Ухвала
31 жовтня 2018 року
м. Київ
справа № 162/760/17
провадження № 61-11631св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Стрільчука В. А., суддів:Кузнєцова В. О., Ступак О. В. (суддя-доповідач),Погрібного С. О., Усика Г. І.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_6,
заінтересовані особи: Камінь-Каширське об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області, Березичівська сільська рада Любешівського району,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_6 на постанову Апеляційного суду Волинської області від 11 січня 2018 року у складі колегії суддів: Киці С. І., Данилюк В. А., Шевчук Л. Я.,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2017 року ОСОБА_6 звернувся до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання у визначеному місці.
В обґрунтування заяви посилався на те, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року в АДРЕСА_1 і постійно проживав на території цього села, яке згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1990 року № 378-р включене до Переліку радіоактивно забруднених населених пунктів внаслідок аварії Чорнобильської АЕС і постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 1991 року № 106 віднесене до зони добровільного гарантованого відселення. В 1985 році він вступив до Житомирського сільськогосподарського інституту і навчався там до 29 грудня 1989 року. Факт його проживання у вказаному селі з 30 грудня 1989 року по 05 лютого 1990 року не підтверджений документами, оскільки цей період він повернувся додому після закінчення навчання (дата отримання диплома - 29 грудня 1989 року), однак працевлаштувався в колгоспі «Україна» лише з 06 лютого 1990 року, що стало підставою для відмови Камінь-Каширським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Волинської області у призначенні йому пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», через відсутність підтверджуючих документів про його проживання у зоні добровільного гарантованого відселення не менше трьох років станом на 01 січня 1993 року. Встановлення юридичного факту постійного проживання в зоні гарантованого (добровільного) відселення впливатиме на створення умов для здійснення його прав на пенсію. Вказаний факт може бути підтверджений показаннями ряду свідків - мешканців села.
На підставі вищенаведеного, ОСОБА_6 просив встановити факт його постійного проживання в АДРЕСА_1 в період із 30 грудня 1989 року по 05 лютого 1990 року.
Рішенням Любешівського районного суду Волинської області від 01 листопада 2017 року заяву задоволено. Встановлено факт постійного проживання ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, в АДРЕСА_1 в період із 30 грудня 1989 року по 05 лютого 1990 року включно.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що заявником відповідно до статті 60 ЦПК України 2004 року надані належні та допустимі докази, які підтверджують факт його постійного проживання в АДРЕСА_1 в період із 30 грудня 1989 року по 05 лютого 1990 року включно.
Постановою Апеляційного суду Волинської області від 11 січня 2018 року рішення Любешівського районного суду Волинської області від 01 листопада 2017 року скасовано. Провадження в справі за заявою ОСОБА_6, заінтересовані особи Камінь-Каширське об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області, Березичівська сільська рада Любешівського району, про встановлення факту постійного проживання у визначеному місці закрито.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що заява ОСОБА_6 про встановлення факту його постійного проживання в зоні гарантованого добровільного відселення не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
У лютому 2018 року ОСОБА_6 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Апеляційного суду Волинської області від 11 січня 2018 року, в якій просить скасувати указане судове рішення, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що юридична можливість встановлення факту постійного проживання особи у визначеному місці, яка породжує для неї певні юридичні наслідки, закріплена положеннями частини другої статті 256 ЦПК України 2004 року; апеляційний суд прийшов помилкового висновку про необхідність захисту права заявника на пенсійне забезпечення в порядку адміністративного судочинства.
Ухвалою Верховного Суду від 06 березня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано матеріали справи № 162/760/17 із Любешівського районного суду Волинської області.
У березні 2018 року від Камінь-Каширського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_6, у якому заявник просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення апеляційного суду - без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року справу призначено до судового розгляду.
За правилами частини шостої статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.
Частиною першою статті 404 ЦПК України визначено, що питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.
Таким чином, оскільки у цій справі оскаржується судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, а доводи заявника відповідно до статті 403 ЦПК України є безумовною підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, справу необхідно передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Керуючись статтями 403, 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Справу за заявою ОСОБА_6, заінтересовані особи: Камінь-Каширське об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області та Березичівська сільська рада Любешівського району, про встановлення факту постійного проживання у визначеному місті, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на постанову Апеляційного суду Волинської області від 11 січня 2018 року передати на розгляд ВеликоїПалати Верховного Суду.
ГоловуючийВ. А. Стрільчук Судді:В. О. Кузнєцов С. О. Погрібний О. В. Ступак Г. І. Усик
