ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2019 року Справа № 906/142/18
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючий суддя Тимошенко О.М., суддя Коломис В.В. , суддя Дужич С.П.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Комунального підприємства "Центральна районна аптека № 118" Житомирської районної ради та ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Житомирської області, ухвалене 18.07.2018 року суддею Кравець С.Г. у м. Житомирі, повний текст складено 19.07.2018 року у справі № 906/142/18
за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"
до Комунального підприємства "Центральна районна аптека № 118" Житомирської районної ради
до ОСОБА_1
про стягнення 129649, 64 грн.
ВСТАНОВИВ:
ПАТ КБ "Приватбанк" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до КП "Центральна районна аптека № 118" Житомирської районної ради та ОСОБА_1 про стягнення в солідарному порядку 129649, 64 грн. з яких: 81181,16 грн. заборгованості по простроченому кредиту, 30875,16 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 15506,77 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором, 2086,55 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом, обґрунтовуючи при цьому позовні вимоги неналежним виконанням КП "Центральна районна аптека №118" Житомирської районної ради зобов`язань з повернення кредиту, згідно договору банківського обслуговування б/н від 14.12.2015 року та укладеним між ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_1 договором поруки № POR1460018880722 від 07.04.2016 року в забезпечення виконання договору банківського обслуговування від 14.12.2015 року.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 18.07.2018 року у справі № 906/142/18 позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з КП "Центральна районна аптека № 118" Житомирської районної ради на користь позивача - 81181,16 грн. - заборгованості за кредитом; - 30875, 16 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом; - 660, 93 грн. - пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, - 2086, 55 грн. - заборгованості по комісії за користуванням кредитом; - 972, 37 грн. - витрат по сплаті судового збору. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 на користь позивача: - 81181, 16 грн. - заборгованості за кредитом; - 30875,16 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом; - 660, 93 грн. - пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, - 2086, 55 грн. - заборгованості по комісії за користуванням кредитом; - 972, 37 грн. - витрат по сплаті судового збору. В частині стягнення 14845, 84 грн. пені провадження у справі закрито.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, відповідачі - Комунальне підприємство "Центральна районна аптека № 118" Житомирської районної ради та ОСОБА_1 звернулись до суду апеляційної інстанції з апеляційними скаргами, в яких просять оскаржене рішення скасувати та постановити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Апелянт - Комунальне підприємство "Центральна районна аптека № 118" Житомирської районної ради у своїй скарзі зазначає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи та недоведено обставин, які суд визнав встановленими. Зокрема, позивач не надав суду жодних доказів, що легітимний керівник підприємства якимось чином був проінформований про зобов`язання попередників, наявний кредитний ліміт, та не ознайомив з Умовами та правилами надання банківських послуг, чим порушив принцип рівності сторін договору та ввів відповідача в оману (ст.ст. 19, 21 ЗУ "Про захист прав споживачів"). Вважає, що заява про відкриття банківського рахунку та заява про приєднання до Умов та правил, підписані минулим керівництвом, не можуть розглядатися в цілому як договір кредитування, оскільки це не відповідає нормам матеріального права.
Апелянт - ОСОБА_1 у поданій апеляційній скарзі вказує, що в даному випадку кредитний договір не укладено, а в наявності є договір банківського обслуговування. Також з посиланням на ст.ст. 203, 207-210 ЦК України зазначає, що договір має бути укладений в письмовій формі, нотаріально посвідчений оскільки закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється за державні кошти та підлягає державній реєстрації. Недотримання зазначених вимог відповідно до ст. 215 ЦК України є підставою недійсності правочину. Звертає увагу, що позивачем пропущено строк стягнення штрафних санкцій за договором, а також строк пред`явлення вимоги до поручителя згідно ст. 559 ЦК України. Разом з цим відзначає, що договір за яким стягується заборгованість є несправедливим з огляду на встановлення позивачем непропорційно великої суми компенсації у випадку невиконання зобов`язань іншою стороною, що суперечить ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів".
Позивач відзиву на апеляційні скарги до суду апеляційної інстанції не подав.
В силу ч. 13 ст. 8, ч. 10 ст. 270 ГПК України розгляд апеляційної скарги здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання, оскільки сторонами не заявлялось клопотання про його призначення.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права з урахуванням вимог ст. 6 Конвенції з прав людини "Право на справедливий суд", вважає, що у задоволенні вимог апеляційних скарг слід відмовити, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін враховуючи таке.
З матеріалів справи вбачається, що 14.12.2015 року відповідачем 1 було підписано Заяву про відкриття рахунку та Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, відповідно до якої клієнт погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://www.privatbank.ua., які разом із цією Заявою складають Договір банківського обслуговування б/н від 14.12.2015 року. Згідно умов договору, відповідачу було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок НОМЕР_1 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт-банк, sms-повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг" (далі -Умови).
Відповідно до п. 3.2.1.1.16 цих Умов при укладанні договорів та угод, або вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки", або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/ Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.
Пунктом 3.2.1.1.1 Умов визначено, що кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - "Кредит") надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту (далі - "Ліміт"). Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банка та Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт-банк, sms-повідомлення або ін.). Банк здійснює обслуговування ліміту Клієнта, що полягає у проведені його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку Клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо. Відповідно до п. 3.2.1.1.3 Умов, кредит надається в обмін на зобов`язання Клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди. Згідно 3.2.1.1.8 Умов передбачено, що проведення платежів Клієнта в порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки", або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі - "Угода"). Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (п. 3.2.1.1.6. Умов).
З матеріалів справи вбачається, а судами встановлено, що позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу 1 кредитний ліміт в сумі 110000 грн., в свою чергу відповідач здійснював користування кредитними коштами.
Як унормовано статтею 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Статтею 181 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Відповідно до ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (частина 1 ст. 640 Цивільного кодексу України).
Аналізуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку про те, що документи, розміщені на сайті банку - це публічна оферта, що містить умови та правила надання послуг банком, до якої приєднується клієнт, підписуючи заяву у відділенні банку.
Стаття 633 Цивільного кодексу України передбачає, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Згідно з ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
При цьому, за приписами ч.1 ст. 1066 цього Кодексу, за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
У ч. 1 ст. 1067 Цивільного кодексу України закріплено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.
За наведених обставин, за своєю правовою природою договір, укладений між сторонами у справі є змішаним договором банківського рахунку та кредитного договору.
Оскільки відповідач-1, як вже зазначалось, підписав заяву та погодився із Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, останній тим самим зобов`язався виконувати наведені Умови, Правила надання банківських послуг, та визнавати тарифи позивача за договором банківського обслуговування.
Колегія суддів зазначає, що укладений між сторонами у даній справі договір не суперечить чинному законодавству України, укладений у письмовій формі, а своїм підписом в графі "Підпис" на заяві, що разом з Умовами складає договір банківського обслуговування, відповідач підтвердив свою згоду з умовами даного договору.
Викладеним спростовуються твердження апелянтів про те, що між сторонами не укладався кредитний договір з огляду на невідповідність порядку його укладення нормам чинного законодавства. Разом з цим судом відмічається, що для даного виду договорів не встановлено обов`язку його нотаріального посвідчення та державної реєстрації, а відтак посилання на його недійсність (нікчемність) вказаного правочину не грунтується на положеннях закону.
В силу ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено параграфом про кредит і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Поряд з цим, частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ч.3 ст.1049 ЦК України, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок
Згідно п. 3.2.1.4.1.1 Умов, за сумами кредиту, отриманими клієнтом до 31.01.2015 року включно і до моменту обнулення кредитного ліміту, за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця (далі- "період, в який дебетове сальдо підлягає обнулення"), розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою в розмірі, 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. При цьому, за сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015 року період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетовою сальдо не повинен перевищувати 30 днів.
Згідно п.3.2.1.4.1.2 Умов, за сумами кредиту, отриманими клієнтом до 31.01.2015 року включно і до моменту обнулення кредитного ліміту у випадку необнулення дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, на протязі 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню.
За сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015 року за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку позичальника при закритті банківського дня клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 30 (тридцять) % річних. За сумами кредиту, отриманими з 01.05.2015 року за користування кредитом у період з дати виникнення дебетовою сальдо на поточному рахунку позичальника при закритті банківського дня клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 33 (тридцять три) % річних. За сумами кредиту, отриманих з 01.01.2016 року, при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку позичальника при закритті банківського дня, проводиться нарахування відсотків за користування кредитом у розмірі 32 (тридцять два) % річних. Списання нарахованих відсотків проводяться по 1-х числах кожного місяця, за попередній місяць.
Згідно умов п. 3.2.1.4.1.3 за сумами кредиту, отриманими клієнтами до 31.01.2015 року включно і до моменту обнулення кредитного ліміту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов`язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов`язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов`язань. У випадку порушення Клієнтом, на якого поширюються дії п.3.2.1.8 (Програма Кредитні канікули), будь-якого з грошових зобов`язань та при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення коштів, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг (п. 3.2.1.1.8), Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 56 % річних від суми непогашеної заборгованості за кожний день прострочки. Сплата пені здійснюється починаючи з дня, що йде за днем порушення зобов`язань. При цьому відсотки за користування кредитом і комісія не нараховуються та не сплачуються.
За сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015 року у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31 -го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов`язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 60 (шістдесят) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов`язань. За сумами кредиту, отриманими з 01.05.2015 року, у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленнню, починаючи з 31-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов`язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 66 (шістдесят шість) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг, клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової скабки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов`язань. За сумами кредиту, отриманими з 01.01.2016 року, у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов`язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань Клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 64 (шістдесят чотири) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг, клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов`язань.
При цьому, Банк залишає за собою право продовжити період, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, і не вважати такий кредит простроченим, а грошові зобов`язання клієнта з погашення заборгованості - порушеними. Таке право реалізується шляхом повідомлення Клієнта за допомогою повідомленні Системі Internet Banking Приват-24 або рекомендованим листом на юридичну адресу Клієнта. При цьому, додаткових погоджень з Клієнтом не потрібно.
Пунктом 3.2.1.4.9 Умов передбачено, що розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.
Згідно до п. 3.2.1.4.4 Умов, клієнт сплачує банку комісію за використання ліміту відповідно до п.п. 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2, 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг.
Сплата відсотків за користування кредитом, розрахованих згідно п. п. 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2 проводиться в порядку, вказаному в п. 3.2.1.1.1, 3.2.1.2.1.4, 3.2.1.2.2.8. Відсотки, несплачені після закінчення періоду безперервного користування кредитом, вважаються простроченими (крім випадків розірвання кредиту згідно п. 3.2.1.2.3.4). Сплата відсотків може бути проведена клієнтом також з інших належних йому рахунків в установленому законом порядку (п. 3.2.1.4.3. Умов).
Пунктом 3.2.1.2.3.4 Умов встановлено, що Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов`язань за кредитом в повному обсязі.
Згідно п. 3.2.1.5.4. Умов, нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов`язань, здійснюється протягом 15 (п`ятнадцяти) років з дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано Клієнтом.
Згідно п. 3.2.1.6.1. Умов, обслуговування кредитного Ліміту на поточному рахунку Клієнта набирає чинності з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання Ліміту у межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов`язань сторонами за цим договором.
Відповідно до п. 3.2.1.3.2 забезпеченням виконання зобов`язань по поверненню Клієнтом кредиту є надання поруки Поручителем/ями, або зазначеними у "Заяві про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів та відбитками печатки" або надавшими згоду на поруку через системи електронного зв`язку Клієнта та Банка (зокрема, система інтернет клієнт-банк "Приват24" або інші), за виконання Клієнтом зобов`язань з повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитним лімітом на умовах, визначених у розділі 3.18 цих Умов.
Разом з цим, згідно п.3.2.1.3.2.3 Умов, Поручитель відповідає перед Банком за виконання зобов`язань Клієнта в тому ж розмірі, що і Клієнт, включаючи сплату кредиту, відсотків за користування кредитом, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.
Пунктом 3.2.1.3.2.4 Умов передбачено, що у випадку невиконання Клієнтом зобов`язань за Кредитним договором, Клієнт і Поручитель/і відповідають перед Банком як солідарні боржники.
З матеріалів справи вбачається, що 07.04.2016 року між позивачем (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель) було укладено договір поруки № РОR1460018880722, предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання КП "Центральна районна аптека № 118" (боржник) зобов`язань, які випливають з Кредитного договору.
Позивачем на адресу відповідачів було направлено претензію від 13.11.2017 року про погашення заборгованості за договором банківського обслуговування, однак, остання була залишена без відповіді та задоволення.
Судами встановлено, що в результаті невиконання відповідачем зобов`язань за укладеним між позивачем та відповідачем 1 договором банківського обслуговування від 14.12.2015 року, у відповідача 1 станом на 08.02.2018 року утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 129649, 64 грн.: 81181,16 грн. - заборгованість за кредитом; 30875, 16 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом (за період з 29.05.2017 року по 08.02.2018 року; 15506, 77 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором (за період з 12.07.2017 року по 08.02.2018 року) та 2086, 55 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом (за період з 12.07.2017 року по 08.02.2018 року). Вказаний факт підтверджується наявними в матеріалах справи виписками з банківського рахунку відповідача 1.
Колегія суддів зазначає, що за приписами ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку відповідно до підпункту 2.1.1 Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого Постановою правління Національного банку України N 566 від 30.12.98 р. (зі змінами та доповненнями), є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. У разі складання їх у вигляді електронних записів при потребі повинно бути забезпечене отримання інформації на паперовому носії.
Положенням про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 р. N 254, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 8 липня 2003 р. за N 559/7880, визначено перелік первинних документів, які складаються банками залежно від виду операції, та їх обов`язкові реквізити.
Залежно від виду операції первинні документи банку (паперові та електронні) поділяють на касові, які підтверджують здійснення операцій з готівкою, та меморіальні, що використовуються для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій.
До первинних меморіальних документів, які підтверджують надання банком послуг з розрахунково-касового обслуговування, належать меморіальні ордери, платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, платіжні вимоги, розрахункові чеки та інші платіжні інструменти, що визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України.
Пунктом 5.1 глави 5 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, визначено, що інформація, яка міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа.
Виписки з особових рахунків клієнтів, що є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
З огляду на наведене, банківські виписки з рахунків відповідача в банківській установі позивача є належними, допустимими і достатніми доказами в розумінні ст. ст. 76, 77, 79 ГПК України, тому приймаються до уваги судом апеляційної інстанції, що підтверджують факт здійснення господарських операцій між банком та відповідачем-1 у цій справі.
Тому твердження апелянта КП "Центральна районна аптека № 118" про відсутність доказів в підтвердження заборгованості з огляду на ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" є безпідставними.
Разом з цим, з матеріалів справи вбачається, що в ході вирішення судом першої інстанції спору, 23.04.2018 року відбулося списання грошових коштів з рахунків відповідача у сумі 2100 грн. та 08.05.2018 року - у сумі 12745, 84 грн. Вказаний факт підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою позивача, випискою по рахунку та не заперечувалось представниками сторін в судовому засіданні місцевого господарського суду.
Згідно п. 3.18.2.2.8. Умов, клієнт доручає банку списувати грошові кошти з усіх своїх поточних рахунків (як відкритих на момент початку обслуговування Банком Ліміта Клієнта, так і тих, які відкриті після цього), у валюті кредиту для виконання зобов`язань з погашення кредиту, а також відсотків за його використання, а також в рахунок оплати договорів страхування, за якими банк є вигодонабувачем, з усіх своїх поточних рахунків у гривні, для виконання зобов`язань з погашення винагороди, а також неустойки, в межах сум, що підлягають сплаті банку згідно з цим розділом "Умов та правил надання банківських послуг", а також за іншими кредитними договорами, укладеними клієнтом з банком, при настанні термінів платежів (здійснювати договірне списання). Пунктом 3.2.1.4.10 Умов передбачено, що зобов`язання, при реалізації банком права на неустойку, виконуються в такій послідовності: кошти отримані від Клієнта, а також від інших уповноважених органів/осіб, для погашення заборгованості, насамперед спрямовуються для відшкодування витрат/збитків Банку згідно з п.п. 3.2.1.2.16, 3.2.1.2.3.15, далі для погашення неустойки згідно розділу 5 цього розділу "Умов та правил надання банківських послуг", далі - простроченої винагороди, далі - винагороди, далі - прострочених відсотків, далі - відсотків, далі - простроченого кредиту, далі - кредиту. Остаточне погашення заборгованості виконується не пізніше дати, зазначеної в п.3.2.1.1.8. При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими. У разі розрахунку витрат Банку відповідно до п.п. 3.2.1.2.2.16, 3.2.1.2.3.15 за погодженням сторін можлива зміна термінів погашення кредиту.
Відтак, позивач, керуючись вищевказаними погодженими сторонами умовами, зарахував списану суму в розмірі 14845, 84 грн. в рахунок часткового погашення пені за несвоєчасне погашення кредиту.
В силу п. 2 ч.1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо відсутній предмет спору.
З огляду на те, що відповідачем в ході вирішення спору було погашено пеню в розмірі 14845,84 грн., суд апеляційної інстанції повністю погоджується з висновком місцевого господарського суду про підставність закриття провадження у справі в цій частині.
В силу ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судами встановлено, а наявними в матеріалах справи доказами повністю підтверджено факт неналежного виконання відповідачем 1 своїх зобов`язань за договором та наявність у останнього заборгованості з повернення отриманих за договором кредитних коштів, процентів за користування кредитом, комісії за користування та пені, а доказів сплати 81181,16 грн. - заборгованості за кредитом; 30875,16 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом; 660,93грн - пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, 2086,55 грн. - заборгованості по комісії за користуванням кредитом відповідачем в матеріали справи не подано.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає законними та обґрунтованими висновки місцевого господарського суду стосовно підставності задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача 81181, 16 грн. - заборгованості за кредитом; 30875, 16 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом; 660, 93 грн. - пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, 2086, 55 грн. - заборгованості по комісії за користуванням кредитом.
Посилання апелянтів на невідповідність умов договору вимогам Закону України "Про захист прав споживачів" судовою колегією не приймається до уваги, оскільки за визначенням даного Закону споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.
Тобто норми вказаного закону поширюються на споживачів - фізичних осіб, які не мають наміру використовувати придбані товари і послуги в підприємницьких цілях.
Натомість в даному випадку кредитний договір (змішаний) укладено з юридичною особою, яка є господарюючим суб`єктом. При цьому зміна керівництва відповідача-1 не може бути підставою для припинення зобов`язань юридичної особи, як сторони договору та звільнення від їх виконання.
Разом з цим, як вказано вище, 07.04.2016 року між позивачем та відповідачем 2 було укладено договір поруки №РОR1460018880722, предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання відповідачем 1 зобов`язань, які випливають з Кредитного договору. Згідно умов цього договору, поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором (позивачем) за виконання всіх зобов`язань за КП "Центральна районна аптека №118" (боржник) за угодами-приєднання до: 1.1.1 розділу 3.2.1 "Кредитний ліміт" Умов та правил надання банківських послуг, далі Угода 1, по сплаті: а) процентної ставки за користування кредитом: - за період користування кредитом згідно п.3.2.1.4.1.2. "Угоди 1" 30% річних для договорів забезпечених порукою, 34% річних для договорів незабезпечених порукою; - за період користування кредитом згідно п.3.2.1.4.1.3. "Угоди 1" 60% річних для договорів забезпечених порукою, 68% річних для договорів незабезпечених порукою; б) комісійної винагороди згідно п.3.2.1.1.17. "Угоди 1" в розмірі 3% від суми перерахувань; в) винагороди за використання Ліміту відповідно до п.3.2.1.4.4 "Угоди 1" 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць". г) кредиту в розмірі 10000 грн.
Згідно п.1.2 договору, поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за "Угодою 1 та Угодою 2" в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.
У випадку невиконання боржником за "Угодою 1 та Угодою 2", боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п. 1.5.)
Згідно п. 2.1.2 договору поруки, у випадку невиконання боржником якого-небудь зобов`язання, передбаченого п.1.1 цього договору, кредитор має право направити поручителю вимогу із зазначенням невиконаного (их) зобов`язання (нь). Не направлення кредитором вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права кредитора звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе поручителем зобов`язання або вимагати від поручителя виконання взятих на себе зобов`язань іншим способом. Поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник у випадку невиконання боржником зобов`язань за "Угодою 1 та Угодою 2", незалежно від факту направлення чи не направлення кредитором поручителю передбаченої цим пунктом вимоги.
В силу приписів ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.
Як свідчать умови договору поруки, поручитель відповідає перед за виконання зобов`язань за "Угодою 1 та Угодою 2" в тому ж розмірі, що і боржник. Тобто порукою забезпечено виконання зобов`язання в повному обсязі.
Згідно ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Як вказано вище, позивачем на адресу відповідачів було направлено претензію від 13.11.2017 року про погашення заборгованості за договором банківського обслуговування, однак, як зазначено вище, вказана претензія була залишена відповіді та задоволення, відтак, позивач набув право вимоги до поручителя як солідарного боржника щодо погашення заборгованості за кредитним договором у сумі заявлених позовних вимог.
Твердження апелянта ОСОБА_1 про припинення договору поруки, неможливість звернення позивача до поручителя з огляду на пропуск строку, невідповідність договору поруки нормам законодавства колегією суддів до уваги не приймаються. Зазначені твердження викладені апелянтом без врахування умов договору поруки в частині обсягу відповідальності поручителя, узгоджених строків дії поруки (15 років), тощо.
В силу ч. 1 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції у повній мірі дослідив подані докази та встановив факт наявності заборгованості відповідача 1 за договором банківського обслуговування від 14.12.2015 року у сумі: 81181, 16 грн. - заборгованість за кредитом; 30875, 16 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 660,93 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, 2086,55 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом, яка з урахуванням договору поруки № POR1460018880722 від 07.04.2016 року підлягає стягненню з відповідачів солідарно.
Доводи скаржників, зазначені в апеляційних скаргах, викладені в довільному трактуванні норм чинного законодавства та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами та встановленими судами обставинами, а відтак, не підлягають задоволенню.
Отже, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Житомирської області від 18.07.2018 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає. Зазначені в апеляційних скаргах інші доводи скаржників не обґрунтовані та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
Відповідно до ст. 129 ГПК України понесені апелянтами судові витрати за розгляд апеляційних скарг покладаються на останніх.
Керуючись ст. ст. 8, 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ :
1. Апеляційні скарги Комунального підприємства "Центральна районна аптека № 118" Житомирської районної ради та ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Житомирської області від 18.07.2018 року у справі № 906/142/18 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
4. Справу № 906/142/18 повернути Господарському суду Житомирської області.
Повний текст постанови складений "18" червня 2019 року.
Головуючий суддя Тимошенко О.М.
Суддя Коломис В.В.
Суддя Дужич С.П.
