АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________
Справа №645/6247/16-к Головуючий 1 інстанції ОСОБА_1
Провадження №11-кп/790/1610/18 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ч.2 ст.127, ч.2 ст.365 КК України
УХВАЛА
Іменем України
12 липня 2018 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю прокурора - ОСОБА_6 ,
потерпілого - ОСОБА_7 ,
захисників - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
обвинувачених - ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,
ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду м. Харкова кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 12.03.2018р. щодо ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 та ОСОБА_13 ,-
ВСТАНОВИЛА:
Вказаною ухвалою,повернуте кримінальнепровадження заобвинувальним актом№42016220000001061від 05.12.2016р.за обвинуваченням ОСОБА_11 у вчиненнізлочинів,передбачених ч.2ст.127,ч.2ст.365КК України,№42012220090000017від 12.12.2012р.за обвинуваченням ОСОБА_12 у вчиненнізлочинів,передбачених ч.2ст.127,ч.2ст.365КК України,№42016220000001148від 28.12.2016р.за обвинуваченням ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 у вчиненнізлочинів,передбачених ч.2ст.127,ч.2ст.365КК України прокурору прокуратури Харківської області ОСОБА_6 для усунення недоліків.
Приймаючи вказане рішення районний суд послався на те, що обвинувальні акти не відповідають вимогам ст.291 КПК України, оскільки, вони є ідентичними та однаковими за своїм змістом, при цьому жоден із актів, як не містить викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими та формулювання обвинувачення, як того вимагає п.5 ч.2 ст.391 КПК України. Зокрема обвинувачення не містить даних про об`єктивну сторону кримінального правопорушення, тобто зовнішню сторону злочину, яка характеризується суспільно небезпечним діянням, суспільно небезпечними наслідками, причинним зв`язком між суспільно небезпечним діянням та суспільно небезпечними наслідками, місцем, часом, обстановкою, способом, а також засобами та знаряддями вчинення злочину, а також не викладено в чому полягала попередня змова осіб на вчинення злочину та зміст домовленостей між ними.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, прокурор в апеляційній скарзі зазначає, що вважає висновки суду необґрунтованими, а оцінка фактичних обставин на цій стадії є неприпустимою. Тож суд допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, а тому апелянт просить ухвалу суду скасувати та призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора та потерпілого, які підтримали апеляційну скаргу, з`ясувавши позицію сторони захисту, які вважали, що апеляція задоволенню не підлягає, перевіривши апеляційні доводи та матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.
Так, згідно ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.
У відповідності до вимог чинного кримінального процесуального закону, обвинувальний акт повинен відповідати вимогам ст.291 КПК України.
Як вбачається зі змісту ухвали, суд вдався до аналізу деталізації обставин вчинення злочинів, що не передбачено на цій стадії процесу. З приводу тих недоліків які зазначені в ухвалі суду першої інстанції як порушення п.5 ч.2 ст.291КПК України то колегія суддів вважає їх такими, що не перешкоджають призначенню судового розгляду оскільки відповідно до ст.338КПК України прокурор має можливість змінити обвинувачення в суді у будь-який бік.
Отже, колегія суддів вважає зазначені у рішенні суду недоліки такими, що не відповідають вимогам кримінального процесуального кодексу України, оскільки вони суперечать ч.4 ст.22, п.п.13-15 ч.2 ст.36, ч.1 ст.291 КПК України, згідно яких звернення з обвинувальним актом та підтримання державного обвинувачення у суді покладається на прокурора, який відноситься до сторони обвинувачення.
Відповідно до ч.6 тієї ж норми суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
Отже апеляція прокурора в цій частині підлягає задоволенню.
Проте, як зазначено в ухвалі суду першої інстанції, суд повернув кримінальне провадження в той час як ст.314 КПК України наділяє його правом повернути обвинувальний акт.
З наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що допущені судом першої інстанції вищенаведені порушення є істотними, які відповідно до п.3 ч.1 ст.409 КПК України є підставою для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст.405, 407, п.3 ч.1 ст.409, 419 КПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.
Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 12.03.2018р. щодо ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 та ОСОБА_13 скасувати та призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді