Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 761/31995/18
Провадження № 1-кп/761/1146/2019
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 лютого 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участі:
секретаря судових засідань ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
представника потерпілого ОСОБА_6
потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8
провівши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м.Києва в залі суду підготовче судове засідання у кримінальному провадженні, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016101100000288 від 07.09.2016 року, щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з вищою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 300; ч. 3 ст. 300 КК України,
В С Т А Н О В И В:
обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_5 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 300; ч.3 ст. 300 КК України, надійшов до Шевченківського районного суду м. Києва 17 серпня 2018 року.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні просить постановити ухвалу про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту у відкритому судовому засіданні та застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, посилаючись на наявність ризиків неправомірної поведінки а саме, можливість переховування обвинуваченого від суду та можливість продовження вчинення інкримінованого кримінального правопорушення.
Захисник заперечував щодо призначення справи до судового розгляду та просив суд повернути обвинувальний акт прокурору, з підстав істотних суперечностей обвинувального акту, який містить посилання на неіснуючі нормативно-правові акти, обвинувачення є неконкретним, фактичні обставини викладені неповно, оскільки не міститься викладу обставин в чому полягає об`єктивна та суб`єктивна сторона кримінальних правопорушень інкримінованих підзахисному. Крім того, стороною обвинувачення порушено порядок здійснення повідомлення про підозру ОСОБА_9 , який є адвокатом, у результаті чого останній не набув статусу підозрюваного, що унеможливлює на думку захисника призначення даного акту до судового розгляду та є безумовною підставою для його повернення прокурору. Також захисник просив забезпечити його безпеку, у зв`язку із надходженням йому погроз фізичною розправою та вбивством з боку осіб з числа «зоозахисників» та відмовити у задоволенні клопотання прокурора про застосування до підзахисного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, посилаючись на відсутність ризиків та на продемонстровану останнім належну процесуальну поведінку.
Обвинувачений підтримав думку захисника, заперечував щодо задоволення клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу та просив задовольнити клопотання про застосування заходів безпеки.
Представник потерпілого та потерпілі вважали за необхідне призначити обвинувальний акт до судового розгляду та підтримали клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Вислухавши думки сторін кримінального провадження, потерпілих та їх представника, вивчивши обвинувальний акт та долучений до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, суд приходить до наступних висновків.
Кримінальне провадження підсудне Шевченківському районному суду м. Києва, оскільки останній за часом епізод більш тяжкого кримінального правопорушення вчинено у невстановленому місці, у зв`язку із чим, застосовуються правила ч.1 ст. 32 КПК України, згідно з якими кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.
Обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування складено у відповідності до положень ст.ст.291, 292 КПК України, підстав для закриття кримінального провадження судом під час підготовчого судового засідання не встановлено, суттєвих порушень вимог КПК України при складанні обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, які б перешкоджали призначенню даного обвинувального акту до судового розгляду судом не виявлено, а тому суд приходить до висновку про необхідність призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_5 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.300; 3 ст. 300 КК України.
Судове засідання у даному кримінальному провадженні з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження необхідно проводити відкрито.
В судове засідання необхідно викликати наступних осіб: прокурора, потерпілих, представника потерпілого, захисника та обвинуваченого.
Клопотання сторони захисту щодо повернення обвинувального акту прокурору задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.
Так, частиною другою статті 291 КПК України визначено перелік відомостей, які мають бути зазначені в обвинувальному акті. Зокрема, обвинувальний акт повинен містити анкетні відомості обвинуваченого, потерпілого, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, в тому числі і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Із направленого до суду обвинувального акта стосовно ОСОБА_5 вбачається, що він містить у собі відомості, передбачені ст.291 КПК України.
Зокрема, в обвинувальному акті викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, зазначена правова кваліфікація правопорушення з посиланням на положення КК України. В обвинувальному акті сформульовано обвинувачення, в якому визначено дії, що складають об`єктивну сторону інкримінованого кримінального правопорушення обвинуваченому, зазначено фактичні обставини щодо часу, місця, способу та послідовності вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, а також вказано про відсутність розміру шкоди завданої кримінальним правопорушенням, так як це встановив прокурор.
Що ж стосується доводів захисника, з приводу того, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, у зв`язку із тим, що порушено процедуру здійснення повідомлення про підозру, у зв`язку із чим підзахисний не набув статусу підозрюваного, оскільки повідомлення про підозру здійснено неналежним суб`єктом, який не наділений відповідними повноваженнями і як наслідок досудове розслідування завершене незаконно, через наведене є незаконним і обвинувальний акт, який підлягає поверненню прокурору, в обвинуваченні не наведено об`єктивну та суб`єктивну сторони інкримінованих кримінальних правопорушень, стиль викладення обвинувачення порушує презумпцію невинуватості, то ці доводи не є підставою для повернення обвинувального акту прокурору, оскільки з`ясування цих обставин виходить за межі компетенції суду на стадії підготовчого провадження, такі обставини підлягають дослідженню в ході судового розгляду, а також мають значення під час оцінки доказів на предмет їх допустимості відповідно до положень ст.87 КПК України.
Слід зазначити, що згідно зі ст.283 КПК України направлення прокурором обвинувального акту до суду є формою закінчення досудового розслідування. У разі повернення обвинувального акту прокурору, прокурор має вжити заходів лише на усунення недоліків щодо змісту акту як процесуального документу.
Усунення недоліків, допущених при досудовому розслідуванні, під час фактично дооформлення обвинувального акту законом не допускається. Тому наступні після повернення обвинувального акту процесуальні або/чи слідчі дії не можна буде вважати законними, оскільки такі дії не передбачені КПК України та фактично є додатковим розслідуванням.
Разом з тим, законодавець у КПК України 2012 року відмовився від інституту додаткових розслідувань. В ньому не міститься навіть юридичного визначення «відновлення досудового слідства або розслідування). Не вбачається можливості проведення додаткових слідчих дій чи процесуальних дій із аналізу норм КПК України, відповідно до яких, після закінчення досудового розслідування в порядку ст. 283 КПК України, повернення до цієї стадії не можливе.
А тому, всі доводи сторони захисту наведені як підстави для повернення обвинувального акту, підлягають з`ясуванню судом під час судового розгляду.
Отже, під час підготовчого судового засідання, суд не вправі вдаватися до оцінки суті висунутого обвинувачення, досліджувати докази інші процесуальні документи та вирішувати питання, що підлягають дослідженню та вирішенню в ході судового розгляду.
Що стосується клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, то суд, приходить до висновку, що прокурором не доведено, що у даному випадку менш суворіший запобіжний захід не здатен забезпечити ненастання існуючих ризиків, оскільки після закінчення строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, обвинувачений належним чином виконував свої процесуальні обов`язки, заявлявся до суду по першому виклику.
Крім того, судом враховується й та обставина, що до обвинуваченого судом застосовано заходи безпеки, а тому перебування його під домашнім арештом за конкретною адресою, може загрожувати безпеці останнього.
Разом із тим, суд, вважає доведеними існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, таких як можливість його й подальшому переховування від суду та продовження вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, враховуючи його заяви у соціальних мережах, а тому вважає за необхідне застосовувати до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання на час судового розгляду, з покладенням наступних обов`язків: прибувати до суду за судовим викликом; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та засобів зв`язку; утриматись від спілкування з потерпілими у даному кримінальному провадженні та свідками, в тому числі в соціальних мережах; здати на зберігання до суду свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в?їзд в Україну.
Визначити строк дії обов`язків слід на два місяці, тобто до 01 квітня 2019 року включно.
Суд, враховуючи з міст клопотання обвинуваченого та його захисника, вважає за необхідне, на час судового розгляду застосувати до обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та його захисника ОСОБА_4 заходи безпеки у судовому засіданні на всіх стадіях розгляду даного кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 179, 194, 314-316 КПК України, Законом України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», суд
У Х В А Л И В :
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 300; ч.3 ст.300 КК України на 10 годину 00 хвилин 11 лютого 2019 року, про що повідомити зацікавлених осіб.
Судовий розгляд здійснювати у відкритому судовому засіданні суддею одноособо.
Для участі у судовому засіданні викликати прокурора, потерпілих, представника потерпілих, захисника та обвинуваченого.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання та покласти на нього обов`язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до суду за судовим викликом; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та засобів зв`язку; утриматись від спілкування з потерпілими у даному кримінальному провадженні та свідками, в тому числі в соціальних мережах; здати на зберігання до суду свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в?їзд в Україну.
Строк дії обов`язків встановити два місяці, тобто до 01 квітня 2019 року включно.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та його захисника ОСОБА_4 заходи безпеки у судовому засіданні на всіх стадіях розгляду даного кримінального провадження.
Здійснення заходів безпеки покласти на Шевченківське УП ГУ НП в м.Києві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
