ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
"02" квітня 2019 р. м. Київ
Справа № 911/396/18
Господарський суд Київської області у складі:
судді Ейвазової А.Р.
при секретарі судового засідання Щербаковій В.О., розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Київ», ОСОБА_7 про визнання недійсними договорів відчуження частки у статутному капіталі, визнання недійсними рішення загальних зборів учасників товариства та скасування реєстраційних дій, за участю представників від:
позивача - не з'явилися;
відповідача 1 - ОСОБА_3 (ордер серії КС №365462 від 15.03.2018; договір про надання правової допомоги №060/2018 КФ);
відповідача 2 - ОСОБА_3 (ордер серії КС №365460 від 15.03.2018; договір про надання правової допомоги №060/2018 КФ);
відповідача 3 - ОСОБА_3 (ордер серії КС №438601 від 21.11.2018; договір про надання правової допомоги б/н від 21.11.2018)
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА _1 (далі - ОСОБА_1.) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2), Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Арсенал-Київ" (далі - ТОВ "ФК "Арсенал-Київ"), ОСОБА_7, у якому просив:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ФК "Арсенал-Київ" від 02.09.2016, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_4;
- визнати недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ "ФК "Арсенал-Київ", оформлене протоколом №15 від 02.09.2016;
- скасувати реєстраційні дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 02.09.2016 №10701050004053123, 07.11.2016 №10701050005053123 та №10701070006053123;
- визнати недійсним договір відчуження частки у статутному капіталі ТОВ "ФК "Арсенал-Київ" у розмірі 50% статутного капіталу, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_7, на підставі якого 09.02.2018 здійснено реєстраційну дію №13541050007006614;
- скасувати реєстраційну дію у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 09.02.2018 №13541050007006614;
- визнати недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "ФК "Арсенал-Київ", які прийняті у зв'язку з укладенням між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 договору відчуження частки в статутному капіталі ТОВ "ФК "Арсенал-Київ" у розмірі 50% статутного капіталу, на підставі яких 09.02.2018 здійснено державну реєстрацію змін до установчих документів товариства за №13541050007006614;
- скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ "ФК "Арсенал-Київ" за №13541050007006614 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 09.02.2018.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на укладення спірного договору від 02.09.2016, внаслідок якого відбулось відчуження його частки у ТОВ "ФК "Арсенал-Київ", під тиском та під впливом тяжкої обставини, на вкрай невигідних умовах, у зв'язку з потенційною загрозою втрати майна та безоплатно. Також, позивач вказує на невідповідність спірного договору вимогам закону, з посиланням на відсутність у ньому істотних умов - ціни продажу, строків оплати та строків дії договору, а також порушення його права на отримання оплати не нижче у порівнянні з дійсною ціною відчуженого майна.
Посилаючись на недійсність спірного договору, в силу якого відбулось відчуження його частки, позивач просить визнати недійсним і похідні від нього рішення загальних зборів та скасувати відповідні реєстраційні записи. З посиланням на незаконність набуття ОСОБА_2 частки у розмірі 70% статутного капіталу, яка до укладення спірного договору від 02.09.2016 належала позивачу, останній просить визнати недійсним спірний договір від 09.02.2018, що є підставою для набуття частини такої частки - 50% статутного капіталу відповідачем - ОСОБА_7 у ОСОБА_2, а також пов'язані з укладенням такого договору рішення загальних зборів товариства та відповідні реєстраційні дії (т.1 а.с.5-16).
Судом відкрито провадження у справі за відповідним позовом та призначено підготовче засідання (т.1 а.с.1-4).
У встановлений судом строк, відповідачами 1 та 2 подано спільний відзив на позов, у якому вони заперечують проти поданого позову, зазначаючи, що: позивачем не доведено укладення спірного договору під впливом тяжкої обставини та здійснення на нього тиску; невиконання зобов'язання з оплати не є підставою для вимог про визнання такого договору недійсним; ціна продажу частки у спірному договорі визначена сторонами; спірний договір містить всі істотні умови (т. 3 а.с.1-28).
У відповіді на відзив позивач зазначає, що: відчужив корпоративні права без внутрішньої волі, через залякування відповідачів про загрозу втратити усе майно; для укладення оспорюваного договору необхідна була письмова згода дружини позивача; такий договір порушує права та законні інтереси позивача щодо отримання оплати за договором, не нижчої у порівнянні з дійсною ціною відчуження майна (т.3 а.с. 163-174).
03.12.2018 до суду надійшли заперечення відповідачів, у яких вони посилаються на недоведеність тверджень позивача про здійснення тиску та права іншого подружжя звернутись до суду з позовом у разі, якщо згода не була отримана. Окрім того, відповідачі зазначають, що така згода призюмується, а письмова згода іншого подружжя необхідна у випадку укладення договорів, що потребують нотаріального посвідчення, що не має місце у випадку із спірним договором (т.3 а.с.219-224).
03.12.2018 відповідачем 3 - ОСОБА_7 подано відзив, у якому він стверджує, що наведені обставини позивача є надуманими та безпідставними та не підтвердженими жодними доказами, у зв'язку з чим просить суд відмовити у позові (т.3 а.с. 202-217).
У відповіді на відзив відповідача 3 позивач повторює доводи, викладені ним раніше та вказує, що ніколи б не уклав спірний правочин за умов відсутності впливу тяжкої обставини щодо кримінального переслідування, загрози втрати всього майна, його конфіскації. Як стверджує позивач, додатковим свідченням того, що договір мав носити формальний та тимчасовий характер є те, що сторонами обговорювалась необхідність згоди дружини, однак, оскільки угода носила тимчасовий характер, така згода не отримувалась (т.3 а.с.12-15).
У запереченнях відповідач 3 - ОСОБА_7 вказує, що укладення спірного договору ніяким чином не усувало б і не пом'якшувало для позивача несприятливі наслідки, що могли настати, у зв'язку із здійсненням досудового розслідуванням, що виключає можливість розглядати досудове розслідування у кримінальному провадженні як тяжкі наслідки та спосіб тиску на позивача. Також, відповідач спростовує твердження позивача про те, що відповідачу 1 як керівнику товариства було відомо про перебування позивача у шлюбі та необхідність отримання згоди дружини позивача на укладення спірного договору (т.3 а.с.38-43).
Ухвалою суду від 21.12.2018 витребувано у відповідача 2 (ТОВ "ФК "Арсенал-Київ") оригінали та належним чином засвідчені копії балансів товариства за 2015-2016 роки.
16.01.2019 позивачем подані належним чином засвідчені копії балансів товариства за 2015-2016 роки, при цьому позивач, в судовому засіданні 16.01.2019 вказував, що такі баланси подано у електронному вигляді, однак, доказів наявності відповідних фактів не надав (т.4 а.с.44-49).
Також, в судовому засіданні представником відповідачів заявлено клопотання про опитування учасника - ОСОБА_1 як свідка. Подане клопотання обгрунтовано тим, що в іншій справі - №911/1551/18 позивач вказує на те, що не підписував оспорюваний у даній справі договір, а у даній справі не посилається на відповідні обставини, а вказує, що підписав відповідний договір під тиском і за збігу тяжких обставин.
Представник позивача щодо задоволення відповідного клопотання заперечував.
Ухвалою, яка занесена до протоколу засідання, 16.01.2019 у задоволенні відповідного клопотання відмовлено з наступних підстав.
Так, фактично представник відповідачів просить встановити обставини, на які позивач посилається у іншій справі, тому для розгляду даної справи такі обставини не мають значення.
Окрім того, в силу ч.1 ст.90 ГПК України, саме учасник справи має право поставити у першій заяві по суті справи або у додатку до неї не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи.
Між тим, відповідачі не ставили позивачу запитань по суті справи у встановленому порядку.
Також, ухвалою від 16.01.2019, яка занесена до протоколу засідання, судом задоволено клопотання позивача про продовження строку підготовчого провадження
29.01.2019 відповідачем 2 подано копії балансу товариства за 2015 з відміткою Головного управління статистики м. Києва та балансу товариства з 2016 з відміткою Головного управління статистики у Київській області, а також відповідач повідомив, що його комп'ютерна техніка зазнала кібератаки вірусом "Petya.A" і інформація, у т.ч. по реєстрам та звітам, починаючи з 2014 року не збереглась. Зазначені обставини стали підставою звернення у 2017 році до податкових органів з метою відновлення інформації (т.4 а.с.69-70).
01.02.2019 позивачем подано клопотання про витребування доказів - належним чином засвідчених балансів товариства за 2015 та 2016 роки у Головного управління статистики м. Києва та Головного управління статистики у Київській області. Обгрунтовауючи подане клопотання, позивач зазначив, що має сумнів у достовірності наданих копій (т.4 а.с.86).
Щодо задоволення відповідного клопотання представник відповідачів у підготовчому засіданні 01.02.2019 не заперечував.
Ухвалою суду від 01.02.2019 витребувано у Головного управління статистки у м.Києві належним чином засвідчену копію балансу ТОВ "ФК "Арсенал-Київ" за 2015 рік та у Головного управління статистки у Київській області належним чином засвідчену копію балансу ТОВ "ФК "Арсенал-Київ" за 2016 рік (т.3 а.с. 91-94).
18.02.2019 від Головного управління статистки у м. Києві та 18.02.2019 - після судового засідання від Головного управління статистки у Київській області на виконання вимог ухвали суду від 01.02.2019 надійшли баланси товариства за 2015 та 2016 роки (т.4 а.с.104-106, 113-114).
18.02.2019 ухвалою, яка занесена до протоколу засідання, судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.03.2019 (т.3 а.с. 110-111).
05.03.2019 позивачем подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з хворобою представника, що унеможливлює явку в судове засідання. У поданому клопотанні зазначено про те, що докази хвороби буде надано в наступне судове засідання (т.3 а.с. 115).
06.03.2019 судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу засідання, про відкладення розгляду справи на 22.03.2019 з урахуванням п.2 ч.2 ст.202 ГПК України та поважності причин неявки (т.3 а.с. 116-117).
У судове засідання 22.03.2019 з'явився інший представник позивача та заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на те, що лише в день судового засідання - 22.03.2019 позивач доручив йому представляти в суді його інтереси, у зв'язку з чим йому необхідний час для ознайомлення з матеріалами справи для належного представництва інтересів позивача.
Представник відповідачів щодо задоволення відповідного клопотання заперечував.
З огляду на зазначене клопотання, суд оголосив перерву в судовому засіданні до 02.04.2019 на стадії розгляду заяв та клопотань, які з поважних причин не були подані у підготовчому засіданні, про що прийнято ухвалу, занесену до протоколу (т.4 а.с.135-136).
В судове засідання 02.04.2019 позивач не з'явився і про причини неявки суд не повідомив; про дату, час і місце судового засідання повідомлений під розписку, яка долучена до матеріалів справи (т.4 а.с.137).
Від представника позивача надійшла заява про залишення позову без розгляду. Також, до поданої заяви додано клопотання про поновлення строку для подання такої заяви. В обґрунтування поданого клопотання, зазначено про неможливість подання такої заяви від імені позивача представником раніше, оскільки адвокат ОСОБА_5 має повноваження на представництво інтересів позивача лише з 22.03.2019.
Повноваження ОСОБА_5 діяти від імені позивача підтверджуються ордером серії КС №509814 від 22.03.2019 (т.4 а.с.133), у якому відсутні обмеження щодо вчинення процесуальних дій.
Представник відповідачів проти задоволення судом заяви про залишення позову без розгляду заперечував.
Окрім того, представником відповідачів подано клопотання про застосування заходів процесуального примусу з посиланням на факти зловживання позивачем своїми правами. У поданому клопотання представник відповідача просив визнати зловживанням процесуальними правами дії позивача щодо зміни представників безпосередньо перед судовим засіданням, в результаті чого суд вимушений відкладати розгляд справи або оголошувати перерву в судових засіданнях через те, що такі представники попередньо не ознайомленні з матеріалами справи, та стягнути з позивача штраф у розмірі 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Дослідивши матеріали справи та вивчивши доводи поданих заяв та клопотань, суд при їх вирішенні виходить з наступного.
В силу п.5 ч.1 ст.226 ГПК України, суд залишає без розгляду позов, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Отже, із змісту відповідної норми вбачається, що заява про залишення позову без розгляду має подаватись до початку розгляду справи по суті, хоча певний строк для подання такої заяви нормами не встановлено та такий строк не встановлювався судом, у зв'язку з чим суд не може його поновити або продовжити.
Як визначено ч. 3 ст.201 ГПК України, з оголошення головуючим судового засідання відкритим розпочинається розгляд справи по суті.
Таким чином, заява подана позивачем після початку розгляду справи по суті на стадії розгляду заяв та клопотань, які не подані у підготовчому засіданні.
Так, в силу ч.1 ст.207 ГПК України, в судовому засіданні головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. При цьому, відповідно до ч.2 цієї норми, суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
Не подання такої заяви у підготовчому засіданні обґрунтовано тим, що повноваження на представництво інтересів відповідача у ОСОБА_5 виникло лише з 22.03.2019, тобто після закриття підготовчого засідання. В судовому засіданні 22.03.2019 представник позивача на запитання суду зазначив, що йому не відомо з яких причин позивач змінив представника лише в день судового засідання.
З урахуванням того, що суду невідомо з яких причин позивач змінив свого представника, а право на зміну представника є правом позивача, яке може бути реалізовано ним у будь-який час, при цьому, зміна представника може бути пов'язана з неналежним виконанням ним свої обов'язків, суд вважає причини не подання такої заяви у підготовчому засіданні поважними, оскільки достовірно не відомо, чи роз'яснено позивачу його права подати заяву про залишення позову без розгляду та порядок подання такої заяви попередніми представниками.
З урахуванням зазначеного, суд залишає позов без розгляду.
Клопотання відповідачів про застосування до позивача заходів процесуального примусу у вигляді штрафу суд вважає таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.4 ст. 43 ГПК України, суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами; у випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Зловживанням процесуальними правами, як визначено ч.2 ст.43 ГПК України, є дії, що суперечать завданню господарського судочинства. При цьому, перелік таких дій, визначений відповідною нормою, не є виключним. Так, такими діями, зокрема, є: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Згідно п.2 ч.1 ст. 135 ГПК України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству. У випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов'язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд, з урахуванням конкретних обставин, стягує в дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від п'яти до п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що визначено ч.2 вказаної норми.
У поданому клопотанні відповідачі зазначили, що позивач не подав у строк, встановлений судом ухвалою від 28.02.2018, документів у перекладі на хорватську мову. Разом з тим, відповідні посилання є помилковими, оскільки ухвалою від 13.03.2019 суд задовольнив клопотання позивача про продовження строку для подання відповідних документів на 5 робочих днів.
Також, розглядаючи подане клопотання, суд не може взяти до уваги посилання відповідачів на зміну представника під час розгляду справи в апеляційній інстанції, оскільки наявність або відсутність зловживань правами під час розгляду справи в апеляційній інстанції може встановити суд, який здійснював перегляд.
Поряд з цим, суд вважає такими, що заслуговують на увагу посилання відповідачів на зміну представника позивачем, що мало місце безпосередньо в день засідань 16.01.2019 та 05.03.2019.
Так, з матеріалів справи вбачається, що адвокату Нефьодову С.М. повноваження діяти від імені позивача надані безпосередньо у день засідання 16.01.2019, що призвело до необхідності продовження строку підготовчого засідання та оголошення у ньому перерви, у т.ч. для витребування доказів. Однак, у підготовче засідання 18.02.2019 представник позивача не з'явився з посиланням на хворобу, що призвело до відкладення розгляду справи по суті. Доказів, які представник мав намір подати в наступне засідання, про що зазначив у поданому клопотанні, так і не було надано, натомість в судове засідання 05.03.2019 з'явився новий представник позивача, який повідомив, що повноваження на представництво інтересів йому надані лише у день засідання та просив відкласти розгляд справи. Зазначені обставини та необхідність забезпечення позивачу реалізації його прав на обрання представника та захист призвели до оголошення перерви в судовому засіданні.
Зазначені дії позивача, а саме - зміна представника саме у день засідання, а не заздалегідь, суд вважає зловживанням процесуальними правами, що призвели до затягування розгляду справи. При цьому, суд не заперечує того, що позивач вільний у праві обирати представника та змінювати його, у т.ч. при неналежному виконанні представником своїх обов'язків, однак, вважає, що позивач мав реалізувати своє право на заміну представника заздалегідь - так, щоб представник мав достатньо часу до судового засіданні ознайомитись з матеріалами справи для належного представництва інтересів позивача.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 штраф у розмірі 9605грн за зловживання процесуальними правами, що призвели до затягування розгляду справи, отже, є перешкоджанням судочинству.
В силу ч.6 ст.135 ГПК України, суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, щодо якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов'язків.
На підставі викладеного, керуючись ст.43, ст.135 п.5 ч.1 ст.226, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Позов залишити без розгляду.
2. Стягнути з ОСОБА_1 в дохід Державного бюджету України штраф у розмірі 9605 (девять тисяч шістсот п'ять грн).
3. Ухвала суду про стягнення штрафу є виконавчим документом, за яким є:
стягувачем - Державна судова адміністрація України (ідентифікаційний код 26255795; 01021, м. Київ, вул. Липська, буд. 18/5);
боржником - ОСОБА_1 (номер облікової картки платника податків НОМЕР_1; АДРЕСА_1).
4.Ухвала в частині стягнення штрафу може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
4. Ухвалу надіслати Державній судовій адміністрації України (стягувачу) та учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складання її повного тексту у порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.
Повний текст ухвали складено 05.04.2019.
Суддя А.Р. Ейвазова
