ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2019 року
Луцьк
Справа № 140/388/19
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,
за участю секретаря судового засідання Шикун С.Ф.,
представника позивача ОСОБА_1,
представників відповідача Нівчика А.М., Войцеховської Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимогу про сплату боргу (недоїмки) та рішення,
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі - підприємець, суб'єкт господарювання) звернувся з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07 листопада 2018 року № 0461381302, № 0461411302, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0461391302 та вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0461401302.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 14 вересня по 04 жовтня 2019 року проведено документальну планову виїзну перевірку фізичної особа-підприємця ОСОБА_4, за результатами якої складено акт від 12 жовтня 2018 року № 21803/03-20-13-02/НОМЕР_4.
Відповідно до висновків вказаного акту перевірки, були встановлені такі порушення: підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України (далі - ПК України) - не подано декларацію платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за 2015 рік; пункти 292.1, 292.3 статті 292 ПК України - занижено суму єдиного податку за ставкою 4 відсотки доходу за 2015 рік та за ставкою 5 відсотків за І квартал 2016 року в загальній сумі 170 грн; пункту 44.1 статті 44, підпункту «а» пункту 176.1, пункту 177.10 статті 177 ПК України, пункту 6 статті 128 Господарського кодексу України (далі - ГК України) - неналежний облік доходів і витрат; пункту 121.1 статті 121 ПК України - незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення та сплати податків та зборів, ненадання платником оригіналів документів; пункту 44.1 статті 44, пункту 177.2 статті 177, підпункту «а» пункту 176.1 статті 176, підпунктів 177.4.1, 177.4.4 пункту 177.4 статті 177 ПК України - занижено податки з доходів фізичних осіб на загальну суму 77 854 грн 67 коп.; підпункту 162.1.1 пункту 162.1 статті 162, підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163, підпункту 164.1.3 пункту 164.1 статті 164, пунктів 1.2, 1.6 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України - заниження суми військового збору на загальну суму 6 497 грн 54 коп.; пункту 1 частини другої статті 6, пункт 2 частини першої статті 7, частини другої статті 9, абзацу 3 частини восьмої статті 9 Порядку обчислення і сплати єдиного внеску, Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - не нараховано та не сплачено єдиний внесок за І квартал 2015 року в сумі 3 857 грн, за квітень-грудень 2016 року в сумі 236 974 грн 44 коп., за 2017 рік в сумі 190 915 грн 82 коп., донараховано єдиний соціальний внесок за І квартал 2015 року в сумі 1 338 грн 41 коп., за квітень-грудень 2016 року в сумі 52 134 грн 37 коп., за 2017 рік в сумі 42 001 грн 34 коп.
На підставі вказаного акта перевірки від 12 жовтня 2018 року ГУ ДФС У Волинській області прийняло податкові повідомлення-рішення від 07 листопада 2018 року № 0461381302, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на 97 318 грн 34 коп. (з яких: 77 854 грн 67 коп. податкового зобов'язання, 19 463 грн 67 коп. штрафних (фінансових) санкцій); № 0461411302, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по військовому збору на 8 021 грн 93 коп. (з яких: 6 497 грн 54 коп. податкового зобов'язання, 1 624 грн 39 коп. штрафних (фінансових) санкцій); рішення від 07 листопада 2018 року № 0461391302, яким позивачу донараховано 95 474 грн 22 коп. єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у зв'язку із чим застосовано штрафні санкції в розмірі 15 028 грн 53 коп.; вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0461401302 від 07 листопада 2018 року, якою позивача зобов'язано сплатити суму недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 95 474 грн 22 коп.
Рішенням про результати розгляду скарги від 21 січня 2019 року № 2833/9/99-99-11-05-01-25 Державна фіскальна служба України скасувала податкове повідомлення рішення ГУ ДФС у Волинській області від 07 листопада 2018 року № 0461381302 в частині податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 30 153 грн 77 коп. та штрафних санкцій у розмірі 7 538 грн 44 коп., а також податкове повідомлення рішення ГУ ДФС у Волинській області від 07 листопада 2018 року № 0461411302 в частині податкового зобов'язання з військового збору на суму 2 512 грн 81 коп. та штрафних санкцій в розмірі 628 грн 20 коп. при цьому вищевказане податкове повідомлення-рішення в частині податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 59 626 грн 13 коп., з яких 47 700 грн 90 коп. податкового зобов'язання, 11 925 грн 23 коп. штрафних (фінансових) санкцій залишилось чинним.
Інші оскаржувані рішення залишено без змін. Позивач вказані рішення оскаржив у судовому порядку. В обґрунтування їх протиправності вказує, що перевірка проводилась з порушенням підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України, оскільки посадові особи ГУ ДФС не були присутні під час перевірки за місцезнаходженням платника податків, водночас, в акті перевірки адресу її проведення визначено: м. Ковель, вул. Чубинського, 1. Також позивач зазначає, що контролюючий орган дійшов необґрунтованого висновку щодо порушення порядку ведення Книги обліку доходів і витрат в частині обліку доходів, отриманих за підсумком робочого дня за вирахуванням сум акцизного податку у перевіреному періоді, а також заниження оподатковуваного доходу, заниження суми військового збору оскільки відповідно до пункту 177.3 статті 177 ПК України (в редакції з 01 січня 2017 року) до доходу фізичної особи-підприємця не включаються суми акцизного податку з реалізованих підакцизних товарів, а таке включення спричинить подвійне оподаткування. Протиправним є висновок відповідача і щодо завищення витрат у перевіреному періоді внаслідок внесення до їх складу витрат за отримані послуги у сфері інформатизації загальній сумі 260 000 грн. Позивач зазначає, що вказані витрати підтверджені необхідними документами бухгалтерського обліку, які були надані під час перевірки (актами здачі-приймання виконаних робіт, договорами про надання послуг та товарними чеками, договором позики комп'ютерної техніки). Також підприємець зауважив, що акт перевірки від 12 жовтня 2018 року № 21803/03-20-13-02/НОМЕР_4 підписаний не усіма особами, які проводили перевірку. Зокрема, акт не підписаний головним державним ревізором-інспектором відділу контролю за виробництвом та обліком спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв та тютюнових виробів управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Волинській області Дацишина Анатолія Анатолійовича із відміткою про перебування останнього у відпустці.
Керуючись наведеним позивач просить визнати протиправними і скасувати оскаржені рішення.
У відзиві на позов від 11 березня 2019 року відповідач вимог позову не визнав. В обґрунтування своїх заперечень вказав, що у ході перевірки було встановлено невідображення в доходах акцизного податку в сумі 167 520 грн 92 коп. з реалізованих суб'єктом господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів при включенні до вартості проданих товарів, включення до доходів фізичної особи-підприємця; встановлено заниження платником податків суми доходу, одержаного від провадження господарської діяльності внаслідок неналежного ведення Книги обліку доходів і витрат за відповідний період, що є порушенням статей 163, 164, 177 ПК України, що стало наслідком заниженням показників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та військового збору. Окрім того, позивач не надав достатніх доказів та документів на підтвердження реального характеру господарських операцій між ним та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 щодо надання послуг у сфері інформатизації. Також відповідач, посилаючись на пункт 86.8 статті 86 ПК України, вказав на безпідставність доводів позивача в частині протиправності оскаржених рішень з підстав не підписання однією із посадових осіб контролюючого органу акта перевірки. При цьому зазначив, що відповідно до вказаної норми чітко передбачено строк, протягом якого податкові повідомлення - рішення мають бути прийнятті і жодних виключень чи випадків продовження зазначеного строку чинним законодавством не передбачено. Отже, ані перебування однієї із посадових осіб, що проводили перевірку на лікарняному, чи у відпустці, ані жодні інші обставини не можуть бути підставою для порушення зазначених законодавчо встановлених строків. У свою чергу, в акті від 12 жовтня 2018 року наявна відповідна відмітка про перебування головного державного ревізора-інспектора Дацишина А. А. на момент підписання акту у відпустці. Планова перевірка проводилася в період з 14 вересня по 04 жовтня 2018 року, тоді як той факт, що статтею 86 ПК України надано контролюючому органу певний строк для складення акту перевірки, безумовно свідчить, що ключовим уданому випадку є наявність посадових осіб контролюючого органу на робочому місці не на момент підписання акту перевірки, а протягом періоду проведення такої перевірки.
У зв'язку із наведеним обставинами відповідач просить у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою від 20 лютого 2019 року було відкрито провадження в даній адміністративній справі, розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 05 березня 2019 року. У подальшому з 05 березня до 21 березня; з 21 березня по 01 квітня; з 01 квітня по 11 квітня у судовому засіданні оголошувались перерви.
У судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримав.
Представники відповідача у судовому засіданні позовних вимог не визнали. Підтвердили, що станом на день вирішення позову судом - 11 квітня 2019 року за результатами розгляду скарги позивача ДФС України на адресу ГУ ДФС у Волинській області не повернула матеріали розгляду цієї скарги із винесеним рішенням № 2833/9/99-99-11-05-01-25 від 21 січня 2019 року, тому ГУ ДФС у Волинській області нове податкове повідомлення-рішення на суму, яка залишилась не скасованою, не приймалось.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
У період з 14 вересня по 04 жовтня 2019 року ГУ ДФС у Волинській області, відповідно до наказу № 3083 від 29 вересня 2018 року, направлень № 3992, № 3993, № 3994, № 3995, № 3996 від 13 вересня 2018 року, проведено документальну планову виїзну перевірку фізичної особа-підприємця ОСОБА_4 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів з 01 січня 215 року по 31 грудня 2017 року, достовірності повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01 серпня 2016 року по 31 грудня 2017 року, дотримання законодавства що укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року, виконання вимог іншого законодавства за цей же період.
За результатами проведеної перевірки перевіряючи ми особами складено акт перевірки від 12 жовтня 2018 року № 21803/03-20-13-02/НОМЕР_4, відповідно до висновків якого встановлено порушення підприємцем підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 ПК України - не подано декларацію платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за 2015 рік; пункту 292.1, 292.3 статті 292 ПК України - занижено суму єдиного податку за ставкою 4 відсотки доходу за 2015 рік та за ставкою 5 відсотків за І квартал 2016 року в загальній сумі 170 грн; пункту 44.1 статті 44, підпункту «а» пункту 176.1, пункту 177.10 статті 177 ПК України, пункту 6 статті 128 ГК України - неналежний облік доходів і витрат; пункту 121.1 статті 121 ПК України - незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення та сплати податків та зборів, ненадання платником оригіналів документів; пункту 44.1 статті 44, пункту 177.2 статті 177, підпункту «а» пункту 176.1 статті 176, підпунктів 177.4.1, 177.4.4 пункту 177.4 статті 177 ПК України - занижено податки з доходів фізичних осіб на загальну суму 77 854 грн 67 коп.; підпункту 162.1.1 пункту 162.1 статті 162, підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163, підпункту 164.1.3 пункту 164.1 статті 164, пунктів 1.2, 1.6 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України - заниження суми військового збору на загальну суму 6 497 грн 54 коп.; пункту 1 частини другої статті 6, пункт 2 частини першої статті 7, частини другої статті 9, абзацу 3 частини восьмої статті 9 Порядку обчислення і сплати єдиного внеску, Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - не нараховано та не сплачено єдиний внесок за І квартал 2015 року в сумі 3 857 грн, за квітень-грудень 2016 року в сумі 236 974 грн 44 коп., за 2017 рік в сумі 190 915 грн 82 коп., донараховано єдиний соціальний внесок за І квартал 2015 року в сумі 1 338 грн 41 коп., за квітень-грудень 2016 року в сумі 52 134 грн 37 коп., за 2017 рік в сумі 42 001 грн 34 коп.
На підставі вказаного акта перевірки від 12 жовтня 2018 року ГУ ДФС У Волинській області прийняло податкові повідомлення-рішення від 07 листопада 2018 року № 0461381302, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на 97 318 грн 34 коп. (з яких: 77 854 грн 67 коп. податкового зобов'язання, 19 463 грн 67 коп. штрафних (фінансових) санкцій); № 0461411302, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по військовому збору на 8 021 грн 93 коп. (з яких: 6 497 грн 54 коп. податкового зобов'язання, 1 624 грн 39 коп. штрафних (фінансових) санкцій); рішення від 07 листопада 2018 року № 0461391302, яким позивачу донараховано 95 474 грн 22 коп. єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у зв'язку із чим застосовано штрафні санкції в розмірі 15 028 грн 53 коп.; вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0461401302 від 07 листопада 2018 року, якою позивача зобов'язано сплатити суму недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 95 474 грн 22 коп.
За результатами адміністративного оскарження рішенням про результати розгляду скарги від 21 січня 2019 року № 2833/9/99-99-11-05-01-25 Державна фіскальна служба України скасувала податкове повідомлення рішення ГУ ДФС у Волинській області від 07 листопада 2018 року № 0461381302 в частині податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 30 153 грн 77 коп. та штрафних санкцій у розмірі 7 538 грн 44 коп., а також податкове повідомлення рішення ГУ ДФС у Волинській області від 07 листопада 2018 року № 0461411302 в частині податкового зобов'язання з військового збору на суму 2 512 грн 81 коп. та штрафних санкцій в розмірі 628 грн 20 коп.
Так, судом установлено, матеріалами справи підтверджено, що перевірка проводилась відповідно до наказу № 3083 від 29 вересня 2018 року, направлень від 13 вересня 2018 року: № 3992, виданого головному державному ревізору інспектору відділу контрольно-перевірочної роботи фізичних та самозайнятих осіб управління податків та зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Волинській області Войцеховській Неонілі Миколаївні, № 3993, виданого головному державному ревізору-інспектору відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв та тютюнових виробів управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Волинській області Дацишину Анатолію Анатолійовичу, № 3994, виданого заступнику начальника відділу адміністрування акцизного податку управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Волинській області Мар’юк Оксані Святославівні, № 3995, виданого заступнику начальника відділу фактичних перевірок контролою за готівковими операціями управління аудиту ГУ ДФС у Волинській області Дем’янік Валентині Данилівні, № 3996, виданого головному державному ревізору-інспектору відділу фактичних перевірок контролю за готівковими операціями управління аудиту ГУ ДФС у Волинській області Шукаловичу Богдану Федоровичу.
Вказана перевірка проводилась з 14 вересня по 04 жовтня 2018 року, за її результатами посадовими особами ГУ ДФС у Волинській області, які її фактично здійснювали, складено акт від 12 жовтня 2019 року, відповідно до якого виявлено порушення податкового законодавства та прийнято оскаржені податкові повідомлення-рішення, рішення і вимогу.
Водночас в акті перевірки від 12 жовтня 2018 року № 21803/03-20-13-02/НОМЕР_4, складеному за наслідками перевірки, відсутній підпис одного із перевіряючи осіб, які здійснювали перевірку щодо дотримання суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_4 вимог податкового законодавства, а саме - підпис головного державного ревізора-інспектора відділу контролю за виробництвом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв та тютюнових виробів управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Волинській області Дацишина А. А., та міститься відмітка про перебування останнього у відпустці.
Позивач, не погоджуючись із висновками контролюючого щодо виявлених порушень, а також, з огляду на допущені порушення відповідачем при проведенні перевірки та оформленні її результатів, оскаржив у судовому порядку рішення, прийняті за результатами такої перевірки.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України №2755-VI від 02 грудня 2010 року із змінами та доповненнями.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
В розумінні підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка (пункт 86.1 статті 86 ПК України).
Відповідно до пункту 86.3 статті 86 ПК України акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).
Застосування посадовими особами контролюючих органів при оформленні результатів документальних перевірок платників податків - юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, постійних представництв та представництв нерезидентів (далі - платники податків) дотримання законодавства з питань державної митної справи, про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи регулюється Порядком оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року № 727 (далі - Порядок № 727).
Відповідно до пунктів 1-5 розділу ІІ Порядку № 727 результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки документальної перевірки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт документальної перевірки, а у разі відсутності порушень - довідка документальної перевірки.
Акт (довідка) документальної перевірки складається у двох примірниках та підписується посадовими особами контролюючого органу, який проводив перевірку, а також посадовими особами платника податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою).
Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку акт (довідка) документальної перевірки складається з чотирьох частин: вступної, загальних положень, описової частини та висновку. До акта (довідки) документальної перевірки додаються інформативні додатки.
Акт (довідка) документальної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється в контролюючому органі протягом 5 робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або застосовують консолідовану сплату та у випадках проведення документальних перевірок дотримання законодавства з питань державної митної справи, - протягом 10 робочих днів), з дотриманням визначених у пункті 5 цього розділу вимог щодо реєстрації актів документальних перевірок (п.2 розділу V Порядку).
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили (частини друга, третя статті 90 КАС України).
Відповідно до частини другої статті 6, частин першої, другої статті 7 КАС України суд при вирішенні справи застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
Водночас адміністративний суд, керуючись принципом верховенства права, має розглядати право не як закон чи систему нормативних актів, а як втілення справедливості. Суд має спрямовувати своє провадження на досягнення справедливості, що і є правосуддям.
Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Так, відповідно до положення пункту 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» (Заява N 63566/00) від 18 липня 2006 року суд зобов'язаний оцінити кожен специфічний, доречний та важливий аргумент, а інакше вони не виконують свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції.
В межах спірних правовідносин дослідженню підлягають підстави правомірності винесення контролюючим органом оскаржуваних рішень та їх відповідність закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям.
При цьому суд не може залишити поза увагою покликання позивача на відсутність підпису посадової особи в акті перевірки, хоча вона була направлена на таку перевірку і у вступній частині акту зазначена як така, що цю перевірку проводила, що свідчить про недотримання належної правової процедури.
Наказом Держспоживстандарту України 07 квітня 2003 року №55 затверджено Уніфіковану систему організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003» (надалі ДСТУ 4163-2003) які поширюється на організаційно-розпорядчі документи - постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти, листи тощо, створювані в результаті діяльності органів державної влади України, органів місцевого самоврядування, та підприємств, установ, організацій та їх об'єднань усіх форм власності (далі - організацій), а також установлює склад реквізитів документів; вимоги до змісту і розташовування реквізитів документів; вимоги до бланків та оформлювання документів; вимоги до документів, що їх виготовляють за допомогою друкувальних засобів.
Відповідно до пункту 4.4 ДТСУ 4163-2003 документи, що їх складають в організації, повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва організації (07), назва виду документа (10) (не зазначають на листах), дата (11), реєстраційний індекс документа (12), заголовок до тексту документа (19), текст документа (21), підпис (23).
Надаючи правову оцінку наявним в матеріалах справи доказам, суд враховує, що відповідно до 3.12. Національного стандарту України ДСТУ 2732:2004 «Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять», затвердженого наказом від 28 травня 2004 року № 97 Держспоживстандарту України (далі - ДСТУ 2732:2004), юридична сила (службового документа) - властивість службового документа, надана чинним законодавством, яка є підставою для вирішення правових питань, здійснювати правове регулювання і (або) управлінські функції.
Згідно із підпунктом 4.1.7 пункту 4.1 ДСТУ 2732:2004 підпис службового документа - реквізит службового документа, який свідчить про відповідальність особи за його зміст та є єдиний чи один з реквізитів, що надають документові юридичної сили.
Водночас абзацом 28 пункту 2 Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом від 18 червня 2015 року № 1000/5 Міністерства юстиції України, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 червня 2015 року за № 736/27181, визначено, що реквізит службового документа - обов'язковий елемент, зафіксований в документі для його ідентифікації, організації обліку та надання йому юридичної сили.
Згідно абзацу 30 пункту 2 цих Правил службовий документ - офіційно зареєстрований службою діловодства або відповідним чином засвідчений документ, що одержаний чи створений установою у процесі її діяльності та має відповідні реквізити.
Аналізуючи наведені правові норми та обставини справи, суд приходить до висновку, що акт від 12 жовтня 2018 року № 21803/03-20-13-02/НОМЕР_4, складений за наслідками перевірки, як службовий документ за відсутності підпису головного державного ревізора-інспектора Дацишина А.А., що здійснював перевірку підприємця ОСОБА_4, не має жодної юридичної сили, відтак прийняті на його підставі оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 07 листопада 2018 року № 0461381302, № 0461411302, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0461391302, вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0461401302 є протиправними.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі № 813/2451/17.
Водночас, суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на те, що ключовим у даному випадку є наявність посадових осіб контролюючого органу на робочому місці не на момент підписання акту перевірки, а протягом періоду проведення такої перевірки, а очікування завершення відпустки одного із перевіряючи могло б спричинити порушення ГУ ДФС у Волинській області строків для прийняття оскаржених рішень.
Суд звертає увагу, що відповідно до пунктів 1-5 розділу ІІ Порядку № 727 результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки документальної перевірки. При цьому, у разі встановлення під час перевірки порушень складається акт документальної перевірки. В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. А відповідно до пункт 86.1 статті 86 ПК України акт підписується посадовими особами контролюючого органу та платником податків або їх законними представниками (у разі наявності). Отже, підпис посадової особи є обов'язковим реквізитом такого документа. Наведені норми не містять жодних виключень, або можливості їх альтернативного застосування в частині оформлення результатів податкових перевірок у формі акта та обов'язкових реквізитів такого акта.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до ГУ ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07 листопада 2018 року № 0461381302, № 0461411302, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0461391302 та вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0461401302 обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову повністю, тому за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в сумі 1 751 грн 09 коп., сплачений відповідно до квитанції № 38939171 від 13 лютого 2019 року.
Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу (недоїмки) та рішення задовольнити повністю.
Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській № 0461381302 від 07 листопада 2018 року в частині нарахування 59 626 грн 13 коп., з яких: 47 700 грн 90 коп. податкового зобов'язання, 11 925 грн 23 коп. штрафних (фінансових) санкцій.
Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській № 0461411302 від 07 листопада 2018 року в частині нарахування 4 980 грн 92 коп., з яких: 3 984 грн 73 коп. податкового зобов'язання, 996 грн 19 коп. штрафних (фінансових) санкцій.
Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління ДФС у Волинській № 0461391302 від 07 листопада 2018 року.
Визнати протиправним і скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Волинській № Ф-0461401302 від 07 листопада 2018 року.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області судові витрати у сумі 1 751 грн 09 коп. (одна тисяча сімсот п'ятдесят одна грн 09 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.
Позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4).
Відповідач: Головне управління ДФС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код юридичної особи 39400859).
Суддя С.Ф Костюкевич
Повне судове рішення складене 12 квітня 2019 року.
