ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2018 року

м. Київ

Справа № 911/396/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Баранець О.М. - головуючий, Вронська Г.О., Стратієнко Л.В.

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи

на постанову Київського апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Кропивної Л.В., Дикунської С.Я., Дідиченко М.А.

від 03.05.2018

за заявою ОСОБА_4 про вжиття заходів забезпечення позову

у справі № 911/396/18

за позовом ОСОБА_4

до 1. ОСОБА_5,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Арсенал - Київ",

3. Піріч Івіца

про визнання недійсними договорів відчуження частки у статутному капіталі, визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства та скасування реєстраційних дій.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до ОСОБА_5, Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Арсенал-Київ" та Піріч Івіца про:

- визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Арсенал-Київ" від 02.09.2016, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5;

- визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Арсенал-Київ", оформленого протоколом №15 від 02.09.2016;

- скасування реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №10701050004053123 від 02.09.2016, №10701050005053123 від 07.11.2016, №10701070006053123 від 07.11.2016;

- визнання недійсним договору відчуження частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Арсенал-Київ" у розмірі 50% статутного капіталу, укладений між ОСОБА_5 та Піріч Івіца, на підставі якого 09.02.2018 здійснено реєстраційну дію №13541050007006614;

- скасування реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №13541050007006614 від 09.02.2018;

- визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Арсенал-Київ", які прийняті у зв'язку з укладенням між ОСОБА_5В та Піріч Івіца договору відчуження частки в статутному капіталі ТОВ "ФК "Арсенал-Київ" у розмірі 50% статутного капіталу, на підставі яких 09.02.2018 здійснено державну реєстрацію змін до установчих документів товариства за номером запису реєстраційної дії №13541050007006614;

- скасування державної реєстрації змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Арсенал-Київ" під №13541050007006614 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 09.02.2018.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилався на укладення спірного договору від 02.09.2016, внаслідок якого відбулось відчуження його частки у Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Арсенал-Київ", під тиском та під впливом тяжкої обставини, на вкрай невигідних умовах, у зв'язку з потенційною загрозою втрати майна. Також позивач вказував на невідповідність спірного договору вимогам закону з посиланням на відсутність у ньому істотних умов - ціни продажу, строків оплати та строків дії договору, а також порушення його права на отримання оплати не нижче у порівнянні з дійсною ціною відчуження майна. Посилаючись на недійсність відповідного спірного договору, в силу якого відбулось відчуження його частки, позивач просив визнати недійсним і похідні від нього рішення загальних зборів та скасувати відповідні реєстраційні записи. Враховуючи незаконність набуття ОСОБА_5 частки у розмірі 70% статутного капіталу, яка до укладення спірного договору від 02.09.2016 належала позивачу, останній просив визнати недійсним договір від 09.02.2018, що є підставою для набуття частки у розмірі 50% статутного капіталу Піріч Івіцей у ОСОБА_5, а також пов'язані з укладенням такого договору рішення загальних зборів товариства та відповідні реєстраційні дії.

Позивачем також подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову, у якій він просив господарський суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на все майно Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Арсенал-Київ";

- встановлення заборони ОСОБА_5 розпоряджатись (продавати, дарувати, передавати чи іншим чином відступати, відчужувати, зменшувати частку, виходити зі складу учасників, передавати у заставу) своєю часткою (її частиною) у статутному капіталі ТОВ "ФК "Арсенал-Київ";

- встановлення заборони Піріч Івіца розпоряджатись (продавати, дарувати, передавати чи іншим чином відступати, відчужувати, зменшувати частку, виходити зі складу учасників, передавати у заставу) своєю часткою (її частиною) у статутному капіталі ТОВ "ФК "Арсенал-Київ".

За твердженнями заявника, відповідачами-1, 2 та ОСОБА_6 створено компанію Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК "Арсенал" (Київ)", в яку відповідач-2 здійснив внесок у статутний капітал у розмірі 500,00 грн, що є підставою вважати виведення майна з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Арсенал-Київ". Крім цього, заявник вказував на інформаційні довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єктів №112715899 від 02.02.2018 та №115284228 від 26.02.2018, згідно яких було відчужено об'єкти першої черги будівництві "Центру вищої спортивної майстерності футбольного клубу "Княжа". На думку ОСОБА_4 існує реальна загроза невиконання рішення суду у разі задоволення позову і уникнення відповідачами відповідальності щодо повернення відчуженої частки вартістю приблизно 14000000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.02.2018 у справі №911/396/18 заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову задоволено частково. Заборонено ОСОБА_5 розпоряджатись (продавати, дарувати, передавати чи іншим чином відступати, відчужувати, зменшувати частку, виходити зі складу учасників, передавати у заставу) своєю часткою (її частиною) у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Арсенал-Київ" у розмірі 4800,00 грн. Заборонено Піріч Івіца розпоряджатись (продавати, дарувати, передавати чи іншим чином відступати, відчужувати, зменшувати частку, виходити зі складу учасників, передавати у заставу) своєю часткою (її частиною) у статутному капіталі ТОВ "Футбольний клуб "Арсенал-Київ" у розмірі 12000,00 грн. Зобов'язано позивача протягом 10 днів з дня вручення ухвали надати суду нотаріально посвідчений переклад у двох примірниках судового доручення та відповідної ухвали на хорватську мову. Відмовлено у задоволенні вимог заяви про накладення арешту на все майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Арсенал-Київ".

В ухвалі суду зазначено, що суд відмовляє в вимогах про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Арсенал-Київ» у зв'язку з тим, що позивач не заявляє вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Арсенал-Київ» щодо передачі певного належного саме такому товариству як юридичній особі майна, отже, невжиття відповідних заходів ніяким чином не може утруднити виконання рішення суду у даній справі у разі задоволення заявлених вимог. Посилання позивача на те, що відповідач - Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Арсенал-Київ» є засновником Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Арсенал» (Київ)» і здійснив внесок у статутний капітал такого товариства у розмірі 500 грн не є підставою вважати, що рішення у даній справі, у разі задоволення поданого позову, буде унеможливлено виконанням, оскільки відповідно до поданої позовної заяви позивач вказує на відсутність підстав для відчуження частки в статутному капіталі саме відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Арсенал-Київ», які належать учасникам такого товариства. Враховуючи, що у даній справі позивачем оспорюється дійсність укладеного між ним та ОСОБА_5 договору купівлі-продажу від 02.09.2016 частки у статутному капіталі товариства, а також договір, відповідно до якого у подальшому відбувся перехід на частину такої частки від ОСОБА_5 до Піріча Івіца, суд вважав за доцільне забезпечити позов шляхом заборони таким особам розпоряджатись (продавати, дарувати, передавати чи іншим чином відступати, відчужувати, зменшувати частку, виходити зі складу учасників, передавати у заставу) своєю часткою (її частиною) у статутному капіталі ТОВ «Футбольний клуб «Арсенал-Київ». Невжиття таких заходів унеможливить ефективний захист та поновлення прав позивача, у разі, якщо під час розгляду спору у даній справі будуть встановлені факти порушення таких прав, оскільки на даний час відповідачі - ОСОБА_5 та Піріча Івіца можуть розпорядитись частками, законність набуття права на які оспорюється позивачем.

Не погоджуючись із вжитими судом заходами до забезпечення позову, а також мотивами, якими суд першої інстанції керувався при цьому, ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду, в якій просив скасувати оскаржувану ухвалу та відмовити у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.05.2018 апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Господарського суду Київської області від 28.02.2018 у справі №911/396/18 - задоволено. Ухвалу Господарського суду Київської області від 28.02.2018 у справі №911/396/18 - скасовано в частині задоволення заяви ОСОБА_4 про вжиття заходів забезпечення позову. У задоволенні заяви ОСОБА_4 про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено повністю. В іншій частині ухвалу Господарського суду Київської області від 28.02.2018 у справі №911/396/18 - залишено без змін. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1762 грн 00 коп. Доручено Господарському суду Київської області видати наказ. Матеріали оскарження у справі №911/396/18 повернуто до суду першої інстанції.

Переглядаючи ухвалу суду першої інстанції, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що як вбачається із змісту позовної заяви та характеру вимог, ОСОБА_4 не ставив на розгляд суду жодної з вимог, яка би потребувала виконання судового рішення державною виконавчою службою. Адже для визнання недійсними договорів відчуження частки у статутному капіталі, визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства та скасування реєстраційних дій не є майновими вимогами і для їх виконання, у разі задоволення позову, достатнім є лише судове рішення, що набрало законної сили, а видача наказу та примусове виконання рішення за заявленими позовними вимогами не буде провадитись. Таким чином, вжиті судом заходи не є адекватними заявленим вимогам, не перебуває у зв'язку з предметом позовних вимог, а тому підстави для задоволення заяви ОСОБА_4 про вжиття заходів забезпечення позову в цій частині були відсутніми. Колегія суддів апеляційної інстанції вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо відмови у забезпечені вимог позову, шляхом накладення арешту на все майно ТОВ "ФК "Арсенал-Київ".

30.05.2018 ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.05.2018, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.05.2018 та залишити в силі ухвалу Господарського суду Київської області від 28.02.2018.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції порушив ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. В постанові суд дійшовши висновку, що подія порушення законних прав позивача або охоронюваних інтересів ще не відбулася (її виникнення носить імовірний характер), а тому забезпечувати позов не потрібно. Також суд зазначив, що невжиття заходів забезпечення позову не призведе до унеможливлення ефективного захисту та поновлення прав позивача. Втім, така позиція суду суперечить основоположним засадам судочинства. Київський апеляційний господарський суд при прийнятті оскаржуваної постанови не застосував вказані норми права, а також невірно розтлумачив сутність такого юридичного засобу захисту як забезпечення позову зазначивши, що воно не може бути застосована до настання події порушення законних прав, тобто не може діяти наперед. Таким чином, постанова є незаконною і підлягає скасуванню. Щодо висновків суду про те, шо невжиття заходів забезпечення позову не призведе до унеможливлення ефективного захисту та поновлення прав позивача, скаржник зазначає, що вони не відповідають дійсним обставин справи. Своєю постановою суд апеляційної інстанції порушив норми нрава ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 136 ГПК України, які визначають основні завдання і засади господарського судочинства та інститут забезпечення позовів, в результаті чого позбавив позивача права на виконання рішення суду в майбутньому, тобто права на судовий захист. Також, апеляційним судом порушено п. 2 ч. 1 ст. 137 ГПК України та застосувно п. 4 ч. 5, ч. 9, 10 ст. 137 ГПК України, які не підлягали застосуванню, скасовуючи ухвалу суду про забезпечення позову. Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову повністю, не навів жодних аргументів, які би свідчили про відсутність підстав для задоволення такої заяви. Також, незаконно та необґрунтовано дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, відсутності зв'язку між майном, на яке позивач просив встановити заборону розпорядження, та предметом спору, при цьому застосував норми права, які не підлягали застосуванню.

Ухвалою Касаційного господарського суду від 18.06.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.05.2018 у справі №911/396/18. Призначено до розгляду касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.05.2018 у справі №911/396/18 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Відмовлено ОСОБА_4 у задоволенні клопотання про зупинення виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 03.05.2018 у справі №911/396/18

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 24.07.2018 року у зв'язку з відпусткою суддів Ткача І.В. та Студенця В.І. для розгляду справи №911/396/18 визначено наступний колегії суддів Баранець О.М. - головуючий, Вронська Г.О., Стратієнко Л.В.

У відзиві на касаційну скаргу відповідачі 1 та 2 просять постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.05.2018 у справі №911/396/18 залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Представником відповідача 2 подано клопотання про поновлення строку на подання відзиву на касаційну скаргу у справі. Дане клопотання задоволено колегією суддів.

Перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

статтею 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Згідно до статті 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Пунктом 4 частини 5 та частин 9, 10 статті 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.

Суд, який вирішує спір про право власності на акції (частки, паї) товариства, права акціонера (учасника), реалізація яких залежить від відносної вартості акцій (розміру частки) в статутному капіталі товариства, може постановити ухвалу про забезпечення позову шляхом встановлення заборони на внесення змін до статуту цього товариства щодо розміру статутного капіталу.

Заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства; зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев'ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов'язаних з предметом спору.

Як вбачається із змісту позовної заяви та характеру вимог, ОСОБА_4 не ставив на розгляд суду жодної з вимог, яка би потребувала виконання судового рішення державною виконавчою службою, адже для визнання недійсними договорів відчуження частки у статутному капіталі, визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства та скасування реєстраційних дій не є майновими вимогами і для їх виконання, у разі задоволення позову, достатнім є лише судове рішення, що набрало законної сили, а видача наказу та примусове виконання рішення за заявленими позовними вимогами не буде провадитись.

Як було вірно зазначено судом апеляційної інстанції, вжиті судом заходи не є адекватними заявленим вимогам, не перебуває у зв'язку з предметом позовних вимог, а тому підстави для задоволення заяви ОСОБА_4 про вжиття заходів забезпечення позову в цій частині були відсутніми.

Стверджуючи про необхідність застосування заходів забезпечення позову, позивачем не було надано жодних доказів на підтвердження того, що відповідачі вчиняють дії, які ускладнюють або призведуть до неможливості виконання судового рішення і порушення прав позивача.

Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов'язана довести зв'язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового акту.

Вимагаючи накладення арешту на майно належне господарському товариству, позивач вказував на створення відповідачем-2 іншої юридичної особи. Утім прийняття таких заходів по своїй сутті направлено на забезпечення інших позовних вимог, підстави виникнення яких можуть виникнути або виникнуть у майбутньому, тобто подія порушення законних прав позивача або охоронюваних інтересів ще не відбулася (її виникнення носить імовірний характер).

З огляду на викладене, господарську суди дійшли вірного висновку щодо відмови у забезпечені вимог позову, шляхом накладення арешту на все майно Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Арсенал-Київ".

Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення суду з одних лише формальних міркувань.

З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає доводи касаційної скарги безпідставними та належним чином спростованими судом апеляційної інстанції.

За встановленими колегією суддів обставинами постанова суду апеляційної інстанції відповідає нормам процесуального права.

Керуючись ст.ст 300, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.05.2018 у справі №911/396/18 - без змін.

2. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді Г. Вронська

Л. Стратієнко