ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/9535/18

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду:

Банаська О. О. - головуючого, суддів: Білоуса В. В., Васьковського О. В., Катеринчук Л. Й., Огородніка К. М., Пєскова В. Г., Погребняка В. Я., Ткаченко Н. Г.

за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.

за участю представників:

позивача (ТОВ "Медіа Експерт Плюс"): Соснін Д. О.,

відповідача (ТОВ "Західбудінвест Компані Консалтинг"): Курінний С. Ю.,

інших: Мельник М. В . , Семеняка В. В.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Експерт Плюс"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2019

у складі колегії суддів: Отрюха Б. В. - головуючого, Грека Б. М., Остапенка О. М.

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Експерт Плюс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест Компані Консалтинг"

про стягнення заборгованості у розмірі 1 700 000,00 грн

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст і підстави наведених у позові вимог та розгляд заяв, що надійшли до суду першої інстанції

1. У липні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Медіа Експерт Плюс" (далі - ТОВ "Медіа Експерт Плюс", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест Компані Консалтинг" (далі - ТОВ "Західбудінвест Компані Консалтинг", відповідач) про стягнення 1 700 000,00 грн штрафу за Договором про надання поворотної фінансової допомоги б/н від 28.07.2014.

2. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов Договору про надання поворотної фінансової допомоги від 28.07.2014 щодо повернення отриманих як позики коштів.

3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2019 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 910/9535/18 та призначено її до розгляду.

4. 05.09.2018 на адресу місцевого господарського суду від Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (далі - АТ "Райффайзен Банк Аваль") надійшла заява вих. № 140/8/1291 від 05.09.2018 про залучення його до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, мотивована наявністю у банку підтверджених судовими рішеннями грошових кредиторських вимог до відповідача, який є боржником у справі № 910/18739/16 про банкрутство ТОВ "Західбудінвест Компані Консалтинг" на суму 207 552 314,18 грн, з яких 80 582 240,00 грн забезпечені заставою майна боржника.

5. Крім того, цього ж дня до Господарського суду міста Києва надійшла заява АТ "Райффайзен Банк Аваль" вих. № 140/8/1292 від 05.09.2018 про передачу справи за підвідомчістю для розгляду в межах справи № 910/18739/16 про банкрутство ТОВ "Західбудінвест Компані Консалтинг".

6. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2018 у справі № 910/9535/18 заяву АТ "Райффайзен Банк Аваль" про залучення його до участі у справі як третьої особи залишено без розгляду в зв`язку з пропуском заявником процесуального строку для її подання.

7. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2018 у справі № 910/9535/18 заяву АТ "Райффайзен Банк Аваль" про передачу справи за підвідомчістю повернуто заявнику в зв`язку з тим, що банк не є учасником цієї справи.

Фактичні обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій

8. 28.07.2014 між ТОВ "Західбудінвест Компані Консалтинг" (позичальник) та ТОВ "Медіа Експерт Плюс" (позикодавець) укладено Договір про надання поворотної фінансової допомоги (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого позикодавець надає позичальнику поворотну фінансову допомогу, а позичальник зобов`язується повернути надані кошти в порядку та на умовах, передбачених цим Договором.

9. Поворотна фінансова допомога надається в національній валюті в межах суми 1 000 000,00 грн без ПДВ та підлягає поверненню до 31.12.2015 (пункти 2.1, 3.1 Договору).

10. Додатковою угодою № 27/10-14 від 27.10.2014 сторони доповнили Договір пунктом 4.2 такого змісту: "У разі прострочення Позичальником виконання зобов`язання з повернення суми поворотної фінансової допомоги більш ніж на 690 (шістсот дев`яносто) календарних днів Позичальник зобов`язаний сплатити за вимогою та на користь Позикодавця штраф у розмірі 170 % (сто сімдесят процентів) від суми невиконаного зобов`язання".

11. Невиконання ТОВ "Західбудінвест Компані Консалтинг" умов Договору щодо повернення отриманих як позики коштів, а також умов інших аналогічних договорів поворотної фінансової допомоги мало наслідком звернення ТОВ "Медіа Експерт Плюс" з позовом до суду про стягнення їх у судовому порядку.

12. Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.07.2016 у справі № 910/10134/16 позов ТОВ "Медіа Експерт Плюс" задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Західбудінвест Компані Консалтинг" на користь ТОВ "Медіа Експерт Плюс" 6 777 700,00 грн заборгованості за договорами поворотної фінансової допомоги, з яких 1 000 000,00 грн - заборгованість за Договором про надання поворотної фінансової допомоги від 28.07.2014, яка відповідачем не сплачена.

13. Судами попередніх інстанцій також встановлено, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2016 порушено провадження у справі № 910/18739/16 про банкрутство ТОВ "Західбудінвест Компані Консалтинг"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; вирішено інші процедурні питання.

14. Посилаючись на наведені обставини, ТОВ "Західбудінвест Компані Консалтинг" звернулося з позовом до суду про стягнення з ТОВ "Медіа Експерт Плюс" штрафу, передбаченого пунктом 4.2 Договору (в редакції Додаткової угоди № 27/10-14 від 27.10.2014), у розмірі 1 700 000,00 грн.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

15. Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.09.2018 у справі № 910/9535/18 позов ТОВ "Медіа Експерт Плюс" задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Західбудінвест Компані Консалтинг" на користь ТОВ "Медіа Експерт Плюс" штраф у розмірі 1 700 000,00 грн та судовий збір у розмірі 25 500,00 грн.

16. Судове рішення місцевого господарського суду мотивовано обґрунтованістю заявлених позивачем вимог та підтвердженням рішенням суду заборгованості ТОВ "Західбудінвест Компані Консалтинг" з повернення поворотної фінансової допомоги за Договором про надання поворотної фінансової допомоги від 28.07.2014 у розмірі 1 000 000,00 грн, з огляду на прострочення повернення якої на підставі пункту 4.2 Договору заявлено до стягнення з відповідача у цій справі штраф у розмірі 1 700 000,00 грн.

17. Крім того, місцевим господарським судом враховано, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2016 порушено провадження у справі № 910/18739/16 про банкрутство ТОВ "Західбудінвест Компані Консалтинг". При цьому суд першої інстанції, взявши до уваги, що заявлена позивачем заборгованість виникла після порушення провадження у справі № 910/18739/16 про банкрутство відповідача дійшов висновку, що вона є поточною, на яку не поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів, та про розгляд заявлених вимог в окремому позовному провадженні господарським судом.

18. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2019 задоволено апеляційну скаргу АТ "Райффайзен Банк Аваль". Рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2018 у справі № 910/9535/18 скасовано. Провадження у справі № 910/9535/18 закрито.

19. В оскаржуваній постанові судом апеляційної інстанції із посиланням на порушення стосовно ТОВ "Західбудінвест Компані Консалтинг" провадження у справі про банкрутство та приписи статті 1, частини п`ятнадцятої статті 16, частини першої статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) зазначено, що пред`явлення кредитором вимог та їх задоволення, незалежно від того, чи є ці вимоги конкурсними (виникли до порушення провадження у справі про банкрутство), чи поточними (виникли після порушення провадження у справі про банкрутство), здійснюється лише у порядку, визначеному Законом про банкрутство.

20. Апеляційним господарським судом також вказано, що грошові вимоги ТОВ "Медіа Експерт Плюс" є незаконними, оскільки вони пред`явлені поза межами провадження у справі про банкрутство, а отже, наведене завдає шкоди кредиторам боржника, які законно пред`явили свої вимоги в межах провадження у справі про банкрутство.

21. Крім того, зазначено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 19.09.2018 у справі № 910/9535/18 порушено статті 1, 10, 16, 17, 19, 23 Закону про банкрутство та справу розглянуто з порушенням правил підвідомчості, а також положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо розгляду справи судом, встановленим законом, оскільки судом першої інстанції залишено поза увагою заборону застосування до боржника штрафних санкцій після порушення провадження у справі про банкрутство та безпідставно кваліфіковано вимоги ТОВ "Медіа Експерт Плюс" як такі, на які не поширюється мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

22. Не погоджуючись із наведеним судовим рішенням апеляційного господарського суду, ТОВ "Медіа Експерт Плюс" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову суду апеляційної інстанції з вимогою її скасувати та залишити в силі рішення місцевого господарського суду у цій справі.

РУХ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

23. Товариство з обмеженою відповідальністю "Медіа Експерт Плюс" 24.04.2019 поштовим відправленням через Північний апеляційний господарський суд звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2019 у справі № 910/9535/18.

24. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/9535/18 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. - головуючого, суддів - Васьковського О. В., Катеринчук Л. Й., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги апеляційної скарги, заяви) між суддями від 29.05.2019.

25. Ухвалою Верховного Суду від 10.06.2019 поновлено ТОВ "Медіа Експерт Плюс" пропущений строк на подання касаційної скарги; відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Медіа Експерт Плюс" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2019 у справі № 910/9535/18; призначено розгляд касаційної скарги ТОВ "Медіа Експерт Плюс" на 04.07.2019.

26. 21.06.2019 на адресу суду від АТ "Райффайзен Банк Аваль" надійшов відзив б/н від 21.06.2019 на касаційну скаргу ТОВ "Медіа Експерт Плюс", в якому банк просить скаргу залишити без задоволення.

Передача справи на розгляд судової палати для розгляду справ про банкрутство

27. Ухвалою Верховного Суду від 04.07.2019 справу № 910/9535/18 Господарського суду міста Києва за позовом ТОВ "Медіа Експерт Плюс" до ТОВ "Західбудінвест Компані Консалтинг" про стягнення заборгованості у розмірі 1 700 000,00 грн з розгляду касаційної скарги ТОВ "Медіа Експерт Плюс" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2019 передано на розгляд палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

28. Підставою передачі визначено необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо застосування частини восьмої статті 23 Закону про банкрутство з огляду на існування в межах судової палати для розгляду справ про банкрутство різного підходу стосовно розгляду майнових спорів з поточними вимогами до боржника, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство та здійснюється процедура розпорядження майном (в окремому позовному провадженні чи в межах справи про банкрутство).

29. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/9535/18 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. - головуючого, суддів - Білоуса В. В., Васьковського О. В., Жукова С. В., Катеринчук Л. Й., Огородніка К. М., Пєскова В. Г., Погребняка В. Я., Ткаченко Н. Г., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.07.2019.

30. У зв`язку з відпусткою судді Катеринчук Л. Й. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/9535/18 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. - головуючого, суддів - Білоуса В. В., Васьковського О. В., Жукова С. В., Огородніка К. М., Пєскова В. Г., Погребняка В. Я., Ткаченко Н. Г., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2019.

31. Ухвалою від 23.07.2019 справу прийнято до провадження судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду та призначено судове засідання на 22.08.2019.

32. У зв`язку з відпусткою судді Погребняка В. Я. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/9535/18 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. - головуючого, суддів - Білоуса В. В., Васьковського О. В., Жукова С. В., Катеринчук Л. Й., Огородніка К. М., Пєскова В. Г., Ткаченко Н. Г., що підтверджується витягами з протоколів повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2019.

33. Ухвалою суду від 21.08.2019 справу прийнято до провадження новим складом суду та вирішено провести слухання в дату, яка визначена ухвалою від 23.07.2019.

34. Ухвалою Верховного Суду від 22.08.2019 відкладено розгляд касаційної скарги ТОВ "Медіа Експерт Плюс" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2019 до 02.10.2019.

35. У зв`язку з відпусткою судді Жукова С. В. та виходом з відпустки судді Погребняка В. Я. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/9535/18 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. - головуючого, суддів - Білоуса В. В., Васьковського О. В., Катеринчук Л. Й., Огородніка К. М., Погребняка В. Я., Пєскова В. Г., Ткаченко Н. Г., що підтверджується витягами з протоколів повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.10.2019.

36. Ухвалою суду від 02.10.2019 справу прийнято до провадження новим складом суду та вирішено провести слухання в дату, яка визначена ухвалою від 22.08.2019, а саме 02.10.2019.

37. У судове засідання 02.10.2019 з`явилися представники позивача та відповідача, які надали пояснення у справі. Представник позивача доводи касаційної скарги підтримав, тоді як представник відповідача щодо доводів заперечив.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

(Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Експерт Плюс")

38. ТОВ "Медіа Експерт Плюс" на обґрунтування доводів касаційної скарги посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм частини п`ятої статті 19 Закону про банкрутство та пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зазначаючи, зокрема, таке:

- у межах справи про банкрутство можуть розглядатися лише вимоги конкурсних кредиторів та забезпечених кредиторів, тоді як щодо вимог поточних кредиторів Законом не встановлено підвідомчості таких вимог суду, який здійснює провадження у справі про банкрутство;

- місцевим господарським судом правильно вирішено спір, жодних порушень норм права не допущено, а отже, підстав для закриття провадження у справі немає;

- апеляційний господарський суд прийняв справу до перегляду в апеляційному порядку на підставі апеляційної скарги АТ "Райффайзен Банк Аваль", яке не є стороною спірного правочину і на права та інтереси якого рішення господарського суду не впливає;

- висновок суду апеляційної інстанції про те, що пред`явлення позивачем грошових вимог поза межами справи про банкрутство завдає шкоди кредиторам боржника, які законно заявили свої вимоги у межах провадження у справі про банкрутство, є безпідставним;

- у межах провадження у справі № 910/18739/16 про банкрутство ТОВ "Західбудінвест Компані Консалтинг" реєстр кредиторів не затверджено. Тож у суду відсутні підстави вважати інтереси АТ "Райффайзен Банк Аваль" порушеними. Зазначена обставина є підставою для закриття апеляційного провадження за скаргою АТ "Райффайзен Банк Аваль" відповідно до пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

Доводи відповідача

(ТОВ "Західбудінвест Компані Консалтинг")

39. Від ТОВ "Західбудінвест Компані Консалтинг" відзиву на касаційну скаргу станом на 02.10.2019 не надійшло.

Доводи Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"

40. У відзиві на касаційну скаргу АТ "Райффайзен Банк Аваль" заперечує щодо доводів касаційної скарги позивача, вказуючи таке:

- незалежно від того, чи кредиторські вимоги є конкурсними чи поточними, їх пред`явлення та розгляд здійснюється лише в порядку, визначеному Законом про банкрутство;

- судом першої інстанції порушено статті 1, 10, 16, 17, 19, 23 Закону про банкрутство, а справу розглянуто з порушенням правил підвідомчості, що свідчить про порушення положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо розгляду справи судом, встановленим законом;

- відповідно до частини третьої статті 19 Закону про банкрутство штраф до боржника після порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію не застосовується і відповідно до частини п`ятнадцятої статті 16 пред`явлення та розгляд таких вимог можливе лише в порядку, визначеному цим Законом;

- грошові вимоги позивача є незаконними та такими, що пред`явлені поза межами провадження у справі про банкрутство (з порушенням правил підвідомчості);

- виконання рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2018 у справі № 910/9535/18, враховуючи незаконність вимог, завдає шкоди кредиторам боржника, які законно пред`явили свої вимоги в межах провадження у справі про банкрутство;

- ТОВ "Медіа Експерт Плюс" отримано незаконний пріоритет на задоволення своїх вимог за рахунок коштів боржника переважно перед іншими кредиторами, які пред`явили вимоги в межах справи про банкрутство.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

41. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

42. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

43. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

44. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

Щодо предмета заявлених вимог, змісту правовідносин та розгляду вимог

45. Згідно зі статтею 1 ГПК України цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

46. Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

47. Частиною першою статті 2 ГПК України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

48. Предметом судового розгляду у цій справі є вимога позивача про стягнення з відповідача 1 700 000,00 грн штрафу, обґрунтована невиконанням ним зобов`язання щодо повернення коштів за Договором.

49. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 28.07.2014 між сторонами спору укладено договір б/н про надання поворотної фінансової допомоги, невиконання умов якого відповідачем як позичальником щодо повернення отриманих коштів стало підставою звернення позивача позовом до суду про стягнення грошової позики, а згодом із позовом про стягнення штрафу, що розглядається у цій справі.

50. Крім того, судами встановлено, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2016 порушено провадження у справі № 910/18739/16 про банкрутство ТОВ "Західбудінвест Компані Консалтинг"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; вирішено інші процедурні питання.

51. Провадження у справі № 910/18739/16 про банкрутство ТОВ "Західбудінвест Компані Консалтинг" перебуває на стадії розпорядження майном боржника.

52. Задовольняючи позовні вимоги ТОВ "Західбудінвест Компані Консалтинг", суд першої інстанції виходив із обґрунтованості поданого позову та можливості розгляду цих вимог у позовному провадженні господарським судом із урахуванням того, що заборгованість є поточною, тоді як апеляційний господарський суд дійшов висновку, що даний спір, враховуючи порушення щодо відповідача провадження у справі про банкрутство, незалежно від природи заявлених вимог (конкурсних чи поточних) має розглядатися та вирішуватися у межах справи про банкрутство, відтак рішення місцевого суду скасував, а провадження у справі закрив.

53. Отже, враховуючи предмет заявлених вимог, зміст правовідносин, що склалися між учасниками справи, та доводи касаційної скарги викладені у пункті 38 цієї постанови, необхідним є з`ясування питання порядку розгляду майнових спорів з поточними вимогами до боржника, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство та здійснюється процедура розпорядження майном (в окремому позовному проваджені поза межами справи про банкрутство чи у позовному провадженні в межах справи про банкрутство) та як наслідок можливості впливу їх розгляду на інтереси кредиторів у справі № 910/18739/16.

Щодо юрисдикційності заявлених вимог

54. Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

55. Згідно зі статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

56. Частиною першою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

57. Відповідно до частини першої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

58. Згідно з частиною шостою статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

59. Як уже зазначалося, ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2016 щодо ТОВ "Західбудінвест Компані Консалтинг", яке є відповідачем у цій справі, порушено провадження у справі про банкрутство № 910/18739/16 та введено процедуру розпорядження майном боржника.

60. Відповідно до частини четвертої статті 10 Закону про банкрутство суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов`язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

61. Зазначена норма кореспондується з положеннями пункту 8 частини першої статті 20 ГПК України, яким визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником.

62. Справи, передбачені пунктом 8 частини першої статті 20 цього Кодексу, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника (частина 9 статті 30 ГПК України).

63. Справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (стаття 9 Закону про банкрутство).

64. Абзацом четвертим частини восьмої статті 23 Закону про банкрутство передбачено окремий порядок пред`явлення поточних вимог кредиторів до боржника, згідно з яким поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, можуть пред`явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. До визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

65. Таким чином, законодавець вказує, що пред`являтися такі вимоги можуть у справі про банкрутство після відкриття ліквідаційної процедури. Разом з тим, до визнання боржника банкрутом для таких грошових зобов`язань передбачений порядок їх розгляду в позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

66. При цьому законодавство з питань банкрутства не розрізняє кредиторські вимоги за суб`єктом їх пред`явлення (кредитором - особою публічного права чи кредитором - особою приватного права), винятком є лише спори, пов`язані з визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України (аналогічний висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 826/1866/17).

67. Ураховуючи суть спірних правовідносин, порушення Господарським судом міста Києва щодо відповідача провадження у справі про банкрутство зумовлює у силу приписів зазначених норм розгляд даного позову ТОВ "Медіа Експерт Плюс" як кредитора цим же судом.

68. Отже, розгляд спорів з майновими вимогами до суб`єкта господарювання, який перебуває в процедурі банкрутства та визначений позивачем в статусі відповідача у такому спорі, законодавцем віднесено до територіальної юрисдикції господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Щодо розгляду заявлених вимог в окремому позовному провадженні чи в межах справи про банкрутство

69. Розглядаючи доводи скаржника та надаючи оцінку висновкам судів попередніх інстанцій щодо порядку розгляду заявлених позивачем вимог, суд зазначає, що останні ґрунтуються на різному розумінні порядку розгляду поточних майнових вимог, пред`явлених кредитором до боржника, щодо якого введено судову процедуру розпорядження майном.

70. Зокрема, суд першої інстанції, на обґрунтованість позиції якого посилається скаржник, дійшов висновку щодо розгляду заявлених позивачем вимог про стягнення 1 700 000,00 грн штрафу в позовному провадженні господарським судом, враховуючи, що заборгованість відповідача є поточною, на яку не поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів, тоді як згідно з висновком апеляційного суду ці вимоги незалежно від їх природи (поточні чи конкурсні) мають розглядатися та вирішуватися у межах справи про банкрутство.

71. З огляду на протилежні висновки судів попередніх інстанцій щодо питання розгляду майнових вимог поточних кредиторів та існування в межах судової палати для розгляду справ про банкрутство різного підходу щодо їх розгляду необхідним є усунення різних інтерпретаційних підходів до розуміння порядку розгляду майнових спорів з поточними майновими вимогами до боржника, передбаченого абзацом четвертим частини восьмої статті 23 Закону про банкрутство.

72. Вирішуючи зазначене питання, з метою забезпечення формування єдиної правозастосовної практики Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду враховує таке.

73. Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Аналогічний припис закріплений у частині першій статті 11 ГПК України.

74. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність (пункт 4.1 рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004).

75. Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.

76. Згідно з частиною четвертою статті 11 ГПК України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

77. У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Лейла Шахін проти Туреччини" від 10.11.2005 зазначається, що згідно з практикою закон є чинним положенням, яке застосовується з урахуванням тлумачення, яке дають йому компетентні суди.

78. Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (рішення у справі "Воловік проти України" від 06.12.2007).

79. У своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення у справі "Кантоні проти Франції" від 11.11.1996; рішення у справі "Вєренцов проти України" від 11.04.2013).

80. Європейський суд з прав людини також вказує, що одним із елементів передбаченого пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий розгляд справи судом є змістовне, а не формальне тлумачення правової норми (рішення у справі "Бентем проти Нідерландів" від 23.10.1985).

81. Отже, практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що конкретний варіант тлумачення права, використаний судом, має шанс набути певної стабільності, обов`язковості. Це випливає із принципів однакового поводження і правопевності (правової визначеності), які є проявами принципу верховенства права.

82. За змістом абзацу четвертого частини восьмої статті 23 Закону про банкрутство поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, можуть пред`явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. До визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

83. Отже, законодавцем розмежовано процедуру розгляду поточних кредиторських вимог, яка проводиться із застосуванням процесуальних правил, визначених ГПК України для позовного провадження, до визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, а після визнання банкрутом - здійснюється процедура пред`явлення таких вимог.

84. У зв`язку з неоднаковим правозастосуванням норм щодо порядку розгляду поточних кредиторських вимог для з`ясування дійсного змісту другого речення абзацу четвертого частини восьмої статті 23 Закону про банкрутство суд, керуючись загальними принципами права та засадами господарського судочинства, здійснює оцінку даної норми із застосуванням комплексного підходу тлумачення норми (від лат. соmplexus - поєднання, зв`язок), сутність якого полягає в одночасному пізнанні в процесі тлумачення "букви" та "духу закону".

85. Зазначений підхід включає в себе інтерпретацію норми із застосуванням поєднання філологічно-логічного, системного та телеологічного способів її тлумачення.

86. Так, аналіз змісту другого речення абзацу четвертого частини восьмої статті 23 Закону про банкрутство із застосуванням філологічно-логічного та системного способів її тлумачення дає підстави стверджувати про те, що вказаним реченням передбачено розгляд спорів боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, щодо якого здійснюється процедура розпорядження майном, саме в межах провадження у справі про банкрутство.

87. Наведений висновок випливає з аналізу приписів частин першої, другої статті 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", за змістом яких суддя, який розглядає справу в місцевому суді одноособово, діє як суд. У цьому випадку таким судом є господарський суд, що тлумачиться з урахуванням змісту норми другого речення абзацу четвертого частини восьмої статті 23 Закону про банкрутство не тільки як суд в аспекті інстанційної юрисдикції, але і як розгляд таких вимог судом (суддею), у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, тобто в межах справи про банкрутство боржника (розширювальне тлумачення норми права).

88. На підтвердження вказаного висновку свідчить безпосередньо контекст та вживання словосполучення "в межах провадження у справі про банкрутство", що міститься в тексті Закону про банкрутство. Суд наголошує на тому, що словосполучення "у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство", вжите у другому реченні абзацу четвертого частини восьмої статті 23 Закону про банкрутство не містить імперативного припису щодо розгляду майнових поточних кредиторських вимог у межах справи про банкрутство, на відміну від словосполучення "в межах провадження у справі про банкрутство", викладеного у статтях 16, 19, 20, 29, 44, 77, 82 цього Закону.

89. Здійснюючи аналіз зазначеної норми із застосуванням телеологічного способу її тлумачення, який полягає у з`ясуванні змісту норми права відповідно до закладеної у ній мети (цілі), суд зазначає, що розгляд спорів боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, щодо якого здійснюється процедура розпорядження майном, саме в межах провадження у справі про банкрутство узгоджується із загальною спрямованістю Закону про банкрутство, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

90. З моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника. Поряд з іншими принципами правового регулювання відносин неплатоспроможності (галузевих принципів) суттєве значення має й принцип судового нагляду у відносинах неплатоспроможності та банкрутства, який розпочинається з призначення розпорядника майна чи ліквідатора банкрута. Перш за все, наведений принцип полягає у нагляді за дотриманням інтересів кредиторів стосовно збереження об`єктів конкурсної маси, а також інтересів боржника щодо обґрунтованості грошових претензій кредиторів тощо. Суд у справі про банкрутство повинен сам приймати рішення стосовно виду та інтенсивності нагляду з урахуванням процедури провадження, особи боржника та арбітражного керуючого, а також інших обставин справи.

91. Суд наголошує, що на відміну від позовного провадження, призначенням якого є визначення та задоволення індивідуальних вимог кредиторів, провадження у справі про банкрутство має за мету задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника. При цьому обов`язковим завданням провадження у справі про банкрутство є справедливе задоволення усієї сукупності кредиторів. Тому провадження у справах про банкрутство об`єктивно формується на засадах конкурсу кредиторів.

92. Тобто призначення провадження у справі про банкрутство полягає у збалансуванні реалізації прав та законних інтересів учасників справи. Досягнення цієї мети є можливим за умови гарантування: 1) охорони інтересів кредиторів від протизаконних дій інших кредиторів; 2) охорони інтересів кредиторів від недобросовісних дій боржника; 3) охорони боржника від протизаконних дій кредиторів.

93. Раціональність механізму конкурсної процедури полягає саме в тому, що вона надає інструментарій для узгодження прав та інтересів усіх кредиторів, а також забезпечує взаємні права та інтереси сукупності кредиторів і боржника. При цьому інструментом гарантування прав кожного із сукупності кредиторів є принцип конкурсного імунітету, за яким кредитор не має права задовольнити свої вимоги до боржника інакше, як в межах відкритого провадження у справі про банкрутство. Кредитори можуть задовольнити свої вимоги за правилами конкретної конкурсної процедури.

94. Доводи скаржника про правомірність розгляду місцевим господарським судом заявленого позову про стягнення 1 700 000,00 грн штрафу в окремому позовному провадженні з посиланням на приписи частини п`ятнадцятої статті 16 Закону про банкрутство, відповідно до якої з моменту відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство пред`явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватися лише у порядку, передбаченому цим Законом, та в межах провадження у справі про банкрутство, а пред`явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватися у випадку та порядку, передбачених цим Законом, не беруться судом до уваги з огляду на таке.

95. Аналіз цієї норми Закону про банкрутство свідчить, що вона за повнотою викладу є відсильною, тобто такою, що спрямовує до інших статей цього Закону для з`ясування порядку розгляду зазначених вимог. Такою статтею у цьому разі є частина восьма статті 23 Закону про банкрутство, зміст якої у взаємозв`язку та поєднанні з іншими нормами цього ж Закону, а також з урахуванням його цільової спрямованості (мети) приводить до висновку, що під таким порядком пред`явлення поточних вимог кредиторами законодавцем розумівся порядок, визначений цим Законом для заяв кредиторів з майновими вимогами до боржника.

96. Отже, тлумачення змісту другого речення абзацу четвертого частини восьмої статті 23 Закону про банкрутство із застосовуванням комплексного підходу його інтерпретації свідчить, що наведений у цій нормі порядок розгляду поточних майнових кредиторських вимог слід розуміти як здійснення розгляду даних вимог у межах провадження у справі про банкрутство за правилами позовного провадження, який передбачає судовий контроль у межах цього провадження за діяльністю боржника, а також дотримання принципу конкурсного імунітету кредиторів з метою повної реалізації учасниками судового процесу процесуальних прав, визначених ГПК України.

97. Тому в цьому випадку апеляційний господарський суд дійшов правомірного висновку щодо необхідності розгляду заявлених ТОВ "Медіа Експерт Плюс" вимог у межах провадження у справі про банкрутство.

Щодо права АТ "Райффайзен Банк Аваль" на оскарження судового рішення у цій справі

98. Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

99. Відповідно до статті 129 Конституції України забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією із засад судочинства, яка застосовується виходячи з принципу верховенства права, змагальності, рівності всіх учасників перед законом і судом, розумності строків розгляду справи.

100. Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

101. Отже, реалізація конституційного права на оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

102. Відповідно до частини першої статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

103. Згідно з частиною першою статті 254 цього Кодексу учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

104. Отже, особа, яка звертається з апеляційною скаргою у порядку статті 254 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки, і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

105. Слід ураховувати, що судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права, інтереси та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

106. У вирішенні цього питання суд має з`ясувати, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому, або ж це рішення матиме вплив на інтереси скаржника тощо.

107. Суд приймає до уваги офіційне тлумачення поняття інтересу, який підлягає захисту, згідно з рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 у справі № 1-10/2004, яким визначено, що охоронюваний законом інтерес треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони для задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності та іншим загальноправовим засадам.

108. Отже, поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається у ряді законів України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

109. Системний аналіз, який провів Конституційний Суд України, свідчить, що поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно смисловому зв`язку з поняттям "права" має один і той же зміст.

110. У рішенні від 04.12.1995 у справі "Белле проти Франції" Європейським судом з прав людини зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

111. Як зазначалося вище, 05.09.2018 на адресу Господарського суду міста Києва від АТ "Райффайзен Банк Аваль" надійшла заява про залучення його до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, яку ухвалою суду від 05.09.2018 у справі № 910/9535/18 було залишено без розгляду з посиланням на пропуск заявником процесуального строку для її подання

112. Заява АТ "Райффайзен Банк Аваль" мотивована наявністю у банку підтверджених судовими рішеннями грошових кредиторських вимог до відповідача, який є боржником у справі № 910/18739/16 про банкрутство ТОВ "Західбудінвест Компані Консалтинг", на суму 207 552 314,18 грн, з яких 80 582 240,00 грн забезпечені заставою майна боржника.

113. Відповідно до статті 1 Закону про банкрутство учасниками у справі про банкрутство є сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб`єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

114. Крім того, цією ж статтею Закону про банкрутство визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

115. Отже, особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме - кредитора, лише у разі подання у встановленому порядку заяви з грошовими вимогами до боржника. Тільки після цього така особа має процесуальне право на оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 922/2362/17).

116. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2016 щодо ТОВ "Західбудінвест Компані Консалтинг" (відповідач у цій справі) порушено провадження у справі про банкрутство № 910/18739/16.

117. Із наявної у справі заяви АТ "Райффайзен Банк Аваль" про залучення його до участі у справі як третьої особи та долучених до неї додатків убачається, що у грудні 2016 року АТ "Райффайзен Банк Аваль" було подано заяву в справі № 910/18739/16 про банкрутство ТОВ "Західбудінвест Компані Консалтинг" про визнання кредиторських вимог до боржника в сумі 207 552 314,18 грн, з яких 80 582 240,00 грн забезпечені заставою майна боржника.

118. Відповідно до статті 23 Закону про банкрутство забезпечені кредитори зобов`язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство лише в частині вимог, що є не забезпеченими, або за умови відмови від забезпечення. Розпорядник майна зобов`язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

119. Згідно з частиною другою статті 33 Закону України "Про іпотеку" в разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом або при ліквідації юридичної особи - іпотекодавця іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов`язання, якщо іпотекодержатель і правонаступник іпотекодавця не досягнуть згоди про інше.

120. Сукупний аналіз положень Закону про банкрутство, а також положень частини другої статті 33 Закону України "Про іпотеку" дають підстави вважати, що з моменту порушення провадження у справі про банкрутство права забезпеченого кредитора можуть вважатися порушеними, оскільки після порушення провадження у справі про банкрутство пред`явлення забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватися лише у порядку, передбаченому Законом про банкрутство та в межах провадження у справі про банкрутство, тому забезпечені кредитори набувають статусу учасника провадження у справі про банкрутство з моменту порушення такого провадження (аналогічний висновок про застосування норм права викладений у постановах Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 904/6950/17, від 13.06.2018 у справі № 914/355/17 та від 16.08.2018 у справі № 916/1950/16).

121. Отже, АТ "Райффайзен Банк Аваль" є учасником провадження у справі № 910/18739/16 про банкрутство ТОВ "Західбудінвест Компані Консалтинг", а саме кредитором, вимоги якого забезпечені заставою боржника з моменту порушення провадження у зазначеній справі, тоді як за рештою вимог, вказаних у заяві про визнання кредиторських вимог, з моменту подання такої заяви у справі про банкрутство, що, як зазначено, здійснено у грудні 2016 року.

122. Беручи до уваги перебування ТОВ "Західбудінвест Компані Консалтинг" у процедурі банкрутства, а також надходження 21.12.2016 від ТОВ "Медіа Експерт Плюс" у справі № 910/18739/16 заяви з грошовими вимогами до боржника на суму 195 639 852,27 грн (за інформацією, наявною в Єдиному державному реєстрі судових рішень - http://reyestr.court.gov.ua/Review/82370182), прийняте рішення у справі № 910/9535/18 впливає на зменшення конкурсної маси боржника та її розподілення між кредиторами задля задоволення їхніх кредиторських вимог.

123. Суд наголошує, що визначальну роль у процедурі банкрутства відіграє дотримання принципу конкурсного імунітету кредиторів, який спрямований на попередження та усунення будь-яких переваг одних кредиторів на шкоду інших. Важливе значення у дотриманні цього принципу має формування конкурсної маси, її реалізація та задоволення вимог кредиторів в установленій законом черговості.

124. З огляду на те, що АТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "Медіа Експерт Плюс" є кредиторами у справі № 910/18739/16 про банкрутство ТОВ "Західбудінвест Компані Консалтинг", результати розгляду позову у даній справі мають безпосередній вплив на права та інтереси АТ "Райффайзен Банк Аваль", оскільки прийняте рішення у цій справі призводить до збільшення боргових зобов`язань боржника та, як наслідок, зменшення його конкурсної маси, а отже, і розміру задоволення вимог кредиторів. Відтак підстави для закриття апеляційного провадження у справі в такому випадку відсутні.

Щодо суті заявлених вимог

125. Як зазначалося вище, предметом розгляду в цій справі є вимога позивача про стягнення штрафу, яку кваліфіковано судами як поточні кредиторські вимоги.

126. За визначенням, наведеним у статті 1 Закону про банкрутство, грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

127. Відповідно до частини п`ятнадцятої статті 16 Закону про банкрутство з моменту відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство: пред`явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватися лише у порядку, передбаченому цим Законом, та в межах провадження у справі про банкрутство; пред`явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватися у випадку та порядку, передбачених цим Законом.

128. Частиною другою статті 19 Закону про банкрутство передбачено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження (проваджень) у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження.

129. Мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо (частини перша, третя статті 19 Закону про банкрутство).

130. Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, не поширюється на вимоги поточних кредиторів (частина п`ята статті 19 Закону про банкрутство).

131. Відповідно до встановлених судами обставин справи умовами укладеного між сторонами Договору визначено строк повернення фінансової допомоги до 31.12.2015; додатковою угодою № 27/10-14 від 27.10.2014 сторони доповнили Договір пунктом 4.2 яким узгодили право позикодавця на нарахування штрафу в разі прострочення позичальником виконання зобов`язання з повернення суми поворотної фінансової допомоги більш ніж на 690 календарних днів.

132. У свою чергу, провадження у справі № 910/18739/16 про банкрутство ТОВ "Західбудінвест Компані Консалтинг" порушено 15.11.2016.

133. Зважаючи на зазначене, під час розгляду заявлених позивачем вимог про стягнення штрафу необхідним є з`ясування правової природи цих вимог та поширення дії мораторію на вказані вимоги, за наслідком чого встановлення наявності (відсутності) у ТОВ "Медіа Експерт Плюс" підстав для нарахування штрафу та його визнання як кредиторських вимог судом у межах справи про банкрутство ТОВ "Західбудінвест Компані Консалтинг".

Щодо вимог та доводів касаційної скарги

134. Доводи скаржника щодо необхідності розгляду заявлених ним вимог в окремому позовному провадженні поза межами справи про банкрутство відповідача та відсутності впливу їх розгляду на інтереси кредиторів у справі № 910/18739/16, у тому числі на інтереси АТ "Райффайзен Банк Аваль", є безпідставними та такими, що не узгоджуються з наведеними вище висновками суду.

135. З огляду на викладене апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції з мотивів порушення порядку розгляду заявлених позивачем вимог.

136. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

137. Разом з тим доводи касаційної скарги позивача зводяться до тверджень щодо необхідності розгляду заявлених ним вимог в окремому позовному провадженні поза межами справи про банкрутство відповідача, а також відсутності порушення інтересів АТ "Райффайзен Банк Аваль" у зв`язку з ухваленням судом першої інстанції рішення у даній справі.

138. Водночас вимогою касаційної скарги визначено скасування постанови апеляційного господарського суду та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

139. З огляду на визначені доводи касатора та вимоги касаційної скарги не вбачається підстав для залишення в силі рішення суду першої інстанції висновки якого про розгляд заявлених позивачем майнових вимог в окремому позовному провадженні є помилковими.

140. Ураховуючи викладене, касаційна скарга ТОВ "Медіа Експерт Плюс" з наведених у ній доводів (підстав) та вимог задоволенню судом не підлягає.

141. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

142. Відповідно до статті 311 ГПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

143. З урахуванням положень статей 308, 311 ГПК України висновок суду апеляційної інстанції про закриття провадження у справі є безпідставним та таким, що не обґрунтований жодною із норм процесуального законодавства. Визначений у статті 231 ГПК України перелік підстав для закриття провадження у справі є вичерпним та не містить такої підстави для закриття як порушення порядку звернення до господарського суду із поточними кредиторськими вимогами до боржника, щодо якого здійснюється провадження у справі про банкрутство.

144. Верховний Суд зазначає, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями (рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010).

145. Отже, закриття провадження у справі без наведення відповідних правових підстав не узгоджується з вимогами процесуального законодавства та є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступу позивача до суду та захисту його майнових прав. Тому постанова апеляційного господарського суду відповідно до приписів статті 311 ГПК України підлягає зміні шляхом викладення мотивувальної частини в редакції цієї постанови та викладення резолютивної частини постанови суду апеляційної інстанції в новій редакції із вказівкою про направлення справи для продовження розгляду в межах провадження у справі про банкрутство № 910/18739/16 до Господарського суду міста Києва.

146. Крім того, Верховний Суд вважає необхідним також відзначити, що у світлі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод недоліки порядку розгляду поточних майнових кредиторських вимог, зумовлені нечіткістю правового регулювання та несталістю судової практики, не повинні мати негативних наслідків для особи, яка звернулася за захистом свого права до суду у випадку забезпечення справедливого розгляду справи.

147. Відповідно до пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України обов`язковість судового рішення належить до основних засад судочинства. Розміщення цієї норми у главі 1 "Основні положення" розділу І "Загальні положення" ГПК України підкреслює її принциповий характер.

148. Оцінюючи баланс між суспільним інтересом у забезпеченні розгляду справи судами відповідно до їхньої юрисдикції, з одного боку, і суспільним інтересом у забезпеченні правової визначеності, обов`язковості судових рішень, з другого боку, судам слід враховувати, що скасування судового рішення, ухваленого з порушенням правил порядку розгляду майнових вимог поточних кредиторів не повинно призводити до порушення принципу обов`язковості судового рішення.

149. Окрім того, слід враховувати, що метою Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є захист прав саме людини, а отже, тлумачення усіх її положень, зокрема і статті 6, повинно відбуватися саме під цим кутом та в інтересах людини.

150. Право на справедливий суд, гарантоване статтею 6 Конвенції, є правом людини, якому кореспондує відповідний обов`язок держави. Складовою цього обов`язку є забезпечення незалежного, безстороннього суду, який створений та діє відповідно до закону. Саме держава повинна створити судову систему, яка здатна забезпечити право на справедливий суд.

151. Якщо держава запроваджує спеціалізовану судову систему, то недоліки цієї системи, зумовлені нечіткістю правового регулювання та несталою судовою практикою, не повинні мати негативних наслідків для учасників судового процесу.

152. У контексті обставин цієї справи це означає, що не можна скасовувати прийняте правильне по суті рішення лише з мотивів порушення порядку розгляду заявлених вимог, визначеного абзацом четвертим частини восьмої статті 23 Закону про банкрутство, у разі відсутності оскарження його з підстав вирішення справи неповноважним судом.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

153. З огляду на викладене Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду дійшов висновку, що касаційна скарга ТОВ "Медіа Експерт Плюс" із наведених у ній підстав та вимог задоволенню не підлягає.

154. Водночас з урахуванням допущених судом апеляційної інстанції порушень процесуального права суд дійшов висновку про зміну постанови Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2019 у справі № 910/9535/18 шляхом викладення її мотивувальної частини в редакції цієї постанови та резолютивної частини в новій редакції.

155. Під час нового розгляду цієї справи в межах провадження у справі № 910/18739/16 про банкрутство ТОВ "Західбудінвест Компані Консалтинг" суду слід визначити момент виникнення зобов`язання відповідача за Договором щодо сплати штрафу (враховуючи визначений Договором строк повернення фінансової допомоги, умови додаткової угоди щодо нарахування штрафу та дату порушення провадження у справі про банкрутство), правову природу заявленого позивачем штрафу (конкурсні чи поточні вимоги), поширення дії мораторію на вказані вимоги, з урахуванням чого встановити наявність (відсутність) у ТОВ "Медіа Експерт Плюс" підстав для нарахування штрафу тощо.

Щодо судових витрат

156. У зв`язку зі зміною мотивувальної та резолютивної частини постанови і направленням справи на новий розгляд в межах провадження у справі про банкрутство питання розподілу витрат зі сплати судового збору за подання і розгляд касаційної скарги Верховним Судом відповідно до статті 129 ГПК України не здійснюється.

Висновки щодо застосування норм права

157. Аналіз норми викладеної в другому реченні абзацу четвертого частини восьмої статті 23 Закону про банкрутство із застосуванням комплексного підходу його інтерпретації дозволяє зробити висновок, що наведений у цій нормі порядок розгляду поточних майнових кредиторських вимог слід розуміти як здійснення розгляду цих вимог у межах провадження у справі про банкрутство за правилами позовного провадження.

158. Кредитор у справі має право оскаржити судове рішення у справі, в якій він не є учасником, у разі впливу цього рішення на наповнення конкурсної маси боржника, розподілення її між кредиторами та формування вимог кредиторів.

На підставі викладеного та керуючись статтями 286, 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Експерт Плюс" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2019 у справі № 910/9535/18 змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови та резолютивну частину в такій редакції:

"1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" задовольнити.

2. Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2018 у справі № 910/9535/18.

3. Справу № 910/9535/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Експерт Плюс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест Компані Консалтинг" про стягнення заборгованості у розмірі 1 700 000,00 грн направити на новий розгляд, в межах провадження у справі про банкрутство № 910/18739/16, до Господарського суду міста Києва.

4. Матеріали справи № 910/9535/18 повернути до Господарського суду міста Києва.".

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько

Судді В. В. Білоус

О. В. Васьковський

Л. Й. Катеринчук

К. М. Огороднік

В. Г. Пєсков

В. Я. Погребняк

Н. Г. Ткаченко