Справа № 159/5756/18
Головуючий у 1 інстанції: Панасюк С.Л.
Провадження № 22-ц/802/322/18 Категорія: 47
Доповідач: Шевчук Л. Я.
ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 грудня 2018 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Шевчук Л.Я.,
суддів - Данилюк В.А., Киці С.І.,
секретар с/з - Вергун Т.С.,
з участю:
позивача - ОСОБА_2,
представника позивача - ОСОБА_3,
представника відповідача - Куптія Г.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Ковельської міської ради про визнання поновленим на той самий строк і на тих самих умовах договору оренди земельної ділянки, за апеляційною скаргою відповідача Ковельської міської ради Волинської області на ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 07 листопада 2018 року,
В С Т А Н О В И В:
В листпаді 2018 року ОСОБА_2 звернулася в суд із зазначеними позовними вимогами та просила суд визнати поновленим на той самий строк і на тих самих умовах договір оренди земельної ділянки.
Також позивач 05 листопада 2018 року подала заяву про забезпечення позову.
Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 07 листопада 2018 року в даній справі заяву позивача ОСОБА_2 задоволено частково.
Постановлено заборонити Ковельській міській раді Волинської області та виконавчому комітету Ковельської міської ради Волинської області, до набрання судовим рішенням законної сили, проводити демонтаж торгового кіоску, який належить ОСОБА_2 та розташований на спірній земельній ділянці по АДРЕСА_1 площею 12 кв.м.
Заборонено Ковельській міській раді Волинської області та виконавчому комітету Ковельської міської ради Волинської області, до набрання судовим рішенням законної сили, вчиняти юридичні акти, які змінюють правовий статус спірної земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 площею 12 кв.м.
Не погоджуючись із постановленою судом ухвалою, відповідач подав апеляційну скаргу на цю ухвалу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити судове рішення про відмову в задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову.
В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив скаргу задовольнити, позивач та її представник апеляційну скаргу заперечили та просили скаргу залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу відповідача слід задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції в оскаржуваній частині - скасувати та прийняти в цій частині нове судове рішення з наступних підстав.
Із матеріалів справи убачається, що ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до Ковельської міської ради Волинської області про визнання поновленим на той самий строк і на тих самих умовах договору оренди земельної ділянки.
У своїй заяві про вжиття заходів забезпечення позову позивач зазначала, що відповідач не має наміру продовжувати договір оренди земельної ділянки, на якій розташований торгівельний кіоск, і у зв'язку з цим, на думку позивача, відповідач може вдатися до радикальних дій і демонтувати цей торгівельний кіоск.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просила суд вжити наступні заходи забезпечення позову: заборонити Ковельській міській раді вносити на розгляд сесії проекти рішень про відмову в поновленні договору оренди земельної ділянки; заборонити відповідачу вносити на розгляд виконавчого комітету Ковельської міської ради проекти рішень про демонтаж торгового кіоску, демонтувати торговий кіоск; вчиняти щодо торгового кіоску будь-які дії у будь-який інший спосіб до набрання судовим рішенням законної сили; зобов'язати відповідача зупинити виконання рішення Ковельської міської ради № 8/35 від 25 жовтня 2018 року.
Суд першої інстанції частково задоволив заяву позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову та постановив заборонити відповідачу проводити демонтаж торгового кіоску, а також заборонив відповідачу, до набрання судовим рішенням законної сили, вчиняти юридичні факти, які змінюють правовий статус спірної земельної ділянки.
При цьому місцевий суд виходив з того, що для забезпечення позову ОСОБА_2 достаньо заборонити Ковельській міській раді здійснювати демонтаж торгового кіоску, розташованого на спірній земельній ділянці, а також вчиняти юридичні акти, які змінюють правовий статус спірної земельної ділянки, до вирішення справи судом.
Проте такі висновки зроблені судом з порушенням норм процесуального права.
Стаття 149 ЦПК України передбачає, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Види забезпечення позову визначені статтею 150 ЦПК України.
Згідно з частиною 3 статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом про визнання поновленим на той самий строк і на тих саме умовах договору оренди земельної ділянки та в своїй позовній заяві просила суд визнати поновленим на той саме строк і на тих саме умовах договір оренди земельної ділянки площею 12 кв.м., яка знаходиться по АДРЕСА_1.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позову.
В пункті 4 своєї постанови № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» Пленум Верхового Суду України роз'яснив, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, поданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторнами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, за положеннями зазначених вимог закону забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
ОСОБА_2 в своїй позовній заяві просила суд постановити судове рішення, яким визнати поновленим на той самий строк і на тих самих умовах договір оренди земельної ділянки, а в своїй заяві про забезпечення зазначених позовних вимог, просила суд забезпечити позов, в тому числі, шляхом заборони відповідачу демонтувати торговий кіоск, який знаходиться на спірній земельній ділянці, а також шляхом заборони відповідачу вчиняти щодо торгового кіоска будь-які інші дії у будь-який інший спосіб до набрання судовим рішенням законної сили.
На думку колегії суддів, такі заходи забезпечення позову не є співмірними із заявленими позивачем вимогами.
За таких обставин суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що із-за порушення норм процесуального права ухвала суду першої інстанції в оскаржуваній частині підлягає скасуванню із ухваленням в цій частині нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову.
Крім того, у зв'язку із задоволенням апеляційної скарги відповідача на ухвалу суду першої інстанції не підлягає до задоволення клопотання позивача ОСОБА_2 про покладення на відповідача судових витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Керуючись ст.ст. 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу відповідача Ковельської міської ради Волинської області задовольнити.
Ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 07 листопада 2018 року в даній справі скасувати та ухвалити нове судове рішення.
В задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову в даній справі відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Судді
Повний текст постанови складений 20 грудня 2018 року.
