ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 березня 2019 року
м. Одеса
Справа № 916/3255/17
Південно -західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: Разюк Г.П.
суддів: Колоколова С.І., Савицького Я.Ф.
при секретарі судового засідання Федорончукі Д.О.;
за участю представники учасників справи:
від позивача - ОСОБА_1, адвоката за ордером серії ОД № 003067 від 18.10.2017;
від відповідача - ОСОБА_2 за довіреністю № б/н, дата видачі - 16.01.2019;
від третьої особи-1 - ОСОБА_3 за довіреністю № 18-0014/9213, дата видачі - 18.02.19;
від третьої особи-2 - ОСОБА_4 за довіреністю №27-26499/17, дата видачі - 27.12.2017,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „ІМЕКСБАНК” в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ “ІМЕКСБАНК” ОСОБА_5
на рішення Господарського суду Одеської області від 30.11.2018, проголошене о 10:30 суддею Погребною К.Ф. у м. Одесі, повний текст якого складено 10.12.2018,
у справі № 916/3255/17
за позовом скаржника
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Нова-Хвиля”
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:
- Національного банку України;
- Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
про визнання недійсним договору та застосування наслідків недійсності,
В С Т А Н О В И В :
В грудні 2017 року Публічне акціонерне товариство (далі по тексту - ПАТ) “ІМЕКСБАНК” в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ “ІМЕКСБАНК” ОСОБА_5 звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Нова-Хвиля" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання недійсним договору управління нерухомим майном, який укладений 31.12.2014 між ПАТ „ІМЕКСБАНК” в особі голови ОСОБА_6 та ТОВ „Нова-Хвиля в особі директора ОСОБА_7, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8 від 31.12.2014 за реєстром №1887, а також просило застосувати наслідки недійсності зазначеного договору шляхом повернення АТ „ІМЕКСБАНК” нежитлової будівлі бізнес-центру, що складається з: нежилої 16-типоверхової будівлі, загальною площею 12101,4кв.м., яка розташована за адресою м. Одеса, проспект Гагаріна, будинок 12-А, застосувати наслідки недійсності даного договору з виселенням ТОВ „Нова-Хвиля” з нежилої будівлі, що розташована за адресою: вул. проспект Гагаріна, будинок 12-А. Також позивач просив стягнути з відповідача на його користь понесені судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані приписами аб. 4 ч. 3 ст. 9 ЗУ “Про іпотеку” та тим, що позивач за договором іпотеки від 02.06.2009 № 1784, укладеним між Національним Банком України /далі-НБУ/ та ПАТ "Імексбанк", є іпотекодавцем нерухомого майна, який всупереч положень п.п. 4.1.4. та п.п. 4.1.5. вищезазначеного договору іпотеки та приписів ЗУ “Про іпотеку” 31.12.2014 без згоди іпотекодержателя передав майно в управління ТОВ "Нова-Хвиля", в зв’язку з чим позивач вважає зазначений договір управління нерухомим майном недійсним.
Чинною ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.10.2018 задоволено заяву ПАТ „Імексбанк” в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ „Імексбанк” ОСОБА_5 та залишено без розгляду позов в частині вимог про застосування наслідків недійсності договору управління нерухомим майном від 31.12.2014 року, шляхом повернення ПАТ „Імексбанк” нерухомого майна- будівлі бізнес-центру, що складається з нежилої 16-ти поверхової будівлі, загальною площею 12101,4 кв.м., яка розташована за адресою: м. Одеса, проспект Гагаріна, будинок 12-А залишити без розгляду.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 30.11.2018 у задоволені позовних вимог відмовлено повністю.
Рішення суду першої інстанції мотивовано не відповідністю позовних вимог фактичним обставинам справи, вимогам чинного законодавства, недоведеністю та безпідставністю. Також місцевий суд зазначив, що оспорюваний договір на момент звернення до суду з позовом про визнання його недійсним сторонами вже розірвано, тому зобов’язання за спірним договором є припиненими, а визнавати його недійсним на майбутнє немає підстав, оскільки на момент прийняття судового рішення він вже не діє.
АТ "Імексбанк" не погоджується з рішенням Господарського суду Одеської області від 30.11.2018 у повному обсязі з огляду на неповне з’ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права.
Скаржник посилається на те, що судом не надано оцінки умовам договору управління, зокрема: п.п. 6.3.1 договору управління, за яким управитель має право володіти і користуватися об’єктом у встановлених чинним законодавством та цим договором межах; п.п. 6.3.2, за яким управитель має право самостійно здійснювати будь-які юридичні і фактичні дії у процесі управління об’єктом, з урахуванням обмежень встановлених цим договором, п.п. 9.5, 9.6, якими встановлено, що перехід права власності на об’єкт до третьої особи не є підставою для зміни умов або розірвання договору, не припиняє його дії і не впливає на обсяг прав та обов’язків управителя щодо здійснення управління об’єктом відповідно до умов цього договоруі новий власник об’єкта переданого в управління згідно цього договору не може на власний розсуд обмежувати, змінювати чи припиняти дію цього договору, що є додатковим обтяженням та суттєво зменшує можливості іпотекодержателя на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки; п.п. 4.1.5, за яким іпотекодавець не може виступати поручителем за третіх осіб без отримання попередньо письмової згоди на це від іпотекодержателя. А отже відповідно до умов іпотечного договору від 02.06.2009 та додаткових угод до нього ПАТ "Імексбанк" не мало обсягу цивільної дієздатності та було обмежене в праві передачі предмета іпотеки без отримання попередньо письмової згоди на це від іпотекодержателя.
Суд першої інстанції помилково послався на постанову Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 905/2457/17 та вказав, що визнання договору недійсним є неможливим, оскільки предмет спору припинив існування, оскільки йдеться про різні за своєю правовою природою правовідносини, бо предметом розгляду справи за №905/2457/17 є визнання недійсним договору зберігання та зобов’язання повернути майно натомість предметом спору у даній справі є визнання недійсним договору управління нерухомим майном та застосування наслідків недійсності правочину.
У письмових поясненнях наданих Фондом гарантування вкладів фізичних осіб щодо апеляційної скарги по даній справі зазначається, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, оскільки воно було ухвалене з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, а відтак таким, що підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про задоволення позову в повному обсязі.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Нова-Хвиля" зазначає, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, такими що не відповідають приписам чинного законодавства та відповідно не заслуговують уваги, оскільки рішення Господарського суду Одеської області від 30.11.2018 ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши представників учасників справи, обговоривши доводи та вимоги апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права України, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, між НБУ (кредитор) та АКБ „Імексбанк” (позичальник) було укладено договір про надання стабілізаційного кредиту на суму 800 000 000грн. шляхом відкриття не відновлювальної кредитної лінії від 17.04.2009 № 48 з кінцевим строком повернення до 16.04.2010 /т. 1, 20-26/.
Згідно п.п. 4.2 договір набирає чинності з дня його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань.
В забезпечення зобов’язань за цим кредитним договором між НБУ (іпотекодержатель) та АКБ „Імексбанк” (іпотекодавець) було укладено іпотечний договір від 02.06.2009 № 1784, а також низку договорів про зміни /т. 1, 27-31/.
У відповідності до п.п. 1.3 іпотечного договору предметом іпотеки визначено нерухоме майно: нежитлова будівля бізнес-центру, яка складається із нежилої 16-ти поверхової будівлі, загальною площею 12101,4 кв.м., що належить іпотекодавцю на праві власності, яка розташована за адресою м. Одеса, просп. Гагаріна, 12-А, на земельній ділянці площею 12426 кв. м..
Умовами п.п. 1.8, 1.9, 1.10 іпотечного договору передбачено, що наступна передача майна в іпотеку дозволяється тільки за згодою іпотекодержателя. На строк дії цього договору предмет іпотеки залишається у володінні (користуванні) іпотекодавця. Сторони домовились, що цей договір укладається з накладенням заборони відчуження предмету іпотеки.
Відповідно до п.п. 3.1 іпотечного договору іпотекодержатель має право: у будь-який час протягом дії цього договору перевірити документально і в натурі наявність, стан, умови збереження та експлуатації (використання) предмета іпотеки. Вимагати від боржника незалежно від настання строку погашення кредиту дострокового виконання зобов’язань за кредитним договором, а при незадоволені його вимоги – звернути стягнення на предмет іпотеки у відповідності до закону та цього договору при наявності також наступних підстав: здійснення правочинів щодо відчуження іпотекодавцем предмету іпотеки або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без письмової згоди іпотекодавця.
За п.п.4.1.4, 4.1.5 іпотечного договору іпотекодавець зобов’язаний своєчасно повідомляти іпотекодержателя про будь-які обставини, що можуть негативно вплинути на права іпотекодержателя за іпотечним договором, не відчужувати предмет іпотеки у будь-який спосіб та не обтяжувати його зобов’язання з боку третіх осіб (зокрема, не передавати його в оренду, найм, не передавати в наступну заставу тощо), не видавати довіреності на користування та/або розпорядження предметом іпотеки, а також не виступати поручителем за третіх осіб без отримання попередньо письмової згоди на це від іпотекодержателя.
Згідно п.п. 7.1 даний іпотечний договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання боржником зобов’язань за кредитним договором та додаткових договорів/угод до нього.
31.12.2014 між ПАТ „Імексбанк” (Установник управління) та ТОВ „Нова-хвиля” (Управитель) було укладено договір управління нерухомим майном, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_9 та зареєстрований в реєстрі за №1887, відповідно до положень якого, установник управління передає в управління нежилу будівлю бізнес-центру, загальною площею 12101,4 кв. м., що знаходиться за адресою м. Одеса, пр. Гагаріна, 12-а, а управитель прийняв даний об’єкт та зобов’язався за плату здійснювати від свого імені управління ним виключно в інтересах установника управління (п.п. 1.1, 1.2) /т. 1, а.с. 34-41/.
У відповідності до п.п. 1.5, 1.9, 2.1 договору управління майном вигодонабувачем (особою, яка набуває вигоду від управління об’єктом, наданим в управління) за цим договором є установник управління. Передача об’єкта від установника управління управителю здійснюється у порядку, передбаченому цим договором, та оформлюється шляхом підписання акта приймання-передачі об’єкта в управління, який оформлюється у термін, додатково погоджений сторонами, але не раніше ніж за 2 робочих днів з моменту отримання установником управління повідомлення управителя про готовність прийняття об’єкту. Акт приймання-передачі об’єкта в управління оформлюється у простій письмовій формі.
Згідно п.п. 3.1, 3.2, 4.6 даного договору угода набуває чинності з моменту нотаріального посвідчення у відповідності до законодавства України. Строк дії визначено в 10 років, закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення, яке мало місце під час дії цього договору..
За умовами п.п. 5.2 на день підписання договору, об’єкт, який є предметом цього договору перебуває під обтяженням іпотекою та забороною відчуження у НБУ. Наявність заборони відчуження та обтяження іпотекою нежилої будівлі бізнес-центру підтверджується витягом за результатом пошуку інформації про зареєстровані речові права обтяження нерухомого майна у порядку доступу нотаріусів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 31.12.14р., сформованим приватним нотаріусом ОМНО ОСОБА_8 за № 82709031.
Згідно п.п. 5.3 договору управління нерухомим майном Факт попередження управителя про обтяження об’єкту іпотекою підтверджується підписанням управителем цього договору.
Приписами п.п. 5.5 передбачено, що з підписанням даного договору установник управління повідомляє управителю про те, що він не дає своєї згоди на відчуження об’єкта (його частини), переданого в управління, укладення щодо нього договорів застави (іпотеки). Вчинення даних юридичних дій установник управління залишає виключно за собою.
Згідно п.п. 6.3.1 управитель має право володіти та користуватися об’єктом у встановлених чинним законодавством та цим договором межах (п.п. 5.5 даного договору), зокрема укладати будь-які контракти, угоди та договори з третіми особами, які направлені на досягнення мети цього договору, у тому числі самостійно, без погодження з установником правління та на власний розсуд, визначати умови договорів, угод та контрактів, які укладаються.
Право управління майном на нежилу будівлю бізнес-центру зареєстровано в Державному реєстрі прав на нерухоме майно приватним нотаріусом ОМНО ОСОБА_8 31.12.14, номер запису про інше речове право 8325920, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за № 31973546. Того ж дня управителем майна передано його в оренду третій особі, що підтверджено договором оренди від 31.12.2014, укладеним між ТОВ „Нова-Хвиля”, в особі директора ОСОБА_7 (орендодавець) та ТОВ „Шевченківський девелопмент”, в особі директора ОСОБА_10 (орендар), посвідченим приватним нотаріусом ОСОБА_8, зареєстрованим в реєстрі за №1888. /т. 1, а.с. 175-177/.
Згідно приписів договору оренди, а саме п.п. 1.4, 2.1, 2.2, 3.1, 4.2.5. договору оренди протягом строку дії договору орендар має право передати об’єкт оренди повністю або частково в суборенду третім особам без отримання попередньої письмової згоди орендодавця. Об’єкт оренди передається в оренду строком на 10 років. Сторони погодили, що відповідно до положень ч.1 ст.777 ЦК України орендар, у випадку належного виконання своїх обов’язків за договором, після спливу строку договору буде мати переважне право перед іншими особами на укладення договору на новий строк.
На виконання договору управління нерухомим майном від 31.12.2014 року та договору оренди від 31.12.2014 року сторонами даних договорів був складений трьохсторонній акт прийому-передачі об’єкта оренди від 12.01.2015 року /т. 1, а.с. 179/.
В свою чергу 27.05.2015 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення № 105 „Про початок процедури ліквідації АТ „Імексбанк” та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку”, відповідно до якого Фондом було вирішено розпочати процедуру ліквідації з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб відповідно до плану врегулювання /т. 1, а.с. 17/.
Відмовляючи в задоволенні позову місцевий суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПАТ „ІМЕКСБАНК” не підлягають задоволенню судом, у зв’язку з їх не відповідністю фактичним обставинам справи, вимогам чинного законодавства, недоведеністю та безпідставністю.
Судова колегія не погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Частини 1, 4 ст. 202 ЦК України визначають, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Стаття 203 ЦК України встановлює умови чинності правочинів, а саме: законність змісту правочину, наявність у сторін необхідного обсягу цивільної дієздатності, наявність об'єктивно вираженого волевиявлення учасника правочину, його адекватність внутрішній волі, відповідність форми вчиненого правочину вимогам закону, спрямованість волі учасників правочину на реальне досягнення обумовленого ним юридичного результату.
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.
Матеріалами справи підтверджено, що нерухоме майно, зазначене в оскаржуваному договорі управління нерухомим майном, є предметом іпотеки за договором іпотеки від 02.06.2009 № 1784., який був укладений між НБУ як Іпотекодержателем та АКБ «Імексбанк» як Іпотекодавцем.
Відповідно до п. 2 ст. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Абзацом 4 ч. 3 ст. 9 Закону України «Про іпотеку» визначено, що іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.
Згідно з ч. 1 ст. 1029 Цивільного кодексу України, в редакції чинній на дату укладання договору управління майном від 31.12.2014 року, за договором управління майном одна сторона (Установник управління) передає другій стороні (Управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).
Згідно п.п. 6.3.1 управитель має право володіти та користуватися об’єктом у встановлених чинним законодавством та цим договором межах (п.п. 5.5 даного договору), зокрема укладати будь-які контракти, угоди та договори з третіми особами, які направлені на досягнення мети цього договору, у тому числі самостійно, без погодження з установником правління та на власний розсуд, визначати умови договорів, угод та контрактів, які укладаються.
Тобто, враховуючи вищезазначені положення спірного договору та Закону України «Про іпотеку», договір управління майном відноситься до правочинів, передбачених абз.4 ч.3 ст. 9 вказаного Закону.
Отже, для укладення договору управління Іпотекодавець мав отримувати відповідну згоду у Національного Банку України як Іпотекодержателя.
Судова колегія також вважає, що той факт, що ТОВ «Нова-хвиля» (Управитель майна) в подальшому передало в оренду ТОВ «Шевченківський девелопмент» відповідне нерухоме майно додатково свідчить про укладання договору саме з наміром вчинити передачу майна в користування третім особам без згоди НБУ, як іпотекодержателя. В свою чергу, судова колегія вказує, що у матеріалах справи відсутній будь-які докази згоди НБУ на укладення договорів управління нерухомим майном від 31.12.2014.
Приписами ч. 3 ст. 12 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.
Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема:
Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до аналізу зазначених норм та умов іпотечного договору вбачається, що при укладанні договору управління нерухомим майном від 31.12.2014 з ТОВ «Нова-Хвиля» без згоди НБУ АТ «Імексбанк» фактично розпорядився предметом іпотеки без згоди Іпотекодержателя, чим порушив норми абз. 4 ч. 3 ст. 9 Закону України «Про іпотеку» та умови іпотечного договору, зокрема п. 4.1.5.
Судова колегія не погоджується з твердженнями відповідача, що розірвання оспорюваного договору є обґрунтованою підставою для відмови в задоволенні позову з огляду на припинення зобов’язань за спірним договором через його розірвання сторонами, оскільки виконання чи невиконання сторонами зобов'язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає про наявність підстав, з якими Закон України «Про іпотеку» пов'язує недійсність даного спірного договору, зокрема абз.4 ч.3 ст.9 відповідного закону, який чітко відзначає про неможливість передачі об'єкту іпотеки в будь-яке користування без згоди на це Іпотекодержателя.
За змістом п. 3 ч. 1, ч.2 ст. 277 ГПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково є невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права. що мають значення для справи.
Таким чином, апеляційна скарга ПАТ„ІМЕКСБАНК” в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ “ІМЕКСБАНК” ОСОБА_5 підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Одеської області від 30.11.2018 року у справі № 916/3255/17 скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України за подання позовної заяви та за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
1.Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „ІМЕКСБАНК” в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ “ІМЕКСБАНК” ОСОБА_5 на рішення Господарського суду Одеської області від 30.11.2018 року у справі №916/3255/17 задовольнити.
Рішення Господарського суду Одеської області від 30.11.2018 року у справі №916/3255/17 скасувати.
Позов Публічного акціонерного товариства “ІМЕКСБАНК” в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ “ІМЕКСБАНК” ОСОБА_5 задовольнити.
Визнати недійсним договір управління нерухомим майном, який укладений 31.12.2014 між Публічним акціонерним товариством „ІМЕКСБАНК” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Нова-Хвиля”, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за реєстровим №1887.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Нова-Хвиля” на користь Публічного акціонерного товариства “ІМЕКСБАНК” в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ “ІМЕКСБАНК” ОСОБА_5 витрати зі сплати судового збору в сумі 8000 грн.
Видачу наказу за постановою з зазначенням повних реквізитів сторін доручити Господарському суду Одеської області.
Відповідно до ст.284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів, які обчислюються у відповідності до ст.288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 26.03.2019 о 17.30 та підписано 01.04.2019 року у зв’язку з перебуванням судді Колоколова С.І. у відпустці 26-29.03.2019.
Головуючий суддя : Г.П. Разюк
Судді : С.І. Колоколов
ОСОБА_11
