УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 645/6247/16-к
Провадження № 1-кп/638/1132/18
10.08.2018 року м. Харків
Суддя Дзержинського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , розглянувши матеріали об`єднаного кримінального провадження за обвинувальним актом №42016220000001061 від 05.12.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених частиною 2 статті 127, частиною 2 статті 365 Кримінального кодексу України, №42012220090000017 від 12 грудня 2012 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених частиною 2 статті 127, частиною 2 статті 365 Кримінального кодексу України, №42016220000001148 від 28 грудня 2016 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених частиною 2 статті 127, частиною 2 статті 365 Кримінального кодексу України,-
ВСТАНОВИВ:
У провадження Дзержинського районного суду м. Харкова 07.08.2018 року надійшло об`єднане кримінальне провадження за обвинувальним актом №42016220000001061 від 05.12.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених частиною 2 статті 127, частиною 2 статті 365 Кримінального кодексу України, №42012220090000017 від 12 грудня 2012 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених частиною 2 статті 127, частиною 2 статті 365 Кримінального кодексу України, №42016220000001148 від 28 грудня 2016 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених частиною 2 статті 127, частиною 2 статті 365 Кримінального кодексу України, яке згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду передано у провадження судді ОСОБА_1 07.08.2018 року (справа №645/6247/16-к).
Як регламентуєстаття 75КПК України,слідчий суддя,суддя абоприсяжний неможе братиучасть укримінальному провадженні: 1)якщо вінє заявником,потерпілим,цивільним позивачем,цивільним відповідачем,близьким родичемчи членомсім`ї слідчого,прокурора,підозрюваного,обвинуваченого,заявника,потерпілого,цивільного позивача,цивільного відповідача; 2)якщо вінбрав участьу цьомупровадженні яксвідок,експерт,спеціаліст,перекладач,слідчий,прокурор,захисник абопредставник; 3)якщо вінособисто,його близькіродичі чичлени йогосім`ї заінтересованів результатахпровадження; 4)за наявностіінших обставин,які викликаютьсумнів уйого неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьоюстатті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Відповідно до частини 3 статті 35 КПК України, визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або колегії суддів для конкретного судового провадження здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом вірогідності, який враховує кількість проваджень, що знаходяться на розгляді у суддів, заборону брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну їх повноважень. Після визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або колегії суддів для конкретного судового провадження не допускається внесення змін до реєстраційних даних щодо цього провадження, а також видалення цих даних з автоматизованої системи документообігу суду, крім випадків, установлених законом.
В силу частин 1, 3 статті 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід.
При цьому, у відповідності до вимог частини 3 статті 80 КПК України заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, та враховуючи існуванняобставини,передбаченої пунктом5частини 1статті 75КПК України, суддявважає занеобхідне заявитисамовідвід.
Згідно приписів частини 2 статті 76 КПК України (недопустимість повторної участі судді в кримінальному провадженні) суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах апеляційної і касаційної інстанцій, при перегляді судових рішень Верховним Судом України або за нововиявленими обставинами, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова (головуючий суддя ОСОБА_1 ) від 12.03.2018 року повернуто кримінальнепровадження заобвинувальним актом№42016220000001061від 05.12.2016року заобвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненнікримінальних правопорушень-злочинів,передбачених частиною2статті 127,частиною 2статті 365Кримінального кодексуУкраїни,№42012220090000017від 12грудня 2012року заобвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненнікримінальних правопорушень-злочинів,передбачених частиною2статті 127,частиною 2статті 365Кримінального кодексуУкраїни,№42016220000001148від 28грудня 2016року заобвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 увчиненні кримінальнихправопорушень-злочинів,передбачених частиною2статті 127,частиною 2статті 365Кримінального кодексуУкраїнипрокурорупрокуратури Харківськоїобласті ОСОБА_7 для усунення недоліків.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, прокурор прокуратури Харківської області ОСОБА_7 оскаржив його в апеляційному порядку та ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 12.07.2018 року апеляційну скаргу прокурора задоволено: ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 12.03.2018 року скасовано та призначено новий судовий розгляд у суді першої інстанції.
За змістом положень частини 2 статті 76 КПК України суддя Дзержинського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 не має права брати участі у розгляді вищенаведеного об`єднаного кримінального провадження, адже суд апеляційної інстанції скасував ухвалу, постановлену під його головуванням.
Крім того,приписами статті 6Конвенції «Прозахист правлюдини іосновоположних свобод» визначено дві вимоги щодо безсторонності суду: по-перше: бути об`єктивно вільним від упередженості чи зацікавленості у результаті розгляду справи, по-друге, бути об`єктивно безстороннім - тобто суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву в його безсторонності.
Суддя під час здійснення судочинства зобов`язаний бути неупередженим та незалежним, керуватися під час прийняття рішення лише вимогами закону та фактами, які ним встановлені.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримала і колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у справі №5-15п12.
Також, у рішеннях «Білуга проти України» від 09.11.2006 року, «Ветштайн проти Швейцарії» від 28.10.1998 року ЄСПЛ наголошує, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.
За пунктом 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: «Ніхто не може бути суддею у власній справі». Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Таким чином, для уникнення прийняття упередженого рішення по кримінальному провадженню, вважаю за необхідне заявити самовідвід, адже суддя ОСОБА_1 як головуючий при постановленні ухвали суду від 12.03.2018 року уже висловив свою позицію, а тому продовжуючи судовий розгляд вказаного кримінального провадження у сторін можуть виникнути сумніви в його об`єктивності та неупередженості.
Приймаючи дане рішення щодо задоволення заяви про самовідвід, керуюсь також положеннями пункту 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, згідно яких суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Враховуючи викладене, приходжу до висновку про необхідність задоволення заяви про відвід судді ОСОБА_1 та обґрунтованість передачі даного кримінального провадження для розгляду іншому судді у порядку, визначеному статтею 35 Кримінального процесуального кодексу України та Положенням про автоматизовану систему документообігу суду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 35, 75, 80, 81, 82 КПК України суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Задовольнити самовідвід судді ОСОБА_1 за матеріалами об`єднаного кримінального провадження за обвинувальним актом №42016220000001061 від 05.12.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених частиною 2 статті 127, частиною 2 статті 365 Кримінального кодексу України, №42012220090000017 від 12 грудня 2012 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених частиною 2 статті 127, частиною 2 статті 365 Кримінального кодексу України, №42016220000001148 від 28 грудня 2016 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених частиною 2 статті 127, частиною 2 статті 365 Кримінального кодексу України.
Справу №645/6247/16-к передати до кримінальної канцелярії суду для визначення іншого головуючого судді у справі в порядку, встановленому статтею 35 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1
