У Х В А Л А
27 листопада 2018 року
м. Київ
Справа № 162/760/17
Провадження № 14-550цс18
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача ТкачукаО.С.,
суддів: Антонюк Н.О., Бакуліної С.В., Британчука В.В., Гудими Д.А., Данішевської В.І.,Золотнікова О.С., Кібенко О.Р., Князєва В.С., Лобойка Л.М., Лященко Н.П., Прокопенка О.Б., Рогач Л.І., Саприкіної І.В., Ситнік О.М., Уркевича В.Ю., Яновської О.Г.,
перевірила дотримання порядку передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи за заявою ОСОБА_3, заінтересовані особи: Камінь-Каширське об'єднане управління Пенсійного фонду України, Березичівська сільська рада Любешівського району, про встановлення факту постійного проживання у визначеному місці, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Апеляційного суду Волинської області від 11 січня 2018 року, і
В С Т А Н О В И Л А:
У серпні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання у визначеному місці.
В обґрунтування заяви ОСОБА_3 посилався на те, що він народився 01 серпня 1963 року в с. Нові Березичі Любешівського району Волинської області і постійно проживав на території цього села, яке згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1990 року № 378-р включене до Переліку радіоактивно забруднених населених пунктів внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС та постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 1991 року № 106 віднесене до зони добровільного гарантованого відселення. У 1985 році він вступив до Житомирського сільськогосподарського інституту і навчався там до 29 грудня 1989 року. Факт його проживання у вказаному селі з 30 грудня 1989 року по 05 лютого 1990 року не підтверджений документами, оскільки в цей період він повернувся додому після закінчення навчання (дата отримання диплома - 29 грудня 1989 року), однак працевлаштувався в колгоспі «Україна» лише з 06 лютого 1990 року, що стало підставою для відмови Камінь-Каширським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Волинської області у призначенні йому пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», через відсутність підтверджуючих документів про його проживання у зоні добровільного гарантованого відселення не менше трьох років станом на 01 січня 1993 року. Встановлення юридичного факту постійного проживання в зоні гарантованого (добровільного) відселення впливатиме на створення умов для здійснення його прав на пенсію. Вказаний факт може бути підтверджений показаннями ряду свідків - мешканців села.
На підставі вищенаведеного, ОСОБА_3 просив встановити факт його постійного проживання у с. Нові Березичі Любешівського району Волинської області в період з 30 грудня 1989 року по 05 лютого 1990 року.
Рішенням Любешівського районного суду Волинської області від 01 листопада 2017 року заяву задоволено. Встановлено факт постійного проживання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у с. Нові Березичі Любешівського району Волинської області в період із 30 грудня 1989 року по 05 лютого 1990 року включно.
Постановою Апеляційного суду Волинської області від 11 січня 2018 року рішення суду першої інстанції скасовано, провадження у справі закрито, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
У лютому 2018 року ОСОБА_3 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Апеляційного суду Волинської області від 11 січня 2018 року, в якій просить скасувати указане судове рішення, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що юридична можливість встановлення факту постійного проживання особи у визначеному місці, яка породжує для неї певні юридичні наслідки, закріплена положеннями ч. 2 ст. 256 ЦПК України 2004 року; апеляційний суд дійшов помилкового висновку про необхідність захисту права заявника на пенсійне забезпечення в порядку адміністративного судочинства.
Ухвалою Верховного Суду від 06 березня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано справу із суду першої інстанції, а ухвалою від 17 жовтня 2018 року справу призначено до судового розгляду.
У березні 2018 року від Камінь-Каширського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_3, у якому заявник просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення апеляційного суду - без змін.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 жовтня 2018 року відповідно до ч. 6 ст. 403 ЦПК України справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Відповідно до ч. 6 ст. 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.
Враховуючи те, що ОСОБА_3оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, Велика Палата Верховного Суду вважає мотиви, з яких 31 жовтня 2018 року постановлена ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, обґрунтованими та приймає справу до розгляду.
Згідно з ч. 1 ст. 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Згідно з ч. 13 вказаної статті розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи викладене, справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні).
Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (ч. 11 ст. 272 ЦПК України).
Керуючись ч. 13 ст. 7, ст. ст. 401- 404 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду
У Х В А Л И Л А:
1. Прийняти до розгляду справу за заявою ОСОБА_3, заінтересовані особи: Камінь-Каширське об'єднане управління Пенсійного фонду України, Березичівська сільська рада Любешівського району, про встановлення факту постійного проживання у визначеному місці.
2. Призначити справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку письмового провадження на 30 січня 2019 року у приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8.
3. Направити учасникам справи копії цієї ухвали для відома.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.С. Ткачук
Судді: Н.О. Антонюк Л.М. Лобойко
С.В. Бакуліна Н.П. Лященко
В.В. Британчук О.Б. Прокопенко
Д.А. Гудима Л.І. Рогач
В.І. Данішевська І.В. Саприкіна
О.С. Золотніков О.М. Ситнік
О.Р. Кібенко В.Ю. Уркевич
В.С. Князєв О.Г. Яновська
