Ухвала
21 листопада 2018 року
м. Київ
справа № 607/9821/16-ц
провадження № 61-30235св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - Тернопільське державне науково-технічне підприємство «Промінь»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Тернопільського державного науково-технічного підприємства «Промінь» на заочне рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 березня 2017 року у складі судді Сливки Л. М. та рішення апеляційного суду Тернопільської області від 19 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Міщія О. Я., Ткача З. Є., Шевчук Г. М.,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Тернопільського державного науково-технічного підприємства «Промінь» (далі - ТДНТП «Промінь») про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 64 925,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_4 перебував у трудових відносинах із відповідачем, працював на посаді начальника відділу матеріально-технічного постачання. 06 серпня 2015 року згідно з наказом № 6К його було звільнено у зв'язку із скороченням чисельності і штату працівників. При звільненні ТДНТП «Промінь» не виплатило ОСОБА_4 заробітну плату в день звільнення, а лише 19 серпня 2016 року, що підтверджується довідкою № 1045/1, виданою ТДНТП «Промінь». Посилаючись на порушення статей 116, 117 КЗпП, вважав, що відповідач має виплатити на його користь середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку у відповідності до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100. ОСОБА_4 просив стягнути 64 925,00 грн з ТДНТП «Промінь» як компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати.
Заочним рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 березня 2017 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ТДНТП «Промінь» на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 64 925,00 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 24 липня 2017 року відмовлено в задоволенні заяви ТДНТП «Промінь» про перегляд заочного рішення Тернопільського міськрайонного суду від 20 березня 2017 року.
Рішенням апеляційного суду Тернопільської області від 19 вересня 2017 року заочне рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 березня 2017 року змінено. Позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ТДНТП «Промінь» на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 42 505,67 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У жовтні 2017 року ТДНТП «Промінь» через засоби поштового зв'язку звернулося з касаційною скаргою на заочне рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 березня 2017 року та рішення апеляційного суду Тернопільської області від 19 вересня 2017 року, в якій просить скасувати оскаржені рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_4
Касаційна скарга мотивована порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Зокрема, ТДНТП «Промінь» вказує, що у зв'язку з процедурою санації, в якій перебуває підприємство, спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. Вважає, що ОСОБА_4, перед яким відповідач погасив заборгованість повністю, свідомо не з'явився на засідання загальних зборів кредиторів та невчасно звернувся із позовом не до господарського суду, а до суду загальної юрисдикції.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.
У статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України справа передана до Касаційного цивільного суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Європейський суд з прав людини вказав, що процедура допуску скарг до розгляду та провадження виключно з питань права, на відміну від того, що стосується питань фактів, може відповідати вимогам статті 6 Конвенції, навіть якщо особі не була надана можливість бути особисто заслуханим апеляційним чи касаційним судом, за умови, якщо відкрите судове засідання проводилось у суді першої інстанції і якщо суди вищої інстанції не мали встановлювати факти справи, а тільки тлумачити відповідні юридичні норми (ZHUK v. UKRAINE, № 45783/05, § 32, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Заслухавши доповідь судді-доповідача про проведення підготовчих дій та обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, колегія суддів встановила відсутність підстав, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України. Тому колегія суддів, з урахуванням категорії та складності справи, призначає справу до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п'яти суддів.
Керуючись статтями 33, 34, 260, 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Справу № 607/9821/16-ц за позовом ОСОБА_4 до Тернопільського державного науково-технічного підприємства «Промінь» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні призначити до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п'яти суддів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: В. І. Крат
Н. О. Антоненко
В. І. Журавель
