АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 554/10478/15-к Номер провадження 11-кп/786/17/18Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
Категорія ч.2 ст. 382 КК України СТ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 липня 2018 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6 , ОСОБА_7
представника потерпілої
адвоката ОСОБА_8
обвинуваченого ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 42015170000000161 за апеляційними скаргами потерпілої ОСОБА_10 та прокурора Прокуратури Полтавської області ОСОБА_6 на вирок Октябрського районного суду м. Полтава від 16 березня 2016 року,
ВСТАНОВИЛА:
Цим вироком
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Красноармійськ Донецької обл., який проживає: АДРЕСА_1 , відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимого
визнано невинуватим та виправдано за відсутності в його діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_10 залишено без розгляду.
Вирішено питання щодо речових доказів.
Згідно вироку суду органами досудового розслідування ОСОБА_9 інкримінується, що він, займаючи посаду старшого державного виконавця Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Полтавській області, здійснюючи функції представника влади, будучи службовою особою, наділеною, згідно Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-ХІV (у редакції від 11.06.2009) владними повноваженнями, діючи всупереч інтересам служби, умисно не виконав судове рішення, яке набрало законної сили, за наступних обставин.
Наказом начальника Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Полтавській області від 8.01.2008 № 02/7 ОСОБА_9 призначено на посаду державного виконавця Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського МУЮ.
15.09.2009 № 200/7 відповідно до наказу начальника Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Полтавській області ОСОБА_9 переведено на посаду старшого державного виконавця Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського МУЮ.
Відповідно до ст. 2 Закону, примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідальних управлінь юстиції.
Згідно ст. 5 Закону, державний виконавець зобов`язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання. Державний виконавець має право роз`яснювати сторонам їхні права і обов`язки, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку, тобто здійснює функції представника влади та є службовою особою, наділеною владними повноваженнями.
Старшим державним виконавцем Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського МУЮ ОСОБА_9 27.07.2009 відкрито виконавче провадження № 13909899 про накладення арешту на майно Кредитної спілки «Перше кредитне товариство» (код ЄДРПОУ 23212644), що знаходиться за адресою: вул. Фрунзе, 27/24, м. Полтава, згідно ухвали Октябрського районного суду м. Полтави від 24.03.2009 у справі № 2-2743/09.
З метою звернення стягнення на майно боржника, 6.08.2009 ОСОБА_9 звернувся до суду з заявою про зміну способу і порядку виконання ухвали суду. При цьому державний виконавець посилався на те, що 31.07.2009 при виході за адресою місця знаходження майна, зазначеного в ухвалі, провести опис та арешт майна не виявилося можливим, оскільки представники боржника відмовилися прийняти майно на відповідальне зберігання. У зверненні до суду ОСОБА_9 просив змінити спосіб і порядок виконання ухвали Октябрського районного суду м. Полтави у справі № 2-2743/09 від 24.03.2009 про накладення арешту на майно Кредитної спілки «Перше кредитне товариство», шляхом його вилучення та передачі майна боржника на відповідальне зберігання іншій особі.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 2.11.2009 змінено спосіб і порядок накладення арешту, визначивши обов`язок державного виконавця вилучити та передати майно боржника на відповідальне зберігання ОСОБА_10 . Ухвала набрала законної сили 7.11.2009.
У подальшому ОСОБА_9 , будучи обізнаним про суть ухвали Октябрського районного cyду м. Полтави від 2.11.2009, достовірно знаючи про обов`язок передати арештоване майно на відповідальне зберігання стягувачу ОСОБА_10 , яка не заперечувала проти цього, 19.11.2009, діючи у межах службових повноважень державного виконавця, у присутності понятих та стягувача ОСОБА_10 , перебуваючи за адресою: вул. Фрунзе, 27/24, м. Полтава, склав акт опису та арешту майна Кредитної спілки «Перше кредитне товариство», яким арештовано: вісім комп`ютерних системних блоків із комплектуючими (ПО-1/42, ПО-1/9, ПО-1/46, П0-1/50, ПО-1/68, ПО-1/41, ПО- 1/38, № 6617), вісім комп`ютерних моніторів, МФУ копір-принтер «Samsyng SCX-4100», два МФУ копіри-принтери «Samsyng SCX-4321», МФУ копір- принтер «Samsyng SCX-4200», факс «Panasonic KX-FT 932», чотири телефонні апарати «Panasonic КХ-Т52360 RUB», рахівниця банкнот «LD 60А», три касові стійки коричневого кольору, сейф чорного кольору.
При цьому ОСОБА_9 , діючи умисно, всупереч інтересам служби та ухвалі Октябрського районного суду м. Полтави від 2.11.2009, передав описане майно на відповідальне зберігання не стягувачу ОСОБА_10 , а ОСОБА_11 - керівникові Полтавської філії Кредитної спілки (Далі КС)«Перше кредитне товариство».
У подальшому, всупереч вимогам ст. 55 Закону, умисно, з метою приховання факту невиконання рішення суду, 20.11.2009 ОСОБА_9 виніс постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі ст. 37 Закону у зв`язку з фактичним повним виконанням рішення суду згідно з виконавчим документом.
Таким чином, ОСОБА_9 , займаючи посаду старшого державного виконавця Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського МУЮ, здійснюючи функції представника влади, будучи службовою особою, наділеною владними повноваженнями, умисно не виконав ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 2.11.2009, яка набрала законної сили, та не передав описане актом опису й арешту майно стягувачу ОСОБА_10 ..
Такі дії ОСОБА_9 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 382 КК України, як умисне невиконання ухвали суду, що набрала законної сили, вчинене службовою особою. При цьому стороною обвинувачення не вказано редакції указаної статті.
Виправдовуючи ОСОБА_9 суд першої інстанції зазначив, що під час досудового розслідування не було встановлено, а прокурором в ході розгляду провадження не надано суду доказів, які б підтверджували наявність у діях ОСОБА_9 складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України, як у поточній, так і попередній редакції цієї норми.
В апеляційній скарзі прокурор просить вирок суду скасувати у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_9 визнати винуватим у вчиненні злочину за ч. 2 ст. 382 КК України та призначити покарання у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади на строк 3 роки.
Свої вимоги прокурор обґрунтовує тим, що:
- судом не зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші;
- суд не врахував показання цивільного позивача та свідків, а саме, про те що 19.11.2009 ОСОБА_10 був забезпечений транспорт для транспортування арештованого майна та приміщення для зберігання, наданим «Полагросервіс»; згідно показань свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 виганяли на подвір`я під час складання опису майна,останніми був підписаний пустий бланк акту опису й арешту майна КС «Перше кредитне товариство; ОСОБА_12 скаржився на дії ОСОБА_9 щодо виконання виконавчого провадження в різні інстанції; ОСОБА_10 не надала згоду на передачу на відповідальне зберігання арештованого майна іншій особі; згідно показань ОСОБА_13 , допуск у всі приміщення їй не надавали під час проведення опису майна; з показань ОСОБА_14 , остання перебувала на вулиці до 12.00 год, потім ОСОБА_9 запросив у приміщення для підпису акту опису майна; згідно показань ОСОБА_15 , рішення ОСОБА_9 приймав самостійно, кому саме передати на відповідальне зберігання арештоване майно;
- допущена описка в ухвалі Октябрського районного суду м. Полтава від 2.11.2009, а саме в прізвищі « ОСОБА_16 », тоді як необхідно « ОСОБА_17 » не є підставою невиконання державним виконавцем Октябрського ВДВС ОСОБА_9 рішення суду, крім того він особисто знав ОСОБА_10 , так як приймав участь в судовому засіданні 2.11.2009;
- на виконання ухвали від 2.11.2009 виконавче провадження дійсно не відкривалося, оскільки вказана ухвала змінила спосіб і порядок виконання ухвали Октябрського районного суду м. Полтави від 24.03.2009 на підставі якої уже було відкрито виконавче провадження № 13909899, тому ці два рішення є єдиними при виконанні;
- ОСОБА_9 при опису й арешту майна КС «Перше кредитне товариство» діяв на виконання ухвали Октябрського районного суду м. Полтави від 24.03.2009, та вважає, що ОСОБА_9 здійснював опис і арешт згідно ухвали Октябрського районного суду м. Полтави від 2.11.2009;
- суд не врахував, що досліджені під час розгляду провадження докази підтверджують наявність у діях ОСОБА_9 складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України;
При ухваленні вироку прокурор просив врахувати тяжкість вчиненого злочину, дані про особу ОСОБА_9 , характер його дій, їх наслідки, ставлення обвинуваченого до вчиненого, те, що останній заперечував свою вину.
В апеляційній скарзі потерпіла ОСОБА_10 просить вирок суду скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. При цьому свої вимоги потерпіла мотивувє тим, що судом при ухваленні вироку не враховано те, що:
- ОСОБА_9 , займаючи посаду старшого державного виконавця Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Полтавській області, діючи всупереч інтересам служби та потерпілої, за попередньою змовою з керівником КС ПКТ Полтавського відділення ОСОБА_11 не виконав рішення суду;
- обвинувачений незаконно передав арештоване майно на відповідальне зберігання боржнику керівнику Полтавської філії КС ОСОБА_11 без оформлення належних документів та опечатування приміщення в якому знаходиться майно та в подальшому з метою приховання факту невиконання рішення суду 20.11.2009 виніс постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з фактичним повним виконанням рішення суду. Після цього знищив матеріали виконавчого провадження;
- наданий ОСОБА_9 первинний акт від 19.11.2009 не мав перепису майна та був підписаний присутніми як чистий бланк, при цьому обвинувачений пояснював це початком перепису, який буде потім продовжений;
- вона ОСОБА_10 не відмовлялася від взяття на зберігання описаного майна, оскільки в неї є місце для зберігання майна та нею був замовлений вантажний автомобіль.
Заслухавши доповідьсудді,пояснення:потерпілої,її представниката прокурора,які просилизадовольнити апеляційніскарги зпідстав уних наведених,обвинуваченого,який заперечувавпроти задоволенняапеляційних скарг,перевіривши матеріаликримінального провадженнята обговорившидоводи,викладені уапеляційних скаргах,суд апеляційноїінстанції дійшовтакого висновку.
Відповідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.
Згідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Зі змісту ч. ч. 1, 2 ст. 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Частиною 2 статті 382 КК України передбачено кримінальну відповідальність за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню, вчинене службовою особою.
Із об`єктивної сторони, невиконання судового рішення полягає у невжитті службовою особою, до якої звернуто виконання вироку, рішення, ухвали або постанови суду, що набрали законної сили, передбачених законом заходів щодо їх виконання. Невиконання може виражатися у прямій відмові виконати судове рішення або в ухиленні від його виконання. Відмова означає явне, відкрите, висловлене усно або письмово небажання службової особи виконати судове рішення (наприклад, керівник підприємства відверто ігнорує рішення суду про заміну споживачеві придбаного ним неякісного товару на аналогічний товар належної якості). Ухилення та сама відмова, яка має завуальований характер: службова особа відкрито не заявляє про відмову виконати судове рішення, але діє таким чином, що фактично унеможливлює його виконання.
При цьому зі змісту ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так підчас апеляційногоперегляду встановлено,що ухвалоюОктябрського районногосуду м.Полтави від24.03.2009,з метоюзабезпечення позову ОСОБА_10 ,на майноКрединої спілки« Першекредитне товариство»,за адресою:вул.Фрунзе 27/24м.Полтава накладено арештна суму56750грн.Виконання ухвалидоручено ОктябрськомуВДВС ПМУЮ.Ухвалу звернутодо негайноговиконання (т.1а.с.189).
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 29.04.2009 із КС «Перше кредитне товариство» на користь ОСОБА_10 стягнуто вклад в сумі 50 800 грн. з урахуванням відсотків за весь строк користування вкладом відповідно договору (т.1 а.с.198-199).
Вказане рішення набрало законної сили 22.10.2009 згідно ухвали Апеляційного суду Полтавської області про повернення апеляційної скарги (т.1 а.с.216).
2.11.2009 ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави за поданням старшого державного виконавця Октябрського ВДВС ОСОБА_9 змінено спосіб і порядок виконання ухвали Октябрського районного суду м. Полтави у справі № 2-2743/09 від 24.03.2009 про накладення арешту на майно КС «Перше кредитне товариство», шляхом вилучення та передачі майна боржника на відповідальне зберігання « ОСОБА_10 », тоді як прізвище стягувача « ОСОБА_17 ».
Виправлення опискив цюухвалу щодопрізвища стягувачане здійснювалось(цейфакт підтвердженосторонами кримінальногопровадження),без чогоїї правомірневиконання взагаліне видаєтьсяза можливе.
ОСОБА_9 органами досудового розслідування інкримінується умисне невиконання ухвали Октябрського районного суду м. Полтави від 2.11.2009 про зміну способу та порядку виконання ухвали Октябрського районного суду м. Полтави від 24.03.2009 про накладення арешту на майно КС «Перше кредитне товариство», шляхом передачі майна стягувачу « ОСОБА_10 » (правильне прізвище стягувача « ОСОБА_17 ». )
Підставою ж винесення ухвали Октябрського районного суду м. Полтави від 2.11.2009 про зміну способу та порядку виконання ухвали Октябрського районного суду м. Полтави від 24.03.2009 стала відмова представників боржника в подальшому прийняти майно на відповідальне зберігання.
Водночас, ця ухвала в резолютивній частині не містить зобов`язання щодо її обов`язкового виконання виконавчою службою та не скасувала арешт майна боржника, тобто, з урахуванням дискреційних повноважень виконавчої служби, вона лише розширила межі можливої подальшої поведінки державного виконавця, виходячи із його правомочностей та конкретних обставин справи (т.1 а.с.223).
Викладене кореспондуєтьсяіз вимогамист.ст.50,55,58,59Закону України№ 606-XIV(606-14)«Про виконавчепровадження»,відповідно дояких встановленовиключне праводержавного виконавцяпроводити описта арештмайна боржника,призначати зберігачамайна,яким якправило єсаме боржникта положеннямип.7Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №14від 26.12.2003«Про практикурозгляду судамискарг нарішення,дії абобездіяльність органіві посадовихосіб державноївиконавчої службита зверненьучасників виконавчогопровадження»,із якоївбачається,що судне вправізобов`язувати зазначенихосіб довчинення тихдій,які згідноіз ЗакономУкраїни №606-XIV(606-14)«Про виконавчепровадження» можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.
Крім іншого,на виконанняухвали від2.11.2009виконавче провадженняне відкривалося,оскільки данесудове рішення,виходячи зположень ч.3ст.210ЦПК України,не відповідаловимогам довиконавчого документу.
Показання обвинуваченого ОСОБА_9 наданих ним у суді першої та апеляційної інстанцій про відмову потерпілої ОСОБА_10 від отримання на відповідальне зберігання арештованого майна КС «Перше кредитне товариство» у зв`язку з отриманням частини коштів по депозитному договору та дощовою погодою підтверджується - актом опису й арешту майна, згідно з яким 19.11.2009 із 12.30 год. до 13.20 год. у м. Полтава по вул. Фрунзе 27/24 державним виконавцем Октябрського ВДВС ОСОБА_9 при примусовому виконанні ухвали № 2-2743/09, виданої 24.03.2009 Октябрським районним судом м. Полтави про накладення арешту на майно КС «Перше кредитне товариство», в присутності понятих: ОСОБА_18 та ОСОБА_14 , за участю: державного виконавця ОСОБА_15 та стягувача ОСОБА_10 описано майно, що належить боржнику, а саме: вісім комп`ютерних системних блоків із комплектуючими (ПО-1/42, ПО-1/9, ПО-1/46, П0-1/50, ПО-1/68, ПО-1/41, ПО- 1/38, № 6617), вісім комп`ютерних моніторів, МФУ копір-принтер «Samsung SCX-4100», два МФУ копіри-принтери «Samsung SCX-4321», МФУ копір-принтер «Samsung SCX-4200», факс «Panasonic KX-FT 932», чотири телефонні апарати «Panasonic КХ-Т52360 RUB», рахівниця банкнот «LD 60А», три касові стійки коричневого кольору, сейф чорного кольору. На описане майно накладено арешт і встановлено заборону відчужувати в будь-який спосіб.
Указане описане майно відповідно до акту опису й арешту майна від 19.11.2009 стягувач ОСОБА_10 відмовилась від передачі їй на зберігання майна та запропонувала передати його боржнику, ОСОБА_11 прийняв на відповідальне зберігання, який був попереджений про кримінальну відповідальність за розтрату, відчуження приховування чи підміну описаного майна, усім учасникам виконавчої дії було роз`яснено право на оскарження, що підтверджено підписами останніх. Зауваження до акту відсутні та є підпис про отримання його копій ОСОБА_10 та ОСОБА_11 (т.1 а.с.149-150).
При цьому матеріали справи не містять жодних відомостей щодо відомчого або судового оскарження дій ОСОБА_9 з боку ОСОБА_10 під час вчинення ним виконавчих дій 19.11.2009, а також доказів наявності в приміщенні спілки на цей час іншого майна, ніж те, яке було вказано в акті опису й арешту.
Відповідно інформації № 26135 від 3.06.2015 Октябрського ВДВС Полтавського міського управління юстиції, у відділі перебувало виконавче провадження ВП № 13909899 щодо виконання ухвали №2-2743/09, від 24.03.2009 Октябрського районного суду м. Полтави про накладення арешту на майно КС «Перше кредитне товариство», за адресою: м. Полтава, вул. Фрунзе, 27/24 на суму 56 750 грн. Указане виконавче провадження було закінчено 20.11.2009 у зв`язку з виконанням рішення суду та 28.02.2013 знищено за перебігом терміну його зберігання (т.1 а.с.128-130).
Відкриття указаного виконавчого провадження, його закриття та знищення також підтверджується відповідними копіями постанов старшого державного виконавця ОСОБА_9 і комісійним актом вилучення виконавчих проваджень для знищення від 28.02.2013 ( т.1 а.с.131-140).
За інформацією начальника ВДВС ГУЮ в Одеській області від 22.11.2010, в провадженні перебуває зведене виконавче провадження про стягнення із КС «Перше кредитне товариство» 26 514 486,04 грн., в тому числі серед інших і стягувача ОСОБА_10 (т.1 а.с.228).
Постановою старшого державного виконавця ГУЮ в Одеській області від 30.12.2010 виконавчий лист № 2-2743/09 виданий 27.07.2010 Октябрським районним судом м. Полтави про стягнення з КС «Перше кредитне товариство» на користь ОСОБА_10 50 800 грн. повернуто стягувачу, як частково виконане. Залишок боргу складає 48 074, 64 грн.(т.1 а.с.229).
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 10.03.2011, в задоволенні скарги ОСОБА_10 на вказану постанову державного виконавця від 30.12.2010 відмовлено за безпідставністю (т.1 а.с.233).
Достовірність показань обвинуваченого ОСОБА_9 про відмову потерпілої ОСОБА_10 від отримання на відповідальне зберігання арештованого майна КС «Перше кредитне товариство» у зв`язку з отриманням частини коштів по депозитному договору та дощовою погодою,окрім даних акту опису від 19.11.2009 також підтверджуються наступними безпосередньо дослідженими у суді доказами.
Так, згідно видаткового касового ордеру, 19.11.2009 ОСОБА_10 з каси КС «Перше кредитне товариство» видано 2490 грн. в якості сплати відсотків згідно депозитного договору від 5.07.2008 (т.2 а.с.227-228). Свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_13 підтвердили отримання ОСОБА_10 19.11.2009 грошей з каси КС «Перше кредитне товариство».
Постановою старшого державного виконавця ГУЮ в Одеській області від 30.12.2010 встановлено залишок боргу КС «Перше кредитне товариство» перед ОСОБА_10 48 074, 64 грн., тоді як спершу він був 50 800 грн. (т.1 а.с.229).
Із довідки Полтавського обласного центру з гідрометеорології №33-03-23/299 від 5.10.2015 вбачається, що протягом доби 19.11.2009 в місті Полтава відмічалась хмарна погода, вдень часом дощ (т.1 а.с. 79). При чому ОСОБА_10 також стверджувала, що 19.11.2009 був дощ.
Крім іншого, матеріали справи не містять жодних документальних даних щодо можливості ОСОБА_10 здійснити транспортування та схоронне зберігання арештованого майна КС «Перше кредитне товариство», яким могли бути відомості про наявність відповідних охоронюваних приміщень, договорів, листування, тощо,тому доводи апелянтів про неврахування судом таких доказів за їх відсутності є неспроможними.
Також колегія суддів погоджується із судом, що станом на 19.11.2009 КС «Перше кредитне товариство» здійснювало свою статутну діяльність за юридичною адресою, у зв`язку з чим, з огляду на специфіку арештованого майна - офісної оргтехніки та сейфу, його вилучення дочасно припинило би діяльність спілки.
При цьому суд правильно зважив на позицію Верховного Суду України, викладену в його Постанові Пленуму № 9 від 22.12.2006 (п.4), про те, що вирішуючи питання про забезпечення позову слід брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватись та розпоряджатись власним майном іноді призводить до неповоротних наслідків.
З акту опису від 19.11.2009 вбачається, що повноважний представник боржника КС «Перше кредитне товариство» ОСОБА_11 погодився отримати на відповідальне зберігання арештоване майно спілки та був попереджений про кримінальну відповідальність за вчинення із цим майном протиправних дій.
Викладене вказує на те, що державний виконавець ОСОБА_9 при опису й арешті майна КС «Перше кредитне товариство» 19.11.2009 діяв на виконання ухвали Октябрського районного суду м. Полтави від 24.03.2009 про накладення арешту на майно вказаної спілки, у межах наданих йому чинним законодавством повноважень.
При цьому спосіб своїх дій в частині визначення зберігача майна він правомірно визначив, виходячи зі своїх дискреційних правомочностей, з урахуванням конкретних обставин, зокрема зважаючи на згоду повноважного представника боржника ОСОБА_11 зберігати майно та відмову стягувача ОСОБА_10 від його отримання (прізвище якої в ухвалі суду від 2.11.2009 вказано неправильно « ОСОБА_16 »).
Крім іншого, з показань обвинуваченого ОСОБА_9 , які ніким з учасників кримінального провадження не спростовані, потерпіла ОСОБА_10 у подальшому - 3.02.2011 отримала в рахунок стягнення заборгованості від реалізації вказаного арештованого майна спілки 3 966 грн. 32 коп. та укладала зі спілкою мирову угоду.
Оцінюючи достовірність показань свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ( поняті під час опису й арешту майна і вони ж вкладники КС «Перше кредитне товариство») та ОСОБА_12 (чоловік потерпілої) про підписання пустих бланків акту опису й арешту майна КС «Перше кредитне товариство», слід зазначити, що їх показання не узгоджуються із даними акту опису й арешту майна від 19.11.2009, який підписали усі учасники у тому числі ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_10 при цьому не зауважували, що підписують пустий бланк цього акту через це суд правильно їх відкинув. Отже, доводи у цій частині апелянтів є необґрунтованими.
Так показаннями свідків ОСОБА_11 (керуючий КС «Перше кредитне товариство»), ОСОБА_15 (державний виконавець Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ з жовтня 2008 року по серпень 2010 року), підтверджено, що акт опису й арешту майна від 19.11.2009 був складений у присутності понятих, сторін виконавчого провадження, а саме стягувача ОСОБА_10 та представника боржника-директора кредитної спілки і було проведено опис майна спілки, в тому числі оргтехніки, системних блоків, сейфу. Усі описані речі були одразу внесені до акту опису й арешту майна від 19.11.2009, після чого цей документ був оголошений учасникам. У подальшому з поважних причин описані речі були передані на зберігання представнику боржника, а не стягувачу. Такі показання не суперечать, а навпаки узгоджуються із даними, які містяться у акті опису й арешту майна від 19.11.2009 відповідно до яких зауваження від понятих, стягувача та інших учасників виконавчого провадження не надходило.
Це також свідчить про правильні висновки суду, що показання ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_12 про підписання пустих бланків акту опису й арешту майна КС «Перше кредитне товариство» та показання ОСОБА_10 про те, що вона не відмовлялася від отримання майна спростовуються як даними копії акту опису й арешту майна від 19.11.2009 (суворої звітності серії АК №145106, виконана з оригіналу серії АА №306681), підписаного усіма учасниками, вилученого у ОСОБА_12 , який пояснив, що він отримав акт в приміщенні КС «Перше кредитне товариство» саме 19.11.2009, тобто в день опису (т. 1 а.п.149-150), так і показаннями свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_15 та обвинуваченого ОСОБА_9 всі ці докази безпосередньо досліджені судом є взаємоузгодженими між собою і підстав не довіряти у суду відсутні.
Водночас, суд правильно зазначив, що підроблення зазначеного акту ОСОБА_9 у провину не ставиться та ознак його підроблення вочевидь не вбачається.
Суд проаналізував у оскаржуваному судовому рішенні всі досліджені докази, а саме як письмові докази так і показання потерпілої, обвинуваченого, свідків та мотивував свої висновки чому бере до уваги одні докази і відкидає інші докази через це доводи апелянтів є необґрунтованими.
З огляду на викладене вище колегія суддів погоджується із рішенням суду про відсутність у діях ОСОБА_9 складу злочину,передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України.
У звязку з тим, що колегія суддів погоджується із прийнятим рішенням судом першої інстанції із наведених вище мотивів доводи прокурора про нявність доказів винуватості обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України є безпідставними.
За приписами ч. 3 ст. 128 КПК України у разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених частиною першою ст. 326 цього Кодексу, суд залишає позов без розгляду.
Отже, суд виправдавши обвинуваченого за відсутності в його діях складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України правильно з урахування ч. 3 ст. 128 КПК України цивільний позов потерпілої ОСОБА_10 залишив без розгляду.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407 КПК України колегія суддів,
УХВАЛИЛА :
Апеляційні скаргипотерпілої ОСОБА_10 та прокурораПрокуратури Полтавськоїобласті ОСОБА_6 залишити беззадоволення,а вирокОктябрського районногосуду м.Полтава від16березня 2016року щодо ОСОБА_9 - без змін.
Ухвала набираєзаконної силиз моментуїї проголошеннята можебути оскарженав касаційномупорядку протягомтрьох місяцівз дняпроголошення судовогорішення судомапеляційної інстанції,а засудженим,який тримаєтьсяпід вартою,-у тойсамий строкз днявручення йомукопії судовогорішення.
СУДДІ:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
