КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" травня 2018 р. Справа№ 911/396/18
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кропивної Л.В.
суддів: Дикунської С.Я.
Дідиченко М.А.
секретар судового засідання Цукарєва Г.В.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2
на ухвалу Господарського суду Київської області від 28.02.2018р.
у справі №911/396/18 (суддя Ейвазова А.Р.)
за заявою ОСОБА_3 про вжиття заходів забезпечення позову
за позовом ОСОБА_3
до відповідача-1 ОСОБА_2
відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Арсенал-Київ"
відповідача-3 ОСОБА_6
про визнання недійсними договорів відчуження частки у статутному капіталі, визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства та скасування реєстраційних дій,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА _3 звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Арсенал-Київ" та ОСОБА_6 про:
- визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ФК "Арсенал-Київ" від 02.09.2016р., укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2;
- визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "ФК "Арсенал-Київ", оформленого протоколом №15 від 02.09.2016р.;
- скасування реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №10701050004053123 від 02.09.2016р., №10701050005053123 від 07.11.2016р., №10701070006053123 від 07.11.2016р.;
- визнання недійсним договору відчуження частки у статутному капіталі ТОВ "ФК "Арсенал-Київ" у розмірі 50% статутного капіталу, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_6, на підставі якого 09.02.2018р. здійснено реєстраційну дію №13541050007006614;
- скасування реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №13541050007006614 від 09.02.2018р.;
- визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "ФК "Арсенал-Київ", які прийняті у зв'язку з укладенням між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 договору відчуження частки в статутному капіталі ТОВ "ФК "Арсенал-Київ" у розмірі 50% статутного капіталу, на підставі яких 09.02.2018р. здійснено державну реєстрацію змін до установчих документів товариства за номером запису реєстраційної дії №13541050007006614;
- скасування державної реєстрації змін до установчих документів ТОВ "ФК "Арсенал-Київ" під №13541050007006614 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 09.02.2018р.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилався на укладення спірного договору від 02.09.2016р., внаслідок якого відбулось відчуження його частки у ТОВ "ФК "Арсенал-Київ", під тиском та під впливом тяжкої обставини, на вкрай невигідних умовах, у зв'язку з потенційною загрозою втрати майна. Також позивач вказував на невідповідність спірного договору вимогам закону з посиланням на відсутність у ньому істотних умов - ціни продажу, строків оплати та строків дії договору, а також порушення його права на отримання оплати не нижче у порівнянні з дійсною ціною відчуження майна.
Посилаючись на недійсність відповідного спірного договору, в силу якого відбулось відчуження його частки, позивач просив визнати недійсним і похідні від нього рішення загальних зборів та скасувати відповідні реєстраційні записи. Враховуючи незаконність набуття ОСОБА_2 частки у розмірі 70% статутного капіталу, яка до укладення спірного договору від 02.09.2016р. належала позивачу, останній просив визнати недійсним договір від 09.02.2018р., що є підставою для набуття частки у розмірі 50% статутного капіталу ОСОБА_6 у ОСОБА_2, а також пов'язані з укладенням такого договору рішення загальних зборів товариства та відповідні реєстраційні дії.
Позивачем також подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову, у якій він просив господарський суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:
- накладення арешту на все майно ТОВ "ФК "Арсенал-Київ";
- встановлення заборони ОСОБА_2 розпоряджатись (продавати, дарувати, передавати чи іншим чином відступати, відчужувати, зменшувати частку, виходити зі складу учасників, передавати у заставу) своєю часткою (її частиною) у статутному капіталі ТОВ "ФК "Арсенал-Київ";
- встановлення заборони ОСОБА_6 розпоряджатись (продавати, дарувати, передавати чи іншим чином відступати, відчужувати, зменшувати частку, виходити зі складу учасників, передавати у заставу) своєю часткою (її частиною) у статутному капіталі ТОВ "ФК "Арсенал-Київ".
За твердженнями заявника, відповідачами-1,2 та ОСОБА_4 створено компанію ТОВ "ФК "Арсенал" (Київ)", в яку відповідач-2 здійснив внесок у статутний капітал у розмірі 500,00 грн., що є підставою вважати виведення майна з ТОВ "ФК "Арсенал-Київ". Крім цього, заявник вказував на інформаційні довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єктів №112715899 від 02.02.2018р. та №115284228 від 26.02.2018р., згідно яких було відчужено об'єкти першої черги будівництві «Центру вищої спортивної майстерності футбольного клубу «Княжа».
Враховуючи наведене, на думку ОСОБА_3 існує реальна загроза невиконання рішення суду у разі задоволення позову і уникнення відповідачами відповідальності щодо повернення відчуженої частки вартістю приблизно 14 000 000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.02.2018р. у справі №911/396/18 заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову задоволено частково.
Заборонено ОСОБА_2 розпоряджатись (продавати, дарувати, передавати чи іншим чином відступати, відчужувати, зменшувати частку, виходити зі складу учасників, передавати у заставу) своєю часткою (її частиною) у статутному капіталі ТОВ "Футбольний клуб "Арсенал-Київ" у розмірі 4 800,00 грн.
Заборонено ОСОБА_6 розпоряджатись (продавати, дарувати, передавати чи іншим чином відступати, відчужувати, зменшувати частку, виходити зі складу учасників, передавати у заставу) своєю часткою (її частиною) у статутному капіталі ТОВ "Футбольний клуб "Арсенал-Київ" у розмірі 12 000,00 грн.
Зобов'язано позивача протягом 10 днів з дня вручення ухвали надати суду нотаріально посвідчений переклад у двох примірниках судового доручення та відповідної ухвали на хорватську мову.
Відмовлено у задоволенні вимог заяви про накладення арешту на все майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Арсенал-Київ".
Не погоджуючись із вжитими судом заходами до забезпечення позову, а також мотивами, якими суд першої інстанції керувався при цьому, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду, в якій просив скасувати оскаржувану ухвалу та відмовити у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову.
Наводячи підстави скасування ухвали скаржник зазначав про те, що позивачем необґрунтовано належним чином причин звернення із заявою про забезпечення позову та не надано належних та допустимих доказів для вжиття заходів забезпечення позову. При цьому, усупереч змісту і меті заходів до забезпечення позову судом першої інстанції були частково забезпечені вимоги без надання їх оцінки доцільності та співмірності з вимогами, а також наявності підстав для застосування таких заходів.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.04.2018р. апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий суддя), судді: Зубець Л.П., Пономаренко Є.Ю.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2018р. відкрито апеляційне провадження та призначено розгляд справи на 26.04.2018р.
26.04.2018р. до Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2018р. оголошено перерву до 03.05.2018р.
Відповідно до протоколу автоматичної зміни колегії суддів від 02.05.2018р., у зв'язку із перебуванням суддів Пономаренка Є.Ю. та Зубець Л.П. у відпустці, для розгляду справи змінено та сформовано колегію суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий суддя), судді: Дикунська С.Я., Дідиченко М.А.
03.05.2018р. до Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив із запереченнями на апеляційну скаргу.
Представники відповідача-3 до судового засідання, що відбулось 03.05.2018р., не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.
Відповідно до ч.ч. 12, 13 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.
При цьому, положеннями вказаної статті передбачено право, а не обов'язок суду відкласти апеляційний розгляд справи. За висновками суду неявка представників не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.
Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Задовольняючи заяву позивача і накладаючи заборону ОСОБА_2 та ОСОБА_6 розпоряджатись (продавати, дарувати, передавати чи іншим чином відступати, відчужувати, зменшувати частку, виходити зі складу учасників, передавати у заставу) свої частки (їх частини) у статутному капіталі ТОВ "Футбольний клуб "Арсенал-Київ", місцевий господарський суд виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить ефективний захист та поновлення прав позивача, у разі, якщо під час розгляду спору у даній справі будуть встановлені факти порушення таких прав, оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_6 можуть розпорядитись частками, законність набуття права на які оспорюється позивачем.
Колегія суддів з таким висновком місцевого господарського суду погодитися не може з огляду на наступне.
Як визначено статтею 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову; забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Згідно до статті 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії.
Зі змісту пункту 4 частини 5 та частин 9, 10 статті 137 Господарського процесуального кодексу України випливає, що не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.
Суд, який вирішує спір про право власності на акції (частки, паї) товариства, права акціонера (учасника), реалізація яких залежить від відносної вартості акцій (розміру частки) в статутному капіталі товариства, може постановити ухвалу про забезпечення позову шляхом встановлення заборони на внесення змін до статуту цього товариства щодо розміру статутного капіталу.
Заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства; зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев'ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов'язаних з предметом спору.
Утім, як вбачається із змісту позовної заяви та характеру вимог, ОСОБА_3 не ставив на розгляд суду жодної з вимог, яка би потребувала виконання судового рішення державною виконавчою службою, адже для визнання недійсними договорів відчуження частки у статутному капіталі, визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства та скасування реєстраційних дій не є майновими вимогами і для їх виконання, у разі задоволення позову, достатнім є лише судове рішення, що набрало законної сили, а видача наказу та примусове виконання рішення за заявленими позовними вимогами не буде провадитись.
Таким чином, вжиті судом заходи не є адекватними заявленим вимогам, не перебуває у зв'язку з предметом позовних вимог, а тому підстави для задоволення заяви ОСОБА_3 про вжиття заходів забезпечення позову в цій частині були відсутніми.
Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо відмови у забезпечені вимог позову, шляхом накладення арешту на все майно ТОВ "ФК "Арсенал-Київ", з огляду на наступне.
Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов'язана довести зв'язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового акту.
Вимагаючи накладення арешту на майно належне господарському товариству, позивач вказував на створення відповідачем-2 іншої юридичної особи. Утім прийняття таких заходів по своїй сутті направлено на забезпечення інших позовних вимог, підстави виникнення яких можуть виникнути або виникнуть у майбутньому, тобто подія порушення законних прав позивача або охоронюваних інтересів ще не відбулася (її виникнення носить імовірний характер).
Положеннями п. 4 ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Таким чином, апеляційну скаргу ОСОБА_2 слід задовольнити, оскаржувану ухвалу в частині задоволення заяви ОСОБА_3 про вжиття заходів забезпечення позову - скасувати, а у задоволенні заяви ОСОБА_3 про вжиття заходів забезпечення позову відмовити повністю. В іншій частині ухвала апелянтом не оскаржувалась.
Судові витрати, згідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на ОСОБА_3.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281- 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Київської області від 28.02.2018р. у справі №911/396/18 - задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 28.02.2018р. у справі №911/396/18 - скасувати в частині задоволення заяви ОСОБА_3 про вжиття заходів забезпечення позову.
У задоволенні заяви ОСОБА_3 про вжиття заходів забезпечення позову відмовити повністю.
В іншій частині ухвалу Господарського суду Київської області від 28.02.2018р. у справі №911/396/18 - залишити без змін.
3. Стягнути з ОСОБА_3 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_2) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1 762 (тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.
4. Доручити Господарському суду Київської області видати наказ.
5. Матеріали оскарження у справі №911/396/18 повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст складено 10.05.2018р.
Головуючий суддя Л.В. Кропивна
Судді С.Я. Дикунська
М.А. Дідиченко
