ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 травня 2018 року
м. Одеса
Справа № 916/3255/17
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Разюк Г.П.,
суддів: Колоколова С.І., Савицького Я.Ф.
при секретарі судового засідання Полінецькій В.С.
за участю представників учасників справи:
від відповідача – ОСОБА_1, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1962 від 30.11.2010р.; довіреність № б/н, дата видачі : 16.04.18;
від третьої особи Національного банку України – ОСОБА_2, довіреність № 18-0014/19783, дата видачі : 06.04.2018;
від третьої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб – ОСОБА_3, довіреність № 27-26499/17, дата видачі : 27.12.17;
/представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час, та місце слухання справи повідомлений належним чином/
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „ІМЕКСБАНК” в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ „ІМЕКСБАНК” ОСОБА_4
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 03.04.2018р.
про залишення позову без розгляду, прийняту о 10.20 суддею Демешіним О.А. у м.Одесі,
у справі № 916/3255/17
за позовом скаржника
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Нова-Хвиля”
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
1) Національного банку України;
2) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
про визнання недійсним договору управління нерухомим майном від 31.12.2014 року та застосування наслідків недійсності договору
В С Т А Н О В И В:
27 грудня 2017р. Публічне акціонерне товариство „ІМЕКСБАНК” в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ „ІМЕКСБАНК” ОСОБА_4 звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ( далі – ТОВ) „Нова-Хвиля” про визнання недійсним договору управління нерухомим майном, який укладений 31.12.2014 року між Публічним акціонерним товариством „ІМЕКСБАНК” в особі голови ОСОБА_5 та ТОВ „Нова-Хвиля в особі директора ОСОБА_6, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 від 31.12.2014року за реєстром №1887, а також про застосування наслідків недійсності зазначеного договору шляхом повернення АТ „ІМЕКСБАНК” нежитлової будівлі бізнес-центру, що складається з: нежилої 16-типоверхової будівлі, загальною площею 12101,4кв.м., яка розташована за адресою м.Одеса, проспект Гагаріна, будинок 12-А та шляхом виселення ТОВ „Нова-Хвиля” з цієї нежитлової будівлі. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача судові витрати.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.01.2018 до участі у справі залучено в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Національний банк України та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.04.2018 року позовну заяву залишено без розгляду на підставі ч. 13 ст. 176 ГПК України внаслідок не усунення позивачем у встановлений судом термін недоліків позовної заяви, зокрема не надання доказів доплати судового збору у сумі 238400грн. за позовну вимогу майнового характеру, через що позовну заяву ухвалою від 27.03.2018р. було залишено без руху.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою Господарського суду Одеської області, позивач звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати її та передати справу на розгляд до місцевого господарського суду, оскільки вказана ухвала прийнята, на його думку, з порушенням норм процесуального права.
Зокрема, скаржник вважає, що місцевим судом не враховано приписи п. 4.9 та абз.7 ч. 4.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011 та незаконно відмовлено у задоволенні заяви про часткове залишення позовних вимог без розгляду, згідно якої позивач просив суд позовну вимогу майнового характеру залишити без розгляду у зв’язку із неможливістю сплати судового збору за неї.
Крім того, скаржник звертає увагу колегії суддів, що в ухвалах місцевого суду про прийняття позовної заяви до розгляду, про відкриття провадження та про закриття підготовчого провадження відсутні будь-які зауваження з приводу несплати судового збору у повному обсязі.
У письмових поясненнях по апеляційній скарзі Фонд гарантування вкладів фізичних осіб підтримує доводи апеляційної скарги та просить задовольнити її у повному обсязі. Інші учасники справи відзиву на апеляційну скаргу не подали.
На підставі поданого Національним банком України клопотання про забезпечення його участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції судове засідання проведено в режимі відеоконференції.
Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення учасників справи, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.
Як вбачається з наявних матеріалів справи ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.12.2017 року відкрито провадження у справі за позовом АТ «ІМЕКСБАНК» до ТОВ «НОВА-ХВИЛЯ» про визнання недійсним договору управління від 31.12.2014 року та застосування наслідків недійсності договору, 25 січня, 13 та 28 лютого судом проведено підготовче судове засідання /т.1,а.с.69,т.2,а.с.6, 32-35/.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.02.2018 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті на 19.03.2018 року.
19.03.2018р. у судовому засіданні представниками сторін надані пояснення по справі, здійснено дослідження доказів у справі, після чого в судому засіданні оголошено перерву, як слідує з звукозапису судового засідання /а.с.87/, для підготовки представників сторін до судових дебатів на 27.03.2018 року, але ухвалою від цієї ж дати учасники справи викликані знову у підготовче судове засідання.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.03.2018 року залишено позовну заяву без руху, надано п'ятиденний строк для усунення недоліків, шляхом доплати судового збору у розмірі 238 400,00 грн., оскільки встановлено, що крім двох вимог немайнового характеру, позивачем заявлено майнову вимогу про застосування наслідків недійсності Договору управління нерухомим майном від 31.12.2014року шляхом повернення АТ „ІМЕКСБАНК” нежитлової будівлі бізнес-центру, що складається з : нежилої 16-типоверхової будівлі, загальною площею 12101,4кв.м., яка розташована за адресою м. Одеса, проспект Гагаріна, будинок 12-А, за яку невірно сплачено судовий збір як за немайнову вимогу.
Позивачем у встановлений судом термін недоліки позовної заяви не було усунено у зв’язку з чим місцевий суд позовну заяву залишив без розгляду на підставі ч. 13 ст. 176 ГПК України.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду, вважає його передчасним та таким, що не відповідає як вимогам чинного процесуального законодавства, так і наданим до справи матеріалам, виходячи з наступного.
У відповідності до приписів статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У відповідності до ч. 11 ст. 176 ГПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначається підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п’яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Як вже зазначалось вище місцевим судом було залишено позовну заяву без руху, оскільки позивачем не сплачено судовий збір у встановленому розмірі за однією з заявлених позовних вимог. 02.04.2018р. позивач подав через канцелярію суду заяву про часткове залишення позовних вимог без розгляду, зокрема позовної вимоги майнового характеру, оскільки не має можливості сплати судовий збір за цю вимогу, який становить досить значну суму. Однак, місцевий господарський суд в оскаржуваній ухвалі дійшов висновку про відсутність процесуальних підстав для задоволення цієї заяви.
На думку колегії суддів така відмова є неправомірною, оскільки судом залишено поза увагою процесуальне право позивача, передбачене п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України, щодо відмови від позову ( всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу, відтак судом безпідставно застосовано норми п.13 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України та, як наслідок, неправомірно залишено позовну заяву без розгляду в повному обсязі, тоді як місцевий суд повинен був залишити без розгляду лише позовну вимогу про застосування наслідків недійсності Договору управління нерухомим майном від 31.12.2014року та завершити розгляд справи в іншій частині позовних вимог.
Згідно ч. 4 ст. 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Відповідно до ч.3 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
В той же час, колегія залишає поза увагою посилання скаржника на положення постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011, позаяк вони ґрунтуються на нормах ГПК України, які діяли до 15.12.2017 і на теперішний час не застосовуються.
З урахуванням вищевикладених обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Одеської області від 03.04.2018р. - скасуванню, а матеріали справи - переданню на розгляд до Господарського суду Одеської області.
У зв'язку з задоволенням апеляційної скарги, витрати зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача. Водночас, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що оскільки судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у ч.3 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, має здійснюватися судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи по суті.
Керуючись ст.ст. 255, 269, 270, 273, 275, 280, 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „ІМЕКСБАНК” в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ „ІМЕКСБАНК” ОСОБА_4 задовольнити, ухвалу Господарського суду Одеської області від 03.04.2018 року у справі №916/3255/17 скасувати.
Доручити Господарському суду Одеської області здійснити розподіл судового збору, сплаченого за розгляд апеляційної скарги, за підсумками розгляду спору по суті.
Справу №916/3255/17 передати до Господарського суду Одеської області для розгляду.
Відповідно до ст.284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється у відповідності до ст.288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 24.05.2018р. о 12:00
Головуючий суддя Г.П. Разюк
Суддя С.І. Колоколов
Суддя Я.Ф. Савицький
