ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72
е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.08.2018р. справа № 908/3074/16
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого (судді-доповідача): суддів: при секретарі судового засідання: за участю представників: від позивача: від відповідача: від третьої особи:
ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 (адвокат), довіреність № 17 від 01.01.2018, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 529 від 28.11.2005, ОСОБА_6 (адвокат), довіреність № 23 від 27.03.2018, договір про надання правової допомоги № 48 від 27.03.2018, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЗП 001253 від 27.02.2017, не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький титано-магнієвий комбінат”, м. Запоріжжя,
на ухвалу господарського суду
Запорізької області
постановлену
14.06.2018 (повний текст ухвали складено та підписано 19.06.2018) у м. Запоріжжі
у справі
№ 908/3074/16 (головуючий суддя – К. В. Проскуряков, судді: С. С. Дроздова, О. Г. Смірнов)
за позовом
Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго”, м. Запоріжжя
до за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: про
Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький титано-магнієвий комбінат”, м. Запоріжжя Приватного акціонерного товариства “Холдингова компанія “Енергомережа”, м. Київ, стягнення 163 675 090,51грн.
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.06.2018 у справі № 908/3074/16 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький титано-магнієвий комбінат”, м. Запоріжжя (далі – Заявник) про розстрочку виконання судового рішення господарського суду Запорізької області від 21.11.2017р. строком на один рік на період з червня 2018р. по травень 2019р. – відмовлено.
Заявник, не погодившись з прийнятою ухвалою подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати спірну ухвалу суду через порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Підставами для задоволення вказаних апеляційних вимог апелянт зазначає ненадання місцевим судом достатньої уваги обставинам, що свідчать про скрутне фінансове становище підприємства.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 03.07.2018р. сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя – Чернота Л. Ф., судді: Попков Д. О., Стойка О. В.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 09.07.2018р., керуючись ст.ст. 234,235,262 Господарського процесуального кодексу України, було відкрито апеляційне провадження у справі № 908/3074/16 та встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 23.07.2018р. включно до канцелярії суду разом з доказами його (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи в порядку ч. 2 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України.
Публічне акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго”, м. Запоріжжя 23.07.2018р. направило Донецькому апеляційному господарському суду відзив № 008-33/11511 від 23.07.2018р. на апеляційну скаргу, який надійшов на адресу суду 25.07.2018р.
За змістом зазначеного відзиву позивач просить суд у задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький титано-магнієвий комбінат”, м. Запоріжжя відмовити, а ухвалу господарського суду Запорізької області від 14.06.2018 по справі № 908/3074/16 – залишити без змін.
Третя особа не скористалась своїм правом на подання відзиву та не направила його суду.
Розпорядженням Донецького апеляційного господарського суду №700/2018 від 30.07.2018р., на підставі службової записки головуючого судді (судді-доповідача) Черноти Л. Ф. від 30.07.2018 р. у зв'язку з перебуванням у відпустці судді зі складу колегії ОСОБА_7 на момент вирішення питання про призначення апеляційної скарги до розгляду, відповідно до Прикінцевих положень Змін до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (у редакції рішення від 02 березня 2018 року № 17), на підставі пунктів 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду (у редакції від 15.09.2016 року), п.11.1, 11.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу Донецького апеляційного господарського суду було призначено повторний автоматизований розподіл справи №908/3074/16.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.07.2018р. визначено склад колегії суддів: Чернота Л.Ф. – головуючий суддя, судді: Зубченко І. В., Попков Д. О.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 30.07.2018р., керуючись ст.ст. 234,235,268,271 Господарського процесуального кодексу України, розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький титано-магнієвий комбінат”, м. Запоріжжя на ухвалу господарського суду Запорізької області від 14.06.2018 по справі № 908/3074/16 призначено на 07.08.2018р. о 12:00 год.
Розпорядженням Донецького апеляційного господарського суду №792/2018 від 03.08.2018р., з метою дотримання передбаченого законом строку розгляду апеляційної скарги, на підставі службової записки головуючого судді (судді-доповідача) Черноти Л. Ф. від 03.08.2018р. у зв'язку з неможливістю продовження розгляду справи суддею зі складу колегії ОСОБА_8 (перебування у відпустці на день розгляду справи – 07.08.2018р), відповідно до Прикінцевих положень Змін до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (у редакції рішення від 02 березня 2018 року № 17), на підставі пунктів 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду (у редакції від 15.09.2016 року), п.11.1, 11.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу Донецького апеляційного господарського суду було призначено повторний автоматизований розподіл справи № 908/3074/16.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.08.2018р. визначено склад колегії суддів: Чернота Л.Ф. – головуючий суддя, судді: Попков Д. О., Радіонова О. О.
Відповідно до п.9 розділу Х1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу в новій редакції (набрав чинності з 15.12.2017р.), справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Указом Президента України №454/2017 від 29.12.2017р. “Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах” (який набрав чинності 16.01.2018 р. (офіційне опублікування в Офіційному віснику України, 2018, №5) відповідно до пп.6 п.161 розділу XV “Перехідні положення” Конституції України, ч.3 ст.19, ч.3 ст.26 та п.40 розділу XII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про судоустрій і статус суддів” було постановлено про ліквідацію, зокрема, Донецького апеляційного господарського суду та утворення Східного апеляційного господарського суду в апеляційному окрузі, що включає Донецьку, Луганську, Полтавську та Харківську області, з місцезнаходженням у місті Харкові.
Згідно з п.3 Розділу XII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про судоустрій і статус суддів” апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.
У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті “Голос України” повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
Таким чином, Донецький апеляційний господарський суд продовжує здійснювати свої повноваження до утворення апеляційного суду, який забезпечує здійснення правосуддя у відповідному апеляційному окрузі, та до дня опублікування в газеті “Голос України” повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
Керуючись вказаними приписами, апеляційна скарга у межах даної справи розглянута судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України в редакції, яка набрала чинності від 15.12.2017р.
Представник позивача у судовому засіданні 07.08.2018р. заперечував проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві. Зокрема, за змістом відзиву на апеляційну скаргу, позивач зазначав про те, що відповідачем не наведено обставин, які перешкоджають виконанню рішення суду. Також, що суд першої інстанції об’єктивно, повно та всебічно дослідив обставини справи, врахувавши інтереси обох сторін, обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви відповідача.
Представник відповідача підтримав, доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Третя особа в судове засідання не з’явилась, про причини неявки судову колегію не повідомила, про час і місце слухання справи були повідомлена належним чином, у зв’язку з чим судова колегія вважає за можливе розглянути скаргу у відсутності представника третьої особи, який не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні апеляційної інстанції.
Відповідно до ст.ст. 222,223 Господарського процесуального кодексу України (в новій редакції) здійснено звукозапис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол судового засідання.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 271 Господарського процесуального кодексу України (у новій редакції) на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. А тому, вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з`ясування фактичних обставин справи достатньо доказів, що знаходяться в матеріалах справи № 908/3074/16.
Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Запорізької області від 21.11.2017р. у справі № 908/3074/16 позовні вимоги задоволені частково, стягнуто з відповідача на користь позивача основну заборгованість за договором № 76 від 01.12.2012р. на суму 81 689 888,01грн., пеню в розмірі 29 285 473,24грн., 3% річних на суму 4 502 120,67грн. та інфляційні втрати в розмірі 46 226 658,19грн. В іншій частині в позові відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10.01.2018р. апеляційну скаргу ТОВ “Запорізький титано-магнієвий комбінат” на рішення господарського суду Запорізької області від 21.11.2017р. у справі № 908/3074/16 задоволено частково. Рішення господарського суду Запорізької області від 21.11.2017р. у справі 908/3074/16 скасовано в частині задоволення позовних вимог про стягнення з ТОВ “Запорізький титано-магнієвий комбінат” за договором про постачання електричної енергії №76 від 01.12.2012р. пені в сумі 29 285 473,24 грн., 3% річних в сумі 4 204 498,03 грн. та інфляційних втрат в сумі 43 574 865,82 грн., у зв'язку з чим викладено п.п.2,3,4 резолютивної частини рішення в наступній редакції: Стягнуто з ТОВ “Запорізький титано-магнієвий комбінат” на користь ПАТ “Запоріжжяобленерго” основну заборгованість за спожиту активну електричну енергію за період листопад-грудень 2014р. за договором №76 від 01.12.2012р. в сумі 81 689 888,01 грн., 3% річних в сумі 297 622,64 грн. та втрати від інфляції в сумі 2 651 792,37грн. Стягнуто з ТОВ “Запорізький титано-магнієвий комбінат” на користь Державного бюджету України судовий збір за подання позовної заяви в сумі 106 888,25 грн. Стягнуто з ПАТ “Запоріжжяобленерго” на користь Державного бюджету України судовий збір за подання позовної заяви в сумі 99 811,75 грн. В іншій частині рішення господарського суду Запорізької області від 21.11.2017р. у справі 908/3074/16 залишено без змін. Стягнуто з ПАТ “Запоріжжяобленерго” на користь ТОВ “Запорізький титано-магнієвий комбінат” судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 109 792,93 грн.
На виконання вказаної постанови 29.01.2018р. господарським судом Запорізької області видано накази.
Відповідач звернувся до господарського суду Запорізької області з заявою №25-16/188 від 05.02.2018р про розстрочку виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 10.01.2018р. по справі № 908/3074/16 строком на один рік на період з березня 2018р. по лютий 2019р.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.02.2018р. по справі № 908/3074/16 у задоволенні вищевказаної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький титано-магнієвий комбінат” було відмовлено.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.05.2018р. по справі № 908/3074/16 касаційну скаргу ПАТ “Запоріжжяобленерго” задоволено, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.01.2018р. у справі № 908/3074/16 скасовано, рішення господарського суду Запорізької області від 21.11.2017р. залишено без змін. Стягнуто з ТОВ “Запорізький титано-магнієвий комбінат” на користь ПАТ “Запоріжжяобленерго” 413 400,00 грн. витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
05.06.2018 Відповідач звернувся до господарського суду Запорізької області з заявою № 25-16/899 від 05.06.2018р. про розстрочку виконання рішення по справі № 908/3074/16 строком на один рік на період з червня 2018р. по травень 2019р.
В обґрунтування заяви відповідач серед іншого посилався на скрутне фінансове становище, що, на його думку, є причиною неможливості на даний час виконати рішення суду. Звернув увагу суду на те, що 13.02.2017р. відповідачем було здійснено консервацію основних виробничих фондів підприємства, що підтверджується наказом №109 від 13.02.2017. пояснивши, що на виконання наказу господарського суду Запорізької області від 29.01.2018р. ТОВ «ЗТМК» 07.03.2018 перераховано на користь ПАТ «Запоріжжяобленерго» грошові кошти у розмірі 1 000 000,00 грн. в рахунок погашення витрат від інфляції, що підтверджується платіжним дорученням № 91734 від 07.03.2018.
Також, заявник зауважив, що працюючи в умовах постійного підвищення тарифів на електричну енергію та кризи на світовому ринку титанових напівфабрикатів, ТОВ «ЗТМК» опинилось на межі зупинки виробництва, що призведе до звільнення близько 3 500 працівників. У випадку зупинки виробництва наявність значної кількості сильнодіючих отруйних (небезпечних) речовин є небезпечним для навколишнього середовища та може викликати незвичайні події екологічного характеру. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2015р. № 83 «Про затвердження переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави» ТОВ «ЗТМК» включено до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, його безпечне функціонування вимагає постійного здійснення поточних платежів за спожиті матеріали, сировину, енергоносії та інше, що забезпечує його безперебійну роботу». Одночасне перерахування ТОВ «ЗТМК» всієї суми основного боргу за електричну енергію за період листопад, грудень 2014, штрафних санкцій та інфляційних нарахувань за рішенням суду призведе до повної зупинки ТОВ «ЗТМК». У зв’язку з тим, що борги протягом тривалого часу накопичувались, а збитковість ТОВ «ЗТМК» не давала можливість їх погашати, кредиторська заборгованість ТОВ «ЗТМК» складає 992 657 тис. грн. Ситуація ускладнюється й тим, що дебіторська заборгованість, яка обліковується на ТОВ «ЗТМК» загалом складає 425 220 тис. грн., сума ПДВ, яка задекларована до бюджетного відшкодування грошовими коштами та невідшкодована з бюджету на розрахунковий рахунок ТОВ «ЗТМУ» становить 50 431 903 грн. Здійснення ДВС виконавчих дій щодо арешту майна або рахунків боржника може призвести до погіршення фінансового становища боржника та зупинки фінансово-господарської діяльності ТОВ «ЗТМК», подальшого банкрутства у зв'язку з неплатоспроможністю.
Також, представником заявника зазначено, що постановою ВПВР Департаменту державної виконавчої служби МЮУ від 23.05.2018 ВП № 56074833, на підставі п. 12 ч. 1 ст.34 ЗУ «Про виконавче провадження», зупинено вчинення виконавчих дій з виконання наказу господарського суду Запорізької області по справі № 908/3074/16 виданого 29.01.2018р, у зв’язку із включенням ТОВ “Запорізький титано-магнієвий комбінат” до переліку об’єктів великої приватизації на 2018 рік.
Крім того, зазначав, що постановою Верховного Суду від 16.05.2018р. стягнуто з ТОВ “Запорізький титано-магнієвий комбінат” на користь ПАТ “Запоріжжяобленерго” 413 400,00 грн. витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
На підставі викладеного, просив суд розстрочити виконання рішенням господарського суду Запорізької області від 21.11.2017р. у справі № 908/3074/16 строком на один рік на період з червня 2018р. по травень 2019р. з щомісячною сплатою 13 392 011,68 грн.
Відмовляючи у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення, суд першої інстанції виходив з недоведеності винятковості обставин, що унеможливлюють виконання рішення суду, не доведено, що ті обставини, які, на думку відповідача, унеможливлюють виконання рішення суду на момент розгляду заяви про розстрочку, зміняться в майбутньому після можливого розстрочення рішення суду та нададуть йому змогу виконати рішення в повному обсязі. На теперешній час жодних перерахувать не відбулося, відповідно графіка.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України в редакції Закону України №1401-VШ від 02.06.2016р. судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно зі ст.18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно ч.ч. 1, 3, 4, 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
До обставин, що ускладнюють виконання судового рішення належать, зокрема, скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події, тощо. Такі висновки Конституційного Суду України містяться в мотивувальній частині Рішення від 26.06.2013р. у справі № 1-7/2013.
Згідно п.7.1.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» (із змінами та доповненнями), розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен врахувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.
Оцінюючи надані відповідачем докази, ступінь вини відповідача у виникненні спору, а також враховуючи принципи розумності та справедливості, дотриманням справедливого балансу інтересів обох сторін, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
В якості підстав для надання розстрочки виконання рішення суду відповідач зазначає наступне: підприємство є єдиним в Україні підприємством з виробництва титану губчастого, титанових сплавів, литва, титанового шлаку, тетрахлориду титану, титанових зливок та інших видів титанової продукції в Україні та Європі з великою часткою електроенергії у собівартості; обмеженість фінансових ресурсів комбінату ускладнює роботу щодо підтримки у належному працездатному стані безперервного, екологічно небезпечного виробництва; працюючи в умовах постійного підвищення тарифів на електроенергію та кризи на світовому ринку титанових напівфабрикатів, підприємство опинилося на межі зупинки виробництва; товариство віднесене до підприємств України першого класу підвищеної небезпеки; у випадку зупинки виробництва підприємства наявність значної кількості сильнодіючих ядовитих (небезпечних) речовин є небезпечним для навколишнього середовища та може викликати надзвичайні події екологічного характеру; товариство включене до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, його безпечне функціонування вимагає постійного здійснення поточних платежів за спожиті матеріали, сировину, енергоносії та інше, що забезпечує його безперебійну роботу; виконання рішення без надання розстрочення може призвести до погіршення фінансового становища боржника та зупинки фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький титано-магнієвий комбінат”, подальшого його банкрутства.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами укладено договір про постачання електричної енергії № 76 від 01.12.2012р., на підставі якого виникли спірні правовідносини у даній справі.
Отже, відповідач, як юридична особа, що здійснює підприємницьку діяльність на власний ризик, враховуючи принципи, закріплені в ст.6 Цивільного кодексу України, взяв на себе відповідні зобов'язання (здійснювати своєчасний/повний розрахунок з постачальником електричної енергії за спожиту електричну енергію), і об’єктивно усвідомлював усі можливі ризики ведення господарської діяльності та виконання зобов'язань за Договором.
Крім того, сам по собі складний фінансовий стан заявника, в розумінні статті 331 Господарського процесуального кодексу України, не є тією виключною обставиною, яка б давала підстави для відстрочення виконання рішення суду, адже її наявність (відсутність) залежить, зокрема від власної діяльності суб'єкта господарювання - заявника.
В свою чергу, згідно з положеннями ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Підприємництво здійснюється на основі, зокрема, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику (п.4 ст. 44 Господарського кодексу України).
Ризики при збитковій підприємницькій діяльності несе сам суб'єкт господарювання, а відповідно нерентабельність та неприбутковість відповідача стосується діяльності самого відповідача, у зв'язку з чим наведені ризики не можуть бути ризиками іншої сторони, оскільки в протилежному випадку порушується принцип збалансованості інтересів сторін.
За таких обставин, на переконання судової колегії, тяжкий фінансовий стан боржника не звільняє його від належного виконання зобов'язань перед кредитором, не робить неможливим виконання рішення суду.
При цьому, наведені представником відповідача в заяві про розстрочку виконання рішення суду та в апеляційній скарзі підстави, не є виключними обставинами, з якими закон пов'язує можливість розстрочення виконання рішення, оскільки наявність або відсутність зазначених обставин прямо залежить від власної діяльності боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький титано-магнієвий комбінат” і вони не відносяться до тих обставин, що були утворені з об'єктивних та незалежних від боржника обставин.
На підставі п. 12 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», вчинення виконавчих дій з виконання наказу господарського суду Запорізької області № 908/3074/16 виданого 29.01.2018р. зупинено, що підтверджується постановою ВПВР Департаменту державної виконавчої служби МЮУ від 23.05.2018р. ВП № 56074833. А відтак, судом першої інстанції зроблено обгрунтований висновок, що виконавчі дії з примусового виконання рішення по справі № 908/3074/16 не проводяться, загроза банкрутства у зв’язку із виконанням рішення відсутня.
Одночасно, згідно до ч.1 ст.9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.
Пункт 1 ст.6 §1 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".
У зв'язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача, при їх наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.
Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути оправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.
Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі оправданої затримки виконання рішення суду залежить зокрема від складності виконавчого провадження, суми та характеру що визначено судом.
Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.
Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду щодо врахування також позиції Позивача, відповідно до якої розстрочка виконання рішення повністю суперечить і його інтересам. Разом з тим, негативні наслідки вчиненого Відповідачем порушення, яке відбулось з його вини, не можуть покладатися на інших осіб.
При цьому, судом першої інстанції цілком правомірно зауважено, що Позивач, поставивши заявнику електроенергію ще в 2014 році, до цього часу не отримав належного відшкодування її вартості, що за умови інфляційних процесів у державі за період часу до 2018 року також завдає збитків стягувачу.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає правомірним висновок господарського суду Запорізької області, що у даному випадку заява Відповідача про розстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 21.11.2017р. у справі № 908/3074/16 задоволенню не підлягає.
Порушень норм процесуального права при винесенні спірної ухвали з боку господарського суду не встановлено.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвала господарського суду Запорізької області від 14.06.2018р. у справі № 908/3074/16 є законною та обґрунтованою, відповідає нормам процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до вимог статті ст.129 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинної з 15.12.2017р.).
Керуючись ст.ст. 86, 129, 269, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України (в новій редакції від 15.12.2017р.), Донецький апеляційний господарський суд –
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький титано-магнієвий комбінат”, м. Запоріжжя, на ухвалу господарського суду Запорізької області від 14.06.2018р. (повний текст ухвали складено та підписано 19.06.2018р.) по справі № 908/3074/16 – залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Запорізької області від 14.06.2018р. (повний текст ухвали складено та підписано 19.06.2018р.) по справі № 908/3074/16 – залишити без змін.
Постанова апеляційної інстанції набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного суду через Донецький апеляційний господарський суд (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України) протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено та підписано 09.08.2018р.
Головуючий (суддя-доповідач) Л. Ф. Чернота
Судді О . О. Радіонова
ОСОБА_3
