ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 826/18834/15
адміністративне провадження № К/9901/36594/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді: Калашнікової О.В.,
суддів: Білак М.В., Єресько Л.О.,
розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу №826/18834/15
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, Головного управління Національної поліції у м. Києві, третя особа - Міністерство внутрішніх справ України, про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2019 року (прийняте у складі головуючого судді - Кузьменко А.І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді- Лічевецького І.О., суддів: Кобаля М.І., Мельничука В.П.)
У С Т А Н О В И В :
І. Суть спору
1. У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, Головного управління Національної поліції у м. Києві, за участю третьої особи - Міністерства внутрішніх справ України, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просила:
1.1. визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві №436 від 01 липня 2015 року про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ;
1.2. визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві Терещука О.Д. №596 о/с від 13 липня 2015 року, яким звільнено капітана міліції ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ;
1.3. зобов`язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 14 липня 2015 року по день фактичного поновлення на посаді з урахуванням середньоденного грошового забезпечення - 130,18 грн.;
1.4. поновити ОСОБА_1 на посаді у відносинах публічної служби, яка зберіглася після реорганізації Міністерства внутрішніх справ України - управлінні БЗПТЛ Головного управління Національної поліції України в місті Києві, з якої її незаконно звільнено
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
2. 28 травня 2015 року до Головного управління МВС України у м. Києві надійшов лист №7/9-4416 від 25 травня 2015 року про порушення дисципліни ОСОБА_1 , зі змісту якого встановлено, що з метою належного оперативного супроводу кримінального провадження №12014220000000572, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань ч. 5 ст. 260 КК України, наказом МВС України №472 від 07 квітня 2015 року до Департаменту карного розшуку відряджена з 09 квітня 2015 року на 30 діб капітан міліції ОСОБА_1 , оперуповноважений управління боротьби зі злочинами, пов`язаними з торгівлею людьми ГУ МВС України в м. Києві.
2.1. У вказаному листі також зазначено, що ОСОБА_1 у визначений термін наказу МВС України до Департаменту не з`явилась та не повідомила про причини неприбуття. 23 квітня 2015 року ОСОБА_1 з`явилась до Департаменту карного розшуку та повідомила про перебування на лікарняному з 07 квітня 2015 року по 18 квітня 2015 року в госпіталі (з поліклінікою) ГУ МВС України в м. Києві, надавши довідку №064976 «Про тимчасову непрацездатність», у якій містяться відмітки про порушення режиму лікування. В подальшому ОСОБА_1 до Департаменту не прибувала та службові обов`язки не виконувала.
2.2. Крім того, до Головного управління МВС України у м. Києві 04 червня 2015 року надійшов лист №7/9-4557 від 26 травня 2015 року, зі змісту якого встановлено, що з метою належного оперативного супроводу кримінального провадження №12014220000000572, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань ч. 5 ст. 260 КК України наказом МВС України №297 від 05 березня 2015 року до Департаменту карного розшуку відряджена з 09 березня 2015 року на 30 діб капітан міліції ОСОБА_1 , оперуповноважений управління боротьби зі злочинами, пов`язаними з торгівлею людьми ГУ МВС України в м. Києві. Водночас, в даному листі зазначено, що ОСОБА_1 у визначений термін наказу МВС України до Департаменту не з`явилась та не повідомила про причини неприбуття. 02 квітня 2015 року ОСОБА_1 з`явилась до Департаменту карного розшуку та повідомила про перебування на лікарняному з 02 березня 2015 року по 18 березня 2015 року в госпіталі (з поліклінікою) ГУ МВС України в м. Києві, надавши довідку №063705 «Про тимчасову непрацездатність» та листок непрацездатності комунального некомерційного підприємства центральної медико-санітарної допомоги №1 серії АГЧ № НОМЕР_1 про перебування на лікарняному з 18 березня 2015 року по 28 березня 2015 року. В подальшому ОСОБА_1 до Департаменту не прибувала та службові обов`язки не виконувала.
2.3. Також у вказаних листах ініційовано питання щодо проведення службової перевірки відносно капітана міліції ОСОБА_1 та вжиття заходів дисциплінарного впливу.
2.4. В подальшому, на підставі наказу Головного управління МВС України у м. Києві №609 від 12 червня 2015 року призначено службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни оперуповноваженим відділу боротьби з торгівлею людьми управління боротьби зі злочинами, пов`язаними з торгівлею людьми, ОСОБА_1
2.5. Рапортом заступника начальника УБЗПТЛ ГУ МВС України в м. Києві Рузманова Д.В. від 19 травня 2015 року , зафіксовано, що в період з 06 квітня 2015 року по 19 травня 2015 року ОСОБА_1 до виконання своїх службових обов`язків не приступала у зв`язку з тим, що відповідно до наказів МВС України від 05 березня 2015 року №297, від 07 квітня 2015 року №472 та від 07 травня 2015 року №613 «Про відрядження працівників Головного управлінь» була відряджена до Департаменту карного розшуку МВС України.
2.6. Також відповідно до рапорту начальника СОАР УБЗПТЛ ГУ МВС України в м. Києві від 01 червня 2015 року, ОСОБА_1 в період часу з 20 травня 2015 року по 01 червня 2015 року до виконання своїх службових обов`язків не приступала, у зв`язку з тим, що відповідно до наказу МВС України від 07 травня 2015 року №613 «Про відрядження працівників Головних управлінь» була відряджена до Департаменту карного розшуку МВС України.
2.7. Комісією у складі старшого оперуповноваженого сектору оперативно-аналітичної роботи капітана міліції Андрощук О.В. та оперуповноваженого сектору оперативно-аналітичної роботи майора міліції Фаловської Л.Б. проведено службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни позивачем, за результатами якого встановлено, що заступником начальника відділу ДКР МВС України полковником міліції Коломійцем С.В. за участі начальника ДКР МВС України полковником міліції Остапенко В.В., головного о/у - інспектора ДКР МВС України підполковника міліції Шелестюка І.В. та старшого оперуповноваженого в ОВС ДКР МВС України лейтенанта міліції Задвірної А.В. у приміщенні МВС України по вул. Богомольця, 10, складено акти про відсутність на службі без поважної причини впродовж 9 робочих днів, а саме: 06.04.2015, 27.04.2015, 28.04.2015, 29.04.2015, 30.04.2015, 04.05.2015, 05.05.2015, 06.05.2015, 07.05.2015 оперуповноваженого відділу боротьби з торгівлею людьми УБЗПТЛ Головного управління капітана міліції Костюченко Ганни Олександрівни.
2.8. Крім цього, Комісією було ретельно опрацьовано графік виходу на службу відряджених працівників до ДКР МВС, згідно якого ОСОБА_1 була відсутня без поважної причини 15 робочих днів, а саме: 20.04.2015, 21.04.2015, 22.04.2015, 08.05.2015, 12.05.2015, 14.05.2015, 15.05.2015, 18.05.2015, 19.05.2015, 29.05.2015, 02.06.2015, 03.06.2015, 04.06.2015, 05.06.2015, 06.06.2015.
2.9. Наказом Головного управління МВС України в місті Києві №436 від 01 липня 2015 року за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у невиході на службу без поважних причин у вказані вище дні, що призвело до порушення вимог абзаців 2, 11 статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, на оперуповноваженого відділу боротьби з торгівлею людьми управління боротьби зі злочинами, пов`язаними з торгівлею людьми, на капітана міліції ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ.
2.10. На підставі наказу Головного управління МВС України в м. Києві №596 о/с від 13 липня 2015 року капітана міліції ОСОБА_1 (М-091496), оперуповноваженого відділу боротьби з торгівлею людьми управління боротьби зі злочинами, пов`язаними з торгівлею людьми, звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України згідно з підпунктом «є» (за порушення дисципліни) пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ 14 липня 2015 року, підставою для якого слугував наказ Головного управління від 01 липня 2015 року №436.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі.
4. В подальшому, постановою Верховного Суду від Верховного Суду від 02 травня 2019 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року в частині відмови у задоволенні позову про скасування наказу начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві Терещука О.Д. №596 о/с від 13 липня 2015 року та справу у вказаній частині направлено на новий судовий розгляд. В іншій частині судові рішення Окружного адміністративного суду міста Києва та Київського апеляційного адміністративного суду залишено без змін.
4.1. Верховний Суд, зокрема, погодився з висновками судів попередніх інстанцій про підтвердження вчинення позивачем дисциплінарного проступку та наявність підстав для застосування до ОСОБА_1 такого заходу дисциплінарного впливу, як звільнення з органів внутрішніх справ, адже неодноразова відсутність позивача на службі без поважних причин не узгоджується з положеннями щодо дотримання працівниками ОВС службової дисципліни, закріпленими у Дисциплінарному статуті.
4.2. Разом з цим, Верховний Суд направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції зазначив, що судами попередніх інстанцій не надано належної правової оцінки обставинам дотримання відповідачем процедури реалізації дисциплінарного стягнення, накладеного на позивача. Судами не з`ясовано обставин повідомлення позивачем ГУМВС в м. Києві про її перебування на лікарняному, факту надходження даного документу, що засвідчує тимчасову непрацездатність позивача, до ГУМВС в м. Києві, не досліджено належності цього доказу в розумінні приписів КАС України.
5. За наслідками нового розгляду справи, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.
6. Відмовляючи в задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що на час прийняття оскаржуваного наказу №596о/с від 13 липня 2015 року відповідач не був обізнаний про перебування позивача на амбулаторному лікуванні.
6.1. Разом з тим, наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві від 30 червня 2016 року №17 о/с внесено зміни до наказу начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві Терещука О.Д. №596 о/с від 13 липня 2015 року в частині дати звільнення ОСОБА_1 відповідно до якого остання вважається звільненою з 18 липня 2015 року. Отже, датою звільнення позивача визначено перший робочий день після закінчення періоду тимчасової непрацездатності.
IV. Касаційне оскарження
7. У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нову постанову про задоволення позову.
8. В обґрунтування касаційної скарги вказує на протиправність наказу Голови ліквідаційної комісії ГУ МВС України в місті Києві щодо особового складу від 30 червня 2016 року №17о/с, яким внесено зміни до наказу ГУ МВС України в місті Києві № 596о/с від 13 липня 2015 року про звільнення позивача з органів внутрішніх справ України.
9. У відзиві на касаційну скаргу відповідач посилається на те, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, прийнятими з дотриманням норм процесуального права, а тому не підлягають скасуванню.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
7. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
8. Згідно з пунктом 64 «є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року №114 (далі - Положення №114) особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.
9. Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22 лютого 2006 року №3460-IV (далі - Дисциплінарний статут), службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
9.1. Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об`єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби.
10. За приписами статті 2 Дисциплінарного статуту: дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни
11. Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту визначено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.
12. За приписами статті 14 Дисциплінарного статуту з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
12.1. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.
12.2. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.
12.3. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.
12.4. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.
12.5. Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено.
12.6. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.
12.7. За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо.
12.8. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо.
12.9. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
12.10. Рішення про звільнення або притягнення до дисциплінарної відповідальності таких осіб оскаржується в установленому законом порядку.
VI. Позиція Верховного Суду
17. 08 лютого 2020 року набув чинності Закон України від 15 січня 2020 року N 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон N 460-IX).
18. Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону N 460-IX, касаційний розгляд справи буде здійснюватися в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
19. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
20. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
21. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.
22. За приписами частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
22. Правомірність висновку відповідачів про вчинення позивачем дисциплінарного проступку та наявність підстав для застосування до ОСОБА_1 такого заходу дисциплінарного впливу, як звільнення з органів внутрішніх справ встановлена постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2016 року у даній справі.
23. Відповідно до статті 18 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його накладення, не враховуючи періоду перебування особи рядового або начальницького складу у відпустці, відрядженні або її тимчасової непрацездатності. Після закінчення цього строку дисциплінарне стягнення не виконується.
23.1. Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади та звільнення з органів внутрішніх справ, накладені на осіб рядового і начальницького складу, які тимчасово непрацездатні або перебувають у відпустці, відрядженні, виконуються після їх прибуття до місця проходження служби.
24. Відповідно до листка непрацездатності, виданого ОСОБА_1 , позивач була звільнена від роботи в період з 13 липня 2015 року по 17 липня 2015 року.
25. Таким чином, наказ №596о/с від 13 липня 2015 року про звільнення позивача видано в період її перебування на лікарняному.
26. Разом з тим, як встановлено судами, позивачем на адресу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві було направлено листок непрацездатності серії НОМЕР_2 про перебування на амбулаторному лікуванні у період з 13 липня 2015 року по 17 липня 2015 року лише 24 травня 2016 року.
27. Отже, на час прийняття оскаржуваного наказу №596о/с від 13 липня 2015 року відповідач не був обізнаний про перебування позивача на амбулаторному лікуванні.
28. Разом з тим, наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві від 30 червня 2016 року №17 о/с внесено зміни до наказу начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві Терещука О.Д. №596 о/с від 13 липня 2015 року в частині дати звільнення ОСОБА_1 , відповідно до якого остання вважається звільненою з 18 липня 2015 року. Отже, датою звільнення позивача визначено перший робочий день після закінчення періоду тимчасової непрацездатності.
29. Посилання скаржника у касаційній скарзі на те, що Голові ліквідаційної комісії Нечитайлу В. не надано права приймати на службу та звільняти зі служби в органах внутрішніх справ, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки, як вірно зазначено судами, у даній правовій ситуації наказом № 17 щ/с від 30 червня 2016 року було лише внесено зміни щодо дати звільнення.
28. З урахуванням вищенаведеного, враховуючи встановлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, колегія суддів Верховного Суду вважає вірними висновки судів першої та апеляційної інстанцій, що оскаржуваний наказ 596о/с від 13 липня 2015 року в редакції наказу від 30 червня 2016 року №17 о/с відповідає нормам Дисциплінарного статуту.
29. Доводи касаційної скарги таких висновків не спростовують і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.
30. Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
31. З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
VIІ. Судові витрати
32. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
2. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіО.В. Калашнікова М.В. Білак Л.О. Єресько
