ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"30" листопада 2018 р.м. Одеса Справа № 916/3255/17
Господарський суд Одеської області у складі судді Погребна К.Ф., при секретарі судового засідання Арзуманян В.А. розглянувши справу №916/3255/17
за позовом Публічного акціонерного товариства „ІМЕКСБАНК" (65039, м. Одеса, проспект Гагаріна, буд. 12-А), в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ „ІМЕКСБАНК" Матвієнко Андрія Анатолійовича
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Нова-Хвиля" (65039, м. Одеса, проспект Гагаріна, буд. 12-А)
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Національний банк України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 9, ідентифікаційний код 00032106)
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 17, ідентифікаційний код 21708016)
про визнання недійсним договору управління нерухомим майном від 31.12.2014 року та застосування наслідків недійсності (виселення)
Представники:
Від позивача: Мирза К.О. за довіреністю від 18.04.2018р.
Від відповідача: не з`явився;
Новікова Т.О. за довіреністю від 22.01.2018р.
Від третіх осіб: 1. Перетятько С.М. за довіреністю від 06.04.2018р.
2. не з`явився;
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство „ІМЕКСБАНК" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ „ІМЕКСБАНК" Матвієнко Андрія Анатолійовича звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ( далі - ТОВ) „Нова-Хвиля" про визнання недійсним договору управління нерухомим майном, який укладений 31.12.2014 року між Публічним акціонерним товариством „ІМЕКСБАНК" в особі голови Граматика Юрія Івановича та ТОВ „Нова-Хвиля в особі директора Богушко Олени Михайлівни, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Журавлем М.В. від 31.12.2014року за реєстром №1887, а також про застосування наслідків недійсності зазначеного договору шляхом повернення АТ „ІМЕКСБАНК" нежитлової будівлі бізнес-центру, що складається з: нежилої 16-типоверхової будівлі, загальною площею 12101,4кв.м., яка розташована за адресою м.Одеса, проспект Гагаріна, будинок 12-А та шляхом виселення ТОВ „Нова-Хвиля" з цієї нежитлової будівлі. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача судові витрати.
Ухвалою Господарського суду Одеської Області від 28.12.2017р. було відкрито провадження по справі №916/3255/17 (суддя Демешин О.А.) , справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.01.2018 до участі у справі залучено в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Національний банк України та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.04.2018 року позовну заяву залишено без розгляду на підставі ч. 13 ст. 176 ГПК України внаслідок не усунення позивачем у встановлений судом термін недоліків позовної заяви, зокрема не надання доказів доплати судового збору у сумі 238400грн. за позовну вимогу майнового характеру, через що позовну заяву ухвалою від 27.03.2018р. було залишено без руху.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.05.2018р. ухвалу господарського суду Одеської області від 03.04.2018р. по справі №916/3255/17 було скасовано, справу передано на розгляд до Господарського суду Одеської області. .
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.05.2018р., справу №916/3255/17 передано на розгляд судді Погребної К.Ф., яка свою ухвалою від 05.06.2018р. прийняла відповідну справу до свого провадження із призначенням до розгляду в судовому засіданні.
15.06.2018р. до Господарського суду надійшов запит Одеського апеляційного господарського суду про необхідність надсилання справи №916/3255/17 до суду апеляційної інстанції з метою їх подальшого скерування до суду касаційної інстанції у зв'язку із надходженням касаційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "НОВА-ХВИЛЯ" на Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.05.2018р.
Ухвалою суду від 18.06.2018р. провадження у справі №916/3255/17 було зупинено до розгляду судом касаційної інстанції скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Нова-Хвиля" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.05.2018р.
Постановою Верхового суду від 24.07.2018р. постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.05.2018р. залишено без змін.
Ухвалою суду від 20.08.2018р. провадження у справі №916/3255/17 було поновлено із призначенням до розгляду в судовому засіданні.
25.09.2018року Публічне акціонерне товариство „ІМЕКСБАНК" звернулось до Господарського суду Одеської області із заявою в порядку ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, про відвід судді Погребної К.Ф. від розгляду справи №916/3255/17.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.09.2018 року провадження у справі № 916/3255/17 зупинено на підставі ч. 3 ст. 39 ГПК України до вирішення питання про відвід колегії суддів від розгляду справи № 916/3255/17 за заявою ПАТ „ІМЕКСБАНК" (вх. № 2- 4837/18 від 25.09.2018 р.).
Розпорядженням керівника апарату суду від 26.09.2018 р. № 587 призначено повторний автоматичний розподіл вказаної заяви ПАТ „ІМЕКСБАНК", за результатами проведення якого дану заяву по справі № 916/3255/17 було передано на розгляд судді Цісельському О.В.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.09.2018р. заяву ПАТ „ІМЕКСБАНК" про відвід судді від розгляду справи № 916/3255/17 було залишено без задоволення.
Ухвалою суду від 01.10.2018р., в зв'язку з тим, що обставини, які були підставою для зупинення провадження у даній справі, відпали, провадження по справі №916/3255/17 було поновлено.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.10.2018р. заява публічного акціонерного товариства „Імексбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ „Імексбанк" Матвієнко Андрія Анатолійовича від 02.04.2018р. за вх.. №2-1846/18 про часткове залишення позової вимоги без розгляду була задовольна. Позов в частині вимог публічного акціонерного товариства „Імексбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ „ІМЕКСБАНК" Матвієнко Андрія Анатолійовича до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Нова-Хвиля" за участю третьої особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Національного банку України та третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про застосування наслідків недійсності договору управління нерухомим майном від 31.12.2014 року, шляхом повернення ПАТ „Імексбанк" нерухомого майна- будівлі бізнес-центру, що складається з нежилої 16-ти поверхової будівлі, загальною площею 12101,4 кв.м., яка розташована за адресою: м. Одеса, проспект Гагаріна, будинок 12-А залишити без розгляду.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.10.2018р. підготовче засідання було закрито, розгляд справи призначено по суті в судовому засіданні.
Відповідач ТОВ „Нова Хвиля", заявлений позивачем позов не визнає, подав до суду відзив на позовну заяву від 09.02.2018 р. за вх.№ 2934/18, де зазначає, що правовідносини щодо управління нерухомим майном не є тотожними правовідносинам з передання об'єкту нерухомості в спільну діяльність, оренду чи користування. Чинним законодавством не ототожнюється сутність правовідносин управління та користування. Положеннями ст.ст. 1029, 1030 ЦК України передбачено можливість виникнення на підставі договору управління двох видів прав управителя на отримане майно: права управителя на чуже майно (власником майна, що перебуває в управління, залишається установник); або права довірчої власності (право власності на довірене майно переходить від установника до управителя). Управління майном є послугою, що полягає у комплексі дій, які здійснює управитель в інтересах вигодонабувача та (або) установника, за ним не відбувається відчуження об'єкта на користь іншої сторони договору. До правовідносин сторін не застосовуються положення нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері передачі довірчої власності на об'єкт.
Згідно пп.6.3.1. п.6.3. договору управління від 31.12.2014 р., управитель має право володіти та користуватися об'єктом у встановлених чинним законодавством та договором межах, зокрема укладати будь-які контракти, угоди та договори з третіми особами, які направлені на досягнення мети цього договору, в тому числі самостійно, без погодження з установиком управління та на власний розсуд, визначати умови договорів, угод та контрактів, які укладаються.
За викладеного, відповідач вважає, що ПАТ „Імексбанк" не було зобов'язане отримувати згоду НБУ для укладання договору управління нерухомого майна від 31.12.2014 р., оскільки правовідносини, що виникли між сторонами внаслідок його укладення не підлягають регулюванню ст.9 ЗУ „Про іпотеку". Окрім цього, відповідач зазначив про те, що 20.02.2015 р. договір управління від 31.12.14 р. був розірваний на підставі заяви ПАТ „Імексбанк" від 20.02.2015 р. № 154, про що приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Журавлем М.В. було зроблено відповідну відмітку на договорі управління, а також зареєстроване припинення речового права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується Витягом індексний № 33951504 від 20.02.15 р.
02.02.2018р. до господарського суду Одеської області від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшли письмові пояснення по справі, відповідно до яких було зазначено суду, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб просить суд задовольнити позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Імексбанк" у справі №916/3255/17 у повному обсязі.
12.02.2018р. до господарського суду Одеської області від Національного Банку України надійшли письмові пояснення по справі, відповідно до яких було зазначено суду, що Національний Банк України просить суд задовольнити позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Імексбанк" у справі №916/3255/17 у повному обсязі.
Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників стопін, суд встановив наступне.
17.04.2009р. між Національним Банком України (кредитор) та АКБ "ІМЕКСБАНК" (позичальник), було укладено Договір № 48 про надання стабілізаційного кредиту шляхом відкриття невідновлювальної кредитної лінії (далі - кредитний договір), відповідно до п.1.1. якого кредитор надає позичальнику стабілізаційний кредит на суму 800 000 000 (вісімсот мільйонів) грн., на строк з 17.04.2009р. до 16.04.2010р. за ставкою 16,5 відсотків річних.
02.06.2009р. між НБУ та АКБ "ІМЕКСБАНК" було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. та зареєстровано в реєстрі за № 1784. Відповідно до умов вищевказаного договору цей договір забезпечує вимоги Іпотекодержателя за Кредитним договором №48.
Предметом іпотеки згідно п. 1.3. іпотечного договору є нерухоме майно: нежила будівля бізнес-центру, що складається з: нежилої 16-ти поверхової будівлі, загальною площею 12101,4 м.кв., яка розташована за адресою: м. Одеса, проспект Гагаріна, будинок 12-А, на земельній ділянці, площею 12426 м.кв., яка знаходиться в оренді згідно договору оренди землі, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. 04.08.2008р. за реєстровим № 3449, зареєстрованим в Одеському міському відділі ОРВ ДП "Центр ДЗК" 02.06.2009р. за № 040950500043, користування не зареєстровано. Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві приватної власності:
- 91/100 (дев'яносто одна сота) частина - на підставі рішення Господарського суду Одеської області від 02.02.2005р., справа № 25/32-05-847, право власності на яку зареєстровано 28.02.2005р. КП "ОМБТІ та РОН" в книзі 42неж-84 номер запису 3671;
- 6/100 (шість сотих) частин - на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого 11.03.2005р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В.К. за реєстровим № У-58, право власності на яку зареєстровано 16.03.2005р. КП "ОМБТІ та РОН" в книзі 42-неж-125, номер запису 3611;
- 3/100 (три сотих) частини - на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого 11.03.2005р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В.К. за реєстровим № У-59, право власності на яку зареєстровано 16.03.2005р. КП "ОМБТІ та РОН" в книзі 42-неж-126, номер запису 3611.
Згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 22408847, виданим КП "ОМБТІ та РОН" 07.04.2009р., реєстраційний номер вищевказаної нежилої будівлі бізнес-центру становить 9136820.
Відповідно до п. 1.4. іпотечного договору витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 22408847, виданим КП "ОМБТІ та РОН" 07.04.2009р, загальна вартість Предмету іпотеки становить 185 799 834грн.
Пунктом 1.5. іпотечного договору визначено, ринкова вартість предмета іпотеки згідно звіту з проведення 16.03.2009р. незалежної експертної оцінки експертом-оцінювачем ТОВ „Аппрайзер" становить 427 600 000 грн.
Згідно п.1.6 іпотечного договору, заставна вартість предмета іпотеки визначається сторонами у сумі 427 600 000 грн.
За умовами п.1.9. іпотечного договору сторонами погоджено, що на строк дії цього договору предмет іпотеки залишається у володінні (користуванні) Іпотекодавця.
Пунктом 2.1.5. іпотечного договору передбачено, що на підставах, передбачених законодавством України, на предмет іпотеки може бути звернуто стягнення.
Підпунктом 3.1.5. іпотечного договору сторони погодили, що іпотекодержатель має право вимагати від боржника незалежно від настання строку погашення кредиту дострокового виконання зобов'язань за кредитним договором, а при незадоволені його вимоги - звернути стягнення на предмет іпотеки у відповідності до закону та цього договору при наявності також наступних підстав, зокрема, невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором; здійснення правочинів щодо відчуження іпотекодавцем предмету іпотеки або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без письмової згоди іпотекодержателя, тощо.
Згідно п. 4.1.4 іпотечного договору, іпотекодавець зобов'язаний своєчасно повідомляти іпотеко держателя про загрозу знищення, пошкодження, псування чи погіршення стану предмету іпотеки, а також про будь які обставини, що можуть негативно вплинути на права Іпотекодержателя за іпотечним договором.
Відповідно до п.4.1.5. іпотечного договору сторони погодили, що іпотекодавець зобов'язаний не відчужувати предмет іпотеки у будь-який спосіб та не обтяжувати його зобов'язаннями з боку третіх осіб (зокрема, не передавати його в оренду, найм, не передавати в наступну заставу тощо), не видавати довіреності на користування та/або розпорядження предметом іпотеки, а також не виступати поручителем за третіх осіб без отримання попередньо письмової згоди на це від іпотекодержателя.
За умовами п.п.4.2.1 іпотекодатель має право володіти та користуватися предметом іпотеки на протязі дії цього договору, відповідно до його призначення.
Відповідно до п. 5.1 іпотечного договору, Іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізацію у наступних випадках: якщо у момент настання строку виконання боржником зобов'язань за кредитним договором вони не будуть виконані в повному обсязі, зокрема: при повному або частковому неповерненні у встановлені відповідно до кредитного договору строки суми кредиту; та/або при несплаті або частковій несплаті у передбачені кредитним договором строки сум процентів (у тому числі процентів за неправомірне користування кредитом); та/або при несплаті в строк сум неустойки (пені, штрафу), що передбачені кредитним договором; незалежно від настання терміну виконання боржником будь-яких зобов'язань за кредитним договором - при виникненні підстав, вказаних у пункті 3.1.5 цього договору, та у разі надання іпотекодавцем (майновим поручителем) недостовірної інформації згідно пункту 2.1 цього договору; у разі порушення провадження у про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом або при ліквідації юридичної особи - іпотекодавця іпотеко держатель набуває права звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку основного зобов'язання, якщо іпотеко держатель і правонаступник іпотекодавця не досягли згоди про інше.
Відповідно до п. 6.1. Іпотечного договору, сторонами узгоджено, що даний пункт є застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, яке надає право іпотекодержателю звернути стягнення на предмет іпотеки на підставі цього договору, щдгим із шляхів: продажу від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі у порядку, встановленому статтею 38 Закону України "Про іпотеку";- прийняття предмету іпотеки у власність, в порядку, визначеному статтею 37 Закону України "Про іпотеку".
26.03.2014р. між НБУ та АКБ "ІМЕКСБАНК" було укладено договір про зміни № 5 до іпотечного договору, посвідченого 02.06.2009р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. та зареєстрований в реєстрі за № 1784, з договором про зміни №1, посвідченим 21.09.2009р. за реєстровим №3289, Договором про зміни №2, посвідченим 26.11.2009р. за реєстровим № 4135, договором про зміни №3, посвідченим 24.03.2011р. за реєстровим № 784 та договором про зміни №4, посвідченим 20.10.2011р. за реєстровим № 3485, що укладені між НБУ та ПАТ "ІМЕКСБАНК".
Згідно вищевказаного договору про зміни №5 сума кредиту збільшилася до 3 395 000 000 (три мільярда триста дев'яносто п'ять мільйонів) гривень 00 копійок, а строк повернення кредиту до 27.07.2016 року.
31.12.2014р. між ПАТ "ІМЕКСБАНК" (Установник управління) та ТОВ "Нова Хвиля" (Управитель) було укладено Договір управління нерухомим майном, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Журавлем В.М. та зареєстрований в реєстрі за №1887 (надалі - договір) за умовами якого Установник управління передає в управління Об'єкт, визначений у п. 1.2. даного Договору, а Управитель приймає Об'єкт та зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління Об'єктом виключно в інтересах Установника управління.
Відповідно до п. 1.2. Договору, Об'єкт (Перелік майна, що передається в управління): нерухоме майно, а саме: нежитлова будівля бізнес-центру , загальною площею 12101,4 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Одеса, проспект Гагаріна, буд. 12-а
Відповідно до п.1.7. Договору, сторони погодили, що метою передачі Об'єкта установником управління управителю в управління є: організація ефективного управління Об'єктом; підтримання Об'єкту у належному технічному стані; забезпечення належної експлуатації Об'єкта та отримання вигоди від управління Об'єктом.
Згідно до п.1.8. Договору, у відносинах із третіми особами повноваження Управителя укладати правочини спрямовані на реалізацію положень цього Договору, підтверджуються безпосередньо цим Договором, а також додатково можуть бути підтверджені виданим установником управління дорученням. При здійсненні Сторонами дій у рамках цього договору, щодо яких даним договором не встановлена необхідність додаткового узгодження із іншою Стороною, згодою Сторони вважається цей договір.
Пунктом 1.10. Договору сторони погодили, що діяльність з управління Об'єктом за Договором здійснюється безпосередньо працівниками Управителя або залученими ним на підставі окремих цивільно-правових / господарських договорів особами (юридичними та/або фізичними). Посадова особа, що здійснює керівництво управлінням Об'єктом призначається управителем, зокрема, нею виступає - вища посадова особа Управителя.
Положеннями п. п. 3.1, 3.2 Договору визначено, що цей Договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення у відповідності до законодавства України. Строк дії цього договору починає свій перебіг у момент зазначений у п. 3.1 договору та діє 10 років. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.
Відповідно до п. 5.2. Договору, на день підписання договору, Об'єкт який є предметом цього договору, перебуває під обтяженням іпотекою та забороною відчуження у Національного Банку України.
Відповідно до п.5.4. Договору, його укладання відносно Об'єкту не припиняє права власності Установника управління. Установник управління вправі реалізувати свої повноваження щодо розпорядження Об'єктом у повному обсязі.
За умовами п.5.5. Договору, з підписанням даного договору Установник управління повідомляє Управителя, що він не надає згоди на відчуження Об'єкта (його частини), переданого в управління, укладання щодо нього договорів застави (іпотеки). Вчинення даних юридичних дій Установник управління залишає виключно за собою.
Згідно з п. 6.3.1. Договору, Управитель має право володіти та користуватись об'єктом у встановлених чинним законодавством та цим договором межах (зокрема п. 5.5 цього договору), зокрема, укладати будь-які контракти, угоди на договори із третіми особами, які направлені на досягнення мети цього договору, в тому числі самостійно без погодження з Установником управління та на власний розсуд визначати умови договорів, угод та контрактів, які укладаються.
Позивач зазначає, що в силу приписів ч. 2, 4 ст. 215 Цивільного Кодексу України, позивач вважає Договір управління нерухомим майном від 31 грудня 2014 року, укладений між ПАТ "ІМЕКСБАНК" (Установник управління) та ТОВ "Нова Хвиля", посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Журавлем В.М. та зареєстрований в реєстрі за №1887 - недійсним.
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 27 травня 2015 року №330 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ „ІМЕКСБАНК" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №105 від 27.05.2015р. «Про початок процедури ліквідації АТ „ІМЕКСБАНК" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію» згідно якого розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Імексбанк" з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб, відповідно до Плану врегулювання, з 27.05.2015р., призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ "Імексбанк" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Северина Ю.П. строком на 1 рік з 27.05.2015р. по 26.05.2016р. включно.
Згідно рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №189 від 19.10.2015р. відкликано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Імексбанк" у Северина Ю.П. з 20.10.2015р., призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ "Імексбанк", визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Гаджиєву Сергію Олександровичу з 20.10.2015р.
Строк здійснення процедури ліквідації АТ "Імексбанк" продовжено на два роки по 26.05.2018р. включно, продовжено повноваження ліквідатора АТ "Імексбанк" Гаджиєва С.О. на два роки по 26.05.2018р. включно за рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №638 від 28.04.2016р.
01.09.2016р. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №1697, відповідно до якого відсторонено від виконання обов'язків уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Імексбанк" та відкликано всі повноваження ліквідатора банку у Гаджиєва С.О. з 05.09.2016р., призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ "Імексбанк", визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", в тому числі з підписанням всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Матвієнку А.А. з 05.09.2016р.
Позивач зазначає, що приймаючи до уваги перебування майна, що є предметом Договір управління нерухомим майном від 31 грудня 2014 року в іпотеці, відповідно до Іпотечного договору від 02 червня 2009 року, укладеного між Національним Банком України та Акціонерним комерційним банком "Імексбанк", посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. та зареєстровано в реєстрі за № 1784, мала бути згода Іпотекодержателя - Національного Банку України на укладання спірного правочину.
При відсутності відповідної згоди, уклавши 31.12.2014 року Договір управління нерухомим майном, позивач - Акціонерне товариство "ІМЕКСБАНК" фактично розпорядилось Предметом іпотеки без згоди Іпотекодержателя - Національного банку України , чим були порушені норми абз. 4 ч. 3 ст. 9 Закону України „Про іпотеку" та умови Іпотечного договору 02.06.2009 року, зокрема, умови викладені у п. 4.1.5. згаданого договору.
У зв'язку з чим, за посиланням позивача, Договір управління нерухомим майном від 31 грудня 2014 року, укладений між ПАТ "ІМЕКСБАНК" та ТОВ "Нова Хвиля", посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Журавлем В.М. та зареєстрований в реєстрі за №1887, може бути визнаний судом недійсним.
Позивачем вказувалось суду, що станом на даний час єдиним власником майна - нежитлової будівлі бізнес-центру, загальною площею 12101,4 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Одеса, проспект Гагаріна, буд. 12-а, є Публічне акціонерне товариство "ІМЕКСБАНК".
На підставі вищевикладеного, позивач вважає, що у Управителя - Товариства з обмеженою відповідальністю ,,НОВА ХВИЛЯ" відсутні підстави для подальшого користування майном, яке повинно бути повернуто Товариством з обмеженою відповідальністю ,,НОВА ХВИЛЯ" на користь Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК", як власнику майна.
Отже, позовні вимоги позивача у справі - Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" обґрунтовано порушенням права Іпотекодержателя за Іпотечним договором, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н. Ю. за реєстровим № 1784, та направлено на визнання недійсним Договору управління нерухомим майном, укладеного 31.12.2014р. між Приватним акціонерним товариством "ІМЕКСБАНК" та Товариством з обмеженою відповідальністю "НОВА ХВИЛЯ", та посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Журавлем В.М. за реєстровим №1887, а також на застосування наслідків недійсності Договору управління нерухомим майном, укладеного 31.12.2014р. між Приватним акціонерним товариством "ІМЕКСБАНК" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова Хвиля", та посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Журавлем В.М. за реєстровим №1887, а саме виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА ХВИЛЯ" з нежитлової будівлі, яка складається з нежилої 16-ти поверхової будівель загальною площею 12101,4 кв.м,, що знаходяться за адресою: м.Одеса, вул. Гагаріна, буд. 12-а.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:
У відповідності до ч. 1 ст.11 Цивільного Кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. (ч. 2 ст. 11 Цивільного Кодексу України).
При цьому, ст.12 Цивільного Кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Положеннями ст. 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до приписів ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Відповідно до ст. 174 Господарського Кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Згідно до ч.ч. 1,2 ст. 202 Цивільного Кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до ч.ч.1, 2, 3, 5 ст.203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Як встановлено судом, 02.06.2009р. між НБУ та АКБ "ІМЕКСБАНК" було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. та зареєстровано в реєстрі за № 1784. Відповідно до умов вищевказаного договору цей договір забезпечує вимоги Іпотекодержателя за Кредитним договором №48.
Як встановлено судом та вбачається з умов вищевказаного договору - предметом іпотеки згідно п. 1.3. іпотечного договору є нерухоме майно: нежила будівля бізнес-центру, що складається з: нежилої 16-ти поверхової будівлі, загальною площею 12101,4 м.кв, яка розташована за адресою: м. Одеса, проспект Гагаріна, будинок 12-А, на земельній ділянці, площею 12426 м.кв, яка знаходиться в оренді згідно договору оренди землі, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. 04.08.2008р. за реєстровим № 3449, зареєстрованим в Одеському міському відділі ОРВ ДП "Центр ДЗК" 02.06.2009р. за № 040950500043, користування не зареєстровано. Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві приватної власності: 91/100 (дев'яносто одна сота) частина - на підставі рішення Господарського суду Одеської області від 02.02.2005р., справа № 25/32-05-847, право власності на яку зареєстровано 28.02.2005р. КП "ОМБТІ та РОН" в книзі 42неж-84 номер запису 3671; 6/100 (шість сотих) частин - на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого 11.03.2005р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В.К. за реєстровим № У-58, право власності на яку зареєстровано 16.03.2005р. КП "ОМБТІ та РОН" в книзі 42-неж-125, номер запису 3611; 3/100 (три сотих) частини - на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого 11.03.2005р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В.К. за реєстровим № У-59, право власності на яку зареєстровано 16.03.2005р. КП "ОМБТІ та РОН" в книзі 42-неж-126, номер запису 3611.
Положення абз.3 ч.1 ст.1 Закону України "Про іпотеку" визначають, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 3 Закону України „Про іпотеку", іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.
Положеннями ч.ч. 4-7 ст. 3 Закону України „Про іпотеку" визначено, що іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки. Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про іпотеку", обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
В подальшому, як встановлено судом, виникли правовідносини між Публічним акціонерним товариством "ІМЕКСБАНК" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова Хвиля", як сторонами за укладеним між ними 31 грудня 2014 року Договором управління нерухомим майном, нерухомим майном, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Журавлем В.М. та зареєстрований в реєстрі за №1887 (надалі - договір) за умовами якого Установник управління передає в управління Об'єкт - нерухоме майно, а саме: нежитлова будівля бізнес-центру , загальною площею 12101,4 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Одеса, проспект Гагаріна, буд. 12-а, а Управитель - Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова Хвиля" приймає Об'єкт та зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління Об'єктом виключно в інтересах Установника управління.
Відповідно до ч. 1 ст. 1029 Цивільного Кодексу України, за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).
Відповідно до ст. 1031 Цивільного Кодексу України, договір управління майном укладається в письмовій формі. Договір управління нерухомим майном підлягає нотаріальному посвідченню.
З урахуванням положень ст. 1039 ЦК України допускається можливість передання в управління і майна, що є предметом договору застави, але у такому випадку установник управління зобов'язаний попередити управителя про те, що майно обтяжене заставою. Якщо ж установник управління знехтував зазначеним обов'язком, а сам управитель не знав і не міг знати про те, що майно, яке передане в управління, є предметом договору застави, управитель одержує право вимагати розірвання договору та виплати належної йому за договором плати відповідно до строку управління цим майном. Доказами, які б засвідчували, що управителя було вчасно та належним чином повідомлено про перебування майна у заставі можуть бути, вказівка у самому договорі управління на те, що майно обтяжене заставою, або ж окремий документ відповідного змісту, надісланий управителеві цінним листом.
Передача заставленого майна в управління не позбавляє заставодержателя права звернути стягнення на це майно, що обумовлено речовим характером заставного права. Володіючи повноваженням слідування, заставодержатель зберігає своє право на річ і тоді, коли вона переходить до нового власника чи володільця, в тому числі й управителя. У даному випадку майно переходить до нового володільця, оскільки його власником і заставодавцем залишається установник управління. Підстави і порядок звернення стягнення на заставлене майно, в тому числі переданого в управління, передбачені статтями 589 - 592 ЦК України.
Приписами ч. 3 ст. 9 Закону України „Про іпотеку" визначено, що іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя: зводити, знищувати або проводити капітальний ремонт будівлі (споруди), розташованої на земельній ділянці, що є предметом іпотеки, чи здійснювати істотні поліпшення цієї земельної ділянки; передавати предмет іпотеки у наступну іпотеку; відчужувати предмет іпотеки; передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.
Іпотекодавець має право заповідати передане в іпотеку нерухоме майно. Правочин, який обмежує право іпотекодавця заповідати передане в іпотеку нерухоме майно, є нікчемним. (ч. 4 ст. 9 Закону України „Про іпотеку").
Відповідно до п.п. 5.2., 5.3. договору управління нерухомим майном від 31.12.2014 р. на день підписання договору, об'єкт який є предметом цього договору, перебуває в іпотеці та під забороною відчуження у Національного Банку України. Факт попередження управителя про обтяження об'єкту іпотекою підтверджується підписанням управителем цього договору.
Таким чином, суд вважає, що управителя було вчасно та належним чином повідомлено про перебування майна в іпотеці Національного Банку України.
Приписами ч. 3 ст. 12 Закону України „Про іпотеку" встановлено, що правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.
Разом з цим, суд відзначає, що вищевказаними приписами ч. 3 ст. 12 Закону України „Про іпотеку" не визначено обов'язку іпотекодавця отримувати згоду іпотекодержателя на укладання договору управління майном.
Відповідно до аналізу зазначених норм вбачається, що передача майна управителю за договором управління майна не тягне переходу права власності на нього як на управителя, останній отримує право на здійснення окремих, визначених установником управління у рамках закону, повноваження щодо управління майном.
На підставі вищенаведеного суд приходить до висновку, що чинним законодавством передбачено можливість передання в управління майна, що є предметом іпотеки, в тому числі іпотеки, а також звертає увагу, щодо відсутності встановленого положеннями Закону України „Про іпотеку" обов'язку іпотекодавця отримувати згоду іпотекодержателя на укладання такого різновиду цивільно-правових угод, як договору управління майном.
Отже, враховуючи наявність можливості передання в управління майна, що є предметом іпотечного договору, наявність у договорі управління майном попередження управителя про те, що майно перебуває в іпотеці, а також відсутність законодавчо визначеного обов'язку іпотекодавця отримувати згоду іпотекодержателя на укладання договору управління майном, суд вважає безпідставними посилання позивача на нікчемність договору управління майном.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства ,,Імексбанк" про визнання недійсним Договору управління нерухомим майном, укладеного 31.12.2014р. між Публічним акціонерним товариством "ІМЕКСБАНК" та Товариством з обмеженою відповідальністю "НОВА ХВИЛЯ", та посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Журавлем В.М. за реєстровим №1887, не підлягають задоволенню судом у зв'язку з їх не відповідністю фактичним обставинам справи, вимогам чинного законодавства, недоведеністю та безпідставністю, у зв'язку з чим, в задоволенні позову в цій частині судом відмовляється.
Крім того, як відмітив відповідач у своєму відзиві, оспорюваний договір на момент звернення НБУ до суду з позовом про визнання його недійсним вже було сторонами розірвано, тому зобов'язання за спірним договором є припиненими, з огляду на що визнавати його недійсним на майбутнє немає підстав, оскільки сторони розірвали цей договір, і на момент прийняття судового рішення він вже не діяв. Отже, визнання Договору недійсним є неможливим, оскільки предмет спору припинив існування. Такого висновку суд дійшов з врахуванням судової практики, що міститься у постанові ВС від 18.10.2018р. по справі №905/2457/17.
Матеріали справи не містять доказів того, що Товариство з обмеженою відповідальністю ,,НОВА ХВИЛЯ" перебуває у приміщеннях об'єкту - нерухомого майна, яке складається з нежилої 16-ти поверхової будівель загальною площею 12101,4 кв.м,, що знаходяться за адресою: м.Одеса, вул. Гагаріна, буд. 12-а. , який в свою чергу є предметом Іпотечного договору та за умовами Договору управління нерухомим майном був переданий Управителю.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 317 Цивільного Кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
За умовами Договору управління нерухомим майном, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Журавлем В.М. за реєстровим №1887, Товариство з обмеженою відповідальністю ,,НОВА ХВИЛЯ" зобов'язалось за плату здійснювати від свого імені управління Об'єктом виключно в інтересах Установника управління.
З положень спірного правочину вбачається, що метою спірного правочину є організація ефективного управління Об'єктом; підтримання Об'єкту у належному технічному стані; забезпечення належної експлуатації Об'єкта та отримання вигоди від управління Об'єктом.
Також сторонами було у даному договорі визначено, що Об'єкт який є предметом цього договору, перебуває під обтяженням іпотекою та забороною відчуження у Національного Банку України.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги те, що позовні вимоги позивача про виселення Товариства з обмеженою відповідальністю ,,НОВА ХВИЛЯ" з нежитлової будівлі, яка складається з нежилої 16-ти поверхової будівель загальною площею 12101,4 кв.м,, що знаходяться за адресою: м.Одеса, вул. Гагаріна, буд. 12-а, ґрунтуються на доводах та підставах того, що спірний Договір управління нерухомим майном, укладений 31.12.2014р. між Публічним акціонерним товариством "ІМЕКСБАНК" та Товариством з обмеженою відповідальністю "НОВА ХВИЛЯ", є недійсним, вимога позивача про виселення Товариства з обмеженою відповідальністю ,,НОВА ХВИЛЯ" заявлена як наслідок недійсності такого правочину.
Отже, приймаючи до уваги відмову у задоволенні позовних вимог позивача про визнання недійсним спірного Договору управління нерухомим майном, заявлена вимога позивача щодо виселення відповідача залишаться судом без задоволення, оскільки є похідною та такою, що не відповідає фактичним обставинам справи, вимогам чинного законодавства, і є безпідставними.
У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
В процесі розгляду справи судом було прийнято, досліджено та надано оцінку всім доводам та запереченням позивача та відповідача надано можливість їх представникам в судовому засіданні обґрунтувати свої правові позиції щодо позову.
Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „ІМЕКСБАНК" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ „ІМЕКСБАНК" Матвієнко Андрія Анатолійовича не підлягають задоволенню судом, у зв'язку з їх не відповідністю фактичним обставинам справи, вимогам чинного законодавства, недоведеністю та безпідставністю, у зв'язку з чим, в задоволенні позову судом відмовляється у повному обсязі.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на позивача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,
В И Р І Ш И В:
1. В задоволені позову Публічного акціонерного товариства „ІМЕКСБАНК" (65039, м. Одеса, проспект Гагаріна, буд. 12-А), в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ „ІМЕКСБАНК" Матвієнко Андрія Анатолійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю „Нова-Хвиля" (65039, м. Одеса, проспект Гагаріна, буд. 12-А) за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Національного банку України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 9, ідентифікаційний код 00032106) та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 17, ідентифікаційний код 21708016) про визнання недійсним договору управління нерухомим майном від 31.12.2014 року та застосування наслідків недійсності (виселення) - відмовити повністю.
2. Судові витрати покласти на Публічне акціонерне товариство „ІМЕКСБАНК" (65039, м. Одеса, проспект Гагаріна, буд. 12-А), в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ „ІМЕКСБАНК" Матвієнко Андрія Анатолійовича
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 10 грудня 2018 р.
Суддя К.Ф. Погребна
