Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 08 серпня 2018 року
у справі № 2а/0470/16682/11
Адміністративна юрисдикція
Щодо порядку оподаткування процентів, сплачених резиденту Чеської Республіки за кредитним договором
Фабула справи: ПАТ "Дніпроважмаш" звернулось до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення контролюючим органом прийнято безпідставно з огляду на те, що приписи Конвенції між Урядом України та Урядом Чеської Республіки «Про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи та майно», ратифікованої Законом України від 17.03.1999 № 503-XIV (далі - Конвенція), яка передбачає здійснення оподаткування процентів як в одній, так і в другій Договірній державі, і не зобов'язує оподатковувати в обов'язковому порядку проценти в Договірній державі, в якій вони виникають, при їх одночасному оподаткуванні в іншій Договірній державі.
Рішенням окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою апеляційного адміністративного суду відмовлено у задоволенні адміністративного позову.
Мотивація касаційної скарги: ПАТ "Дніпроважмаш" вказує на неврахування судами доводів позивача щодо того, що сплата податку з доходу нерезидента із джерелом походження з України при виплаті процентів з боку нерезидента, призведе до подвійного оподаткування, що суперечить Конвенції та нормам міжнародного права.
Правова позиція Верховного Суду: згідно з п. 1 ст. 11 Конвенції проценти, що виникають в Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Державі.
Однак такі проценти можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач фактично має право на проценти і є резидентом другої Договірної Держави, податок, що стягується, не повинен перевищувати 5 відсотків від загальної суми процентів. Компетентні органи Договірних Держав за взаємною згодою встановлюють спосіб застосування такого обмеження (п. 2 ст. 11 Конвенції).
Незважаючи на положення п. 2, проценти, що виникають в Договірній Державі, звільняються від оподаткування в такій Договірній Державі, якщо вони одержуються, та фактично належать, або одержуються у зв'язку з позиками або кредитами, наданими, гарантованими чи застрахованими Урядом, територіально-адміністративною одиницею або місцевими органами влади іншої Договірної Держави, або Центральним Банком такої іншої Держави або будь-яким фінансовим інститутом, який належить або контролюється Урядом такої іншої Держави (п. 3 ст. 11 Конвенції).
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо помилковості доводів позивача, що Конвенція дозволяє здійснювати оподаткування процентів як в одній, так і в другій Договірній державі і не зобов'язує оподатковувати в обов'язковому порядку проценти в Договірній державі, в якій вони виникають, при їх одночасному оподаткуванні в іншій Договірній державі.
Позивачем не надано доказів, що на час прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, нерезидент сплатив податки у другій Договірній державі, і внаслідок цього має місце факт подвійного оподаткування. Тобто, не доведено факту одночасного оподаткування процентів як в Договірній державі, в якій вони виникають, та і іншій Договірній державі.
Висновки: проценти, сплачені позивачем за кредитним договором резиденту Чехії, можуть також оподатковуватись в Україні відповідно до її законодавства з урахуванням норм міжнародних угод щодо максимального розміру ставки податку та інших особливостей оподаткування за цими угодами. Положення ст. 11 Конвенції Урядом України та Урядом Чеської Республіки «Про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи та майно», ратифікованої Законом України від 17.03.1999 № 503-XI, не можуть трактуватися як такі, що надають платнику податку право вибору, в якій саме з двох договірних держав здійснюватиметься оподаткування одержаного доходу, оскільки таке тлумачення не відповідає дійсному змісту вказаних міжнародних угод та суті такого податку.
Ключові слова: подвійне оподаткування, оподаткування нерезидентів, застосування міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування, оподаткування кредитних операцій, виплата процентів