Ухвала
Іменем України
22 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 570/32/18
провадження № 51-1927 ск 19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінально суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої та апеляційної інстанцій, на вирок Рівненського апеляційного суду від 29 січня 2019 року щодо засудженого ОСОБА_4 ,
встановив:
Вироком Рівненського районного суду Рівненської області від 06 березня 2018 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджено за частиною 3 статті 286 Кримінального кодексу України (далі КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
На підставі статті 75 КК ОСОБА_4 звільнений від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку 3 роки та покладенням на нього обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 частини 1 статті 76 цього Кодексу.
Вироком Рівненського апеляційного суду від 29 січня 2019 року вирок Рівненського районного суду Рівненської області від 06 березня 2018 року щодо засудженого ОСОБА_4 в частині призначеного покарання скасовано. Ухвалено новий вирок, яким постановлено вважати засудженим ОСОБА_4 за частиною 3 статті 286 КК із застосуванням статті 69 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
В решті вирок суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі прокурор ставить вимогу про скасування вироку апеляційного суду та призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції. Посилається на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м`якості.
Відповідно до вимог частини 2 статті 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) у касаційній скарзі, окрім іншого, наводяться обґрунтування вимог щодо незаконності чи необґрунтованості судового рішення з урахуванням підстав для його скасування або зміни судом касаційної інстанції, визначених у статті 438 КПК, а також зазначаються вимоги до суду касаційної інстанції, які б узгоджувалися зі статтею 436 КПК.
Однак вказаних вимог кримінального процесуального закону прокурор не дотримався.
Зокрема, у касаційній скарзі прокурор, вказуючи на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, не зазначає їх зміст та вплив на незаконність судового рішення, з урахуванням вимог статті 412 КПК.
Таким чином, недодержання прокурором вимог, передбачених статтею 427 КПК, є підставою для залишення його касаційної скарги без руху.
На підставі наведеного, керуючись частиною 1 статті 429 цього Кодексу, Суд
постановив:
Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої та апеляційної інстанцій, на вирок Рівненського апеляційного суду від 29 січня 2019 року щодо засудженого ОСОБА_4 залишити без руху, надавши йому п`ятнадцятиденний строк для усунення недоліків з дня отримання ним ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
