Справа № 308/3824/16-ц
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 жовтня 2018 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Данко В.Й., при секретарі судового засідання Павлюх Л.М., за участі представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Ужгород цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики,-
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА _3 звернулася в суд з позовною заявою до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики.
23.10.2018 року від представника позивача на адресу суду надійшла заява про забезпечення позову, згідно якої просила накласти арешт на майно та грошові кошти, що належать ОСОБА_4, на праві власності і знаходяться у нього чи в інших осіб, в тому числі й на майно: квартиру, що знаходиться за адресою м. Ужгород, вул. Чернишевського, 4/3, підсобне приміщення за адресою м. Ужгород, вул. Лінтура Петра, 8, підвальні приміщення (позиція І-V), що знаходиться за адресою м. Ужгород, вул. Лінтура Петра,6, нежитлові пиміщення (літ. Д, Д1), що знаходиться за адресою м. Ужгород, пл. Корятовича, 5 ; будинок, що знаходиться за адресою м. Ужгород, вул. Кармелюка, 2; ? частки з майна: земельної ділянки, з кадастровим №2110100000:05:002:0085, що знаходиться за адресою м. Ужгород, пл. Корятовича, 5, квартир №1, №3, №7, що знаходяться за адресою: с. Сюрте, вул. Ракоці, 165 Ужгородського району, домоволодіння, що знаходиться за адресою вул. Гранітна, 3 «а» в м. Ужгороді.
Заява мотивоване тим, що відповідач буде вчиняти всі спроби та дії по переоформленню (відчуженню) належного йому майна іншим особам, з метою уникнення будь-якої можливості повернення боргу, а тому вважають, що можливе відчуження майна може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, у випадку задоволення вимог позивача.
В судовому засіданні представник позивача заяву про забезпечення позову підтримала та просила її задовольнити.
Представник відповідача в судовому щодо заяви про забезпечення позову заперечив, з підстав необґрунтованості.
Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши заяву про забезпечення позову та вивчивши додані до неї документи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Положенням ч. 3 ст. 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно з роз’ясненнями, викладеними у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Разом з тим, суду не надано жодних відомостей, які є необхідними для вирішення питання про застосування заходу забезпечення позову, не вказано обґрунтування на предмет того, що саме такий вид забезпечення позову необхідно застосувати і він не спричинить порушення прав та законних інтересів інших осіб.
Враховуючи надані представником позивача доказів, на підтвердження своїх вимог, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки представником позивача не надано жодного доказу існування високої ймовірності утруднення чи неможливості виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову, про що йдеться у заяві. Разом з тим, представник позивача не надав належних доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.
За приписами ст. ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи, що представником позивача не доведено реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, можуть бути порушені права й інших осіб у зв'язку із застосуванням заходів забезпечення позову, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 149-153, 260, 353 ЦПК України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана потягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суд ОСОБА_5
