ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2019 року
м. Київ
Справа № 912/30/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.
за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Світанок"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду у складі Дарміна М.О. - головуючого, Іванова О.Г., Березкіної О.В. від 25 лютого 2019 року
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Світанок"
до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області
про визнання додаткової угоди укладеною,
Відповідно до статті 216 ГПК України в судовому засіданні оголошувалась перерва з 05.06.2019 по 19.06.2019.
(за участю представників: позивача - Воробйов В.В., відповідача - Шуба Я.С. (після перерви не з'явився)
Історія справи
Обставини, встановлені судами
1. 01.03.2010 між Добровеличківською районною державною адміністрацією (далі - Добровеличківська РДА, орендодавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Світанок" (далі - ТОВ "Агрофірма "Світанок", позивач, орендар) укладено договір земельної ділянки для товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 150,55 га на території Тишківської сільської ради (кадастровий номер 3521786000:02:001:9112) строком на 6 років та сплатою орендної плати 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Державна реєстрація договору оренди проведена 17.03.2010. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк, для чого повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
2. 20.10.2015 ТОВ "Агрофірма "Світанок" звернулося до ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області (далі - відповідач) із заявою про внесення змін до договору оренди землі в частині збільшення строку його дії до 21 року та встановлення розміру орендної плати 7% від нормативної грошової оцінки землі з долученням, зокрема проекту додаткової угоди.
3. Відповідач у листі від 09.12.2015 № ДС-27-11-0.31-9922/22-15 запропонував позивачу надати, крім іншого, документи, що підтверджують належне виконання обов'язків за умовами договору оренди землі.
4. 28.12.2015 ТОВ "Агрофірма "Світанок" надіслало лист-повідомлення № 45 про погодження істотних умов договору оренди землі, долучивши до нього: угоду (проект) про внесення змін до договору від 17.03.2010; лист Добровеличківської РДА від 23.12.2015 № 01-33/521/1; лист Тишківської сільської ради від 25.12.2015 № 01-21-304/1; довідку про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами Державної фіскальної служби України, від 24.12.2015 № 5228/10/25-0.
5. У відповідь на зазначений лист відповідач у листі-повідомленні від 24.03.2016 № Т-1028/0-2171/0/6-16 поінформував позивача про відсутність підстав для задоволення заяви та зазначив про необхідність надання установчих документів ТОВ "Агрофірма "Світанок".
6. Позивач до листа-повідомлення від 25.03.2016 № 125 долучив статут товариства, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи та свідоцтво про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування ПДВ, довідку та витяг із ЄДРПОУ.
7. 27.04.2016 ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області листом № А-4974/0-3687/0/6-16 заперечило проти встановлення орендної плати на рівні 7 % від нормативної грошової оцінки і повідомило про прийняте рішення щодо заперечення у поновленні спірного договору оренди землі.
Короткий зміст позовних вимог
8. У січні 2018 року ТОВ "Агрофірма "Світанок" звернулося до суду з позовом до ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі, зареєстрованого у Добровеличківському відділі КРФ ДП "Центр ДЗК" 17.03.2010 за № 041036900005 (далі - договір від 17.03.2010), на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, у запропонованій позивачем редакції, на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".
9. Позовні вимоги обґрунтовано належним виконанням позивачем своїх зобов'язань за договором від 17.03.2010, дотриманням ним вимог статті 33 Закону України "Про оренду землі", якою передбачено поновлення договору оренди землі на новий строк, і зволіканням відповідача з укладенням додаткової угоди до зазначеного договору. Позивач також наголосив, що продовжує користуватися спірною земельною ділянкою.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
10. Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 29 березня 2018 року в позові відмовлено повністю.
11. Суд першої інстанції виходив із того, що направлення позивачем заяв про поновлення строку дії договору із визначенням інших умов, ніж передбачено договором, зокрема щодо строку дії і розміру орендної плати, унеможливлює пролонгацію спірного договору на тих самих умовах, як того вимагає частина 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", що визначена підставою заявленого позову; між сторонами не було досягнуто згоди щодо запропонованих позивачем нових істотних умов договору; доказів на підтвердження обставин звернення позивача із пропозицією до відповідача про поновлення договору від 17.03.2010 на тих самих умовах, як заявлено у позові, позивачем не надано. Водночас суд зазначив, що позивач користується земельною ділянкою після закінчення строку дії договору за наявності заперечень орендодавця стосовно поновлення спірного договору оренди, наданих, у тому числі, у місячний строк після його припинення (лист-повідомлення ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 24.03.2016 № Т-1028/0-2173/0/6-16). За таких обставин місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для поновлення спірного договору оренди згідно з частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та зазначив про неможливість застосування у цьому випадку положень частин 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки предметом позову є вимога про укладення додаткової угоди про поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах.
Короткий зміст постанов судів апеляційної та касаційної інстанцій
12. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.07.2018 вказане рішення скасовано, позов задоволений. Визнано укладеною додаткову угоду до договору від 17.03.2010 на тих самих умовах, які були передбачені договором, у редакції, запропонованій позивачем; викладено у резолютивній частині постанови зміст додаткової угоди.
13. Постановою Верховного Суду від 11 грудня 2018 року постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.07.2018 скасовано з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
14. Суд касаційної інстанції констатував порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права внаслідок ненадання правової оцінки обставинам, установленим судовими рішеннями в інших господарських справах № 912/4418/16, № 912/3044/16 між тими ж сторонами, зокрема і стосовно припинення/неприпинення дії договору від 17.03.2010 у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено, а дослідження таких обставин має істотне значення для правильного вирішення цього спору про визнання укладеною додаткової угоди до спірного договору оренди землі на тих самих умовах.
14.1. Так, Верховним Судом зазначено, що рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 07.12.2016 у справі № 912/3044/16, яке набрало законної сили, відмовлено в позові ТОВ "Агрофірма "Світанок" до ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання укладеною угоди про внесення змін до договору оренди від 17.03.2010 у запропонованій позивачем редакції, зокрема, на підставі у тому числі приписів частин першої - п'ятої статті 33 Закону України "Про оренду землі".
14.2. Іншим рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 26.01.2017 у справі № 912/4418/16, яке також набрало законної сили, було відмовлено у позові ТОВ "Агрофірма "Світанок" до ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди від 17.03.2010 на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, у редакції, запропонованій позивачем. Відмовляючи у позові, господарські суди виходили із відсутності правових підстав для поновлення договору оренди землі на новий строк згідно зі статтею 33 Закону України "Про оренду землі", зокрема її частиною 6.
15. При новому розгляді справи постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25 лютого 2019 року рішення Господарського суду Кіровоградської області від 29 березня 2018 року скасовано, провадження у справі закрито на підставі пункту 3 частини 1 статті 231 та пункту 2 частини 1 статті 175 ГПК України.
16. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що спір між сторонами про визнання укладеною додаткової угоди до договору від 17.03.2010 на тих самих умовах в порядку частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" вже вирішений в іншій справі № 912/3044/16 між тими ж сторонами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
17. Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити та визнати укладеною додаткову угоду до договору від 17.03.2010 на той самий строк та на тих самих умовах.
Аргументи учасників справи
Доводи позивача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)
18. Справа №912/3044/16, якою керувався суд апеляційної інстанції, має відмінний від справи № 912/30/18 предмет позову, який стосувався внесення змін до договору оренди, тоді як у даній справі заявлено іншу позовну вимогу про поновлення договору оренди. Вказана обставина була натомість правильно оцінена судом першої інстанції, який розглянув заявлений позов по суті.
19. Судом апеляційної інстанції при закритті провадження у справі не досліджено істотні для даної справи обставини щодо правових підстав поновлення договору оренди землі за частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", які були неправильно витлумачені судом першої інстанції при вирішенні спору по суті. При цьому між сторонами склалися такі правовідносини, за яких позивач одночасно застосовував всі можливі способи захисту свого права користування земельною ділянкою, як передбачені як частинами 1-5, так і частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", що відповідає вимогам статті 16 Цивільного кодексу України.
Позиція Верховного Суду
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
20. Верховний Суд враховує доводи позивача в пункті 18 Постанови та зазначає про таке.
21. Відповідно до частини 1 статті 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.
22. Направляючи справу на новий апеляційний розгляд, Верховний Суд в постанові від 11 грудня 2018 року вказав на існування двох вже вирішених судових спорів між позивачем та відповідачем щодо договору оренди від 17.03.2010 (пункти 14.1, 14.2. Постанови). При цьому судове рішення у справі № 912/3044/16 стосувалось внесення змін до договору оренди зокрема на підставі частин 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі", тоді як судове рішення у справі № 912/4418/16 прийнято у спорі про поновлення договору від 17.03.2010 на новий строк та тих же умовах згідно з частиною 6 статті 33 вказаного Закону.
23. Проте при новому розгляді справи суд апеляційної інстанції зазначених вище обов'язкових вказівок суду касаційної інстанції в повній мірі не врахував та дослідив лише зміст судового рішення у справі № 912/3044/16, яке натомість стосувалось внесення змін до договору від 17.03.2010, а заявлені ТОВ "Агрофірма "Світанок" позовні вимоги у даній справі стосуються поновлення договору оренди на той же строк та на тих самих умовах, тобто підстави та предмет позову у даній справі не є повністю тотожними з підставами та предметом позову у справі № 912/3044/16.
24. У той же час судове рішення у справі № 912/4418/16, на яке також вказав суд касаційної інстанції, не було предметом дослідження суду апеляційної інстанції, що свідчить про недотримання цим судом норм процесуального права та передчасність висновків про закриття провадження у даній справі відповідно до пункту 3 частини 1 статті 231 та пункту 2 частини 1 статті 175 ГПК України з посиланням тільки лише на справу № 912/3044/16.
25. З огляду на виявлені процесуальні порушення доводи позивача в пункті 19 Постанови щодо суті спору Верховним Судом не розглядаються.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
26. Допущені судом апеляційної інстанції порушення норм процесуального права, у тому числі невиконання обов'язкових вказівок суду касаційної інстанції, у даному випадку унеможливили встановлення всіх істотних обставин справи, що не може бути усунуто Верховним Судом в силу визначених статтею 300 ГПК України процесуальних обмежень повноважень суду касаційної інстанції.
27. У зв'язку з чим Верховний Суд вважає за необхідне застосувати повноваження, передбачені частиною 3 статті 310 ГПК України та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
28. При новому розгляді суду необхідно врахувати обов'язкові вказівки Верховного Суду в постанові від 11 грудня 2018 року та викладене в пунктах 22-24 Постанови, належним чином з'ясувати наявність процесуальних підстав для закриття провадження у даній справі та переглянути справу з дотриманням норм чинного законодавства.
Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Світанок" задовольнити частково.
2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25 лютого 2019 року у справі № 912/30/18 скасувати.
3. Справу № 912/30/18 направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Міщенко І.С.
Судді Берднік І.С.
Суховий В.Г.
