ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
"28" січня 2019 р. Справа № 918/598/18
Господарський суд Рівненської області у складі судді Церковної Н.Ф., за участі секретаря судового засідання Оліфер С.М., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:
1. Товариства з обмеженою відповідальністю "СТОА-АВТОТОРГСЕРВІСУ",
2. Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОТОРГСЕРВІС" ЛТД ,
про визнання недійсними договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі та договору купівлі-продажу корпоративних прав,
у засіданні приймали участь:
від позивача - ОСОБА_3;
від відповідача - ОСОБА_4;
від третьої особи-1 - не з'явився.
від третьої особи-2 - не з'явився.
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсними договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі та договору купівлі-продажу корпоративних прав.
Ухвалою суду від 17.09.2018 року позовну заяву ОСОБА_1 від 11.09.2018 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 17.10.2018 року.
Ухвалою суду від 17.09.2018 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову від 11.09.2018 року.
Ухвалою суду від 17.10.2018 року підготовче засідання відкладено на 14.11.2018 року, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ТОВ "СТОА-АВТОТОРГСЕРВІСУ" та ТОВ "АВТОТОРГСЕРВІС" ЛТД.
Ухвалою суду від 14.11.2018 року підготовче засідання та розгляд заяви позивача про забезпечення доказів відкладено на 19.11.2018 року.
Ухвалами суду від 19.11.2018 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 12.11.2018 року про забезпечення доказів та клопотання від 18.11.2018 року про витребування доказів відмовлено, продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів до 16.12.2018 року включно, підготовче засідання відкладено на 11.12.2018 року.
11 грудня 2018 року від ОСОБА_5 надійшла заява свідка.
Ухвалою суду від 11.12.2018 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 11.12.2018 року про забезпечення доказів та клопотання про витребування доказів від 11.12.2018 року відмовлено, підготовче засідання відкладено на 18.12.2018 року.
Ухвалою суду від 18.12.2018 року підготовче провадження у даній справі закрито, а розгляд справи по суті призначено на 28.12.2018 року.
Ухвалою суду від 28.12.2018 року у судовому засіданні оголошено перерву до 17.01.2019 року. Водночас, ухвалою суду від 28.12.2018 року викликано у судове засідання 17.01.2019 року для допиту у якості свідка: ОСОБА_5.
Свідок ОСОБА_5 на виклик суду у судове засідання 17.01.2019 року не з'явився. Ухвала суду про виклик свідка була надіслана ОСОБА_5 на дві адреси: місце реєстрації та місце проживання, які зазначені у заяві свідка. Однак, ухвала суду надіслана на адресу за місцем реєстрації та місцем проживання повернулася до суду із зазначенням на конверті причини повернення: "за закінченням терміну зберігання".
Ухвалою суду від 17.01.2019 року розгляд справи відкладено на 28.01.2019 року.
Крім того, ухвалою суду 17.01.2019 року викликано у судове засідання 28.01.2019 року для допиту у якості свідка: ОСОБА_5. Ухвала суду про виклик свідка була надіслана ОСОБА_5 на дві адреси: місце реєстрації та місце проживання, які зазначені у заяві свідка. Однак, ухвала суду надіслана на адресу за місцем реєстрації та місцем проживання повернулася до суду із зазначенням на конверті причини повернення: "за закінченням терміну зберігання".
Свідок ОСОБА_5 в жодне судове засідання не з'явився, не зважаючи на належне повідомлення про дату, час і місце їх проведення та не повідомив суд про наявність поважних причин неявки.
Частиною 1 ст. 2 ГПК України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до п.п. 3, 4, ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Згідно ч. 3 ст. 42 ГПК України у випадку невиконання учасником справи його обов'язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Відповідно до ст.62 ГПК України учасниками судового процесу, крім учасників справи та їх представників, є помічник судді, секретар судового засідання, судовий розпорядник, свідок, експерт, експерт з питань права, перекладач, спеціаліст.
Відповідно до ч.2,3 ст.66 ГПК України свідок зобов'язаний з'явитися до суду за його викликом у визначений час і дати правдиві показання про відомі йому обставини. За відсутності заперечень учасників справи свідок може брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд може дозволити свідку брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції незалежно від заперечень учасників справи, якщо свідок не може з'явитися до суду через хворобу, похилий вік, інвалідність або з інших поважних причин. У разі неможливості прибуття до суду та участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції за викликом суду свідок зобов'язаний завчасно повідомити про це суд.
Статтею 203 ГПК України, яка передбачає наслідки неявки в судове засідання свідка, експерта, спеціаліста, перекладача унормовано, що у разі неявки в судове засідання свідка, експерта, спеціаліста, перекладача суд заслуховує думку учасників справи про можливість розгляду справи за відсутності свідка, експерта, спеціаліста, перекладача, які не з'явилися, та постановляє ухвалу про продовження судового розгляду або про відкладення розгляду справи. Одночасно суд вирішує питання про відповідальність особи, яка не з'явилася.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 131 ГПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 132 ГПК України передбачено, що одним із заходів процесуального примусу є штраф.
Відповідно до ч. 2 ст. 132 ГПК України застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов'язків, встановлених цим Кодексом.
За приписами п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 135 ГПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин.
Відповідно до ч. 3 ст. 135 ГПК України у випадку невиконання процесуальних обов'язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд, з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника.
Відповідно до ч. 5 ст. 135 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.
Згідно ст. 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум працездатних осіб: з 1 січня 2019 року - 1921 грн.
Враховуючи невиконання процесуальних обов'язків свідком ОСОБА_5, а саме неявку в два судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин неявки, суд застосовує до останнього заходи процесуального примусу у вигляді штрафу в розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 842, 00 грн та стягує штраф в дохід державного бюджету України.
Суд звертає увагу на те, що згідно з ч. 6 ст. 135 ГПК України суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, щодо якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов'язків.
Керуючись ст. ст. 43, 62, 66, 87, 88, 89, 131, 132, 135, 203, 234, 235, 256 ГПК України, суд-
УХВАЛИВ:
Стягнути з фізичної особи ОСОБА_5 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход державного бюджету в особі Державної судової адміністрації України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, отримувач коштів: УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/21081100; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача: 31116106026007; код класифікації доходів бюджету: 21081100) штраф за зловживання процесуальними правами у розмірі 3 842 грн (три тисячі вісімсот сорок дві) гривні 00 копійок.
Стягувач: Державна судова адміністрація України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, отримувач коштів: УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/21081100; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача: 31116106026007; код класифікації доходів бюджету: 21081100).
Боржник : фізична особа ОСОБА_5 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1).
Ухвала набирає законної сили відповідно до приписів ст. 235 Господарського процесуального кодексу України 28.01.2019 року.
Ухвала як виконавчий документ підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", та може бути пред'явлена до виконання - до 29.01.2022 року.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Церковна Н.Ф.
