ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" березня 2019 р. Справа№ 910/9535/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів: Грека Б.М.
Остапенка О.М.
Секретар судового засідання Камінська Т.О.
За участю представників: відповідно до протоколу судового засідання від 28.03.2019.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"
на рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2018 (повний текст підписано 24.09.2018)
у справі №910/9535/18 (суддя Трофименко Т.Ю.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Експерт Плюс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест Компані Консалтинг"
про стягнення заборгованості у розмірі 1 700 000,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Медіа Експерт Плюс" (надалі також позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест Компані Консалтинг" (надалі також - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 1 700 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань за Договором про надання поворотної фінансової допомоги від 28.07.2014.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.09.2018 у справі №910/9535/18 позов задоволено.
Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест Компані Консалтинг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Експерт Плюс" 1 700 000,00 грн. штрафу та 25 500,00 грн. судового збору.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", яке є кредитором відповідача, звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та припинити провадження у справі.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" у справі № 910/9535/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Отрюха Б.В., суддів Остапенко О.М. та Доманської М.Л.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2018 у справі №910/9535/18 та призначено до розгляду.
28.01.2019 через відділ автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від ТОВ «Фінансова компанія «Женева» надійшло клопотання про заміну первісного кредитора (Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» на нового кредитора Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» у справі №910/9535/18, залучити до участі у справі № 910/9535/18 у якості скаржника, що подав апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева», як правонаступника акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль».
28.01.2019 через відділ автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від АТ «Райффайзен Банк Аваль» надійшли пояснення, щодо клопотання про здійснення правонаступництва в частині заміни АТ «Райффайзен Банк Аваль» на ТОВ «ФК «Женева» як скаржника у справі №910/9535/18.
29.01.2019 в судовому засіданні у відповідності до статті 216 ГПК України було оголошено перерву.
Розпорядженням керівника апарату суду № 09.1-08/399/19 від 30.01.2019 у зв'язку з перебування судді Доманської М.Л., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, відповідно до підпунктів 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/9535/18.
У відповідності до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.01.2019 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Грек Б.М., Остапенко О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2019 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Отрюха Б.В., суддів Грека Б.М., Остапенка О.М. та призначено справу до розгляду.
В судовому засіданні 28.03.2019 представник Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» надав пояснення по суті справи підтримав доводи апеляційної скарги товариства «Райффайзен Банк Аваль», просив рішення Господарського суду міста Києва скасувати, провадження у справі № 910/9535/18 припинити.
Крім того, в судовому засіданні 28.03.2019, представник ТОВ «МедіаЕксперт Плюс» надала пояснення по суті справи, заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2018 у справі № 910/9535/18 залишити без змін.
Інші представники учасників провадження у справі не з'явилися у судове засідання 28.03.2019. Про день і час розгляду справи всі учасники провадження у справі повідомлені належним чином, відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України(далі - ГПК України).
Стаття 43 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Частиною 11 статті 270 ГПК України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
Судова колегія, обговоривши на місці вказані обставини, вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності учасників провадження у справі, які не з'явилися у судове засідання, за наявними у справі матеріалами.
Конституцією України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.
Також, Конституція України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.
Таким чином, ГПК України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 255 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
В даному випадку, відповідно до приписів розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі по тексту - Закон), застосовуються норми Закону в редакції, що діє з 19.01.2013.
Колегією суддів на підставі ч. 7 ст. 270 ГПК України надано учасникам судової справи можливість виступити у судових дебатах, яке учасниками справи реалізовано.
Що стосується поданої 28.01.2019 заяви ТОВ «Фінансова компанія «Женева» про заміну первісного кредитора на нового кредитора та залучення до участі у справі у якості скаржника, що подав апеляційну скаргу колегія зазначає наступне.
Частиною 1 статті 43 ГПК України визначено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У відповідності до ч. 1 ст. 46 ГПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами.
Відповідно до статті 52 ГПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.
Отже, у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення заяви ТОВ «Фінансова компанія «Женева» про заміну первісного кредитора АТ «Райффайзен Банк Аваль» на ТОВ «Фінансова компанія «Женева».
Згідно з частиною 1 статті 270 ГПК у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2016 за заявою ТОВ «Медіа Експерт Плюс» порушено провадження у справі № 910/18739/16 про банкрутство ТОВ «Західбудінвест Компані Консалтинг», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Борейко В.А.
16.11.2016 р. було здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про порушення справи про банкрутство ТОВ «Західбудінвест Компані Консалтинг» на офіційному сайті Вищого господарського суду України (vsgu.arbitr.gov.ua) за номером 37411.
Згідно із частиною І статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявления грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до частини І статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» АТ «Райффайзен Банк Аваль» заявило кредиторські вимоги до ТОВ «Західбудінвест Компані Консалтинг» у загальній сумі 207 552 314,18 грн.
Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон про банкрутство) встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів.
Статтею 1 Закону про банкрутство визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).
Згідно із частиною 15 статті 16 Закону про банкрутство з моменту відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство:
- пред'явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватися лише у порядку, передбаченому цим Законом, та в межах провадження у справі про банкрутство;
- пред'явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватися у випадку та порядку, передбачених цим Законом.
Таким чином, пред'явлення кредитором вимог та їх задоволення, незалежно від того чи є ці вимоги конкурсними (виникли до порушення провадження у справі про банкрутство), чи поточними (виникли після провадження у справі про банкрутство) такі вимоги розглядаються та задовольняються лише в порядку, визначеному Законом про банкрутство.
Частинами 1 та 2 статті 19 Закону про банкрутство визначено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження (проваджень) у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі
господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу або особі, яка здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів, за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та знаходженням його майна.
Відповідно до частини 3 статті 19 Закону про банкрутство протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:
забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах;
забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій;
не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій;
зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію;
не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
Як вже зазначалося, ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2016 за заявою ТОВ «Медіа Експерт Плюс» порушено провадження у справі №910/18739/16 про банкрутство ТОВ «Західбудінвест Компані Консалтинг», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Борейко В.А.
Тоді як, із позовних вимог ТОВ «Медіа Експерт Плюс» вбачається, що позивач звернувся до ТОВ «Західбудінвест Компані Консалтинг» з позовними вимогами про стягнення неустойки, а саме штрафу, який виник після порушення провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до частини 3 статті 19 Закону про банкрутство штраф до боржника після порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію не застосовується, а згідно із частиною 15 статті 16 Закону про банкрутство пред'явлення вимог та їх задоволення кредитором (конкурсним або поточним) можливе лише в порядку, визначеному Законом про банкрутство.
Частиною 4 статті 10 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначено, що суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.
Таким чином, грошові вимоги ТОВ «Медіа Експерт Плюс» є незаконними та такими, що пред'явлені поза межами провадження у справі про банкрутство оскільки, завдає шкоди кредиторам боржника, які законно пред'явили свої вимоги в межах провадження у справі про банкрутство.
Оскільки судом першої інстанції залишено поза увагою заборону застосування до боржника штрафних санкцій після порушення провадження у справі про банкрутство та безпідставно кваліфіковано вимоги ТОВ «Медіа Експерт Плюс» як такі, на які не поширюється мораторій, рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2018 у справі №910/9535/18, порушено статті 1,10,16,17,19,23 Закону про банкрутство, а справу розглянуто з порушенням правил підвідомчості, що свідчить про порушення положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо розгляду справи судом, встановленим законом.
Сукупність вищезазначеного дає підстави дійти висновку про порушення місцевим господарським судом вимог ст.ст. 86, 236 ГПК України щодо всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставин справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, розгляду всіх обставин справи підтверджених наявними у справі доказами, які мали бути досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи в їх сукупності, керуючись законом та нормами матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).
Частиною 1 статті 277 ГПК України встановлено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (ч. 2 ст. 277 ГПК України).
Враховуючи викладене вище, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що місцевим господарським судом не повно та не об'єктивно з'ясовано обставини справи. При цьому, висновки, викладені в рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи, що мають значення для справи, в зв'язку з чим апеляційна скарга Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2018 скасуванню.
Відповідно до положень пунктів 4 та 7 частини 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково; у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених у пунктах 1-6 частини першої цієї статті.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2018 у справі № 910/9535/18 підлягає скасуванню, а провадження у даній справі - закриттю.
Керуючись статтями 231, 269, 270, 275, 281, 282, 283, 284 ГПК України, Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" Північний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» задовольнити.
2. Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2018 у справі № 910/9535/18.
3. Провадження у справі № 910/9535/18 закрити.
4. Матеріали справи № 910/9535/18 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Північного апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 288 ГПК України.
Повний текст постанови підписаний 03.04.2019.
Головуючий суддя Б.В. Отрюх
Судді Б.М. Грек
О.М. Остапенко
