Справа № 308/3824/16-ц
П О С Т А Н О В А
Іменем України
06 грудня 2018 року м. Ужгород
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:
головуючого: Собослой Г.Г.,
суддів: Джуга С.Д., Куштан Б.П.,
секретаря: Микуляк Є.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 24 жовтня 2018 року у справі №308/3824/16-ц (Головуючий: Данко В.Й.), -
В С Т А Н О В И Л А :
У квітні 2016 року ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики у розмірі 41 400,00 доларів США, 11 842,03 грн. індексу інфляції, 72 046,53 грн. пені, 11 843,26 грн. 3% річних, 173 454,17 грн. подвійної облікової ставки НБУ за період користування коштами із 20.11.2015 року по 13.04.2016 року.
У жовтні 2018 року адвокат ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 подала суду заяву про забезпечення позову, мотивуючи тим, що з дати закінчення терміну договору позики (20 листопада 2011 року) минуло майже три роки, а відповідач жодних дій не вчинив щодо повернення свого боргу позивачу, вчиняє дії щодо затягування судових процесів і без накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача, може вичиняти всі спроби та дії по переоформленню (відчуженню) належного йому майна іншим особам, з метою будь-якої можливості повернення боргу позивача і можливість відчуження майна може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.
Посилаючись на вказані обставини просили накласти арешт на майно та грошові кошти, що належать ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на праві власності і знаходиться в нього чи в інших осіб, в тому числі й на майно: квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, підсобне приміщення за адресою: АДРЕСА_2, підвальні приміщення (позиція I-V), що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4; ? частки з майна: земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 24 жовтня 2018 року у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики відмовлено.
Не погоджуючись із даною ухвалою суду адвокат ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування ухвали, як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного прийняття рішення, так як суд не з'ясував обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою.
Заслухавши пояснення представника ОСОБА_2 - ОСОБА_1, яка підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних підстав.
Статті 149, 150 ЦПК України містять підстави та види забезпечення позову.
У відповідності із роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, які викладені у п.4 Постанови №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також невідповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відмовляючи у задоволенні заяви суд першої інстанції констатував, що суду не надано жодних відомостей, які є необхідними для вирішення питання про застосування заходу забезпечення позову, не вказано обґрунтування на предмет того, що саме такий вид забезпечення позову необхідно застосувати і він не спричинить порушення прав та законних інтересів інших осіб, не надано жодного доказу існування високої ймовірності утруднення чи неможливості виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.
Із даним висновком суду першої інстанції судова колегія погодитись не може із наступних підстав.
Зі змісту позовних вимог ОСОБА_2 вбачається, що позивач просив стягнути з ОСОБА_3 суму заборгованості за договором позики у розмірі 41 400,00 доларів США основного боргу, 11 842,03 грн. індексу інфляції, 72 046,53 грн. пені, 11 843,26 грн. 3% річних, 173 454, 17 грн. подвійної облікової ставки НБУ за період користування коштами із 20.11.2015 року по 13.04.2016 року і на підтвердження надано договір від 20.11.2014 року.
Судова колегія вважає, що саме звернення ОСОБА_2 до суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу у сумі 1 256 124,60 грн. свідчить про необхідність забезпечення позову, так як даний позов розглядається судом із квітня 2016 року і судове рішення з цього приводу не постановлювалося та підтверджує, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, оскільки із наданих до матеріалів справи відомостей вбачається, що відповідач має інші невиконані зобов'язання і на його майно накладалися арешти.
Заходи забезпечення позову, який належить застосувати у вигляді накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать ОСОБА_3 на праві власності і знаходяться у нього чи в інших осіб та становить 1 256 124,60 грн., є відповідністю виду забезпечення до ціни позову, який просить застосувати позивач.
Крім того, заявлений вид забезпечення позову як накладення арешту на майно, не може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, та як позивач просить накласти арешт на майно ОСОБА_3, яке належить йому на праві приватної власності.
За таких обставин, ухвала суду першої інстанції, як така, що постановлена з порушенням норм процесуального та матеріального права, підлягає скасуванню із ухваленням нової ухвали про задоволення заяви позивача, яким накласти арешт на майно та грошові кошти відповідача у межах суми заявлених позовних вимог, яка складає 1 256 124,60 грн..
Керуючись ст.ст.149, 150, 374, 376, 381-384 ЦПК України, судова колегія, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 24 жовтня 2018 року скасувати.
Заяву представника ОСОБА_2 - ОСОБА_1 задовольнити.
Накласти арешт на майно та грошові кошти, що належать ОСОБА_3 у межах суми позовних вимог, яка складає 1 256 124,60 грн., а саме: квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, підсобне приміщення за адресою: АДРЕСА_2, підвальні приміщення (позиція I-V), що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4; ? частки з майна: земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 14 грудня 2018 року.
Головуючий (підпис)
Судді: (підписи)
Згідно з оригіналом:
Суддя Закарпатського
апеляційного суду Г.Г. Собослой
