Постанова

Іменем України

20 березня 2019 року

м. Київ

справа № 751/11610/15-ц

провадження № 61-22382 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Стрільчука В. А.,

суддів: Карпенко С. О., Олійник А. С., Погрібного С. О., Усика Г. І. (суддя-доповідач)

учасники справи:

позивач -ОСОБА_1,

відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

треті особи: приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу БорисоваТетяна Анатоліївна, Центральний відділ державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 на постанову Апеляційного суду Чернігівської області від 14 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Скрипки А. А., Тагієва С. Р., Харченко Л. К.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до

ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Борисова Т. А., Центральний відділ державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції, про визнання права власності.

На обгрунтування позовних вимог зазначав, що він є переможцем прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, яке належить ОСОБА_2, а саме: 1/2 частки житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 а також 1/2 частки земельної ділянки, площею 0,0772 га, кадастровий номер НОМЕР_1, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 що підтверджується протоколом

№ 2514126/1 від 28 квітня 2014 року, затвердженим директором філії № 25 Приватного підприємства «Нива - В. Ш.».

Загальна вартість придбаного майна становила 91 844,59 грн, які він 28 травня 2014 року сплатив на поточний рахунок відділу державної виконавчої служби.

Після проведення повного розрахунку, заступником начальника Центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Дмитрієвим С. А. складено акти про проведені прилюдні торги

№ 32991929 від 11 червня 2014 року та № 32991929/1 від 02 жовтня 2014 року, затверджені начальником відповідного відділу державної виконавчої служби, що є підставою для видачі нотаріусом свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів та отримання акту про право власності на земельну ділянку у порядку, передбаченому законодавством.

Разом з тим, 03 вересня 2014 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Борисовою Т. А. на підставі наданих ним документів винесені постанови за № 417/02-31 та № 418/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі свідоцтв про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів з тих підстав, що право власності боржника на зазначене майно не було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Посилаючись на те, що права особи, яка вважає себе власником майна, але не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб, підлягають захисту відповідно до статті 392 ЦК України, позивач просив визнати за ним право власності на 1/2 частку житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та на 1/2 частку земельної ділянки, площею 0,0772 га, кадастровий номер НОМЕР_1, розташованої за вказаною адресою.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10 лютого 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку земельної ділянки, площею 0,0772, кадастровий номер НОМЕР_1, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 21 грудня 2016 року виправлено описку у вступній, мотивувальній та резолютивній частинах заочного рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10 лютого 2016 року шляхом правильного зазначення по батькові відповідача ОСОБА_3 замість ОСОБА_8.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що прилюдні торги з реалізації майна, належного боржнику ОСОБА_2 відбулися та у встановленому порядку недійсними не визнані, покупець ОСОБА_1 повністю розрахувався за придбане ним на прилюдних торгах нерухоме майно та у встановлені законом строки звернувся до нотаріальної контори із заявами про видачу свідоцтв про право власності на нерухоме майно придбане з прилюдних торгів. Наведене, а також відсутність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності на спірні об'єкти нерухомості за боржником, що виключає можливість ОСОБА_1 реалізувати своє право власника на отримання свідоцтв про придбання такого майна у позасудовому порядку, є підставою для задоволення його позовних вимог.

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 04 грудня 2017 року заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10 лютого 2016 року залишено без задоволення.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Чернігівської області від 14 лютого 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено, заочне рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10 лютого 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 1 010,30 грн на відшкодування понесених судових витрат за подання апеляційної скарги.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що відповідно до пункту 2.1. Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 68/5 від 27 жовтня 1999 року, яке втратило чинність 18 січня 2016 року (далі - Тимчасове положення), реалізації з прилюдних торгів підлягало майно, яке належить боржнику. Незважаючи на те, що ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10 липня

2013 року та ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від

15 березня 2012 року було визначено частку майна боржника ОСОБА_2 у належному йому на праві спільної сумісної власності з ОСОБА_3 майні, та визнано на ним право власності на 1/2 частку земельної ділянки, площею 0,0772 га, кадастровий номер НОМЕР_1, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 а також на 1/2 частку житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, розташованого на зазначеній земельній ділянці, його право власності не було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, як це передбачено частиною першою статті 182 ЦК України, що згідно статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є обов'язковою, а тому суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Узагальнені доводи касаційної скарги та аргументів інших учасників справи

У квітні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5, у якій заявник просила скасувати постанову Апеляційного суду Чернігівської області від 14 лютого 2018 року та залишити в силі заочне рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10 лютого 2016 року, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права.

Касаційна скарга мотивована посиланням на те, що апеляційний суд невірно застосував до спірних правовідносин норми частини першої статті 182 ЦК України та статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 При цьому поза увагою суду залишилося те, що відповідно до пункту 2.2. Тимчасового положення, законодавець пов'язує момент виникнення права власності на майно придбане з прилюдних торгів, з моментом запропонування його учасником найвищої ціни, а тому подальша процедура оформлення права власності на нерухоме майно, у тому числі видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, є похідною від результатів проведених прилюдних торгів.

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15 березня

2012 року та ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від

10 липня 2013 року встановлено, що спірне нерухоме майно належало подружжю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності, як таке, що придбане у шлюбі, а тому наявні правові підстави стверджувати, що зазначене нерухоме майно належало боржнику з моменту його набуття та реєстрації права власності за дружиною ОСОБА_3, у рівних з нею частках.

Та обставини, що після ухвалення судових рішень про визначення частки майна боржника, ОСОБА_2 не зареєстрував право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не може бути підставою для висновку, що воно не належало боржнику, оскільки реєстрація права власності на підставі рішення суду є правом власника, а не його обов'язком.

Апеляційний суд також не звернув увагу, що процедура придбання

ОСОБА_1 майна з прилюдних торгів є завершеною, боржник та інший співвласник нерухомого майна - ОСОБА_3 не оскаржували судові рішення про визначення частки майна боржника та акти державного виконавця про проведені прилюдні торги, які є чинними.

До державної реєстрації переходу права власності на спірне нерухоме майно, право власності позивача в частині розпорядження придбаним майном є обмеженим, а тому відповідно до статті 396 ЦК України він має право на захист порушеного права відповідно до глави 29 ЦК України.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 13 червня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 11 березня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Згідно частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Судами установлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності належали житловий будинок з надвірними будівлями іспорудами, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка, площею 0,0772 га, кадастровий номер НОМЕР_1, на якій розташовані зазначений житловий будинок і надвірні споруди.

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15 березня

2012 року, з урахуванням ухвали Новозаводського районного суду м. Чернігова від 05 червня 2012 року, частково задоволено подання заступника начальника Центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Дмитрієва С. А. про визначення частки майна боржника та зобов'язання вчинити дії, визначено частку майна ОСОБА_2 у житловому будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку зазначеного житлового будинку з надвірними будівлями.

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10 липня 2013 року задоволено подання заступника начальника Центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Дмитрієва С. А. про визначення частки майна боржника та зобов'язання вчинити дії, визначено частку майна ОСОБА_2 на земельну ділянку, загальною площею 0,0772 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що знаходиться за адресою:

АДРЕСА_1 та визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку зазначеної земельної ділянки.

Згідно протоколу № 2514126/1 проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, яке належить ОСОБА_2 від 28 травня

2014 року, затвердженого директором Філії № 25 Приватного підприємства «Нива-В. Ш.», ОСОБА_1 визнано переможцем прилюдних торгів 1/2 частки земельної ділянки, загальною площею 0,0772 га, та 1/2 частки домоволодіння (житлового будинку з надвірними будівлями), розташованих за адресою:

АДРЕСА_1 за ціною продажу - 91 844,59 грн.

На підставі протоколу проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна № 2514126/1 від 28 травня 2014 року, заступником начальника Центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Дмитрієвим С. А. складено акти про проведені прилюдні торги № 32991929 від 11 червня 2014 року та № 32991929/1 від

02 жовтня 2014 року.

03 вересня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Борисової Т. А. із заявами про видачу свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів на 1/2 частку житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та на 1/2 частку земельної ділянки, що знаходиться за зазначеною адресою, до яких долучив акти про проведені прилюдні торги

№ 32991929 від 11 червня 2014 року та № 32991929/1 від 02 жовтня 2014 року, копію ухвали Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15 березня

2012 року та копію ухвалиНовозаводського районного суду м. Чернігова від

10 липня 2013 року, як докази належності нерухомого майна ОСОБА_2

Постановами приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Борисової Т. А. № 417/02-31 та № 418/02-31 від 03 вересня 2014 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтв про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів з тих підстав, що право власності боржника ОСОБА_2 на зазначене майно не було зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, як це передбачено частиною першою статті 182 ЦК України, тоді як відповідно до статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є обов'язковою.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред'явлено у двох випадках: по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує її право власності.

Системний аналіз наведених положень свідчить про те, що набуття права власності на певні об'єкти передбачає наявність юридичного складу, з яким закон пов'язує виникнення в особи суб'єктивного права власності на певні об'єкти.

Різновидом договору купівлі-продажу є продаж майна на прилюдних торгах, сторонами якого є організатор торгів як продавець та переможець торгів як покупець, а його істотними умовами - предмет договору та покупна ціна.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, складання державним виконавцем за результатами їх проведення акту про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а відтак є правочином.

Зазначений правовий висновок, викладено у постанові Верховного Суду України від 13 лютого 2013року у справі №6-174цс12.

Вирішуючи спір судами попередніх інстанцій установлено, що правочини, на підставі яких позивач набув право власності на спірне нерухоме майно, а саме акти про проведені прилюдні торги № 32991929/1 від 02 жовтня 2014 року та

№ 32991929 від 11 червня 2014 року не оспорювалися, у встановленому порядку недійсними не визнавалися та є дійсними.

За змістом пункту 2.2. Тимчасового положення, власником майна, що реалізується на прилюдних торгах, стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Після повного розрахунку переможця прилюдних торгів за придбане майно на підставі протоколу про проведення прилюдних торгів та копій документів, що підтверджують розрахунок за придбане майно, державний виконавець протягом п'яти робочих днів складає акт про проведені прилюдні торги і подає його на затвердження начальнику відповідного органу державної виконавчої служби(пункт 6.1. Тимчасового порядку).

На підставі затвердженого акта нотаріус видає покупцеві свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів. Це свідоцтво є підставою для видачі відповідним органом акта про право власності на земельну ділянку в порядку, передбаченому законодавством.(пункти 6.4, 6.5. Тимчасового порядку).

Зазначене дає підстави для висновку, що процедура реалізації нерухомого майна з прилюдних торгів завершується затвердженням начальником органу державної виконавчої служби, акту складеного державним виконавцем за результатами відповідних торгів, що є підставою для подальшої реєстрації прав на придбане майно.

Частина перша статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» закріплює, що державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проводиться, зокрема, на підставі виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів.

Висновки апеляційного суду про те, що реалізоване на прилюдних торгах майно не належало боржнику ОСОБА_2 станом на 28 травня 2014 року суперечать положенням частини першої статті 60 Сімейного кодексу України та частині третій статті 368 ЦК України, відповідно до яких набуте у шлюбі майно з моменту його набуття належить обом з подружжя без визначення часток кожного з них (спільна сумісна власність). Судові рішення про визначення частки майна боржника у спільному майні подружжя не породжують виникнення права власності боржника на нерухоме майно, а лише визначають розмір частки боржника у вже належному йому на праві власності нерухомому майні.

Ураховуючи, що видача переможцю прилюдних торгів свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів є посвідченням факту належності йому на праві власності майна, придбаного з прилюдних торгів, та зважаючи на відмову нотаріуса у видачі свідоцтв про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, що засвідчують його право власності на 1/2 частки житлового будинку з надвірними будівлями та земельної ділянки, суд першої інстанцій дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання на ним права власності на 1/2 частку житлового будинку з надвірними будівлями, а також 1/2 частку земельної ділянки, площею 0,0772 га, кадастровий номер НОМЕР_1, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 на підставі переліку документів, які безспірно підтверджують придбання ним зазначеного нерухомого майна з прилюдних торгів.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково, і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Ураховуючи, що апеляційний суд помилково скасував рішення суду першої інстанції, яке відповідає вимогам закону, постанова Апеляційного суду Чернігівської області від 14 лютого 2018 року підлягає скасуванню, з залишенням в силі заочного рішення Новозаводського районного суду

м. Чернігова від 10 лютого 2016 року.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 підлягає задоволенню, сплачений за її подання судовий збір у розмірі 1 836,89 грн підлягає стягненню у рівних частинах по 918,45 грн з ОСОБА_3 та

ОСОБА_2 на користь позивача.

Керуючись статтями 400, 409, 413, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 задовольнити.

Постанову Апеляційного суду Чернігівської області від 14 лютого 2018 року скасувати, заочне рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від

10 лютого 2016 року узалишити в силі.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір, сплачений за подання касаційної скарги, у розмірі 1 836,89 грн у рівних частинах по 918,45 грн з кожного.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: В. А. Стрільчук

Судді: С. О. Карпенко

А.С.Олійник

С.О.Погрібний

Г.І. Усик