640/65/19|
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 |
У Х В А Л А
24 січня 2019 року м. Київ № 640/65/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М. розглянувши без виклику учасників справи заяву Антимонопольного комітету України щодо розгляду справи в порядку загального позовного провадження
|
за позовом |
Департаменту енергетики, транспорту та зв'язку Вінницької міської ради |
|
до |
Антимонопольного комітету України |
|
про |
визнання протиправним та скасування рішення від 20.11.2018 року № 652-р, |
В С Т А Н О В И В:
Департамент енергетики, транспорту та зв'язку Вінницької міської ради звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про визнання протиправним та скасування рішення Антимонопольного комітету України від 20.11.2018 року № 652-р.
Ухвалою суду від 03 січня 2019 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
22 січня 2019 року через канцелярію суду відповідачем подано заяву про розгляд справи № 640/65/19 в порядку загального позовного провадження.
Вказана заява обґрунтована тим, що оскаржуване рішення Комітету від 20.11.2018 № 652-р, є першим рішенням, яке прийнято на підставі Закону України «Про державну допомогу суб'єктам господарювання» від 01.07.2014 р., який набрав чинності 02.08.2017 р.
Як зазначав відповідач, питання визнання протиправним та скасування рішення № 652-р стосується надання загального обсягу фінансової підтримки на суму 407 772, 20 грн., а тому дана справа не може вважатися малозначною та розглядатися у порядку спрощеного позовного провадження.
Також представник відповідача зазначав, що дана справа має важливе значення для Комітету, оскільки предметом розгляду у ній є оцінка законності дій Комітету як суб'єкта владних повноважень та від прийнятого рішення у даній справі залежатиме практика реалізації таких повноважень в подальшому.
Таким чином, як вважає відповідач, за вказаних обставин, розгляд справи № 640/65/19 за правилами спрощеного позовного провадження позбавляє Комітет права на касаційне оскарження рішення/рішень у даній справі, що перешкоджає використанню Комітетом, наданих йому законом процесуальних прав в повному обсязі.
А тому, дану справу, на думку Антимонопольного комітету України, з огляду на вищевикладене, варто розглядати в порядку загального позовного провадження.
Розглянувши матеріали справи та заяву про розгляд справи в загальному позовному провадженні, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років".
У той же час, з позовної заяви позивача вбачається, що її предметом є рішення Антимонопольного комітету України від 20.11.2018 року № 652-р «Про визнання нової державної допомоги неприпустимою для конкуренції, припинення та повернення, незаконної державної допомоги, визнаної непростимою для конкуренції», відповідно до якого визнано, що державна допомога у формі фінансової підтримки - дотації на покриття збитків від надання послуг пасажирським автомобільним транспортом загального користування, включаючи втрати від безкоштовного перевезення пасажирів муніципальним автотранспортом у дні відзначення загальнодержавних, загальноміських, новорічних та інших свят і заходів, що виділяються на підставі Комплексної Програми розвитку міського пасажирського транспорту на 2018 - 2023 роки», затвердженої рішенням Вінницької міської ради від 22.12.2017 № 1003 (зі змінами від 23.02.2018 № 1081), комунальному підприємству «Вінницька транспортна компанія» на період з 01.01.2018 по 31.12.2023 у сумі 407 772, 2 тис. грн., є недопустимою державною допомогою для конкуренції відповідно до Закону України «Про державну допомогу суб'єктам господарювання».
Отже, за вказаних вище обставин, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення не відноситься до категорії справ, передбачених ч. 4 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України.
Окрім цього, наведені відповідачем доводи не є такими, що свідчать про її складність та не доцільність розгляду в спрощеному позовному провадженні. Вказані доводи фактично зводяться до констатації повноважень Антимонопольного комітету України та нетривалості дії чинності Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» від 01.07.2014 року № 1555-VII, який набрав чинності 02.08.2017 року.
При цьому, щодо доводів відповідача, про те, що розгляд даної справи в порядку спрощеного провадження без виклику осіб, позбавляє його права на касаційне оскарження, суд зазначає наступне.
За приписами ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню:
1) рішення, ухвали суду першої інстанції та постанови, ухвали суду апеляційної інстанції у справах, рішення у яких підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом;
2) судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Отже, дана норма не містить однозначної заборони щодо подачі та розгляду касаційної скарги щодо рішень суду, винесених в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Тобто, дана норма не містить абсолютного характеру, а тому доводи відповідача в даній частині також не приймаються судом до уваги.
У той же час, відповідно до п. 10 ч. 6 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини четвертої статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обгрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Згідно з частиною п’ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Дослідивши заяву позивача, матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, беручи до уваги п. 20 ч. 1 ст. 4 та ч. 6 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що дана справа є справою незначної складності, а характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін, а тому у задоволенні зазначеного клопотання необхідно відмовити.
Керуючись статтями 12, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, -
УХВАЛИВ:
Відмовити Антимонопольному комітету України в задоволенні заяви про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.М. Погрібніченко
