РІШЕННЯ
Іменем України
05.07.2018 року місто Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
судді Ганкіної І.А.,
за участю секретаря Жигарової Д.О.,
без участі сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні Ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
ТОВ «Кредитні Ініціативи» звернулось до суду з вищевказаним позовом, обгрунтовуючи позовні вимоги тим, що 17 грудня 2012 року між ним та ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» було укладено договір відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» відступило ТОВ «Кредитні Ініціативи» права вимоги до кредитних договорів, укладених між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та фізичними особами.
Згідно вищевказаного договору також відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 06-2.1/337 від 06.04.2005 року, укладеним між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та фізичною особою - ОСОБА_1, за яким Банк зобов'язався надати їй кредит у сумі 140 000,00 грн., а позичальник зобов'язалась повернути наданий кредит і сплатити проценти за користування ним в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором.
Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у сумі 140 000,00 грн.
В свою чергу, відповідач неналежно виконує взяті на себе зобов'язання, чим грубо порушує істотні умови кредитного договору, в результаті чого станом на 01.09.2014 року має прострочену заборгованість: 92 166,94 грн. - за кредитом; 38 443,30 грн. - по відсотках; 2 145,57 грн. - по комісії.
Також у зв'язку з систематичним порушенням відповідачем своїх кредитних зобов'язань їй була нарахована неустойка: пеня на дату розрахунку складає - 8 790,57 грн.
З урахуванням норм ст.266, ч. 2 ст. 258 ЦК України пеня на дату розрахунку складає - 7 311,87 грн.
У зв'язку з тим, що відповідач добровільно відмовляється погашати заборгованість за кредитним договором, позивач просить суд стягнути з неї суму вищевказаної заборгованості.
В судове засідання 05.07.2018 року учасники справи не з'явились.
Представником позивача ОСОБА_2 до суду подано письмову заяву про розгляд справи без представника позивача. В поданій заяві просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Також в заяві представник позивача зазначив, що заперечує проти задоволення клопотання сторони відповідача по справі про застосування строків позовної давності з огляду на те, що кредитним договором визначено строк позовної давності - 10 років.
В додаткових письмових поясненнях представник позивача зазначив, що надана ПАТ «Промінвестбанк» довідка про наявність заборгованості по кредитному договору № 06-2.1/337 ОСОБА_1 станом на 17.12.2012 року, яка скріплена мокрою печаткою, підтверджує наявність цієї заборгованості на час укладення договору відступлення прав вимоги. Доказів про погашення цієї заборгованості в повному обсязі відповідачем суду не надано. Заява представника ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про залишення позову без розгляду не містить мокрої печатки Банку. Також відсутня довідка Банку про погашення кредиту у повному обсязі. Крім того, надані ПАТ «Промінвестбанк» виписки по рахунках повністю відображають наявність станом на 17.12.2012 року заборгованості по кредиту (том № 2 а.с. 198-200).
Відповідач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 подали до суду спільну письмову заяву про розгляд справи без їхньої участі, в поданій заяві зазначили, що проти задоволення позову заперечують та просять відмовити в його задоволенні. При прийнятті рішення просять врахувати письмові заперечення від 14.12.2015 року і копію рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 24.01.2014 року по справі № 128/5510/13-ц, яким в позові банку було відмовлено через відсутність доказів повідомлення позивачем відповідача про заміну кредитора і різні розрахунки заборгованості; відсутність заборгованості позичальника перед ПАТ «Промінвестбанк». Також просять застосувати до позовних вимог позовну давність.
Згідно письмових заперечень представника відповідача - ОСОБА_3 від 14.12.2015 року, він зазначає, що в справі відсутні докази повідомлення відповідача про відступлення права вимоги по кредитному договору з направленням копій договору відступлення права вимоги та реєстру позичальників до нього. У зв'язку з цим вважає, що порушення зобов'язання сталося саме з вини кредитора. Також вказує, що вимогу Банку про дострокове погашення кредиту відповідач не отримувала. Зазначає, що щодо певної частини нарахованої поточної заборгованості по тілу кредиту, процентах, пені і штрафах збіг строк позовної давності. Так, для тіла кредиту і процентів за користування кредитними коштами строк позовної давності становить 3 роки (ст. 275 ЦК), а для пені і штрафів 1 рік (п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК). З розрахунку, доданого до позову, видно, що позивач розрахував заборгованість і по тілу і по процентах, і по неустойках за період з 2005 року, відтак значної частини цієї заборгованості строк позовної давності вже збіг, тому просить суд застосувати до відповідних сум заборгованості наслідки збігу строку позовної давності (том № 2 а.с. 49-50).
Частиною 3 статті 211 ЦПК України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків... має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Так, заочним рішенням Літинського районного суду Вінницької області від 09 червня 2015 року по справі № 137/2294/14-ц було задоволено позовні вимоги ТОВ «Кредитні Ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та стягнуто заборгованість в сумі 140 067,68 грн. (том № 1 а.с. 227-228).
Ухвалою Літинського районного суду Вінницької області від 18 серпня 2015 року по справі № 137/2294/14-ц вищевказане заочне рішення було скасовано, а справу призначено до слухання (том № 1 а.с. 247).
Ухвалою Літинського районного суду Вінницької області від 20 жовтня 2015 року цивільну справу № 137/2294/14-ц за позовом ТОВ «Кредитні Ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було передано за підсудністю до Вінницького районного суду Вінницької області (том № 2 а.с. 25).
Ухвалою судді Вінницького районного суду Вінницької області Ганкіної І.А. від 30 жовтня 2015 року вказану вище цивільну справу було прийнято до провадження та призначено до судового розгляду (том № 2 а.с. 28).
Судом встановлено, що 06 квітня 2005 року між ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та відповідачем по справі ОСОБА_1, на підставі її письмової заяви-анкети на отримання кредиту від 05 квітня 2005 року, що підтверджується ксерокопією даної заяви (том № 1 а.с. 114-115), було укладено кредитний договір № 06-2.1/337 за цільовим призначенням - для придбання нерухомості у власність (житлового будинку, що знаходиться за адресою: смт. Стрижавка, 1-й провулок Алеї, 6), за яким Банк надав їй кредит у сумі 140 000,00 грн. на умовах, передбачених цим договором. За користування кредитом була встановлена процентна ставка в розмірі 19%. Кінцевий термін повернення кредиту та процентів за ним визначено - не пізніше, ніж до 05 квітня 2025 року. Сторони погодили, що погашення кредиту та процентів за ним має здійснюватися позичальником щомісячно у відповідності до графіку (Додаток № 1), який є невід'ємною частиною цього договору, що підтверджується ксерокопією зазначеного договору та графіку щомісячного погашення кредиту (том № 1 а.с. 108-110, 111-113).
17 грудня 2012 року між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ТОВ «Кредитні Ініціативи» було укладено договір відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» відступило ТОВ «Кредитні Ініціативи» права вимоги до кредитних договорів, укладених між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та фізичними особами, що підтверджується ксерокопією вказаного договору та додатків до нього (том № 1 а.с. 101-106, 165-186, 187, 188-190, 191-193, 194-195, 198, 199, 200-2004).
Згідно вищевказаного договору також відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 06-2.1/337 від 06.04.2005 року, укладеним між ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та фізичною особою - ОСОБА_1, що підтверджується витягом з Реєстру позичальників (додаток № 1) до договору про відступлення прав вимоги від 17 грудня 2012 року (том № 1 а.с. 107).
ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» свої зобов'язання за кредитним договором виконав, надавши відповідачу ОСОБА_1 кредит одноразово в повному обсязі, шляхом видачі готівки з операційної каси в Філії «Вінницьке Центральне відділення Промінвестбанку».
Відповідач ОСОБА_1 неналежно виконує взяті на себе зобов'язання, чим грубо порушує істотні умови укладеного з нею кредитного договору, в результаті чого станом на 01.09.2014 року має прострочену заборгованість: 92 166,94 грн. - за кредитом; 38 443,30 грн. - по відсотках; 2 145,57 грн. - по комісії.
Також у зв'язку з систематичним порушенням відповідачем своїх кредитних зобов'язань їй була нарахована неустойка: пеня на дату розрахунку складає - 8 790,57 грн.
З урахуванням норм ст.266, ч. 2 ст. 258 ЦК України стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.
Таким чином, розмір пені, визначений позивачем на дату розрахунку, складає - 7 311,87 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитом у гривні (том № 1 а.с. 118).
05 вересня 2014 року за вих. № РD 14.09/5 на адресу ОСОБА_1 позивачем було направлено вимогу про дострокове повернення кредиту, яка залишилась нею без виконання (том № 1 а.с. 119, 120).
З копії рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 24 січня 2014 року по справі № 128/5510/13-ц вбачається, що в задоволенні позову ТОВ «Кредитні Ініціативи» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та стягненні судових витрат було відмовлено, рішення набрало законної сили 04 лютого 2014 року (том № 1 а.с. 126-128; том № 2 а.с. 66-67).
З копії ухвали Літинського районного суду Вінницької області від 05 квітня 2011 року по справі № 2-217/11, копії позовної заяви та заяви представника позивача про залишення позову без розгляду, вбачається, що в провадженні Літинського районного суду Вінницької області на розгляді перебувала цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яка даною ухвалою, на підставі заяви представника позивача була залишена без розгляду у зв'язку з погашенням відповідачем заборгованості за кредитним договором № 06-2.1/337 від 06.04.2005 року в повному обсязі (том № 2 а.с. 100-101, 102, 103, 104).
З виписок по рахункам ОСОБА_1 вбачається, що фактично нею не було погашено заборгованість за кредитним договором № 06-2.1/337 від 06.04.2005 року в повному обсязі (том № 2 а.с. 117-140; 169-190), тому з цих підстав ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» не може надати довідку про погашення заборгованості за даним кредитним договором відповідачем по справі, що підтверджується листом ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» № 24-9-7/1378 від 17.08.2016 року (том № 2 а.с. 116).
Відповідно до довідки № 24-9-7/1641, виданої ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» від 11.10.2016 року, розмір суми заборгованості, відступленої ТОВ «Кредитні Ініціативи» за кредитним договором № 06-2.1/337 від 06.04.2005 року, укладеним з фізичною особою ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) станом на 17.12.2012 року становила: 86 333,64 грн. (основна непогашена строкова сума кредиту); 5 833,30 грн. (основна непогашена прострочена сума кредиту); 6 556,14 грн. (нараховані, але не сплачені строкові проценти (том № 2 а.с. 157).
Застосовуючи норми матеріального та процесуального права суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
В томі № 1 на а.с. 198 міститься повідомлення про відступлення від 20 грудня 2012 року за вих. № 0058031, адресоване ОСОБА_1 за адресою, вказаною нею в кредитному договорі, а саме: АДРЕСА_1, на а.с. 200 - ксерокопія квитанції про відправлення поштової кореспонденції, а на а.с. 202 - список згрупованих рекомендованих відправлень, де під № 26 зазначено прізвище відповідача ОСОБА_1, тому суд вважає безпідставним твердження сторони відповідача щодо того, що відповідачу не було відомо про зміну кредитора у зобов'язанні та порушення з цих підстав зобов'язання саме кредитором, а не нею.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 638 ЦК України визначено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Судом встановлено, що спірний кредитний договір було укладено саме на підставі заяви позивальника ОСОБА_1
Частиною 1 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Кредитний договір № 06-2.1/337 від 06.04.2005 року підписано обома сторонами і на момент його підписання відповідач ОСОБА_1 погоджувалась з усіма його умовами, в тому числі й наслідками невиконання зобов'язань, що свідчить про часткове виконання нею кредитних зобов'язань.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, Відповідач порушує зобов'язання за даним договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч.1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. А положення ст. 599 ЦК України, передбачають, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 536 ЦК України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Судом є встановленим, щовідповідач ОСОБА_1 неналежно виконує взяті на себе зобов'язання, чим грубо порушує істотні умови кредитного договору, в результаті чого станом на 01.09.2014 року має прострочену заборгованість: 92 166,94 грн. - за кредитом; 38 443,30 грн. - по відсотках; 2 145,57 грн. - по комісії.
Також у зв'язку з систематичним порушенням відповідачем своїх кредитних зобов'язань їй була нарахована неустойка: пеня на дату розрахунку складає - 8 790,57 грн.
З урахуванням норм ст.266, ч. 2 ст. 258 ЦК України пеня на дату розрахунку складає - 7 311,87 грн., що підтверджено наданим розрахунком заборгованості за кредитом у гривні.
Крім того, надані ПАТ «Промінвестбанк» виписки по рахунках повністю відображають наявність станом на 17.12.2012 року (момент укладення договору відступлення прав вимоги) заборгованості по кредиту. Виписка по рахунку № 9611453034124 відображає, що станом на 17.12.2012 року строкове тіло кредиту становить 86 333,64 грн., як і зазначено в довідці Банку, додатку № 1 до Договору відступлення. Виписка по рахунку № НОМЕР_2 відображає, що станом на 17.12.2012 року прострочене тіло становить 5 833,30 грн., як і зазначено у довідці Банку, додатку № 1 до Договору відступлення.
По позову тіло кредиту до стягнення складає 92 166,94 грн. = (86 333,64 строкове + 5 833,30 прострочене). Виписки по рахунках № НОМЕР_3, № НОМЕР_2 відображають нарахування відсотків по кредиту, згідно яких з врахуванням строк «Нарахування відсотків» сума по строкових відсотках складає 6 556,14 грн., як і зазначено у довідці Банку, додатку № 1 до договору відступлення.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Таким чином, судом є встановленим, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх кредитних зобов'язань позивач скористався правом, передбаченим ч. 2 ст. 1050 ЦК України, вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно ст. 617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Припинивши сплачувати кредит та кошти за його користування відповідач істотно порушила умови договору, так як позивач вчасно не отримав належні йому кошти і не використав їх в своїй діяльності.
З огляду на вищевикладені підстави, посилання позивача на безпідставність позовних вимог у зв'язку з залишенням ухвалою Літинського районного суду Вінницької області від 05 квітня 2011 року аналогічного позову без розгляду, суд теж вважає безпідставним та не підтвердженим в судовому засіданні належними та допустимими доказами. Доказів про погашення цієї заборгованості в повному обсязі відповідачем суду не надано. Також відсутня довідка Банку про погашення кредиту у повному обсязі.
Суд також вважає необґрунтованим посилання сторони відповідача про застосування до позовних вимог наслідків спливу позовної давності з огляду на таке.
Відповідно до статей 256, 257, 259 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернулися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Частиною 1 статті 259 ЦК України визначено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
Згідно з пунктом 6.7 кредитного договору №06-2.1/337 від 06.04.2005 року, укладеного між ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_1, строк позовної давності встановлено тривалістю у 10 років.
Таким чином, підписавши кредитний договір, сторони узгодили належним чином строк позовної давності за кредитним договором, який становить 10 років.
Навіть якщо не брати до уваги платежі, здійснені відповідачем первинному кредитору - ПАТ «Акціонерний комерційний промислово -інвестиційний банк», та які в силу ст. 264 ЦК України переривають перебіг позовної даності, то строк позовної давності закінчується 06 квітня 2015 року.
Натомість із позовом про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулося у січні 2015 року, тобто в межах позовної давності, встановленої сторонами у договорі.
Оскільки судом встановлено, що відповідач не дотримала умов укладеного договору, в порядку та в строки, передбачені зазначеним договором, кредит не повернула, а право позивача невиконанням зобов`язання порушено, тому воно підлягає судовому захисту.
Таким чином, суд вважає, що позов обґрунтований тому підлягає до задоволення.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем відповідно до платіжного доручення № 12382 від 21.10.2014 року сплачено судовий збір по даній справі в розмірі 1 400 грн. 00 коп. (том № 1 а.с. 91), тому, відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, зазначені судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у рахунок відшкодування сплаченого ним судового збору за подачу даного позову до суду.
На підставі викладено та керуючись ст.ст. 207, 256, 257, 259, 512, 514, 516, 526, 530, 536, 598, 610, 617, 629, 638, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд-
УХВАЛИВ :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні Ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні Ініціативи» (ЄДРПОУ: 35326253, р/р 26507010332001, місцезнаходження: 07400, Київська область, м. Бровари, бульвар. Незалежності, 14) заборгованість за кредитним договором № 06-2.1/337 від 06.04.2005 року в розмірі 140 067 (сто сорок тисяч шістдесят сім) грн. 68 коп., яка включає в себе: 92 166,94 грн. - заборгованість за кредитом; 38 443,30 грн. - заборгованість по відсотках; 2 145,57 грн. - заборгованість по комісії; пеню - 7 311,87 грн.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні Ініціативи» (ЄДРПОУ: 35326253, р/р 26507010332001 в ПАТ «Альфа-Банк», МФО 300346, місцезнаходження: 07400, Київська область, м. Бровари, бульвар. Незалежності, 14), в рахунок повернення сплаченого судового збору грошові кошти в розмірі 1 400 (одна тисяча чотириста) грн.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Вінницької області через Вінницький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СУДДЯ І.А. Ганкіна