ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"19" вересня 2017 р. м. Київ К/800/16697/14
Вищий адміністративний суд України у складі:
головуючого -
Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач),
Веденяпіна О.А.,
Маринчак Н.Є.,
за участю секретаря судового засідання Савченко А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за
касаційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.05.2012 року
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2014 року
у справі № 2а/0470/16682/11
за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпроважмаш»
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську ДПС (правонаступник - Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів)
про скасування податкового повідомлення-рішення,
в с т а н о в и в:
Публічне акціонерне товариство «Дніпроважмаш» звернулось до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.05.2012 року у справі № 2а/0470/16682/11, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2014 року, позов задоволено повністю. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську № 0001788811 про сплату податкового зобов'язання у сумі 119 765, 54 гривень та штрафних санкцій у розмірі 29 941, 39 гривень за платежем 3011020500 - податок на прибуток іноземних юридичних осіб у загальній сумі 149 706, 93грн. (сто сорок дев'ять тисяч сімсот шість грн.93 коп.).
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
В силу положень ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України судом замінено відповідача Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську ДПС правонаступником - Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів.
У судовому засіданні представник відповідача касаційну скаргу підтримав та просив її задовольнити. Представник позивача до суду не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасника процесу, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів встановила таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами документальної невиїзної перевірки Публічного акціонерного товариства «Дніпроважмаш» з питань правильності нарахування та сплати податку на доходи нерезидента з джерелом походження з України при виплаті процентів «LBBW BanK CZ a.s.» Чехія за період з 01.10.2008 року по 30.06.2010 року, відповідачем складено акт від 15.11.2011 року № 1629/08-02/1-00168076, яким встановлено порушення п.п. 13.1, 13.2 ст. 13, п. 16.13 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті ненарахування та неперерахування при виплаті процентів нерезиденту «LBBW BanK CZ a.s.», Чехія, на підставі кредитної угоди від б/н від 13.06.2008 року податку з доходу нерезидента з джерелом походження з України (5%) по строку 03.02.2009 року на суму 27 958, 48 грн., 30.06.2009 року на суму 30 046, 67 грн., 30.12.2009 року на суму 35 869, 00 грн., 30.06.2010 року на суму 25 891, 39 грн.
На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.11.20011року № 0001788811, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 119 765, 54 грн. - за основним платежем та 29 941, 39 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що наявні матеріали справи, норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», положення міжнародної Конвенції з Урядом Чеської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи та майно, спростовують висновок податкового органу про порушення позивачем вимог законодавства.
Колегія суддів суду касаційної інстанції вважає рішення судів попередніх інстанцій передчасними, з огляду на таке.
Як вбачається із матеріалів справи, 13.06.2008 року між ПАТ «Дніпроважмаш»(позичальник) та «BBW BanK CZ a.s.», Чехія (кредитор), укладено угоду про експортний кредит.
Довідки про податкове місцезнаходження від 20.01.2009 року та від 26.08.2010 року засвідчують, що платник податків «BBW BanK CZ a.s.», Чехія, є резидентом Чеської республіки. Крім того, в матеріалах справи наявні документи щодо підтвердження кінцевого права власності процентів.
Відповідно до п. 13.1 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею.
Для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти, зокрема, проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом.
В силу вимог п. 13.2 ст. 13 цього Закону резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 - 13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.
Згідно п. 1, п. 2 ст. 11 Конвенції укладеної між Урядом України та Урядом Чеської Республіки «Про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно», яку ратифіковано Законом України від 17.03.1999 року №503-XIV (далі - Конвенція) проценти, що виникають в Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Державі. Однак такі проценти можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач фактично має право на проценти і є резидентом другої Договірної Держави, податок, що стягується, не повинен перевищувати 5 відсотків від загальної суми процентів. Компетентні органи Договірних Держав за взаємною згодою встановлюють спосіб застосування такого обмеження.
Випадки, коли проценти, які виникають у Договірній Державі, мають звільнятися від оподаткування в цій Державі, передбачено п. 3 ст. 11 Конвенції. Зокрема, це стосується процентів, якщо вони виникають у Договірній Державі і одержуються, і фактично належать Уряду другої Договірної Держави.
Системний аналіз зазначених норм матеріального права свідчить на користь висновку про те, що проценти, сплачені позивачем за кредитним договором резиденту Чеської Республіки, можуть оподатковуватись в Україні відповідно до її законодавства з урахуванням норм міжнародних угод щодо максимального розміру ставки податку та інших особливостей оподаткування за цими угодами.
Відтак суди дійшли помилкового висновку про те, що Конвенція дозволяє здійснювати оподаткування процентів як в одній, так і в другій Договірній державі і не зобов'язує оподатковувати в обов'язковому порядку проценти в Договірній державі, в якій вони виникають, при їх одночасному оподаткуванні в іншій Договірній державі.
Таким чином, судами необхідно було дослідити питання оподатковування процентів в Україні відповідно до її законодавства з урахуванням норм Конвенції щодо максимального розміру ставки податку та інших особливостей оподаткування за цією угодою.
З урахуванням зазначеного, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
Керуючись ст.ст. 210, 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у х в а л и в:
Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.05.2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2014 року у справі № 2а/0470/16682/11 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та не може бути оскаржена.
Головуючий Ю.І.Цвіркун
Судді О.А.Веденяпін
Н.Є.Маринчак
