308/3824/16-ц
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03.11.2016 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді – Придачук О.А.
при секретарі – Бомбушкар В.П.
за участю позивача – ОСОБА_1
представника позивача –ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики, –
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 20.11.2014 року між ним та ОСОБА_3 був укладений договір позики, згідно якого позикодавець, ОСОБА_1 передав у позику позичальнику, ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 41400,00 Доларів США, а відповідач, в свою чергу, зобов’язувався повернути позику в строк до 20.11.2015 року.
Позивач вказує, що відповідач взяті на себе зобов'язання з повернення отриманої позики належним чином не виконує, у зв’язку з чим і звернувся до суду з даним позовом.
У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали повністю та просили суд їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання, будучи належним чином повідомленим про час та місце слухання справи, не з’явився, причини неявки суду не повідомив.
Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності, суд прийшов до наступного.
20 листопада 2014 року між ОСОБА_1, як позикодавцем, та ОСОБА_3, як позичальником, укладено договори позики, згідно якого позикодавець передав, а позичальник прийняв грошові кошти в розмірі 41400,00 доларів США, що в еквіваленті відповідно становило 627044,00 грн., в обмін на зобов’язання повернути отримані грошові кошти в строк до 20.11.2015 року.
В передбачений зобов’язанням строк відповідачем повернуто грошові кошти в розмірі 41400,00 доларів США повернуто не було.
У ході судового розгляду справи встановлено, що ОСОБА_3 взяті на себе зобов’язання щодо повернення позики належним чином не виконує.
Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 1046 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).
Частиною 2 статті 1047 ЦК України передбачено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно наявного в матеріалах справи договору позики вбачається, що ОСОБА_3 отримав в борг від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 41400,00 доларів США, що еквівалентно, станом на 03.11.2016 року, за курсом НБУ – 1058126,04 грн.
Як вказує позивач, відповідач відмовляється від повернення отриманих коштів, взяті на себе зобов’язання щодо повернення таких не виконує.
В силу вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання повинне виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною 1 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Крім того, ст. 509 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні вправі вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 625 ЦК України зазначеного кодексу регламентовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання і у разі прострочення такого зобов'язання повинен на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язань.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Враховуючи наведене та те, що у судовому засіданні належними та допустимими доказами встановлено, що відповідач взяті на себе зобов'язання по поверненню позики не виконує, суд прийшов до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за укладеним договором підлягає до часткового задоволення та з відповідача слід стягнути суму заборгованості в розмірі 41400,00 дол. США, що еквівалентно станом на 03.11.2016 року за курсом НБУ - 1058129,00 грн., суму інфляції в розмірі 11842,03 грн., пеню в розмірі - 72046,53 грн. та 3% річних в розмірі - 11843,26 грн. В частині вимог про стягнення подвійної облікової ставки НБУ слід відмовити.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 509, 526, 625, 629, 1047, 1049, 1050 ЦК України, ст.ст. 88, 209, 212-215, 218, 226, 294 ЦПК України, суд, –
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму заборгованості за договором позики від 20.11.2014 року, грошові кошти в сумі 41400,00 доларів США, що еквівалентно, станом на 03.11.2016 року за курсом НБУ – 1058129,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 11842,03 грн. – індексу інфляції, 72046,53 грн. – пені та 11843,26 грн. – 3% процентів річних.
Стягнути з ОСОБА_1 до ОСОБА_3 суму сплаченого судового збору в розмірі 6924,45 грн.
В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його оголошення.
Головуючий О.А. Придачук
