Справа № 761/31995/18
Провадження № 1-кс/761/26276/2018
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2018 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника потерпілої ОСОБА_4 , потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , розглянувши заяву судді ОСОБА_7 про самовідвід,
У С Т А Н О В И В:
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла заява про самовідвід судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_7 в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 7 вересня 2016 року за № 42016101100000288, за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 та ч. 3 ст. 300 КК України.
Свою заяву суддя ОСОБА_7 мотивує тим, що у лютому 2014 року на адресу Шевченківського районного суду ОСОБА_8 подавались заяви, у яких деталізовано висловлювались наміри фізичної розправи з конкретними суддями Шевченківського районного суду м. Києва, у тому числі і щодо нього, із зазначенням конкретних прізвищ суддів, їх адрес проживання тощо. У зв`язку з вказаною обставиною, від його імені та від імені інших суддів Шевченківського районного суду м. Києва було подано заяви про кримінальне правопорушення, яке в подальшому було закрите. Далі, як зазначає у своїй заяві суддя ОСОБА_7 , фактор існування вказаної заяви ОСОБА_8 , а також здійснення за даним фактом кримінального провадження, може виступати чинником непрямого впливу на нього, що допускає імовірне виникнення сумнівів щодо його об`єктивності та неупередженості.
Прокурор в судовому засіданні просив задовольнити вказану заяву.
Представник потерпілої ОСОБА_4 , а також сама потерпіла ОСОБА_5 , кожний окремо, заперечували щодо задоволення вказаної заяви, зазначивши, що вона є необґрунтована та безпідставна.
Потерпіла ОСОБА_6 також заперечувала щодо самовідводу судді ОСОБА_7 .
Суддя ОСОБА_7 та інші учасники, в судове засідання не з`явились.
Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши доводи згаданої заяви про самовідвід та матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.
Як встановлено в судовому засіданні, в провадженні судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_7 перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 7 вересня 2016 року за № 42016101100000288, за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 300, ч. 3 ст. 300 КК України.
Статті 75, 76 КПК України передбачають чіткий перелік підстав, за яких суддя не може брати участь у кримінальному провадженні.
Так, відповідно до положень ст. 75 КПК України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Також, у складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Згідно вимог ст. 76 КПК України, суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій.
Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції.
Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду апеляційної інстанції.
Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді касаційної інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах першої і апеляційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або постанови суду касаційної інстанції.
Як вбачається зі змісту письмової заяви судді ОСОБА_7 про самовідвід, останній у минулому періоді ініціював проведення досудового розслідування щодо відповідних заяв ОСОБА_8 , пов`язаних з висловлюваннями останнього з приводу фізичної розправи з конкретними суддями Шевченківського районного суду м. Києва, в тому числі і ОСОБА_7 , наслідком чого мало місце проведення такого досудового розслідування, яке у 2015 році було закрито.
Згадані обставини, на переконання суду, за умов безпосереднього ініціювання процесуальної заміни головуючого у справі самим суддею ОСОБА_7 , тобто особою, яка має пряме відношення до перебігу у минулому досудового розслідування фактичних обставин щодо нібито протиправних дій ОСОБА_8 (з приводу нібито намірів, пов`язаних з розправою над суддями) очевидно вказують на можливу або хоча б мінімальну упередженість судді ОСОБА_7 при розгляді даного кримінального провадження.
При цьому такий висновок суду обумовлений і практикою Європейського суду з справ людини, зокрема, згідно відповідних положень рішення цьогосуду (справа «Хаушильд проти Данії»), існування об`єктивних підстав вважати про можливу наявність певної особистої заінтересованості особи, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі, не узгоджується з правилами, визначеними ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в частині розгляду справи незалежним і безстороннім судом.
Суд також звертає увагу і на те, що відповідно до положень ст. 75 КПК України, у зв`язку з виникненням певних обставин суддя може бути усунутий від участі у кримінальному провадженні, оскільки таке відсторонення виключає вплив на судовий розгляд та судове рішення об`єктивних, чи суб`єктивних чинників.
При цьому за змістом даного положення, підставою для відводу не обов`язково має бути доведений факт необ`єктивності чи зацікавленості судді. Згідно з цією нормою, на думку суду, унеможливлюється участь судді у розгляді справи за наявності лише сумніву щодо його неупередженості.
Отже достатнім для відводу є припущення, що суддя в силу дії певних чинників не може зберегти безсторонність.
В цьому аспекті суд звертає увагу і на думку сторони державного обвинувачення по даній справі, на яку головним чином покладається доведення обґрунтованості висунутого ОСОБА_8 обвинувачення, зокрема підтримання самовідводу судді ОСОБА_7 , а відтак, на думку суду, і усунення можливих процесуальних ризиків прийняття по цій справі рішення незаконним складом суду за ознак його упередженості.
Таким чином, з метою виключення ймовірності виникнення припущень щодо зацікавленості судді у результатах розгляду згаданого кримінального провадження, забезпечення належних умов для його розгляду, суд дійшов до висновку про необхідність задоволення заяви судді ОСОБА_7 про самовідвід.
На підставі викладеного та керуючись ст. 75,76, 80-81, 309 КПК України,
У Х В А Л И В :
Заяву про самовідвід судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_7 в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 7 вересня 2016 року за № 42016101100000288, за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 300, ч. 3 ст. 300 КК України - задовольнити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1
