передбачено право особи на відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
ч . 7 ст. 179 Кодексу законів про працю України передбачено що відпустки для догляду за дитиною, передбачені ч. 3,ч.4, ч.6 цієї статті, можуть бути використані повністю або частинами також батьком дитини, бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитино.
Із змісту ч. 1 ст. 181 Кодексу законів про працю України видно, що відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати (ч.3, ч.6 ст. 179 цього Кодексу) надаються за заявою жінки або осіб, зазначених у ч.7 ст. 179 цього Кодексу, повністю або частково в межах установленого періоду та оформляються наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.
Порядок надання відпусток по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку також визначено ст.20 Закону України "Про відпустки".
У відповідності до ч.ч.3, 4 Закону України «Про відпустки» відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається за заявою жінки або осіб, зазначених у ч.3 ст. 18 цього Закону, повністю або частково в межах установленого періоду та оформляється наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.
Особам , зазначеним у ч. 3 ст. 18 цього Закону (крім осіб, які усиновили чи взяли дитину під опіку у встановленому законодавством порядку, прийомних батьків і батьків-вихователів), відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на підставі довідки з місця роботи (навчання, служби) матері дитини про те, що вона вийшла на роботу до закінчення терміну цієї відпустки і виплату допомоги по догляду за дитиною їй припинено (із зазначенням дати).
Отже , ОСОБА_1 який проходить службу у поліції, має право на відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
При цьому, єдиною підставою для надання такої відпустки, в даному випадку є рапорт працівника поліції.
З матеріалів справи видно, що позивач звернувся до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області із відповідним рапортом в порядку встановленому чинним законодавством та переліком необхідних документів.
Відпустка по догляду за дитиною і належні виплати підпадають під дію статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки вони сприяють сімейному життю і неодмінно впливають на спосіб, у який воно організоване.
Також , згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Konstantin Markin v. Russia" від 22 березня 2012 року, чоловіки перебувають в аналогічному з жінками становищі щодо відпустки по догляду за дитиною (на противагу відпустці за вагітністю і пологами) і належних виплат.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач допустив протиправну бездіяльність не надавши позивачу гарантовану чинним законодавством України відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Оскільки, чинним законодавством не надано роботодавцю право відмовити у задоволенні звернення працівника про надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Незважаючи на це, рапорт позивача не був розглянутий, а було ініційоване проведення службового розслідування за фактом невиходу останнього на службу.
Таку бездіяльність Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області апеляційний апеляційний суд вважає протиправною, оскільки це є порушенням права ОСОБА_1 на відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, надане йому чинним законодавством.
Крім того, дії відповідача суперечить Конвенції № 156 "Про рівне ставлення й рівні можливості для трудящих чоловіків і жінок: трудящі із сімейними обов`язками" (ратифікована 22 жовтня 1999 року), яка постановляє, що для забезпечення цілковитої рівності ставлення та можливостей для чоловіків і жінок, які працюють, необхідно надати особам із сімейними обов`язками, які виконують або бажають виконувати оплачувану роботу, можливість здійснювати таке своє право, не зазнаючи дискримінації, й за змогою гармонійно поєднувати сімейні та професійні обов`язки.
Колегія суддів, зазначає, що звільнення працівника поліції з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення порушених прав працівника. Причини відсутності позивача на роботі у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, що підтверджується листками непрацездатності є поважними.
Колегія суддів не приймає до у ваги доводи апелянта про те, що матір дитини ОСОБА_7 немає права на відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, оскільки в даній справі розглядається вимога про надання відпустки позивачу як батьку дитини, а не матері.
Не приймає до уваги також колегія суддів доводи апелянта про те, що позивач. під час проведення службового розслідування не надав відповідачу листок непрацездатності в період з 08.09.2018 р.-24.09.2018 р., оскільки як видно з матеріалів справи останній не надав дані документи у зв`язку із тим що листок непрацездатності був відсутній у нього на час запрошення 30.11.2018 р. для надання пояснень комісії. Проте, відсутність листка непрацездатності, при його наявності, на час запрошення для надання пояснень комісії не може свідчити про невихід на роботу без поважних причин
З пояснень свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , яких суд першої інстанції допитав в судовому засіданні видно, що 30.11.2018 р. під час проведення службового розслідування позивач не надав комісії листки непрацездатності, оскільки не мав їх з собою.
Як пояснив позивач в судовому засіданні він відмовився надати пояснення комісії в ході проведення службового розслідування 30.11.2018 р. з приводу перебування на лікуванні у зв`язку з тим, що йому необхідно було отримати виписки з історії хвороби медичних закладів де він перебував на лікуванні.
Отже , відповідач не встановив причини відсутності ОСОБА_1 на роботі, не надав останньому можливості надати відповідні документи про поважність причини відсутності на роботі, що свідчить про передчасність висновків про невихід позивача на роботу без поважних причин.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, оскільки Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області як суб`єкт владних повноважень діяв не у спосіб що визначені Конституцією та законами України.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки колегії суддів.
Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
ст . 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2019 року у справі № 0940/2206/18 – без змін.
Постанова є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя Н .В. Бруновська
Суддя В.С. Затолочний
Суддя З .М. Матковська
Постанова складена в повному обсязі 24.06.2019р.
