Справа № 682/2778/17
Провадження № 4-с/682/4/2018
У Х В А Л А
04 жовтня 2018 року
Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючої-судді ОСОБА_1,
секретаря Мелашенко О.В.,
за участі скаржника ОСОБА_2,
представника скаржника адвоката ОСОБА_3,
державного виконавця Власюка А.В.,
боржника ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_3 справу за скаргою ОСОБА_2 на дії державного виконавця Власюка Андрія Володимировича ДВС Славутського МР ВДВС ГТУЮ у Хмельницькій області, боржник ОСОБА_4, -
встановив:
ОСОБА_2 звернулася до суду із скаргою дії державного виконавця Власюка А. В. ДВС Славутського МР ВДВС ГТУЮ у Хмельницькій області, боржник ОСОБА_4 В обґрунтування скарги скаржник вказувала, що за рішенням Славутського міськрайонного суду від 26.02.2018 р. було ухвалено задоволити її позов та відібрати малолітню дитину від батька ОСОБА_4 та передати матері ОСОБА_2, та в цій частині рішення допущено до негайного виконання. Під час виконання рішення 07.03.2018 року державним виконавцем Власюком А.В. було складено акт, відповідно до якого вказано, що батько дитини ОСОБА_4 перешкод у передачі дитини не чинив, в свою чергу стягувач ОСОБА_2 не відмовлялася у прийнятті дитини. Однак, на погляд скаржника, державний виконавець не виконав рішення суду послуговуючись лише власним баченням обґрунтованим тим, що психолог, яка була присутня при проведенні виконавчих дій, зауважувала, що виконання рішення створить стрес для дитини. Тому на погляд скаржника, державним виконавцем штучно створено ситуацію, коли порушуються права стягувача.
Скаржник просила визнати неправомірними дії державного виконавця Власюка А.В. ДВС Славутського МР ВДВС ГТУЮ у Хмельницькій області про складання акту у справі про примусове відібрання малолітньої дитини ОСОБА_5 від батька ОСОБА_4 та передання матері ОСОБА_2 та зобов’язати виконати виконавчий лист № 688/2778/17 про примусове відібрання малолітньої дитини ОСОБА_5 від батька ОСОБА_4 та передання матері ОСОБА_2
В судовому засіданні скаржник ОСОБА_2 та її представник адвокат ОСОБА_3 підтримали вимоги скарги із викладених у ній підстав. Суду пояснили, що під час проведення виконавчих дій 07.03.2018 року по відібранню дитини від батька ОСОБА_4 та передачі її матері ОСОБА_2 були присутні сторони виконавчого провадження, їх представники – адвокати, державний виконавець Власюк А.В., представники органу опіки та піклування, лікар, психолог та невідомі особи чоловічої статті, які знаходилися і у квартирі і на сходовій клітині. Дитина була злякана цією ситуацією та відмовилася йти до матері. Психолог вказала для державного виконавця, що для дитини така ситуація стресова. Користуючись таким розвитком подій державний виконавець і склав акт. Такі дії скаржник вважає такими, що не відповідають закону, та фактично є не діями державного виконавця, а його бездіяльністю.
Державний виконавець Власюк А.В. в судовому засіданні щодо вимог скарги заперечував, вважає свої дії законними, під час проведення виконавчих дій за рішенням суду про передачу малолітньої дитини від батька ОСОБА_4 до матері ОСОБА_2 порядок виконання ним було дотримано, однак рішення виконано не було, оскільки дитина відмовилася йти до матері, а психолог йому порадила не проводити виконання, оскільки дитина перебуває у стані стресу.
Боржник ОСОБА_4 в судовому засіданні щодо вимог скарги заперечив, вважає дії державного виконавця правильними. Під час виконання рішення дитина відмовилася йти до мами.
Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 64 Закону України «Про виконавче провадження» під час виконання рішення про відібрання дитини державний виконавець проводить виконавчі дії за обов’язковою участю особи, якій дитина передається на виховання, із залученням представників органів опіки і піклування.
Згідно Порядку примусового виконання рішень про відібрання дитини від 08.07.2013 року Мінюсту України, під час примусового виконання рішення суду про відібрання дитини обов'язковою умовою для проведення виконавчих дій є присутність особи, якій дитина передається на виховання, та представників органів опіки та піклування.
У випадках, коли боржник не виконує рішення суду, застосовуються процедури примусового виконання рішення суду. Зокрема, державний виконавець може звернутися до суду з заявою про поміщення дитини в дитячий або лікувальний заклад.
Слід зазначити, що відповідно до пункту 8.5 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802, при виконанні рішення про відібрання дитини не допускається застосовувати до дитини заходи фізичного впливу.
З огляду на обставини проведення державним виконавцем 07.03.2018 року дій із виконання рішення суду про відібрання дитини ОСОБА_5, які були встановлені судом, ним було дотримано вимог закону із організації їх проведення, достовірно встановлено, що боржник не чинив дій, які б перешкоджали виконанню рішенню суду, тому правомірно було складено акт державного виконавця із відображенням процесу виконання рішення. Зважаючи на що підстави для визнання неправомірними дій державного виконавця Власюка А.В. ДВС Славутського МР ВДВС ГТУЮ у Хмельницькій області про складання акту у справі про примусове відібрання малолітньої дитини ОСОБА_5 від батька ОСОБА_4 та передання матері ОСОБА_2 відсутні. Суд також не вправі зобов’язувати державного виконавця виконати виконавчий лист № 688/2778/17 про примусове відібрання малолітньої дитини ОСОБА_5 від батька ОСОБА_4 та передання матері ОСОБА_2, оскільки таке є його колом посадових обов’язків та для виконання рішень судів Закон наділяє їх певними правами.
На підставі викладеного та керуючись ст.64 Закону України «Про виконавче провадження», ст.447-450 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
У скарзі ОСОБА_2 на дії державного виконавця Власюка Андрія Володимировича ДВС Славутського МР ВДВС ГТУЮ у Хмельницькій області - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через суд першої інстанції шляхом подачі протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.
Суддя Маршал І. М.
Повний текст складено 09 жовтня 2018 року
