Справа № 137/2294/14-ц
Провадження № 22-ц/801/31/2018
Категорія:
Головуючий у суді 1-ї інстанції Ганкіна І.А.
Доповідач:Шемета Т. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2018 року
Справа № 137/2294/14-ц
м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої судді Шемети Т. М.,
суддів Панасюка О. С., Сала Т. Б.
секретар судового засідання Кирилюк Л. М.
учасники справи:
позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні Ініціативи»
відповідач (особа яка подала апеляційну скаргу) ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 4 Вінницького апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 05.07.2018 року, ухвалене в складі судді Ганкіної І. А. в м. Вінниця, дата складення повного судового рішення невідома,-
в с т а н о в и в :
30.10.2014 року ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та висувало вимогу стягнути з відповідача на їх користь заборгованість за договором кредиту№ 06-2.1/337, укладеним 06.04.2005 року між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_3, яка станом на 01.09.2014 року становить 92 166,94 грн. -заборгованість за кредитом; 38 443,30 грн. - заборгованість по відсотках; 2 145,57 грн. - по комісії, а також пеню в розмірі 7 311, 87 гривень за систематичне невиконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором.
. Позов мотивовано тим, що 17 грудня 2012 року між ним та ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» було укладено договір відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» відступило ТОВ «Кредитні Ініціативи» права вимоги до кредитних договорів, укладених між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та фізичними особами, в тому числі було відступлене право вимоги за кредитним договором № 06-2.1/337 від 06.04.2005 року, укладеним між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_3, тому в них виникло право вимоги звернутися з цим позовом.
Рішенням Вінницького районного 05.07.2018 року позов задоволено:
-стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Кредитні Ініціативи» заборгованість за кредитним договором № 06-2.1/337 від 06.04.2005 року в розмірі 140 067 (сто сорок тисяч шістдесят сім) грн. 68 коп., яка включає в себе: 92 166,94 грн. - заборгованість за кредитом; 38 443,30 грн. - заборгованість по відсотках; 2 145,57 грн. - заборгованість по комісії; пеню - 7 311,87 грн.
-стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Кредитні Ініціативи» в рахунок повернення сплаченого судового збору грошові кошти в розмірі 1 400 (одна тисяча чотириста) грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої зазначив, що позивач довів право вимоги до відповідача, відповідач неналежним чином виконувала свої зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка підлягає стягненню. Суд не вбачав підстав для застосування наслідків спливу строку позовної давності, встановив що кредитним договором було погоджено строк позовної давності 10 років, а позивач звернувся до суду в межах цього строку.
З таким рішенням суду не погодилась ОСОБА_3 та подала апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої просить скасувати постановлене у справі рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції, не зважаючи на відсутність доказів переходу права вимоги від банку до ТОВ «Кредитні ініціативи», не зважив на це та те. що вона як боржник не була повідомлена про відступлення права вимоги. Суд не дав оцінки тому факту, що позивачем було куплено право вимоги на конкретні суми, тоді як він пред'явив до стягнення значно більший розмір процентів, нарахував пеню та комісію, що є неправомірним. Банк, з яким вона уклала кредитний договорі, вже звертався д осуду з вимогою про дострокове стягнення кредитних коштів і провадження у справі було закрито в зв'язку з відмовою позивача від позову. Невірно суд не застосував і наслідки спливу строку позовної давності.
ТОВ «Кредитні ініціативи подало відзив на апеляційну скаргу. Доводи відзиву аналогічні доводам позову. Також зазначає, що до них як нового кредитора перейшло право вимоги за кредитним договором, тому вони вправі нараховувати і проценти, і штрафні санкції за договором, строк позовної давності сторони погодили 10 років, а тому суд вірно відмовив в застосуванні наслідків спливу строку позовної давності.
Указом Президента України №452/2017 від 29 грудня 2017 року ліквідовано Апеляційний суд Вінницької області та утворено Вінницький апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Вінницьку область, з місцезнаходженням у місті Вінниці.
Відповідно до положень статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» рішенням зборів суддів, що відбулися 9 листопада 2018 року, днем початку роботи Вінницького апеляційного суду визначено 12 листопада 2018 року. Відповідне повідомлення голови новоутвореного суду опубліковано у газеті «Голос України» № 213 (6968) від 10 листопада 2018 року.
Відповідно до пункту 3 частини 1, частини 5 статті 31 цивільного процесуального Кодексу України, у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду.
Дана справа за підсудністю була передана до Вінницького апеляційного суду.
Згідно протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 14 листопада 2018 року для розгляду даної заяви визначено колегію суддів у складі головуючого судді Шемети Т. М., суддів Панасюка О. С., Сала Т. Б. судом справу призначено до розгляду на 6 грудня 2018 року.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, Вінницький апеляційний суд дійшов до наступних висновків.
По справі встановлено наступні обставини, що не оспорюються:
-06 квітня 2005 року між ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 06-2.1/337 з цільовим призначенням - для придбання нерухомості у власність (житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1), за яким Банк надав їй кредит у сумі 140 000,00 грн. зі сплатою 19 % процентів за користування кредитними коштами. Кінцевий термін повернення кредиту та процентів за ним визначено не пізніше, ніж до 05 квітня 2025 року. Сторони погодили, що погашення кредиту та процентів за ним має здійснюватися позичальником щомісячно у відповідності до графіку (Додаток № 1), який є невід'ємною частиною цього договору(том № 1 а.с. 108-110, 111-113).
-23.02.2011 року ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, який в подальшому Ухвалою Літинського районного суду Вінницької області від 05.0-4.2011 року був залишений без розгляду (справа № 2-217/11) (а.с., т.3).
-17 грудня 2012 року між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ТОВ «Кредитні Ініціативи» було укладено договір відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» відступило ТОВ «Кредитні Ініціативи» права вимоги до кредитних договорів, укладених між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та фізичними особами, за яким відбулося відступлення права вимоги і за кредитним договором, укладеним із ОСОБА_3 що підтверджується договором (а.с. 101-106, т.1) та витягом з реєстру позичальників (Додаток 1) до Договору про відступлення права вимоги від 17 грудня 2012 року (а.с.107, т.1)
-Банк відступив право вимоги до ОСОБА_3: основна сума непогашена строкова 86 333, 64 грн, основна непогашена прострочена сума кредиту 5 833,3 грн, сума нарахованих але не сплачених процентів 6 556,14 грн, що підтверджено Витягом з реєстру позичальників (Додаток 1) до Договору про відступлення права вимоги від 17 грудня 2012 року (а.с.107, т.1).
-Позивачем надано розрахунок суми заборгованості, яку він просить стягнути та яка утворилася станом на 01.09.2014 року: прострочена заборгованість за кредитом 92 166,94 грн; по відсотках - 38 443,30 грн; по комісії - 2 145,57 грн., пеня в межах строку позовної давності (12 місяців перед зверненням до суду ) 7 311,87 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитом у гривні (том № 1 а.с. 118).
Між сторонами виник спір з приводу стягнення заборгованості за кредитним договором за умови відступлення права вимоги.
Першою та третьою частинами статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором (стаття 1077 ЦК України).
Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.
На підтвердження виникнення права вимоги позивачем було надано копію договору відступлення прав вимоги ( а.с. 101-106, т.1) та належним чином засвідчений Витяг зреєстру позичальників (Додаток 1) до Договору про відступлення права вимоги від 17 грудня 2012 року (а.с.107, т.1). Відповідно до довідки № 24-9-7/1641, виданої ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» від 11.10.2016 року, розмір суми заборгованості, відступленої ТОВ «Кредитні Ініціативи» за кредитним договором № 06-2.1/337 від 06.04.2005 року, укладеним з фізичною особою ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) станом на 17.12.2012 року становила: 86 333,64 грн. (основна непогашена строкова сума кредиту); 5 833,30 грн. (основна непогашена прострочена сума кредиту); 6 556,14 грн. (нараховані, але не сплачені строкові проценти (том № 2 а.с. 157).
Отже, висновок суду першої інстанції про те, що позивач має право вимоги і воно є підтвердженим відповідними доказами у справі, є вірним, а доводи апеляційної скарги, що позивач не підтвердив своє право вимоги, - не знайшли свого підтвердження.
Стосовно доводів апеляційної скарги, що ОСОБА_3 не була повідомлена про відступлення права вимоги, слід зазначити наступне:
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Отже, за змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
Оскільки з матеріалів справи вбачається, що боржник не сплачувала заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, унаслідок чого утворилася заборгованість, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Визначаючи розмір заборгованості, яка підлягає стягненню на користь позивача, суд першої інстанції неповно з'ясував фактичні обставини справи та відповідно невірно визначив суму що підлягає до стягнення:
23.02.2011 року первісний кредитор ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» звернувся до ОСОБА_3 з позовом до суду про стягнення заборгованості за кредитним договором № 06-2.1/337 від 06.04.2005 р. та скориставшись правом дострокової вимоги просив стягнути з ОСОБА_3 не лише прострочену заборгованість, а й всю частину позики, що залишилась та проценти, що підтверджується позовною заявою (копія на а.с. 100-101, т.2).
Ухвалою Літинського районного суду Вінницької області від 25.02.2011 року було відкрито провадження у цій справі (копія на а.с. 103, т.2).
В подальшому Ухвалою Літинського районного суду Вінницької області від 05 квітня 2011 року по справі № 2-217/11 на підставі заяви представника позивача позов було залишено без розгляду (а.с. 102, 104, т.2).
Отже, оскільки Банк скористався правом дострокової вимоги за кредитним договором, то цим було змінено строк дії договору та втратив чинність графік платежів за договором. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред'явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. (Правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у справі № 310/11534/13-ц, провадження № 14-154цс18).
У відповідності до положень статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права та обов'язки первинного кредитора у зобов'язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, 17 грудня 2012 року: на момент відступлення права вимоги Банк відступив, а новий кредитор відповідно набув права вимоги на конкретну суму заборгованості в розмірі 98 723 (дев'яносто вісім тисяч сімсот двадцять три) гривні 08 к., яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 92 166 (дев'яносто дві тисячі сто шістдесят шість) гривень 94 к., заборгованості по відсотках у розмірі 6 556 (шість тисяч п'ятсот п'ятдесят шість ) гривень 14 к..
На зазначене суд першої інстанції уваги не звернув. Отже, з відповідача слід стягнути на користь позивача суми, які були відступлені за договором, у задоволенні вимог про стягнення процентів в розмірі 31 887 гривень 16 к., пені в розмірі 7 311 гривень 87 к., комісії в сумі 2 145 гривень 57 к., - слід відмовити. В зв'язку з цим рішення суду першої інстанції підлягає зміні.
Стосовно доводів апеляційної скарги про невірне застосування судом першої інстанції наслідків спливу строку позовної давності слід зазначити наступне:
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого права або інтересу. Тобто протягом часу дії позовної давності особа може розраховувати на примусовий захист свого цивільного права чи інтересу судом.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України).
Відповідач ОСОБА_3 подала заяву про застосування наслідків спливу строку позовної давності (а.с.7, т.3), в якій викладено прохання застосувати наслідки спливу 3-річного строку позовної давності.
З указаним позовом позивач звернувся до суду у жовтні 2014 року Правильними є висновки суду першої інстанції про те, що позивачем не пропущений строк позовної давності, оскільки сторони у письмовій формі при укладенні кредитного договору домовились про збільшення строку позовної давності відносно стягнення заборгованості за кредитом до десяти років (пункт 6.7 кредитного договору - а.с. 110, т.1), що не заборонено статтею 259 ЦК України.
Отже, апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, рішення суду першої інстанції зміні в частині визначення сум, що підлягають до стягнення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд, -
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 05 липня 2018 року в частині задоволення вимог про стягнення процентів, пені та комісії скасувати, в цій частині постановити нове:
Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» у частині задоволення позовних вимог до ОСОБА_3 про стягнення процентів в розмірі 31 887 (тридцять одна тисяча вісімсот вісімдесят сім) гривень 16 к.., пені в розмірі 7 311 (сім тисяч триста одинадцять) гривень 87 к., комісії в сумі 2 145 (дві тисячі сто сорок п'ять) гривень 57 к.
Змінити рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 05 липня 2018 року, виклавши другий абзац резолютивної частини в наступній редакції:
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні Ініціативи» (ЄДРПОУ: 35326253, р/р 26507010332001, місцезнаходження: 07400, Київська область, м. Бровари, бульвар. Незалежності, 14) заборгованість за кредитним договором № 06-2.1/337 від 06.04.2005 року в розмірі 98 723 (дев'яносто вісім тисяч сімсот двадцять три) гривні 08 к., яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 92 166 (дев'яносто дві тисячі сто шістдесят шість) гривень 94 к., заборгованості по відсотках у розмірі 6 556 (шість тисяч п'ятсот п'ятдесят шість ) гривень 14 к..
В іншій частині рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 05 липня 2018 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуюча підпис Т. М. Шемета
Судді : підпис О. С. Панасюк
підпис Т. Б. Сало
Згідно з оригіналом
головуючий суддя: Т. М. Шемета
Повний текст постанови складений 11 грудня 2018 року
