ПОСТАНОВА
Іменем України
08 серпня 2018 року
Київ
справа №2а/0470/16682/11
адміністративне провадження №К/9901/48954/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді - доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2017 року (суддя - Кононенко О.В.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2018 року (судді: Дадим Ю.М. (головуючий), Уханенко С.А., Дурасова Ю.В.) у справі №2а/0470/16682/11 за позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Публічне акціонерне товариство "Дніпроважмаш" (далі - позивач, ПАТ "Дніпроважмаш") звернулось до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення контролюючим органом прийнято безпідставно з огляду на те, що приписи Конвенції між Урядом України та Урядом Чеської Республіки «Про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи та майно», яка передбачає здійснення оподаткування процентів як в одній, так і в другій Договірній державі, і не зобов'язує оподатковувати в обов'язковому порядку проценти в Договірній державі, в якій вони виникають, при їх одночасному оподаткуванні в іншій Договірній державі.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2017 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2018 року, відмовлено у задоволенні адміністративного позову.
4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що відсотки, сплачені позивачем за кредитним договором резиденту Чеської Республіки, можуть оподатковуватись в Україні відповідно до її законодавства з урахуванням норм міжнародних угод щодо максимального розміру ставки податку, тобто не повинен перевищувати 5 відсотків від загальної суми відсотків .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ПАТ "Дніпроважмаш" подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2018 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПАТ "Дніпроважмаш".
6. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для збільшення сум грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб, згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, з приводу правомірності якого виник спір у цій справі, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 25 листопада 2011 року №1629/08-02/1-00168076, складеного за результатами проведення документальної невиїзної перевірки ПАТ «Дніпроважмаш» з питань правильності нарахування та сплати податку на доходи нерезидента з джерелом походження з України при виплаті процентів Bank CZ a.s. Чехія за період з 01.10.2008 по 30.06.2010, яким встановлено порушення позивачем вимог пунктів 13.1, 3.2, статті 13, пункту 16.13 статті 16 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» у частині ненарахування податку з доходу нерезидента з джерелом походження з України (5%) у сумі 119 765,54 грн, та неперерахування такого доходу до бюджету під час його виплати по строку 03.02.2009 на суму 27 958,48 гривень, 30.06.2009 на суму 30 046,67 грн, 30.12.2009 на суму 35 869,00 грн, 30.06.2010 на суму 25 891,39 грн.
За результатами перевірки контролюючий орган прийняв податкове повідомлення-рішення від 30 листопада 20011 року №0001788811, яким ПАТ «Дніпроважмаш» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 119 765,54 грн - за основним платежем та 29 941,39 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 13.06.2008 між ПАТ «Дніпроважмаш» (позичальник) та BBW BanK CZ a.s., Чехія (кредитор), укладено угоду про експортний кредит, відповідно до якої кредитор надав позику позичальнику з метою фінансування постачання горизонтального фрезерно-розточувального верстату з ЧПУ Skoda, тип HCW2-200+TDV7 згідно з договором постачання №110534/69-06-337 від 24.10.2006 у сумі 2358000 євро, сума позики становила 2004300 євро, відсоткова ставка - 6,85% річних. Угода була зареєстрована у ГУ НБУ по м. Києві та Київській області. Погашення кредиту було здійснено 30.06.2009 на суму 222700 євро, (2395287,93 грн), 30.12.2008 на суму 222700 євро (2561258,45 грн.), 30.06.2010 на суму 222700 євро (2147932,37 грн). У період, що перевірявся, ПАТ «Дніпроважмаш» сплатив проценти кредитору: 03.02.2009 на суму 56911,78 євро, (559169,62 грн), 30.06.2009 на суму 55871 євро (600933,43 грн.); 30.12.2009 року на суму 62375 євро (717380,08 грн.); 30.06.2010 на суму 53688,95 євро (517827,72 грн).
Відповідно до довідки про податкове місцезнаходження від 20.01.2009 та від 26.08.2008, платник податків LBBW Bank CZa.s є резидентом Чеської Республіки.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. У доводах касаційної скарги позивач цитує норми матеріального та процесуального права, перелічує порушення, які на його думку допущено контролюючим органом, вказує на неврахування судами доводів позивача щодо того, що сплата податку з доходу нерезидента із джерелом походження з України при виплаті процентів з боку нерезидента, призведе до подвійного оподаткування, що суперечить Конвенції та нормам міжнародного права. Касаційна скарга інших обґрунтувань ніж ті, які були наведені в позовній заяві та апеляційній скарзі позивачем не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права скаржником не наведено.
9. Контролюючим органом відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Конвенція між Урядом України та Урядом Чеської Республіки «Про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно», ратифікована Законом України від 17.03.1999 №503-XIV (далі - Конвенція).
10.1 Пункт 1
Проценти, що виникають в Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Державі.
10.2 Пункт 2
Однак такі проценти можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач фактично має право на проценти і є резидентом другої Договірної Держави, податок, що стягується, не повинен перевищувати 5 відсотків від загальної суми процентів. Компетентні органи Договірних Держав за взаємною згодою встановлюють спосіб застосування такого обмеження.
10.3 Пункт 3
Незважаючи на положення пункту 2, проценти, що виникають в Договірній Державі, звільняються від оподаткування в такій Договірній Державі, якщо вони одержуються, та фактично належать, або одержуються у зв'язку з позиками або кредитами, наданими, гарантованими чи застрахованими Урядом, територіально-адміністративною одиницею або місцевими органами влади іншої Договірної Держави, або Центральним Банком такої іншої Держави або будь-яким фінансовим інститутом, який належить або контролюється Урядом такої іншої Держави.
11. Закон України від 28.12.1994 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»
11.1 Стаття 1
11.1.1 Пункт 1.15
Резиденти - це юридичні особи та суб'єкти господарської діяльності України, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України з місцезнаходженням на її території.
11.1.2. Пункт 1.16
Нерезиденти - це юридичні особи та суб'єкти господарської діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо) з місцезнаходженням за межами України, які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства іншої держави. Розташовані на території України дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва іноземних держав, міжнародні організації та їх представництва, що мають дипломатичні привілеї та імунітет, а також представництва інших іноземних організацій і фірм, які не здійснюють господарської діяльності відповідно до законодавства України.
11.2.3. Пункт 1.21
Доходи з джерелом їх походження з України - будь-які доходи, отримані резидентами або нерезидентами від будь-яких видів їх діяльності на території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, сплачених резидентами України, доходи від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до портів, розташованих в Україні, доходи від продажу нерухомого майна, розташованого в Україні, доходи, отримані у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України, а також доходи страховиків-резидентів від страхування ризиків страхувальників-резидентів за межами України, інші доходи від господарської діяльності на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем митних служб України (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо).
11.3. Стаття 3
11.3.1 Пункт 3.1
Об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.
11.4 стаття 13
11.4.1 пункт 13.1
Будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею.
Для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти, зокрема, проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом.
11.4.2 Пункт 13.2
Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 - 13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
12. Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо помилковості доводів позивача, що Конвенція дозволяє здійснювати оподаткування процентів як в одній, так і в другій Договірній державі і не зобов'язує оподатковувати в обов'язковому порядку проценти в Договірній державі, в якій вони виникають, при їх одночасному оподаткуванні в іншій Договірній державі.
13. Проценти, сплачені позивачем за кредитним договором резиденту Чехії, можуть також оподатковуватись в Україні відповідно до її законодавства з урахуванням норм міжнародних угод щодо максимального розміру ставки податку та інших особливостей оподаткування за цими угодами. Положення статті 11 Конвенції не можуть трактуватися як такі, що надають платнику податку право вибору, в якій саме з двох договірних держав здійснюватиметься оподаткування одержаного доходу, оскільки таке тлумачення не відповідає дійсному змісту вказаних міжнародних угод та суті такого податку.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
14. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
15. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у позовній заяві, в апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи.
У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судами на підставі статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття рішень) та іншим обставинам, що спростовують позицію позивача щодо того, що положення міжнародної Конвенції з Урядом Чеської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи та майно, спростовують висновок податкового органу про порушення ним вимог податкового законодавства. Зокрема, судами встановлено, що проценти, сплачені позивачем за кредитним договором резиденту Чеської Республіки, можуть оподатковуватись в Україні відповідно до її законодавства з урахуванням норм міжнародних угод щодо максимального розміру ставки податку та інших особливостей оподаткування за цими угодами.
16. Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та надано об'єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених позивачем як в позовній заяві так і апеляційній скарзі, у зв'язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а отже і наведені скаржником доводи в касаційній скарзі (аналогічні тим, що були зазначені в позові та апеляційній скарзі) щодо цього не спростовують правильних по суті висновків судів попередніх інстанцій.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
17. Згідно статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
18. Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що проценти, сплачені позивачем за кредитним договором резиденту Чеської Республіки, можуть оподатковуватись в Україні відповідно до її законодавства з урахуванням норм міжнародних угод щодо максимального розміру ставки податку, тобто такий не повинен перевищувати 5 відсотків від загальної суми процентів .
Позивачем не надано доказів, що на час прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, нерезидент сплатив податки у другій Договірній державі, і внаслідок цього має місце факт подвійного оподаткування.
Тобто не доведено факту одночасного оподаткування процентів як в Договірній державі, в якій вони виникають, та і іншій Договірній державі.
19. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи положення Конвенції між Урядом України та Урядом Чеської Республіки «Про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно», ратифікована Законом України від 17.03.1999 №503-XIV та Закон України від 28.12.1994 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2018 року слід залишити без задоволення.
20. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
21. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш" залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2018 року у справі №2а/0470/16682/11 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
І.Я.Олендер
І.А. Гончарова
Р.Ф. Ханова ,
Судді Верховного Суду
