ПОСТАНОВА

Іменем України

02 травня 2019 року

Київ

справа №826/18834/15

адміністративне провадження №К/9901/3763/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,

суддів - Бевзенка В. М.,

Шарапи В.М.,

секретар - Шевчук К.В.,

за участю

позивача - ОСОБА_3,

представника відповідачів - Глущенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження

касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2016 року (головуючий суддя - Аблов Є.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року (головуючий суддя - Василенко Я.М., судді - Кузьменко В.В., Шурко О.І.) у справі

за позовом ОСОБА_3

до Головного управління Національної поліції України в м. Києві, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві,

третя особа - Міністерство внутрішніх справ України,

про накладення дисциплінарного стягнення та звільнення позивача з органів внутрішніх справ, -

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 23 серпня 2015 року з позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_3 (далі - позивач, ОСОБА_3.) до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві (далі - відповідач-1, ГУМВС в м. Києві), Головного управління Національної поліції у м. Києві (далі - відповідач-2, ГУНП у м. Києві) за участю третьої особи - Міністерства внутрішніх справ України (далі - третя особа, МВС України), в якому (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) просила суд:

1.1. визнати протиправним та скасувати наказ ГУМВС України в м. Києві №436 від 01.07.2015 року про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення ОСОБА_3 з органів внутрішніх справ;

1.2. визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУМВС України в м. Києві Терещука О.Д. №596 о/с від 13.07.2015 року, яким звільнено капітана міліції ОСОБА_3 з органів внутрішніх справ;

1.3. зобов'язати ГУ МВС України в м. Києві виплатити ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 14.07.2015 року по день фактичного поновлення на посаді з урахуванням середньоденного грошового забезпечення - 130,18 грн.;

1.4. поновити ОСОБА_3 на посаді у відносинах публічної служби, яка збереглася після реорганізації МВС України - управлінні БЗПТЛ Головного управління Національної поліції України в м. Києві, з якої її незаконно звільнено;

1.5. судові витрати та інші витрати покласти на відповідача.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

2. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2016 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 відмовлено.

3. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що службове розслідування призначено за наявності обґрунтованих підстав та з урахуванням норм чинного законодавства. Суд зазначив, що комісія з проведення службового розслідування прийшла до висновку про відсутність ОСОБА_3 на службі 06.04.2015, 20.04.2015, 21.04.2015, 22.04.2015, 27.04.2015, 28.04.2015, 29.04.2015, 30.04.2015, 04.05.2015, 05.05.2015, 06.05.2015, 07.05.2015, 08.05.2015, 12.05.2015, 14.05.2015, 15.05.2015, 18.05.2015, 19.05.2015, 09.05.2015, 02.06.2015, 03.06.2015, 04.06.2015, 05.06.2015, 06.06.2015 не на підставі відповідних актів, а у зв'язку з не підтвердженням належними доказами перебування позивача у зазначені дні на лікарняному. Крім того, суд звернув увагу, що нормами чинного законодавства чітко не регламентовано зміст та форму акту про відсутність на службі, а відтак судом не взято до уваги доводи позивача про відсутність на них печаток установи, оскільки зазначені акти підписані посадовими особами Головного управління МВС України у м. Києві, що позивачем не заперечувалось. Суд вказав на те, що відповідачем не заперечувався факт перебування позивача 01.07.2015 року у відпустці, однак дана обставина не перешкоджає складанню акта відмови за наслідками повідомлення в телефонному режимі про необхідність ознайомлення з наказом Головного управління МВС України у м. Києві від 01.07.2015 №436, яким за невихід на службу без поважних причин, на ОСОБА_3 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ. Суд дійшов висновку, що відповідачем дотримано порядок притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. Крім того, матеріалами службового розслідування підтверджується порушення позивачем службової дисципліни, що в сукупності свідчить про правомірність наказу ГУМВС України у м. Києві №436 від 01.07.2015 року. Зважаючи, що позовні вимоги в частині поновлення позивача на посаді та стягнення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від позовних вимог, підстав для задоволення яких судом не вбачається, суд дійшов висновку про відмову в позові ОСОБА_3 в повному обсязі.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

4. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням позивач звернулась із апеляційною скаргою, в якій просила скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

5. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2016 року - без змін.

6. Суд апеляційної інстанції підтримав висновки суду першої інстанції в повному обсязі та зазначив, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

7. 20 жовтня 2016 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_3 (далі - скаржник) на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року, в якій позивач просила скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд.

8. В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник вказує на те, що відповідачем порушено вимоги ст. 149 КЗпП України щодо повідомлення працівникові під розписку про наказ стосовно накладення дисциплінарного стягнення. Також зауважує, що наказ №596о/с від 13.07.2015 року видано з порушенням ст. 40 КЗпП України в період її перебування у відпустці та на лікарняному. Оскільки позивач є членом профспілки ГУМВС в місті Києві при виданні наказу про її звільнення порушено вимоги п. 10 ч. 1 ст. 38, ст. 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності». Також вказує на те, що в жодному з наказів про її відрядження не міститься підпису про її ознайомлення з ними, ці накази видавались під час перебування позивача на лікарняних. Посилається на те, що судом під час розгляду справи не вжито перевірочних дій щодо тверджень позивача про наявність на робочому місці. Крім того, в доповненнях до касаційної скарги позивач зазначає, що суди при розгляді справи вийшли за межі заявлених нею позовних вимог, оскільки надали правову оцінку висновкам службової перевірки.

9. Ухвалою Верховного Суду від 11 квітня 2019 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 28.05.2015 року до Головного управління МВС України у м. Києві надійшов лист №7/9-4416 від 25.05.2015 року про порушення дисципліни ОСОБА_3, зі змісту якого вбачається, що з метою належного оперативного супроводу кримінального провадження №12014220000000572, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань ч. 5 ст. 260 КК України наказом МВС України №472 від 07.04.2015 року до Департаменту карного розшуку відряджена з 09.04.2015 року на 30 діб капітан міліції ОСОБА_3, оперуповноважений управління боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми ГУ МВС України в м. Києві. В даному листі зазначено, що ОСОБА_3 у визначений термін наказу МВС України до Департаменту не з'явилась та не повідомила про причини неприбуття. 23.04.2015 року ОСОБА_3 з'явилась до Департаменту карного розшуку та повідомила про перебування на лікарняному з 07.04.2015 по 18.04.2015 в госпіталі (з поліклінікою) ГУ МВС України в м. Києві, надавши довідку №064976 «Про тимчасову непрацездатність», у якій містяться відмітки про порушення режиму лікування. В подальшому ОСОБА_3 до Департаменту не прибувала та службові обов'язки не виконувала.

11. 04.06.2015 року до Головного управління МВС України у м. Києві надійшов лист №7/9-4557 від 26.05.2015 року про порушення дисципліни ОСОБА_3, з якого вбачається, що з метою належного оперативного супроводу кримінального провадження №12014220000000572, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань ч. 5 ст. 260 КК України наказом МВС України №297 від 05.03.2015 року до Департаменту карного розшуку відряджена з 09.03.2015 року на 30 діб капітан міліції ОСОБА_3, оперуповноважений управління боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми ГУ МВС України в м. Києві. Водночас, в даному листі зазначено, що ОСОБА_3 у визначений термін наказу МВС України до Департаменту не з'явилась та не повідомила про причини неприбуття. 02.04.2015 року ОСОБА_3 з'явилась до Департаменту карного розшуку та повідомила про перебування на лікарняному з 02.03.2015 по 18.03.2015 в госпіталі (з поліклінікою) ГУ МВС України в м. Києві, надавши довідку №063705 «Про тимчасову непрацездатність» та листок непрацездатності комунального некомерційного підприємства центральної медико-санітарної допомоги №1 серії АГЧ №568048 про перебування на лікарняному з 18.03.2015 року по 28.03.2015 року. В подальшому ОСОБА_3 до Департаменту не прибувала та службові обов'язки не виконувала.

12. У вказаних листах ініційовано питання щодо проведення службової перевірки відносно капітана міліції ОСОБА_3 та вжиття заходів дисциплінарного впливу.

13. На підставі наказу Головного управління МВС України у м. Києві №609 від 12.06.2015 року призначено службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни оперуповноваженим відділу боротьби з торгівлею людьми управління боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми, ОСОБА_3.

14. Як вбачається з рапорту заступника начальника УБЗПТЛ ГУ МВС України в м. Києві Рузманова Д.В. від 19.05.2015 року, в період з 06.04.2015 року по 19.05.2015 року ОСОБА_3 до виконання своїх службових обов'язків не приступала у зв'язку з тим, що відповідно до наказів МВС України від 05.03.2015 року №297, від 07.04.2015 року №472 та від 07.05.2015 року №613 «Про відрядження працівників Головного управлінь» була відряджена до Департаменту карного розшуку МВС України.

15. Відповідно до рапорту начальника СОАР УБЗПТЛ ГУ МВС України в м. Києві від 01.06.2015 року, в період часу з 20.05.2015 року по 01.06.2015 року ОСОБА_3 до виконання своїх службових обов'язків не приступала, у зв'язку з тим, що відповідно до наказу МВС України від 07.05.2015 року №613 «Про відрядження працівників Головних управлінь» була відряджена до Департаменту карного розшуку МВС України.

16. Комісією у складі старшого оперуповноваженого сектору оперативно-аналітичної роботи капітана міліції Андрощук О.В. та оперуповноваженого сектору оперативно-аналітичної роботи майора міліції Фаловської Л.Б. проведено службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни позивачем, за результатами якого встановили, що заступником начальника відділу ДКР МВС України полковником міліції Коломійцем С.В. за участі начальника ДКР МВС України полковником міліції Остапенко В.В., головного о/у - інспектора ДКР МВС України підполковника міліції Шелестюка І.В. та старшого оперуповноваженого в ОВС ДКР МВС України лейтенанта міліції Задвірної А.В. у приміщенні МВС України по вул. Богомольця, 10, складено акти про відсутність на службі без поважної причини впродовж 9 робочих днів, а саме: 06.04.2015, 27.04.2015, 28.04.2015, 29.04.2015, 30.04.2015, 04.05.2015, 05.05.2015, 06.05.2015, 07.05.2015 оперуповноваженого відділу боротьби з торгівлею людьми УБЗПТЛ Головного управління капітана міліції ОСОБА_3.

17. Крім цього, ретельно опрацьовано графік виходу на службу відряджених працівників до ДКР МВС, згідно якого ОСОБА_3 була відсутня без поважної причини 15 робочих днів, а саме: 20.04.2015, 21.04.2015, 22.04.2015, 08.05.2015, 12.05.2015, 14.05.2015, 15.05.2015, 18.05.2015, 19.05.2015, 29.05.2015, 02.06.2015, 03.06.2015, 04.06.2015, 05.06.2015, 06.06.2015.

18. Опитана у ході розслідування ОСОБА_3 пояснила, що перебувала на лікарняному з 07.04.2015 по 18.04.2015, до виконання обов'язків в ДКР МВС України приступила 20.04.2015 та в подальшому працювала там, у разі потреби проходження медичних обстежень про свою відсутність повідомляла керівництво ДКР МВС України.

19. Також, позивач зазначила, що починаючи з 20.04.2015 року щодня ходила на роботу до ДКР МВС України включно до початку червня 2015 року. Крім зазначеного, вказала, що ще 2-3 рази у квітні і травні перебувала на лікуванні, а всі листки непрацездатності здавала керівникові ДКР МВС України Коломійцю С.В. Категорично заперечувала інформацію, викладену у листах ДКР МВС України щодо відсутності без поважних причин на роботі за місцем відрядження.

20. З метою перевірки обставин відсутності на службі (робочому місці) ОСОБА_3 до госпіталю (з поліклінікою) ГУ МВС України в місті Києві надіслано запит щодо перебування останньої на лікуванні в період з березня по червень місяць поточного року. Згідно листа №37/329 від 16.06.2015 року ОСОБА_3 знаходилась на лікарняному з 02.03.2015 по 17.03.2015 та з 07.04.2015 по 17.04.2015.

21. Разом з цим, надіслано запит до КНП «Центр первинної медико-санітарної медицини №1» Солом'янському району щодо перебування останньої на лікуванні в період з березня по червень місяць поточного року. Згідно відповіді від 12.06.2015 року №409 ОСОБА_3 перебувала на лікуванні з 18.03.2015 по 27.03.2015 та з 20.05.2015 по 28.05.2015.

22. З урахуванням наведеного, за результатами службового розслідування встановлено, що ОСОБА_3 була відсутня на службі без поважних причин 06.04.2015, 20.04.2015, 21.04.2015, 22.04.2015, 27.04.2015, 28.04.2015, 29.04.2015, 30.04.2015, 04.05.2015, 05.05.2015, 06.05.2015, 07.05.2015, 08.05.2015, 12.05.2015, 14.05.2015, 15.05.2015, 18.05.2015, 19.05.2015, 09.05.2015, 02.06.2015, 03.06.2015, 04.06.2015, 05.06.2015, 06.06.2015, чим порушила абзаци 2, 11 ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України.

23. Відповідно до наказу Головного управління МВС України в м. Києві №436 від 01.07.2015 року за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у невиході на службу без поважних причин 06.04.2015, 20.04.2015, 21.04.2015, 22.04.2015, 27.04.2015, 28.04.2015, 29.04.2015, 30.04.2015, 04.05.2015, 05.05.2015, 06.05.2015, 07.05.2015, 08.05.2015, 12.05.2015, 14.05.2015, 15.05.2015, 18.05.2015, 18.05.2015, 19.05.2015, 29.05.2015, 02.06.2015, 03.06.2015, 04.06.2015, 05.06.2015, 06.06.2015, що призвело до порушення вимог абзаців 2, 11 ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, на оперуповноваженого відділу боротьби з торгівлею людьми управління боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми, капітана міліції ОСОБА_3 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ.

24. З наявної в матеріалах справи довідки, складеної начальником УБЗПТЛ кримінальної поліції ГУ НП у м. Києві, вбачається, що 01.07.2015 року ОСОБА_3 повідомлено у телефонному режимі про те, що згідно з наказом Головного управління МВС України у м. Києві від 01.07.2015 №436, за невихід на службу без поважних причин, на неї накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ та запрошено до управління для ознайомлення.

25. 06.07.2015 в присутності начальника сектору оперативно-аналітичної роботи УБЗПТЛ Головного управління підполковника міліції Кондратєвої Ю.В. та старшого оперуповноваженого сектору оперативно-аналітичної роботи УБЗПТЛ Головного управління капітана міліції Андрощук О.В. позивачу повторно зателефоновано та запропоновано ознайомитись з вищезазначеним наказом, однак ОСОБА_3 по телефону відповіла, що не приїде і не буде ознайомлюватись з наказом щодо накладення на неї дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ, про що складено акт відмови про ознайомлення з наказом про покарання.

26. На підставі наказу Головного управління МВС України в м. Києві №596 о/с від 13.07.2015 року капітана міліції ОСОБА_3 (М-091496), оперуповноваженого відділу боротьби з торгівлею людьми управління боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми, звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України згідно з пп. «є» (за порушення дисципліни) п. 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ 14.07.2015 року. Підставою для прийняття вказаного наказу зазначено наказ Головного управління від 01.07.2015 року №436.

27. ОСОБА_3 включно по 13.07.2015 року знаходилась у черговій відпустці, у зв'язку з чим управління кадрового забезпечення реалізувало наказ про звільнення лише після закінчення відпустки 14.07.2015 року.

28. Не погоджуючись із правомірністю звільнення та вважаючи свої права та законні інтереси порушеними ОСОБА_3 звернулася до суду за їх захистом з даним позовом.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

29. Стаття 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

30. Пункт 64 «є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року №114 (далі - Положення №114): особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.

31. Стаття 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22 лютого 2006 року №3460-IV (далі - Дисциплінарний статут): службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об'єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби.

32. Стаття 2 Дисциплінарного статуту: дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни.

33. Стаття 7 Дисциплінарного статуту: службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку. У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.

34. Стаття 12 Дисциплінарного статуту: на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

35. Стаття 14 Дисциплінарного статуту: з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць <…>.

Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.

Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено.

Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.

За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо <…>.

Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу <…>.

Рішення про звільнення або притягнення до дисциплінарної відповідальності таких осіб оскаржується в установленому законом порядку.

36. Стаття 18 Дисциплінарного статуту: дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його накладення, не враховуючи періоду перебування особи рядового або начальницького складу у відпустці, відрядженні або її тимчасової непрацездатності. Після закінчення цього строку дисциплінарне стягнення не виконується.

Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади та звільнення з органів внутрішніх справ, накладені на осіб рядового і начальницького складу, які тимчасово непрацездатні або перебувають у відпустці, відрядженні, виконуються після їх прибуття до місця проходження служби <…>.

37. Пункт 1.2 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 березня 2013 року №230 (далі - Інструкція №230): <…> службове розслідування - комплекс заходів, які здійснюються у межах компетенції з метою уточнення причин і умов подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, ступеня вини особи (осіб), якою (якими) вчинено дисциплінарний проступок, а також з'ясування інших обставин <…>.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

38. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

39. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

40. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

41. Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.

42. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

43. Колегія суддів зазначає, що адміністративний суд під час розгляду справи повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи на предмет наявності в ній ознак дисциплінарного проступку і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

44. З матеріалів справи слідує, що підставою для звільнення позивача зі служби в поліції стали обставини порушення нею службової дисципліни, а саме неодноразовий невихід на службу без поважних причин, що призвело до порушення вимог абзаців 2, 11 ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України.

45. Так, судами встановлено, що позивач відряджалась до Департаменту карного розшуку МВС України, проте у визначені наказами МВС України терміни до Департаменту не з'явилась та не повідомила про причини неприбуття, у зв'язку з чим посадовими особами Департаменту карного розшуку МВС України були складені відповідні акти про відсутність позивача на службі. Під час проведення службового розслідування до лікувальних установ направлялись відповідні запити з метою перевірки обставин відсутності на службі (робочому місці) ОСОБА_3 За результатами проведеного відносно позивача службового розслідування встановлено, що ОСОБА_3 була відсутня на службі без поважних причин 06.04.2015, 20.04.2015, 21.04.2015, 22.04.2015, 27.04.2015, 28.04.2015, 29.04.2015, 30.04.2015, 04.05.2015, 05.05.2015, 06.05.2015, 07.05.2015, 08.05.2015, 12.05.2015, 14.05.2015, 15.05.2015, 18.05.2015, 19.05.2015, 09.05.2015, 02.06.2015, 03.06.2015, 04.06.2015, 05.06.2015, 06.06.2015.

46. Позивач в обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що з жодним з наказів про її відрядження її не ознайомлено під підпис, вказує, що ці накази видавались під час її перебування на лікарняних, що виключає можливість її ознайомлення зі строками початку та закінчення відряджень, а також на те, що судами під час розгляду справи не вжито перевірочних дій щодо тверджень позивача про наявність її на робочому місці.

47. Однак такі твердження колегія суддів оцінює критично. В своїх поясненнях, наданих під час проведення службового розслідування, позивач зазначала, що вона перебувала на лікарняному з 07.04.2015 по 18.04.2015, а до виконання обов'язків в ДКР МВС України приступила 20.04.2015 та в подальшому працювала там, у разі потреби проходження медичних обстежень про свою відсутність повідомляла керівництво ДКР МВС України. Наведене свідчить про обізнаність позивача щодо обставин її відрядження.

48. Обставини відсутності позивача на службі підтверджені наявними в матеріалах справи графіками виходу на службу відряджених працівників до ДКР МВС, відповідями госпіталю (з поліклінікою) ГУМВС України в місті Києві №37/329 від 16.06.2015 та КНП «Центр первинної медико-санітарної медицини №1» Солом'янського району від 12.06.2015 року №409, складеними посадовими особами Головного управління МВС України у м. Києві та ДКР МВС України актами про відсутність ОСОБА_3 на роботі.

49. З огляду на викладене, колегія суддів погоджує висновки судів попередніх інстанцій про підтвердження вчинення позивачем дисциплінарного проступку та наявність підстав для застосування до ОСОБА_3 такого заходу дисциплінарного впливу, як звільнення з органів внутрішніх справ, адже неодноразова відсутність позивача на службі без поважних причин не узгоджується з положеннями щодо дотримання працівниками ОВС службової дисципліни, закріпленими у Дисциплінарному статуті.

50. При цьому посилання скаржника на порушення відповідачем вимог Кодексу законів про працю України та Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» Суд вважає безпідставними, оскільки порядок та умови проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ врегульовано спеціальним законодавством, а саме Положенням №114 та Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ. Крім того, Кодекс законів про працю України містить вичерпний перелік підстав для розірвання трудового договору лише за попередньою згодою виборного органу, який міститься у ст. 40 та ст. 41 цього Кодексу. Беручи до уваги те, що позивача звільнено зі служби на підставі пункту 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення №114 норми Кодексу законів про працю України до спірних правовідносин не підлягають застосуванню.

51. Також є необґрунтованим посилання скаржника на те, що суди при розгляді справи вийшли за межі заявлених нею позовних вимог, оскільки надали правову оцінку висновкам службової перевірки. Підставою видання оскаржуваних наказів про звільнення позивача слугували матеріали проведеної відносно неї службової перевірки, за результатами якої складено та затверджено висновок службового розслідування. З огляду на приписи частини 3 статті 2 КАС України (в редакції, чинній на час ухвалення судами попередніх інстанцій судових рішень) надання правової оцінки матеріалам службової перевірки є обов'язковою умовою всебічного та об'єктивного розгляду даної справи, зважаючи на характер спірних правовідносин.

52. Частиною першою статті 350 КАС України (в чинній редакції) передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій

53. Водночас, одним із доводів касаційної скарги позивача є видання відповідачем наказу №596о/с від 13.07.2015 року в період її перебування на лікарняному.

54. В матеріалах справи наявна копія листка непрацездатності, виданого ОСОБА_3, у відповідності до якого позивач була звільнена від роботи в період з 13 липня 2015 року по 17 липня 2015 року.

55. Відповідно до положень статті 18 Дисциплінарного статуту такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади та звільнення з органів внутрішніх справ, накладені на осіб рядового і начальницького складу, які тимчасово непрацездатні або перебувають у відпустці, відрядженні, виконуються після їх прибуття до місця проходження служби.

56. Натомість, судами попередніх інстанцій не надано належної правової оцінки обставинам дотримання відповідачем процедури реалізації дисциплінарного стягнення, накладеного на позивача. Судами не з'ясовано обставин повідомлення позивачем ГУМВС в м. Києві про її перебування на лікарняному, факту надходження даного документу, що засвідчує тимчасову непрацездатність позивача, до ГУМВС в м. Києві, не досліджено належності цього доказу в розумінні приписів КАС України.

57. Статтею 159 КАС України (в редакції, чинній на час ухвалення судами першої та апеляційної інстанцій судових рішень) передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

58. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 349 КАС України Суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

59. Згідно п. 1 ч. 2 статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

60. Беручи до уваги те, що Суд в силу положень статті 341 КАС України позбавлений можливості встановлювати обставини у справі, а також додатково перевіряти докази, враховуючи порушення судами попередніх інстанцій принципу офіційного з'ясування обставин справи, що призвело до ухвалення рішень, які не відповідають вимогам статті 159 КАС України (в редакції, чинній на час ухвалення судами першої та апеляційної інстанцій судових рішень) щодо законності і обґрунтованості, колегія суддів вважає за необхідне скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу начальника ГУМВС України в м. Києві Терещука О.Д. №596 о/с від 13.07.2015 року, яким звільнено капітана міліції ОСОБА_3 з органів внутрішніх справ, та направити в цій частині справу на новий розгляд до суду першої інстанції, а в іншій частині оскаржувані судові рішення залишити без змін.

61. Керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

п о с т а н о в и в:

62. Касаційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.

63. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу начальника ГУМВС України в м. Києві Терещука О.Д. №596 о/с від 13.07.2015 року, яким звільнено капітана міліції ОСОБА_3 з органів внутрішніх справ, скасувати та в цій частині адміністративну справу №826/18834/15 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

64. В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року - залишити без змін.

65. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

Повний текст постанови виготовлено 06.05.2019 року

Суддя-доповідач Н.А. Данилевич

Судді В.М. Бевзенко

В.М. Шарапа